Ухвала

від 22.06.2023 по справі 127/17489/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/17489/23

Провадження № 2/127/2139/23

УХВАЛА

22 червня 2023 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення часток та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення часток та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

У відповідності до вимог п. 4 ст. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, зокрема, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно позовних вимог ОСОБА_1 просить встановити, що розмір частки померлого ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1 складала 1/5; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_5 ; визнати за ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності по 1/5 частки кожному на квартиру АДРЕСА_1 .

Тобто позивач звертаючись до суду з даним позовом просить вирішити, у тому числі, питання про права відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Положеннями ч. 3 ст. 13 ЦПК України визначено диспозитивність цивільного судочинства, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право також мають особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Виходячи з аналізу вищезазначених положень юридичною заінтересованістю володіють тільки ті особи, що звертаються до суду, які є учасниками спірних матеріальних правовідносин, або кому законом надане право на звернення до суду в інтересах інших осіб. Особа має право звернутися до суду за захистом саме своїх прав. Право на позов має особа, права, свободи або інтереси якої порушені.

Крім того, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру (визначення розміру частки) та дві вимоги майнового характеру (визнання права власності на майно).

У випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позові майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру (п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014).

Статтею 4ЗУ «Просудовий збір» передбачено, що з 01.01.2021 за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

До матеріалів позовної заяви позивачем долучено квитанцію (АТ КБ «ПриватБанк») №0.0.3007150431.1 від 19.05.2023 на суму 1900,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1073,60 грн. За подання до суду позовної вимоги майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже за вимогою немайнового характеру позивачем підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Щодо заявленоїпозивачем майнової вимогивизнання прававласності намайно,позивачем на виконання вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вказано ціну позову 190000,00 грн та долучено витяг із висновку про вартість майна визначений ФОП « ОСОБА_6 ».

Однак, висновок про вартість майна визначений ФОП « ОСОБА_6 » від 19.05.2023, не є належним доказом оцінки спірного майна, оскільки звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Як вбачається даний висновок не містить документів підтвердження виконаних процедур з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Наданий на одному аркуші висновок не відповідає вимогам ст. 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та не може судом братися як належний доказ в підтвердження реальної вартості спірної однокімнатної квартири, а тому суд вважає за необхідне визначити суму судового збору самостійно.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» останній сплачується за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420,00 грн.).

Враховуючи те, що ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, суд вважає за необхідне визначити розмір судового збору за заявлену позивачем вимогу майнового характеру самостійно в максимальному розмірі за ставками визначеними ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» в розмірі 13420,00 грн. Відтак згідно заявлених позивачем вимог дана позовна заява підлягає оплаті судовим збором у загальному розмірі 14493,60 грн (13420,00 грн + 1073,60 грн).

А тому, враховуючи попередню сплату судового збору у розмірі 1900,00 грн, позивачу необхідно надати суду докази оплати судового збору 12593,60 грн (14493,60 грн - 1900,00 грн) (в оригіналі).

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За змістом ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Подану до суду позовну заяву підписано адвокатом Сидорчук Н.М., а також копії доданих до позовної заяви документів у примірнику для суду та учасників справи засвідчені за підписом адвоката Сидорчук Н.М., при цьому копії позовних заяв у примірниках для учасників справи не підписано ні позивачем, ні його представником.

Разом з тим, до позовної заяви не додано належного підтвердження повноважень представника в розумінні ст. 62 ЦПК України, Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», вимог Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого Радою адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41. Слід звернути увагу, що повноваження адвоката на представлення інтересів особи повинні бути підтверджені довіреністю або оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду, а тому вона підлягає залишенню без руху для їх усунення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення часток та визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна