Постанова

від 22.06.2023 по справі 906/1170/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року Справа № 906/1170/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: Павлюк О.М.

відповідача: Васильчук С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.02.2023 у справі №906/1170/22, ухвалене суддею Сікорською Н.А., повний текст рішення складено 13.02.2023 у справі №906/1170/22

за позовом Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи"

про стягнення 192 224,40 грн

Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" про стягнення 192 224,40 грн. збитків.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.02.2023 р. у справі №906/1170/22 позов задоволено.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить відкрити апеляційне провадження та розгляд апеляційної скарги проводити за участі представника ТОВ "Експо Технолоджи" адвоката Васильчук Світлани Станіславівни. Рішення Господарського суду Житомирської області від 13.02.2023 у справі №906/1170/22 - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким Спільному українсько-великобританському товариству з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" у задоволенні позовну до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" про стягнення 192 224,40 грн. збитків - відмовити. Стягнути з Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" понесені судові витрати у розмірі: 4 325,06 грн - сума сплаченого судового збору. Стягнути з Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких складає 20 000,00 гривень. Про дату, час та місце розгляду справи повідомити суд у порядку і спосіб, передбачені процесуальним законодавством ТОВ "Експо Технолоджи" за адресою: 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 52, оф. 87..

Листом №906/1170/22/1617/23 від 14 березня 2023 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

29 березня 2023 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.02.2023 у справі №906/1170/22 в порядку письмового провадження. У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" про розгляд справи №906/1170/22 в судовому засіданні з викликом сторін - відмовлено.

08.05.2023 р. на адресу апеляційного господарського суду від Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи", рішення Господарського суду Житомирської області від 13.02.2023 у справі №906/1170/22 без змін.

В подальшому, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 р. колегія суддів призначила розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" у судовому засіданні з повідомленням учасників справи на "15" червня 2023 р. об 11:30 год..

07.06.2023 р. було зареєстровано з системи "Електронний суд" клопотання від представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" та Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 р. у справі №906/1170/22 клопотання представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" та Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/1170/22 - задоволено.

15.06.2023 р. в системі "Електронний суд" представником апелянта сформовано клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки судове засідання у справі №906/1170/22, призначене на 15.06.2023 об 11:30 год., не розпочалось своєчасно внаслідок затримки розгляду попередніх справ. Водночас, представник апелянта повідомила, що 15.06.2023 повинна бути особисто присутньою об 13:15 на іншому судовому засіданні в Київському апеляційному суді у справі №760/33006/21, як єдиний представник громадянина Туреччини ОСОБА_1 у справі про порушення митних правил. Час в дорозі до цього суду від місця роботи адвоката Васильчук С.С. становить близько 40-50 хвилин.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на "22" червня 2023 р. о 9:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2(ВКЗ).

У судовому засіданні, 22.06.2023 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" підтримав доводи апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті спору, просить рішення Господарського суду Житомирської області від 13.02.2023 у справі №906/1170/22 скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Представник Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті спору, вважає що рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції позов позивача задоволено. Зокрема, Господарський суд Житомирської області вказує на те, що у даному випадку має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" акцентує увагу на те, що судом першої інстанції належним чином не з`ясовані обставини, що мають значення для справи та порушені норми процесуального права.

Зокрема, скаржник вказує на те, що суд підійшов формально до повідомлення про відкриття провадження у справі хоча б з огляду на те, що в матеріалах справи (а саме в позовній заяві) міститься Договір поставки від 28.01.2021 №01-0469/2021, в якому зазначені контактні реквізити ТОВ «Експо Технолоджи» (в тому числі електронна адреса та контактний номер).

В свою чергу, відповідач не отримав як копії позовної заяви, так і копію претензії, про відправку якої стверджує позивач, при чому претензія нібито відправлялась на адресу: 04136, м. Київ, вул. Івана Виговського, 3, оф. 210, однак номер поштового відправлення №0842000030440, вказаний на конверті (наявний в матеріалах справи), взагалі відсутній в системі перевірки статусу відправлення на офіційному веб-ресурсі Укрпошта за посиланням https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html. В той же час, копію позовної заяви позивач направляє на юридичну адресу згідно ЄДРПОУ, хоча в Договорі така адреса не зазначалась та про зміну адреси для листування відповідач позивача не повідомляв.

Також, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції під час дослідження фактичних обставин справи не було дотримано вимог статтей 86, 236, 237 ГПК України, адже під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Водночас, як свідчать обставини справи, які від суду позивачем були приховані, а судом першої інстанції самостійно не з`ясовані, позивач в розумінні ст. 224 ГК України не зазнавав жодних збитків, адже досі не сплатив відповідачу суму ПДВ у розмірі 192 224,40 грн., що входила до вартості Товару, поставленого Товариством згідно Специфікації від 11.11.2021 №2 до Договору поставки від 28.09.2021 №01-0469/2021 (далі - Договір).

Навпаки, збитків зазнав сам відповідач, який, виконуючи вимоги Податкового кодексу України (далі - ПК України), нарахував та з власних коштів замість Позивача сплатив до державного бюджету всю суму ПДВ у розмірі 192 224,40 грн., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 30.11.2021 №0000000773 (Додаток 4), а також поданою до органів ДПС податковою декларацією з ПДВ за листопад 2021 (Додаток 5), в якій в розділі І «Податкові зобов`язання» додатку 1 суму ПДВ по податковим накладним від 16.11.2021 №18 та від 18.11.2021 №22 у розмірі 192 224,40 грн було включено до податкових зобов`язань відповідача та відображено в останній колонці таблиці 1.1. за ставкою 14%.

Крім того, оскільки відповідно до п.201.10 ПК України при здійсненні операцій з достачання товарів/послуг платник ПДВ - продавець зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (далі - ПН), зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою, до ТОВ «Експо Технолоджи» вчасно та у передбачений ПК України спосіб було складено та направлено для реєстрації в ЄРПН податкові накладні, натомість Позивачем умови Договору, а саме його пункту 3.3.2 щодо сплати 14% вартості поставленого Товару, тобто суми ПДВ у розмірі 192 224,40 грн., досі не виконано.

Відтак, скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для притягнення ТОВ «Експо Технолоджи» до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, оскільки склад правопорушення в діях відповідача відсутній.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" у відзиві на апеляційну скаргу акцентує увагу на тому, що судом першої інстанції з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі судом було передано телефонограму директору ТОВ «Експо Технолоджи», яка прийнята останнім 23.01.2023 року. Тому слід критично ставитись до тверджень апелянта про те, що останній нібито дізнався про наявність судової справи випадково, з даних веб-сайту «Судова влада України» і подання лише 06.02.2023 року представником відповідача, адвокатом Васильчук С.С. заяви через електронний суд про ознайомлення з матеріалами справи, може свідчити лише про невчинення відповідачем процесуальних дій, ризики за настання наслідків за якими несе він сам, у відповідності до ч.3 ст. 13 ГПК України. Зважаючи на те, що відповідач був повідомлений судом 23.01.2023 року про відкриття провадження у справі, прийняття рішення 13 лютого 2023 року було здійснено з дотриманням строку в 15 днів для подання відзиву у відповідності до вимог ч.1 ст. 251 ГПК України.

Також, позивач вказує на те, що рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2021 №3594867/41002507 та №3594871/41002507 відмовлено в реєстрації згаданих вище податкових накладних від 16.11.2021 №18 та від 18.11.2021 №22, у зв`язку з ненаданням платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберіганні і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційний опис), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Таким чином, відповідачем не виконано належним чином свій обов`язок щодо реєстрації податкових накладних в установлений строк, чим заподіяно позивачеві збитки у розмірі сум ПДВ, які позивач позбавлений можливості включити до свого податкового кредиту.

В строк (365 днів) визначений пунктом 198.6 статті 198 ПК України, Постачальник не виконав свого обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, згідно п.3.6 Договору та не вжив належних заходів щодо оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних.

З урахуванням наведеного вище, відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, в установлений строк, не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 192224,40 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між обов`язком відповідача зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги є безпідставними, а рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з встановленням всіх обставин на основі належних і допустимих доказів, відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

28.09.2021 між Спільним українсько-великобританським товариством з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" (постачальник) було укладено договір поставки №01-0469/2021 (а.с.20-24).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, в кількості та за цінами, визначеними цим договором і специфікаціями до нього, які укладаються сторонами цього договору на кожну окрему партію товару та повинні містити назву, кількість, характеристики, вартість, строк передачі товару, умови постачання тощо.

Приймання-передавання товару оформлюється відповідними видатковими накладними на кожну окрему партію товару, підпис покупця на яких підтверджує факт отримання покупцем товару та перехід права власності та права контролю на товар від постачальника до покупця (п.1.2 договору).

Відповідно до пункту 3.4 договору постачальник - платник ПДВ, разом з поставкою кожної партії товару зобов`язаний зареєструвати податкову накладну згідно порядку та в строки, визначені чинним законодавством України, надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних та забезпечити наявність на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість коштів достатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку. За запитом Покупця Постачальник зобов`язаний проводити звірку електронних реєстрів податкових накладних.

Згідно пункту 3.6 договору у випадках зупинення/відмови контролюючим органом у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному державному реєстрі податкових накладних постачальник зобов`язаний з дня наступного після отримання повідомлення про зупинення/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄДРПН повідомити про це покупця із зазначенням причини зупинення/відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄДРПН та вчинити всі дії передбачені чинним податковим законодавством для відновлення її реєстрації.

Відповідно до пункту 6.1 договору у випадку порушення своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність відповідно до положень даного договору. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов договору. Якщо неналежне виконання договору призвело до збитків, сторона, що понесла ці збитки має право вимагати компенсації цих збитків за умови документального їх підтвердження.

11.11.2021р. сторонами підписано специфікацію №2 до договору (а.с.25).

На виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 1565255,78 грн. в тому числі ПДВ 192224,40 грн., що підтверджується видатковими накладними від 16.11.2021 №58, від 18.11.2021 №62, а також товарно-транспортними накладними від 16.11.2021 №Р67, від 16.11.2021 №Р68, від 18.11.2021 №Р69, від 18.11.2021 №Р70 (а.с.26-30).

Відповідачем на підставі вказаних операцій складено дві податкові накладні від 16.11.2021 №18 на суму 786631,89, в тому числі ПДВ 96603,92 грн., від 18.11.2021 №22 на суму 778623,89, в тому числі ПДВ 95620,48 грн. (а.с.32, 33).

Рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2021 №3594867/41002507 та №3594871/41002507, відмовлено в реєстрації податкових накладних від 16.11.2021 №18 та від 18.11.2021 №22, у зв`язку з ненаданням платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційний опис), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.34-37).

Посилаючись на неможливість отримати відшкодування податкового кредиту внаслідок неправомірних дій відповідача, Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" про стягнення 192224,40 грн. збитків.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.02.2023 р. у справі №906/1170/22 позов задоволено.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України, зокрема, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як визначено п. 201.4 ст. 201 ПК України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. У відповідності до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов`язання.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони.

Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

При заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до матеріалів справи, між сторонами було укладено Договір, який за своєю правовою природою є договором поставки, за яким у відповідності до статті 265 ГК України одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт поставки та оплати товару, а також строки такої поставки - сторонами в межах даної справи не заперечуються.

Відповідно до пункту 6.1 Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до положень даного Договору. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов Договору. Якщо неналежне виконання Договору призвело до збитків, Сторона, що понесла ці збитки має право вимагати компенсації цих збитків за умови документального їх підтвердження.

Згідно п.6.2 Договору, оформлена постачальником податкова накладна має бути зареєстрована Постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку встановленого Податковим Кодексом України, а у випадку порушення даного строку, Постачальник повинен компенсувати Покупцю всі витрати, що були ним понесені у зв`язку з порушенням вимог, щодо порядку реєстрації податкових накладних.

Як вже було вище зазначено, відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Як вже зазначалося вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Отже, вищезазначеними нормами ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи, відповідач за результатами здійснених операцій з поставки товару склав дві податкові накладні від 16.11.2021 №18 на суму 786 631,89, в тому числі ПДВ 96 603,92 грн., від 18.11.2021 №22 на суму 778623,89, в тому числі ПДВ 95620,48 грн., які направив на реєстрацію (а.с.32, 33).

Однак, рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2021 №3594867/41002507 та №3594871/41002507, відмовлено в реєстрації податкових накладних (а.с.34-37).

Водночас, матеріали справи не містять відомостей про вчинення відповідачем заходів з метою реєстрації податкових накладних, а саме надання податковому органу копій документів (первинних документів), необхідних і достатніх для прийняття рішення про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, або оскарження рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних.

При цьому колегія суддів вказує на те, що до складу збитків, згідно зі ст. 225 ГК України, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язань другою стороною.

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов`язання за договором.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника

Обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою покладається саме на позивача.

В результаті розгляду справи, судами встановлено, що відповідач в порушення вимог п. 201.10 ст.201 ПК України своєчасно та належним чином не зареєстрував дві накладні 16.11.2021 №18 на суму 786 631,89, в тому числі ПДВ 96 603,92 грн. та від 18.11.2021 №22 на суму 778 623,89 грн в тому числі ПДВ 95 620,48 грн., у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 192 224,40 грн, а відтак, розмір збитків доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Водночас, колегія суддів акцентує увагу на тому, що виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Аналогічний правовий висновок відображений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21.

Відтак, в даному випадку є прямий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку належним чином скласти та зареєструвати податкові накладні та неможливістю позивача включити суму ПДВ до податкового кредиту.

Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду, що відповідач був зобов`язаний вчасно зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на відповідні суми ПДВ, але невиконання ним такого обов`язку позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 192 224,40 грн.

З огляду на викладене, у даному випадку має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" збитків у розмірі 192 224,40 грн., оскільки відповідач в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не здійснив реєстрації податкових накладних в ЄРПН, у зв`язку з чим позивач втратив можливість включити суму ПДВ в розмірі 192224,40 грн. до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання, при цьому таке право зберігалося за ним лише протягом 365 календарних днів з дати складення податкових накладних, тобто до 16.11.2022р. та 18.11.2022р.

Також, суд апеляційної інстанції критично оцінює довід скаржника про те, що судом першої інстанції неналежно повідомлено про відкриття провадження у справі №906/1170/22, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 13.12.2022 надіслана відповідачеві за адресою, вказаною в ЄДРЮОФОПГФ, однак повернена відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.49-52).

З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі судом було передано телефонограму директору ТОВ "Експо Технолоджи", яка прийнята останнім 23.01.2023р. (а.с.53). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Окрім того, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала Господарського суду Житомирської області від 13.12.2022 була у встановленому порядку внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107830181, а тому відповідач міг ознайомитися з текстом ухвали суду першої інстанції.

Також, колегія суддів відхиляє довід скаржника про відсутність збитків у позивача через несплату останнім суми в розмірі 192 224,40 грн., що входила до вартості товару, оскільки з матеріалів справи вбачається, що постачальником здійснено постачання Товару (соя), на загальну суму 1 373 031,38 грн.. ПДВ 192 224,40 грн., разом 1 565 255,78 грн. Відповідно до п.3.3.1. Договору, покупцем оплачено вартість вказаного товару в розмірі 86% в сумі 1 373 031,38 грн., решта суми вартості товару в розмірі 14 % (192 224,40 грн.) не оплачена, оскільки не настав момент виконання даного грошового зобов`язання.

Однак, суд апеляційної інстанції, вказує на те, що за змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відтак, до суми податкового кредиту відноситься не лише сплачена сума за поставлений товар, але і сума яка нарахована, отже довід скаржника про відсутність збитків у позивача через несплату останнім суми в розмірі 192 224,40 грн, суд апеляційної інстанції оцінює критично.

Таким чином, у даному випадку матеріалами справи доведемо ту обставину, що відповідачем не виконано належним чином свій обов`язок щодо реєстрації податкових накладних (п.п.3.4, 3.6 Договору та пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відтак, суд першої інстанції, приймаючи спірне рішення, в повній мірі дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення на основі всіх доводів, що були належним чином надані сторонами і підтверджувалися наявними в матеріалах справи доказами.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

За таких підстав рішення Господарського суду Житомирської області від 13.02.2023 року у справі №906/1170/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

У апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо Технолоджи" на рішення Господарського суду Житомирської області від 13.02.2023 у справі №906/1170/22- залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Справу №906/1170/22 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "27" червня 2023 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Василишин А.Р.