Постанова

від 22.06.2023 по справі 916/3755/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/3755/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

за участю представників сторін:

Від АТ «Українська залізниця» - адвокат Лісецька Н.В.

Від ТОВ «Болградзаготзерно» - адвокат Носенко І.П.

Від ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Бікар» - адвокат Носенко І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2022, повний текст рішення складено та підписано 22.12.2022, м. Одеса, суддя суду першої інстанції Петренко Н.Д.

по справі №916/3755/21

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Болградзаготзерно»

за учатю третьою особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Бікар»

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

07.12.2021 року акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Болградзаготзерно» про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном - верхня будова під`їзної колії № 15 ст. Болград шляхом допуску працівників, техніки та обладнання позивача до майна - верхня будова під`їзної колії № 15 ст. Болград для його демонтажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником майна, а саме верхня будова під`їзної колії № 15 ст. Болград, а відповідач здійснює перешкоди у користуванні та розпорядженні даним майном, оскільки спірне майно розташоване на території, що огороджена парканом відповідача, чим обмежено доступ до майна.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Болградзаготзерно» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном - відмовлено.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Болградзаготзерно» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном з огляду на пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 по справі №916/3755/21.

Апелянт зазначає, що майно - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград належить на праві власності Акціонерному товариству «Українська залізниця», що підтверджується доказами доданими до позовної заяви та вірно встановлено у рішенні суду першої інстанції. Верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград розташована на земельній ділянці, що знаходиться на праві постійного користування у Позивача, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею в межах Болградського району ІІ-ОД №003025 від 17.02.2000. Однак, зазначене майно - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград розташоване на території, яка використовується відповідачем та огорожена парканом, чим обмежено доступ до зазначеного майна працівників Позивача.

Апелянт вказує, що Договір передачі прав користування і експлуатації майна №01-09/17 від 01.03.2017, який надано Відповідачем до відзиву на позовну заяву лише підтверджує той факт, що ТОВ «Болградзаготзерно» є користувачем цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Залізничне, вул. Болгарська, 1 (де знаходиться під`їзна колія №15), та що саме Відповідач перешкоджає праву власності Позивача.

Апелянт доходить до висновку, що право власності Позивача порушується саме Відповідачем, тобто останнім створені перешкоди у здійсненні права користування, розпоряджання майном власнику майна, а тому ці права підлягають захисту у спосіб, що обраний Позивачем.

Керуючись викладеним вище, позивач просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 по справі №916/3755/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Болградзаготзерно» усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград шляхом допуску працівників, техніки та обладнання Акціонерного товариства «Українська залізниця» до майна - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград для його демонтажу.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

24.02.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Болградзаготзерно» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відповідач вказав, що ТОВ «Болградзаготзерно» не являється власником цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою Одеська область, Ізмаїльський район, с. Залізничне, вул. Болградська, 1. ТОВ «Болградзаготзерно», на підставі договору № 01-09/17 від 01.03.2017 передачі прав користування і експлуатації майна лише використовує дане майно (цілісний майновий комплекс), питання щодо допуску третіх осіб для проведення демонтажу будь-якого майна, яке знаходиться на території цілісного майнового комплексу не входить до компетенції ТОВ «Болградзаготзерно».

На думку відповідача, оскільки ТОВ «Болградзаготзерно» не являється власником цілісного майнового комплексу, тому й не може вирішувати питання щодо допуску чи недопуску третіх осіб для проведення робіт із демонтажу на території цілісного майнового комплексу.

Відповідач також вказав, що ТОВ «Болградзаготзерно» являється неналежним відповідачем за позовною заявою AT «Українська залізниця» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград шляхом допуску працівників, техніки та обладнання Акціонерного товариства «Українська залізниця» до майна - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград для його демонтажу.

Керуючись викладеним вище, відповідач просить апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 по справі № 916/3755/21 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 по справі № 916/3755/21 - без змін.

Короткий зміст пояснень третьої особи.

10.04.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення ТОВ «СП «Бікар» по суті спору.

Третя особа зазначила, що ТОВ «СП «Бікар» не було залучено у суді першої інстанції до участі у справі як власника цілісного майнового комплексу, на території якого знаходиться під`їзний шлях та як власника даного під`їзного шляху. Позивач у справі не звертався до ТОВ «СП «Бікар» із листами щодо допуску на територію цілісного майнового комплексу ТОВ «СП «Бікар» для проведення робіт із демонтажу під`їзного шляху, який знаходиться на території ТОВ «СП «Бікар». З урахуванням зазначеного, ТОВ «СП «Бікар» було позбавлено можливості в суді першої інстанції надати відповідні докази та спростувати твердження позивача по справі.

Третя особа зазначає, що матеріали справи № 916/3755/21 не містять жодних доказів наявності права власності позивача на залізничні під`їзні шляхи при станції Болград Одеської залізниці, що примикають до шляху № 1 стрілкою № 15, що знаходяться на території цілісного майнового комплексу ТОВ «СП «Бікар» на вул. Болградській, 1 у с. Залізничне. Натомість у ТОВ «СП «Бікар» наявний договір купівлі-продажу майна від 07.06.2006 та акт приймання-передачі майна від 14.06.2006 до договору купівлі-продажу від 07.06.2006, а також технічний паспорт залізничного під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно» за ст. Болград Одеської залізниці, об`єкт №31-2005 від 16.07.2005 (план під`їзного шляху та поперечний профіль шляху) та Інструкція про порядок обслуговування під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно», що примикає до станції Болград Одеської залізниці, від 22.08.2005.

Третя особа вважає, що позивач не являється власником майна, з метою усунення перешкод у користуванні і розпорядженні яким звертався із даною позовною заявою, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Інші пояснення сторін по суті спору.

19.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли пояснення позивача.

Позивач вважає договір купівлі-продажу майна від 07.06.2006 неналежним доказом підтвердження права власності ТОВ «СП Бікар» на спірне майно, оскільки продавець по даному договору (ТОВ «Болградзаготзерно») не був на момент укладання договору власником майна, що відчужується.

Позивач вказує, що наявність у третьої особи технічного паспорту не підтверджує право власності на спірне майно, за відсутності документів, що підтверджують право власності. Адже право замовити та отримати технічний паспорт на під`їзну колію має можливість будь-яка особа.

Позивач також вказує, що Інструкція про порядок обслуговування під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно», що примикає до станції Болград Одеської залізниці від 22.08.2005, не містить інформації про право власності ТОВ «Боградзаготзерно» на майно, а саме під`їзний шлях №15. А сама Інструкція про порядок обслуговування під`їзного шляху не є правовстановлюючим документом.

Окрім того, позивач вказав, що на інструкції про порядок обслуговування під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно», що примикає до станції Болград Одеської залізниці від 22.08.2005 та технічному паспорті залізничного під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно» про станції Болград Одеської залізниці наявна печатка ТОВ «Болградзаготзерно» з зазначенням кода ЄДРПОУ 32280080. Код ЄДРПОУ ТОВ «Болградзаготзерно» - 32314182. На договорі купівлі-продажу майна 07.06.20206 наявна печатка Відповідача, де зазначено код ЄДРПОУ ТОВ «Болградзаготзерно» 32314182. На думку позивача, зазначене вказує на неналежність, недопустимість, недостовірність зазначених доказів, оскільки вони не підтверджують право власності Відповідача на спірну під`їзну колію на момент її продажу третій особі.

Позивач доходить до висновку, що викладене ТОВ «СП Бікар» у поясненнях не спростовує факту належності спірного майна-верхньої будови під`їзної колії №15 Позивачу, а також того факту, що право власності Позивача порушується саме Відповідачем, оскільки саме останнім створені перешкоди у здійсненні права користування, розпоряджання майном власнику майна, а тому ці права підлягають захисту у спосіб, що обраний Позивачем.

29.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення третьої особи, в яких було повторно зазначено, що право власності ТОВ «СП «БІКАР» на залізничні під`їзні шляхи при станції Болград Одеської залізниці, що примикають до шляху № 1 стрілкою № 15, що знаходяться на території цілісного майнового комплексу ТОВ «СП «Бікар» на вул. Болградській, 1 у с. Залізничне, підтверджується технічним паспортом залізничного під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно» за ст. Болград Одеської залізниці, об`єкт №31- 2005 від 16.07.2005, Інструкцією про порядок обслуговування під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно», що примикає до станції Болград Одеської залізниці, від 22.08.2005, договором купівлі-продажу майна від 07.06.2006 та актом приймання-передачі майна від 14.06.2006 до договору купівлі-продажу від 07.06.2006.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/3755/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді -Таран С.В., Поліщук Л.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2023.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 916/3755/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 по справі №916/3755/21 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи № 916/3755/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3755/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 по справі №916/3755/21; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 09.03.2023; призначено справу № 916/3755/21 до розгляду у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на 16 березня 2023 року о 11:00.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Бікар» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Нахімова, буд. 90, код ЄДРПОУ 31893854) до участі у справі №916/3755/21 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача; зобов`язано Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» направити в строк до 25.03.2023 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Бікар» належним чином засвідчені копії позовної заяви, відповіді на відзив, апеляційної скарги; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Болградзаготзерно» направити в строк до 25.03.2023 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Бікар» належним чином засвідчені копії відзиву на позовну заяву та відзиву на апеляційну скаргу; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Бікар» надати в строк до 10.04.2023 пояснення по суті спору, що стосуються позовних вимог та вимог апеляційної скарги; відкладено розгляд справи №916/3755/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 на 13 квітня 2023 року о 12:00.

Судове засідання по справі №916/3755/21, призначене на 13.04.2023 не відбулося у зв`язку з оголошенням на території Одеської області повітряної тривоги, про що було складено довідку секретаря судового засідання.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2023 призначено розгляд справи №916/3755/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 на 01 червня 2023 року о 12:00.

01.06.2023 у судовому засіданні по справі №916/3755/21 було оголошено перерву до 22.06.2023 о 12:30.

22.06.2023 у судовому засіданні прийняли участь представник АТ «Українська залізниця» - адвокат Лісецька Н.В., представник ТОВ «Болградзаготзерно» та ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Бікар» - адвокат Носенко І.П.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно із Зведеним переліком майна Одеська залізниця, що вноситься до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця», затвердженим 18.08.2015 Міністром інфраструктури України А.М. Пивоварським, до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця», в тому числі увійшла верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград (інвентарний номер 14701).

Згідно наказу ПАТ «Укрзалізниця» від 01.12.2015 №046 «Про наділення майном регіональної філії «Одеська залізниця» верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград відноситься до майна ПАТ «Укрзалізниця», яким наділено регіональну філію «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» як балансоутримувача.

Відповідно до інвентарної карти у 2015 році майну - верхня будова під`їзної колії №15 було присвоєно новий інвентарний номер №1810201000224.

Позивач вказує, що майно - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград розташоване на території, що використовується відповідачем та огороджена парканом, чим обмежено доступ до зазначеного майна працівників позивача. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Згідно наказу від 13.05.2013 № 085-ЦЗ/ОД за підписом заступника генерального директора Укрзалізниці прийнято рішення щодо списання під`їзної колії №15, яке реалізується шляхом демонтажу.

На виконання наказу №085-ЦЗ/ОД 06.11.2013 позивачем направлено лист відповідачу вих. №ПЧ-17/263 щодо можливості доступу працівників ДП «Одеська залізниця» (правонаступник - позивач) до майна - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград.

Листом від 27.11.2013 №27-1 відповідач звернувся до позивача з проханням розглянути питання про призупинення робіт з демонтажу під`їзної колії №15 у зв`язку з можливою потребою використання вказаної колії у новій галузі з виробництва біопалива.

Згідно наказу Директора Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 20.08.2019 №394-Н/од станцію Болград закрили. Згідно п. 2 зазначеного наказу, начальника служби колії Залевського Р.Ю. зобов`язано забезпечити виконання робіт по тимчасовому зняттю матеріалів верхньої будови колії на станції Болград, в тому числі під`їзної колії №15 з оформлення відповідних документів на їх списання, забезпечивши зберігання матеріалів верхньої будови колії до отримання дозволу на подальше цільове використання за призначенням.

17.12.2019 позивач повторно звернувся з листом до відповідача вих. №ПЧ- 17/64, у якому зазначив, що у зв`язку з закриттям станції Болград згідно наказу від 20.08.2019 №394-Н/од та на виконання вимог даного наказу позивач просить про допуск працівників позивача до майна - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград для проведення робіт з демонтажу.

Листом від 23.12.2019 року №27-1 відповідач повідомив позивача, що:

«Під`їзна колія, що знаходиться на території майнового комплексу «Болградської КХП» є частиною майнового комплексу і примикає до колії №1 ст. Болград ВП Ренійська дистанція колії РФ «Одеська залізниця», межею під`їзної колії є ізольований стик біля маневрового світлофора М15, який знаходиться за межами території майнового комплексу.

Тому допуск працівників ВП Ренійська дистанція колії РФ «Одеська залізниця» на території ТОВ «Болградзаготзерно» для проведення робіт по демонтажу матеріалів верхньої будови під`їзної колії не представляється можливим.»

Позивач листом від 03.01.2020 року №114-17/1 звернувся до відповідача з проханням надати засвідчені копії правовстановлюючих документів ТОВ «Болградзаготзерно» на право власності на під`їзну колію №15 станції Болград. Відповіді на даний лист позивачу не надано.

22.10.2021 на адресу відповідача було направлено адвокатський запит щодо надання правовстановлюючих документів на право власності під`їзної колії №15 по ст. Болград, відповіді на адвокатський запит не надано.

19.11.2021 на адресу відповідача було направлено лист №ПЧ-17/48, у якому позивач втретє звернувся до відповідача з проханням допустити 26.11.2021 працівників позивача на територію ТОВ «Болградзаготзерно» для проведення робіт з демонтажу матеріалів верхньої будови під`їзної колії №15.

26.11.2021 працівники позивача прибули на прохідну підприємства відповідача з метою демонтажу під`їзної колії №15 ст. Болград, однак не були допущені до майна позивача, а саме верхньої будови під`їзної колії №15 ст. Болград, працівниками відповідача, про що складено акт від 26.11.2021.

З даного акту вбачається наступне:

«Головний інженер дистанції Заболотний О.М., інженер-технолог ОСОБА_1 , бригада монтерів колії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , бригадир колії ОСОБА_5 під керівництвом майстра шляхового дільниці 1-го околодку ОСОБА_6 , 26.11.2021 о 10:00 прийшли на прохідну підприємства «Болградзаготзерно», на території якого розташована під`їзна колія №15 та яка знаходиться на балансі Регіональної Філії «Одеська залізниця» АТ «Укразалізниця», для виконання робіт з демонтажу під`їзної колії №15.

Ми зустрілися з директором ТОВ «Болградзаготзерно» Чебану Г.Х. , пояснили мету нашого візиту. На що Чебану Г.Х. відмовив нам у можливості потрапляння на територію ТОВ «Болградзаготзерно» для виконання робіт з демонтажу під`їзної колії №15, пояснюючи це тим, що під`їзна колія є власністю ТОВ «Болградзаготзерно».

Від підпису даного акту чи будь-яких документів відмовився.»

Відповідно до свідоцтва про право власності від 04.03.2002, виданого Залізничанською селищною радою Болградського району на підставі розпорядження № 47 від 27.02.2002, цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: Одеська обл., с. Залізничне, вул. Болградська, 1, в цілому належить на праві приватної власності ТОВ «Бікар».

В матеріалах справи міститься Договір № 04-09/17 передання прав користування та експлуатації майна від 01.03.2017, укладений між ТОВ «СП «Бікар» /«пользодатель» (мовою оригіналу/ та ТОВ «Болградзаготзерно» /«пользователь» (мовою оригіналу)/.

Відповідно до п. 1.1 договору, ТОВ «СП «Бікар» зобов`язується передати ТОВ «Болградзаготзерно» тимчасове право користування та експлуатації майна, що знаходиться в єдиному майновому комплексі за адресою: Одеська обл., Болградський р., с. Залізничне, вул. Болградська, 1, у кількості, узгодженій додатковою угодою, яка може бути укладена як в усній, так і в письмовій формі.

Згідно п. 2.1 договору ТОВ «СП «Бікар» має право одночасно передати майно в користування третій особі. Права на майно у такому випадку розподіляються між сторонами за їх домовленостями.

Відповідно до п. 2.3. договору ТОВ «СП «Бікар» передає ТОВ «Болградзаготзерно» у тимчасове користування майно, протягом одного місяця з дня підписання даного договору.

Відповідно до п. 3.2., 3.3., 3.5. Договору ТОВ «Болградзаготзерно» зобов`язується:

- прийняти у тимчасове користування майно, бережно відноситися до нього та підтримувати у робочу стані;

- нести повну фінансову відповідальність за взяте у користування майно;

- не передавати майно без згоди ТОВ «СП «Бікар» третім особам.

Даний договір набирає сили з моменту підписання договору, передання майна у строк до 29.09.2018. Якщо ТОВ «Болградзаготзерно» продовжує користуватися майном після закінчення строку даного договору за відсутності заперечень зі сторони ТОВ «СП «Бікар», договір вважається поновленим на тих же умовах на невизначений термін /п. 7.1, п. 7.2 договору/.

В матеріалах справи також міститься Технічний паспорт залізничного під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно» при ст. Болград Одеської залізної дороги, виготовлений 16.07.2005 ТОВ «Експрес-Проект». Це технічний паспорт залізно дорожнього під`їзного шляху при станції Болград Одеської ЗД, який примикає до шляху № 1 стрілковий №15. Кордоном шляху є маневровий світлофор М5.

Третя особа також надала Інструкцію про порядок обслуговування під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно», яка примикає до станції Болград Одеської залізної дороги. Ця інструкція затверджена начальником Одеської дирекції залізничних перевезень 22.08.2005.

Окрім того, в матеріалах справи міститься Договір купівлі-продажу майна від 07.06.2006, укладений між ТОВ «Болградзаготзерно» (Продавець) та ТОВ «Бікар» (Покупець»).

Відповідно до п. 1.1. цього Договору купівлі-продажу, продавець зобов`язується предати покупцю у власність, а покупець прийняти і оплатити відповідно до умов Договору залізничні під`їзні шляхи при станції Болград Одеської залізниці, який примикає до шляху №1 стрілкою №15, який знаходиться на території цілісного майнового комплексу ТОВ «Бікар» по вул. Болградській, 1 в с. Залізничному.

Відповідно до п. 1.2. Договору, технічні характеристики об`єкту: загальна протяжність - 853 п/м, рік побудови - 1952 рік, рід баласту - щебінь, тип рельс - Р50, Р43.

Відповідно до п. 1.3. Договору, об`єкт належить продавцю, що підтверджується технічним паспортом залізничного під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно» при ст. Болград Одеської залізниці, об`єкт №31-2005, від 16.07.2005 та інструкцією про порядок обслуговування під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно», яка примикає до станції Болград Одеської залізниці від 22.08.2005.

До даного Договору купівлі-продажу було складено Акт приймання-передачі (додаток №1 до Договору купівлі-продажу майна від 07.06.2006) залізничних під`їзних шляхів при станції Болград Одеської залізниці, який примикає до шляху №1 стрілкою №15, який знаходиться на території цілісного майнового комплексу ТОВ «Бікар» по вул. Болградській, 1 в с. Залізничному від 14.06.2006.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

В силу статті 41 Конституції України держава гарантує належне забезпечення захисту права власності на нерухоме майно.

Згідно з приписами статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У статті 318 Цивільного кодексу України закріплено, що суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

За умовами статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 325 Цивільного кодексу України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на спірне майно, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права.

Статтею 391 Цивільного кодексу України унормовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачу в здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (зокрема, шляхом виселення з неправомірно займаних нежитлових приміщень власника). Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують протиправні дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Передбачений статтею 391 Цивільного кодексу України спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном - підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником або титульним володільцем майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Отже, для задоволення вимог позивача необхідно встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником або титульним володільцем своїх правомочностей, оскільки речове право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник або титульний володілець здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №910/19865/17.

Спірним майном у даному випадку є верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград.

У матеріалах справи відсутні однозначні відомості щодо дати створення даного спірного майна, однак міститься наступна інформація:

- відповідно до Договору купівлі продажу майна від 07.06.20006, дата побудову під`їзної колії - 1952 рік;

- відповідно до Інвентарної картки обліку основних засобів, дата в введення в експлуатацію під`їзної колії - 01.01.1964, акт №210;

- відповідно до наказу від 13.05.2013 № 085-ЦЗ/ОД, спірний об`єкт створено у 1977 році.

Таким чином, неможливо встановити точну дату створення спірного об`єкту, однак сторони жодним чином не оспорюють ту обставину, що спірне майно було створено до 1991 року, тобто за радянських часів.

Питання власності в той час регулювалося, зокрема, цивільним кодексом.

Як зазначає позивач та вбачається з Акту приймання-передачі від 30 квітня 1999 року, спірне майно - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград була передана в 1999 році з власності ДП «Молдавська залізниця» у власність ДП «Одеська залізниця».

Цивільним кодексом Молдавської РСР та Української РСР встановлені однакові положення щодо того, що земля, її надра, води і ліси є у виключній власності держави і надаються тільки в користування. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв`язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Таким чином, спірне майно з моменту його створення було саме державним майном, оскільки відповідно до Цивільного кодексу, чинного на момент створення такого майна, встановлено положення про те, що таке майно може бути лише державним.

В подальшому дане майно перейшло з державної власності Республіки Молдова від ДП «Молдовська залізниця» в державну власність України до ДП «Одеська залізниця», як підрозділу Української залізниці. Таким чином, починаючи з 30.04.1999, спірне майно - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград знаходиться у державній власності України.

Тобто, право власності на спірне майно - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград, могло виникнути у ТОВ «Болградзаготзерно» виключно у період з 1999 по 2006 роки шляхом виведення цього майна з державної форми власності у приватну власність.

Порядок виходу майна з державної власності встановлено Законом України «Про приватизацію державного майна» № 2163-XIІ (далі - Закон № 2163-XIІ), який був чинний у період з 15.03.1992 до 07.03.2018.

Відповідно до ст. 1 Закону №2163-ХІІ, приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Відповідно до статті 145 Господарського кодексу України в редакції, чинній на момент можливого набуття права власності на спірне майно за ТОВ «Болградзаготзерно», правовий режим майна суб`єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону, а також шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду (частини 3, 4). Законом можуть бути визначені також інші підстави зміни правового режиму майна суб`єкта господарювання (ч.5 вказаної статті).

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що вказане спірне майно, а саме - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград, було приватизовано або вибуло з державної власності у приватну власність ТОВ «Болградзаготзерно» (код ЄДРПОУ 32314182) в інший спосіб, встановлений законом.

Належність спірного майна позивачу також підтверджується:

- Актом приймання-передачі від 30 квітня 1999 року;

- зведеним переліком майна Одеської залізниці, що вноситься до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця» від 18.08.2015;

- Переліком майна ПАТ «Українська залізниця», яким наділяється Регіональна філія «Одеська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», як додаток до наказу ПАТ «Укрзалізниця» №046 від 01.12.2015;

- Інвентарною карткою обліку основних засобів №14701;

- Інвентарною карткою обліку основних засобів №1810201000224 від грудня 2015 року;

- Схемою станції Ренійської дистанції колії Одеської залізниці станом на 01.01.2020;

- Додатком до наказу Укрзалізниці №085-ЦЗ/Од від 13.05.2013;

- Додатком до наказу Начальника Одеської залізниці №406/4 від 10.09.2013;

- Інвентаризаційним описом необоротних активів служби колій регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» від 01.11.2021.

Відповідно до вказаних вище доказів, спірне майно обліковується на праві власності за Регіональною філією «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та ніколи не вибувало з державної власності.

Також, на підтвердження права власності AT «Укрзалізниця» надано викопіювання з технічного паспорту Ренійської дистанції колії станом на 01.01.2013, розроблений на підставі Інструкції про порядок складання технічного паспорта дистанції колії, звітів про колійне господарство і про захисні лісонасадження (затверджена наказом Укрзалізниці від 24.12.2007 №622-Ц).

Згідно Інструкції про порядок складання технічного паспорта дистанції колії, звітів про колійне господарство і про захисні лісонасадження, технічний паспорт дистанції колії форми є основним документом, що відображає кількісну і якісну характеристики найголовніших елементів колійного господарства дистанції та містить схему дистанції колії, графік її адміністративного поділу, основні характеристики колійних пристроїв (земляного полотна з водовідвідними і укрішповальними спорудами, штучних споруд, переїздів, верхньої будови колії, засобів снігозахисту), дані про колійні та сигнальні знаки, а також відомості про негабаритні місця, колійні майстерні, колійні машини і механізми, лінійно-колійні споруди.

Згідно п. 1.5. зазначеної інструкції, під`їзними коліями (що зазначені у технічному паспорті) є колії на перегонах і станціях, що належать залізниці, призначені для обслуговування окремих підприємств і організацій (заводів, фабрик, шахт, кар`єрів, лісо- і торфорозробок, електричних станцій, тягових підстанцій тощо) і пов`язані із загальною мережею залізниці безперервною рейковою колією. Тобто, технічний паспорт дистанції містить відомості щодо під`їзної колії, що належить залізниці.

Згідно таблиці №43 «перелік під`їзних колій, що знаходяться на балансі дистанції колії» колія №15 станції Болград протяжністю 596 м знаходиться на балансі Ренійської дистанції колії Одеської залізниці. Крім того, зазначена таблиця містить відомості про закриття колії в 2003 році.

До посилань третьої особи на те, що власником спірного майна є ТОВ «СП «Бікар», колегія суддів ставиться критично.

Третя особа зазначає, що згідно договору купівлі-продажу від 07.06.2006, ТОВ «Болградзаготзерно» передав ТОВ СП «Бікар» у власність залізничні під`їзні шляхи при станції Болград Одеської залізниці, що примикають до шляху №1 стрілкою №15, що знаходяться на території цілісного майнового комплексу ТОВ СП «Бікар» на вул. Болгарській, 1 у с. Залізничне.

Однак, колегія суддів вважає, що договір купівлі-продажу майна від 07.06.2006 не може бути належним доказом підтвердження права власності ТОВ «СП Бікар» на спірне майно, оскільки продавець по даному договору, ТОВ «Болградзаготзерно», не був на момент укладання договору власником майна, що відчужується, оскільки відповідні докази відсутні у матеріалах справи.

На підтвердження того, що власником залізничних під`їзних шляхів при станції Болград Одеської залізниці, що примикають до шляху №1 стрілкою №15, на момент укладання договору купівлі-продажу був ТОВ «Болградзаготзерно», третя особа надає технічний паспорт залізничного під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно» при станції Болград Одеської залізниці, датований 16.07.2005 та виготовлений ТОВ «Експрес-Проект» та Інструкцію про порядок обслуговування під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно», що примикає до станції Болград Одеської залізниці від 22.08.2005 року, затверджену начальником Одеської дирекції залізничних перевезень.

Згідно п.1.1. зазначеного технічного паспорту на колію - під`їзна колія належить ТОВ «Болградзаготзерно».

Однак, у даному технічному паспорті не зазначено, що під`їзна колія належить ТОВ «Болградзаготзерно» на праві власності та не зазначається жодних правовстановлюючих документів, на підставі яких могло виникнути право власності.

Право замовити та отримати технічний паспорт на під`їзну колію має можливість будь-яка особа. Однак, наявність такого технічного паспорту не підтверджує право власності на майно у випадку відсутності документів, що дійсно підтверджують право власності.

Щодо інструкції про порядок обслуговування під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно», що примикає до станції Болград Одеської залізниці від 22.08.2005, колегія суддів зазначає, що в цій інструкції також не зазначається про право власності ТОВ «Боградзаготзерно» на майно, а саме під`їзний шлях №15. Окрім того, Інструкція про порядок обслуговування під`їзного шляху не є правовстановлюючим документом.

На інструкції про порядок обслуговування під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно», що примикає до станції Болград Одеської залізниці від 22.08.2005 та технічному паспорті залізничного під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно» при станції Болград Одеської залізниці наявна печатка ТОВ «Болградзаготзерно» з зазначенням кода ЄДРПОУ 32280080.

В той же час, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ ТОВ «Болградзаготзерно» - 32314182. Дане товариство було засновано 06.02.2003.

В той же час код 32280080 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Веста Оіл», яке було засновано 28.11.2002 та відповідно до відомостей з реєстру не змінювало своє найменування.

Таким чином, інструкція про порядок обслуговування під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно», що примикає до станції Болград Одеської залізниці від 22.08.2005 та технічний паспорт залізничного під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно» скріплено печаткою підприємства з найменуванням ТОВ «Болградзаготзерно», однак з кодом 32280080, що належить ТОВ «Торговий дім Веста Оіл».

З огляду на викладене вище, беручи до уваги існуючі суперечності, колегія суддів не приймає до уваги надані третьою особою копії документів як докази, а саме інструкцію про порядок обслуговування під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно», що примикає до станції Болград Одеської залізниці від 22.08.2005 та технічний паспорт залізничного під`їзного шляху ТОВ «Болградзаготзерно» при станції Болград Одеської залізниці.

В свою чергу, на договорі купівлі-продажу майна 07.06.20206 наявна печатка Відповідача, де зазначено код ЄДРПОУ ТОВ «Болградзаготзерно» 32314182. Таким чином, договір купівлі-продажу укладався однією особою, а документи, на які вказують, як на підставу виникнення у продавця права власності на спірне майно стосуються іншої юридичної особи. Що в чергове підтверджує відсутність у ТОВ «Болградзаготзерно» права власності на спірне майно - верхню будову під`їзної колії №15 ст. Болград.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на певну суперечливість у позиціях третьої особи та відповідача, адже відповідач ні в суді першої інстанції, ні у відзиві на апеляційну скаргу не вказував на те, що він був власником спірного нерухомого майна та саме він продав дане майно третій особі. Відповідач почав підтримувати дану позицію виключно після залучення до участі у справі третьої особи.

Колегія суддів також не приймає до уваги посилання третьої особи на відсутність у позивача акту введення в експлуатацію спірного залізничного під`їзного шлях, адже, як було встановлено вище, верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград була передана в 1999 році з власності ДП «Молдавська залізниця», та як пояснив сам позивач, відповідний акт не було йому передано Республікою Молдова, що не залежить тільки від волевиявлення позивача.

Положеннями частини третьої статті 13, частин першої та третьої статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зміст цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Таким чином, керуючись стандартом доказування вірогідності доказів, колегія суддів доходить до висновку, що більш вірогідними є докази того, що спірне майно належить на праві власності позивачу, ніж докази належності такого майна третій особі.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що АТ «Укрзалізниця» має право власності на майно - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград, тому позивач, як власник спірного майна має право звертатися з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

Щодо позовних вимог про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, колегія суддів зазначає наступне.

Спірне майно - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград належить на праві власності Акціонерному товариству «Українська залізниця», що було встановлено вище.

Верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград розташована на території цілісного майнового комплексу, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Залізничне, вул. Болгарська, 1. Цей цілісний майновий комплекс належить на праві власності третій особі - ТОВ «СП «Бікар».

TOB «Болградзаготзерно» згідно договору передачі прав користування і експлуатації майна №01-09/17 від 01.03.2017 використовує цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Залізничне, вул. Болгарська, 1, за парканом якого (по суті на території, де фактично знаходиться зазначений майновий комплекс) знаходиться майно - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград.

Жодна особа не може здійснювати перешкоди власнику у його праві власності. В даному випадку саме ТОВ «Болградзаготзерно», яке використовує цілісний майновий комплекс що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Залізничне, вул. Болгарська, 1 (де знаходиться під`їзна колія №15) здійснює перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, яке належить Позивачу.

Відповідачем у позовах про усунення перешкод у користуванні майном є особа, яка власними протиправними діями перешкоджає позивачу здійснювати права щодо користування є чи розпорядження майном. В даному випадку порушення права власності Позивача здійснює саме Відповідач.

Договір передачі прав користування і експлуатації майна №01-09/17 від 01.03.2017, який надано Відповідачем до відзиву на позовну заяву, лише підтверджує той факт, що ТОВ «Болградзаготзерно» є користувачем цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Залізничне, вул. Болгарська, 1 (де знаходиться під`їзна колія №15), та що саме Відповідач перешкоджає праву власності Позивача.

Посилання суду першої інстанції на те, що ТОВ «Болградзаготзерно» не є належним відповідачем у справі, на думку колегії суддів є хибним, адже саме відповідач вживав дії щодо недопуску позивача до його майна, що, зокрема, підтверджується :

- Листом відповідача на адресу позивача від 27.11.2013 №27-1, в якому відповідач звернувся до позивача з проханням розглянути питання про призупинення робіт з демонтажу під`їзної колії №15 у зв`язку з можливою потребою використання вказаної колії у новій галузі з виробництва біопалива. Тобто даним листом відповідач підтверджував факт того, що спірне майно належить позивачу, однак, знаходиться у фактичному користуванні відповідача.

- Листом від 23.12.2019 року №27-1 відповідач повідомив позивача, що: «Під`їзна колія, що знаходиться на території майнового комплексу «Болградської КХП» є частиною майнового комплексу і примикає до колії №1 ст. Болград ВП Ренійська дистанція колії РФ «Одеська залізниця», межею під`їзної колії є ізольований стик біля маневрового світлофора М15, який знаходиться за межами території майнового комплексу. Тому допуск працівників ВП Ренійська дистанція колії РФ «Одеська залізниця» на території ТОВ «Болградзаготзерно» для проведення робіт по демонтажу матеріалів верхньої будови під`їзної колії не представляється можливим.» Тобто даним листом, відповідач вдруге відмовив позивачу у доступі до майна, яке належить останньому на праві власності.

Окремо, вжиття дій з боку відповідача по недопуску позивача до спірного майна, підтверджується Актом від 26.11.2021, відповідно до якого, фізична особа, яка представилася як директор ТОВ «Болградзаготзерно» Чебан Г.Х., відмовив представникам АТ «Укразалізниця» у можливості потрапляння на територію ТОВ «Болградзаготзерно» для виконання робіт з демонтажу під`їзної колії №15, пояснюючи це тим, що під`їзна колія є власністю ТОВ «Болградзаготзерно».

Посилання відповідача та суду першої інстанції на те, що Чебан Г.Х. не був директором ТОВ «Болградзаготзерно», не приймається колегією суддів до уваги, адже в даній конкретній ситуації, хоча він і не був директором відповідача, однак він фактично виступав перед працівниками позивача та діяв від імені останнього, як повноважний представник, що було зафіксовано Актом від 26.11.2021.

Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що викладеними у позовній заяві та доданими до неї доказами підтверджується, що право власності Позивача порушується саме Відповідачем, тобто останнім створені перешкоди у здійсненні права користування, розпоряджання майном його власнику, а тому ці права підлягають захисту у спосіб, що обраний Позивачем. Тому позовна заява підлягає задоволенню в частині зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Болградзаготзерно» усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград шляхом допуску працівників, техніки та обладнання Акціонерного товариства «Українська залізниця» до майна - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград для його демонтажу.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку, судом першої інстанції не було з`ясовано обставини, що мають значення для справи, наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовної заяви та апеляційної скарги позивача, витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 по справі №916/3755/21 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 по справі №916/3755/21 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

« 1. Позовну заяву задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Болградзаготзерно» (68643, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Кам`янка, вул. Карла Маркса, 2, код ЄДРПОУ 32314182) усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград шляхом допуску працівників, техніки та обладнання Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Є. Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) до майна - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград для його демонтажу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Болградзаготзерно» (68643, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Кам`янка, вул. Карла Маркса, 2, код ЄДРПОУ 32314182) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Є. Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 2 270,00 грн.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Болградзаготзерно» (68643, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Кам`янка, вул. Карла Маркса, 2, код ЄДРПОУ 32314182) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Є. Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 3 405,00 грн.

Зобов`язати Господарський суд Одеської області видати наказ з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документа.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.06.2023.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран