Ухвала

від 26.06.2023 по справі 161/10443/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/10443/23

Провадження № 2/161/2897/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 червня 2023 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Гринь Олександр Миколайович, вивчивши матеріали позовної заяви Заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

23 червня 2023 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла позовна заява Заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку може бути нормативною і експертною. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Натомість нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом) як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки не є належним доказом на підтвердження вартості спірного нерухомого майна.

Крім того, при визначені розміру судового збору в цій справі заступник керівника Луцької окружної прокуратури покликається на Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 376 «Про затвердження усереднених показників нормативної грошової оцінки земель» та вказує, що усереднені показники нормативно-грошової оцінки земель лісогосподарського призначення становлять 6574 гривень за гектар. Разом з тим, матеріалами позову підтверджується, що цільове призначення спірної земельної ділянки станом на 30 грудня 2021 року для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а. с. 49).

Таким чином, належними доказами на підтвердження вартості земельної ділянки, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість.

З огляду на невизначення позивачем вартості спірного нерухомого майна суд позбавлений можливості перевірити правильність розміру сплаченого судового збору за цим позовом.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються в таких розмірах:

за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що позивач належним чином не підтвердив ринкову спірного нерухомого майна, то правильність сплати судового збору залежить від визначеної ціни позову.

З огляду на наведене приходжу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: позивачу слід належним чином визначити ціну позову, яка залежить від дійсної вартості спірної земельної ділянки станом на дату звернення з позовною заявою до суду, та в разі необхідності доплатити судовий збір (1 відсоток ціни позову).

Частиною першоюстатті 185 ЦПК Українивизначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного та відповідно до ч.1ст. 185 ЦПК Українипозовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Приведену у відповідність до ст.ст.175,177ЦПК України позовну заяву, позивачу слід направити суду з копією та копіями доданих до неї документів для сторін.

Керуючись ст.ст.177,185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки -залишити без руху,надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків у мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає, зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області О. М. Гринь