Постанова

від 26.06.2023 по справі 922/540/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року м. Харків справа №922/540/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий, суддя-доповідач Попков Д.О. судді Стойка О.В., Істоміна О.А. секретар судового засідання Лутаєва К.В. за участю представників: прокурор Горгуль Н.В. (службове посвідчення №072883 від 01.03.2023); від позивача не з`явився; від відповідача 1 Федчишин Д.В. (адвокат); від відповідача 2 не з`явився; від третьої особи не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , смт. Есхар Харківської області на рішення господарського суду Харківської області ухвалене 15.03.2023 (повний текст підписано 24.03.2023) у м.Харкові у справі №922/540/21 (суддя Байбак О.І.) за позовом В.о. керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області, м. Чугуїв Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, м. Харків до 1. ОСОБА_1 , смт. Есхар Харківської області, 2. ОСОБА_2 , с. Нова Гнилиця Харківської області, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , с. Нова Гнилиця Харківської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача Малинівської селищної ради (військової адміністрації) Чугуївського району Харківської області, смт. Малинівка Харківської області про зобов`язання повернення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. В.о. керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області, м. Чугуїв Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 , м. Чугуїв Харківської області (далі - первісний Відповідач) з вимогами про зобов`язання останнього повернути державі в особі Харківської обласної державної адміністрації земельну ділянку водного фонду площею 20,3102 га з кадастровим номером 6325485500:01:036:0001, яка знаходиться на території Мосьпанівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, у придатному для використання стані, у зв`язку зі спливом строку дії договору оренди землі №13/06-12 від 01.08.2006.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2021 було відкрито провадження у справі №922/540/21 та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

3. Ухвалою Господарського суду Харківської від 24.05.2021 повернуто справу №922/540/21 до розгляду на стадію підготовчого провадження та зупинено провадження у справі до моменту прийняття спадщини спадкоємцями ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 05.01.2022 провадження у справі № 922/540/21 поновлено та залучено до участі у справі як Відповідача - ОСОБА_1 , смт. Есхар Харківської області (далі - Відповідач 1) як правонаступиника померлого ОСОБА_4 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2022 залучено до участі у справі №922/540/21 як правонаступника померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , с. Нова Гнилиця Харківської області, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , с. Нова Гнилиця Харківської області (далі - Відповідач 2), а також залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача - Малинівську селищну раду Чугуївського району Харківської області, смт. Малинівка Харківської області (далі - Третя особа).

4. Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 (повний текст підписано 24.03.2023) у справі №922/540/21 позовні вимоги в.о. керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації були задоволені повністю.

5. Означене рішення суду обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту припинення дії з 19.08.2016 договору оренди землі №132/06-12 від 01.08.2006 у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, а Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 не вчинив дій щодо повернення Орендодавцеві земельної ділянки водного фонду у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, та продовжив її використання, тоді як майнові права та обов`язки останнього після його смерті перейшли до його спадкоємців - ОСОБА_1 та неповнолітньої ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_2 . Суд також зазначив, що Відповідачами не надано суду належних доказів дотримання Орендарем процедури поновлення спірного договору оренди земельної ділянки на підставі ст.33 Закону України «Про оренду землі», що стосується направлення проекту додаткової угоди Орендодавцю. Зокрема, направляючи на адресу Орендодавця заяву від 18.07.2016 про поновлення договору на новий строк, а Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 не додавав до неї проект додаткової угоди (підтверджується відсутністю в додатках до зазначеної заяви такого документа), таку додаткову угоду про поновлення договору оренди №13/06-12 від 01.06.2006 на новий термін сторони в подальшому також не укладали. До того ж, суд зазначив, що юридичним департаментом Харківської обласної державної адміністрації були неодноразово зроблені зауваження щодо поновлення договору на новий строк, тоді як означені недоліки так і залишились не усунутими Орендарем.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

6. ОСОБА_1 , не погодившись з ухваленим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 у справі №922/540/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

7. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає, що судом першої інстанції було проігноровано той факт, що мали місце обопільні дії сторін спрямовані на подальше виконання умов договору оренди землі №13/06-12 від 01.08.2006: а) фактична сплата орендної плати; б) її прийняття орендодавцем; в) фактичне безперервне користування та володіння земельною ділянкою орендарем; г) відсутність факту вилучення із користування земельної ділянки. Так:

7.1. з метою поновлення договору оренди землі №13/06-12 від 01.08.2006 на новий термін, ОСОБА_4 маючи намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, звернувся до Харківської обласної державної адміністрації із заявою від 18.07.2016, до якої було додано копії договору, паспорту, ідентифікаційного коду, свідоцтва платника єдиного податку, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, довідки є єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку. При цьому, Позивачем не було направлено заперечень щодо продовження договірних відносин щодо оренди земельної ділянки. Більш того,відповідно до п.29 договору оренди земельної ділянки, одним з обов`язків орендодавця визначено: «письмово повідомити орендаря про зміни умов договору чи про його припинення у зв`язку з припиненням строку», однак на адресу ОСОБА_4 не надходило жодних письмових повідомлень від Харківської обласної державної адміністрації, яка виступала в ролі Орендодавця;

7.2. відповідно до умов договору та з урахуванням судової практики, яка існувала на той час, Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 після 18.08.2016 продовжив користуватися земельною ділянкою, сплачувати орендну плату, адже мали місце усі необхідні підстави для поновлення договору оренди. Скаржник наголошує, що після 18.08.2016 ОСОБА_4 розглядався та сприймався органами державної влади та органами місцевого самоврядування як належний користувач земельної ділянки, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: лист Управління Держгеокадастру у Чугуївському районі №27-20.07-0.4-2611/2-16 від 18.08.2016, лист Міськрайонного управління у Чугуївському районі та м. Чугуєві ГУ Держгеокадастру в Харківській області №31-20-0.23,071-441/197-17 від 05.07.2017; рішення Мосьпанівської сільської ради Харківської області від 29.01.2019; відповідь Мосьпанівської сільської ради Чугуївського району Харківської області №455 від 21.12.2020; відповідь Харківської обласної державної адміністрації №01-53/10816 від 23.12.2020. Наголошує, що орендна плата сплачувалась Орендарем систематично після 18.08.2016, жодної письмової відмови Орендодавця з цього приводу не надходило. У той же час, органами державної влади, зокрема, Чугуївською районною державною адміністрацією вчинювались дії, що свідчили про визнання договору оренди продовженим, зокрема, на адресу Орендаря протягом 2016-2019 років надсилались листи про необхідність сплати орендної плати з урахуванням оновленої нормативної грошової оцінки;

7.3. як вбачається із відповіді Харківської обласної державної адміністрації №01-53/10816 від 23.12.2020 (яка міститься в матеріалах справи), останньою підтверджується та не спростовується факт отримання заяви ОСОБА_4 від 18.07.2016 щодо поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду. Крім того, із зазначеної відповіді вбачається, що було підготовлено проект розпорядження голови обласної державної адміністрації про поновлення договору оренди землі, однак, юридичним департаментом обласної державної адміністрації були зроблені зауваження щодо розгляду проекту розпорядження про поновлення договору оренди і було надіслано Орендарю відповідний лист №32-20-10-10493/0/19-17 від 21.06.2017. Відтак, з огляду на положення ст.261 Цивільного кодексу України, як мінімум починаючи з 21.06.2017 Харківській обласній державній адміністрації було відомо про те, що ОСОБА_4 використовує земельну ділянку, тоді як звертаючись до суду 17.02.2021 з віндикаційним позовом, для якого позовна давність становить 3 роки, прокурором не було дотримано строків позовної давності, адже звернення з позовом відбулось більш ніж через 3роки. З огляду на зазначене, оскільки прокурором не було дотримано строків позовної давності, чим було порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду про задоволення позовних вимог підлягає скасуванню.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

8. Харківською обласною державною (військовою) адміністрацією, в межах визначеного апеляційним судом строку, надано пояснення до апеляційної скарги, за змістом яких остання проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду та зазначаючи, що:

8.1. обов`язкові умови, необхідні для укладання додаткової угоди щодо поновлення спірного договору оренди землі ОСОБА_4 виконані не були, а отже в силу положень, визначених ст.31 Закону України «Про оренду землі», спірний договір оренди припинив свою дію, у зв`язку з закінченням терміну дії, на який його було укладено (10 років) та на теперішній час не є поновленим. Таким чином, з урахуванням положень Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» а також умов договору, строк дії спірного договору оренди земельної ділянки водного фонду, укладеного між Чугуївською районною державною адміністрацією та Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 , закінчився ще 01.08.2016;

8.2. оскільки предметом спору у вказаній справі є земельна ділянка, кадастровий номер 6325485500010360001, код.6 - землі водогосподарського призначення, що знаходиться за межами населеного пункту, то на момент подання прокурором позовної заяви в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою дійсно відносились до повноважень останньої. Своєю чергою, в процесі розгляду справи №922/540/21 набрали чинності зміни в земельному законодавстві, що призвело до зміни форми власності спірної земельної ділянки, а саме відбувся, так званий «перехід» земель з державної власності до земель комунальної власності, згідно з вичерпним переліком визначеним Законом. Вищезазначені зміни у законодавстві, також призвели до зміни суб`єкта владних повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою стосовно якої виник спір. Так, з 27.05.2021 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-ІХ від 28.04.2021, у т.ч. внесено зміни до Земельного кодексу України, яким, зокрема, змінено визначення земель державної та комунальної власності. З урахуванням вищевказаних змін, розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено п.24, відповідно до якого, до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. Тобто, з набранням чинності Закону України №1423-ІХ від 28.04.2021 (з 27.05.2021) змінився не тільки суб`єкт владних повноважень - розпорядник спірною земельною ділянкою, а й змінено її правовий статус - з земель державної власності на землі комунальної власності, а отже на теперішній час, у Харківської обласної державної адміністрації відсутні повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, так як категорія земель щодо якої виник спір, в силу внесених до Земельного кодексу України змін, перейшла із складу земель державної власності до складу земель комунальної власності, а повноваження щодо розпорядження нею перейшли до територіальної громади, в конкретному випадку до - Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області.

9. Харківською обласною прокуратурою, в межах визначеного апеляційним судом строку, наданий відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого остання також проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду, погоджуючись та цитуючи позицію суду першої інстанції в частині припинення дії з 19.08.2016 спірного договору оренди землі №132/06-12 від 01.08.2006 у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, враховуючи, що Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 не вчинив всіх необхідних дій для продовження строку його дії та не повернув Орендодавцеві земельну ділянку водного фонду. 3 приводу доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо не дотримання в.о. керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області строків позовної давності та пред`явленні віндикаційного позову, прокуратура зазначила, що думка Скаржника є хибною оскільки подано саме негаторний позов, а не віндикаційний. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 зазначила, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням вимог Земельного кодексу України та Водного кодексу України має розглядатися як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі вимога зобов`язати повернути земельну ділянку має розглядатися як негаторний позов, який може бути заявлений упродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду. До того ж, Верховний Суд неодноразово наголошував, що негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

10. Малинівською селищною радою (військовою адміністрацією) Чугуївського району Харківської області, смт. Малинівка Харківської області, в межах визначеного апеляційним судом строку, також наданий відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого остання проти її задоволення заперечує, зазначаючи, що доводи Відповідача 1 не мають нормативного та документального обґрунтування та з ними не можна погодитися, оскільки:

10.1. обов`язкові умови, необхідні для укладання додаткової угоди щодо поновлення спірного договору оренди землі ОСОБА_4 виконані не були, а отже в силу положень, визначених ст.31 Закону України «Про оренду землі», спірний договір оренди припинив свою дію, у зв`язку з закінченням терміну дії, на який його було укладено (10 років) та на теперішній час не є поновленим. Таким чином, з урахуванням положень Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» а також умов договору, строк дії спірного договору оренди земельної ділянки водного фонду, укладеного між Чугуївською районною державною адміністрацією та Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 , закінчився ще 01.08.2016;

10.2. права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого ст.1212 Цивільного кодексу України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна. Так, негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Таким чином, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (п.71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, а також п.96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц).

11. ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , відзиву/пояснень до апеляційної скарги надано не було.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

12. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023 головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду апеляційної скарги визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Істоміна О.А.

13. Ухвалою від 27.04.2023 вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №922/540/21, а ухвалою від 22.05.2023, після проведення підготовчих дій, призначила розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 у судовому засіданні на 26.06.2023 о 09:15 з повідомленням учасників справи.

Поштова кореспонденція направлялась апеляційним судом в електронний кабінет у системі «Електронний суд» Чугуївській місцевій прокуратурі Харківської області та Харківській обласній прокуратурі, а також на електронну пошту Харківської обласної державної (військової) адміністрації - obladm@kharkivoda.gov.ua та Малинівської селищної ради (військової адміністрації) Чугуївського району Харківської області - otg@malinivska-sr.gov.ua, та на поштові адреси учасників справи, наявні в матеріалах справи (зокрема, ухвала суду про призначення до розгляду Відповідачу 1 за трек-номером 6102272361397 (вручено особисто 02.06.2023) та Відповідачу 2 за трек-номером 6102272361419 (вручено особисто 03.06.2023).

14. Враховуючи викладене в п.п.12, 13 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. та Істоміна О.А. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

15. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

16. У судовому засіданні 26.06.2023 уповноважений представник Скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги з підстав, що у ній наведені. На запитання суду повідомив, що спірна земельна ділянка водного фонду знаходить зараз у користуванні ОСОБА_1 і на поточний момент не існує судових проваджень, спрямованих на укладання додаткової угоди про провадження (поновлення) орнедних відносин щодо такої ділянки.

Прокурор у судове засідання також з`явився, проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових усних поясненнях.

Представники Позивача, Відповідача 2 та Третьої особи у судове засідання 26.06.2023, попри вжиті судом заходи з належного повідомлення, не з`явились, тоді як Позивач та Третя особа за змістом пояснень/відзиву на апеляційну скаргу виклали клопотання про розгляд справи без участі їх представників, що за висновком судової колегії, враховуючи визнання їх явки необов`язковою, доведеність позиції безпосередньо зі змісту наданих ними письмових пояснень, а також достатність матеріалів справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.

17. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними в ній доказами, і суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

18. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 01.08.2006 між Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 (Орендарем) та Чугуївською районною державною адміністрацією (Орендодавцем) укладено договір оренди землі №13/06-12 (договір - а.с.а.с.10-13 т.1), за умовами п.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в довгострокове платне користування земельні ділянки, кадастровий номер 6325485500:01:036:0001, яка знаходиться на території Мосьпанівської сільської ради Чугуївського району Харківської області.

19. У п.2 договору сторони узгодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,3102 га, у тому числі з них: сільськогосподарські землі - 11,1881 га, у тому числі з них: пасовища - 11,1881 га; під гідротехнічними спорудами - 0,5014 га, болотами - 1,5906 га, зайняту ставком - 7,0301 га.

20. Згідно з п.8 договору, його укладено на 10 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку водного фонду у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п.21 договору).

21. У п.36 договору сторони узгодили, що дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

22. Відповідно до п.39 договору, право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи Орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують земельну ділянку разом з Орендарем.

23. Договір оренди землі №13/06-12 від 01.08.2006 зареєстровано у Чугуївському районному відділі реєстрації, про що 18.08.2006 у Державному реєстрі земель вчинено запис №040668200011.

Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 , починаючи з дня реєстрації договору, прийняв в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6325485500:01:036:0001.

24. Додатковою угодою №1 від 24.03.2021 (а.с.17 т.1) сторони внесли зміни до договору, які стосуються розділів «Об`єкт оренди», «Орендна плата» та «Інші права та обов`язки сторін».

25. Як встановлено місцевим судом, з метою поновлення договору оренди землі №13/06-12 від 01.08.2006 на новий термін, Орендар звернувся до Харківської обласної державної адміністрації із заявою від 18.07.2016 (а.с.20 т.1), до якої додав копії договору, паспорту, ідентифікаційного коду, свідоцтва платника єдиного податку, свідоцтва про державну реєстрацію ФОП, довідки з єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку.

26. Листом від 18.08.2016 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_4 , що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6325485500:01:036:0001 потребує поновлення, тоді як після проведення робіт з поновлення цієї оцінки та її затвердження відповідною Радою, йому необхідно звернутися до обласної державної адміністрації для укладання додаткової угоди до договору оренди щодо зміни орендної плати.

У 2018 році на замовлення Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 Товариством з обмеженою відповідальністю «ВС-Трейд» було виготовлено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надана в оренду останньому. Рішенням Мосьпанівської сільської ради Чугуївського району Харківської області від 29.01.2019 було затверджено оновлену нормативну грошову оцінку вищевказаної земельної ділянки.

27. У листі №01-33/4643 від 21.10.2020 (а.с.19 т.1) Чугуївська районна державна адміністрації Харківської області від 21.10.2020 зазначила, що земельна ділянка (кадастровий номер 6325485500:01:036:0001) знаходиться за межами населеного пункту та відноситься до земель водного фонду державної власності, розпорядником якої є Харківська обласна державна адміністрація, тоді як Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не звертався до Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області щодо продовження дії зазначеного договору оренди, додаткових угод з даного питання не укладалось.

28. Вказані в п.п.18-27 цієї постанови обставини сторонами не оспорюються.

29. Враховуючи, що строк дії договору оренди землі №13/06-12 від 01.08.2006 сплив ще 01.08.2016, а додаткової угоди до нього у встановленому законом порядку не укладалось, та всупереч п.21 договору, ст.34 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.317, 321 Цивільного кодексу України, ст.ст.78, 90 Земельного кодексу України Орендар - Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 не повернув державі земельну ділянку водного фонду у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, та використовує земельну ділянку без належних правових підстав, що позбавляє власника землі права розпорядитись нею відповідно до повноважень з додержанням конкурентного порядку надання земель за результатами земельних торгів та забезпечення застосування більш вигідних ринкових ставок орендної плати, Чугуївська місцева прокуратура Харківської області у порядку ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» листами №411271вих-20 від 17.11.2020 та №41-536вих-21 від 21.01.2021 (а.с.а.с.22-24 т.1) повідомила Харківську обласну державну адміністрацію про виявлені порушення земельного законодавства.

30. Моспанівська сільська рада Чугуївського району Харківської області на запит Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області листом №455 від 21.12.2020 (а.с.21 т.1) повідомила, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 наразі використовує земельну ділянку водного фонду площею 20,3102 га з кадастровим номером 6325485500:01:036:0001, яка знаходиться на території Мосьпанівської сільської ради Чугуївського району Харківської області.

31. У відповіді №01-53/10816 від 23.12.2020 Харківська обласна державна адміністрації повідомила, що до неї надходила заява ОСОБА_4 №7533/26 від 18.07.2016 щодо поновлення договору оренди землі. Так, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області було підготовлено проект розпорядження голови обласної державної адміністрації про поновлення договору оренди землі ОСОБА_4 на території Чугуївського району. Своєю чергою, у ході розгляду заяви листом №32-20-10-10493/0/19-17 від 21.06.2017 було проінформовано Орендаря про зауваження, зроблені Юридичним департаментом обласної державної адміністрації повторно, а саме про невідповідність витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (кадастровий номер 6325485500:01:036:0001) вимогам додатку 47 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №1051 від 17.10.2012; відсутність інформації стосовно отримання дозволу Держуправління екології та природних ресурсів та державних органів водного господарства відповідно до вимог п.31 договору, а також дозволу на спеціальне водокористування. Зазначено, що зауваження не виправлені та ненадана відповідна інформація щодо виправлення.

31. Оскільки Харківська обласна державна адміністрація не вжила заходів щодо припинення незаконного використання Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 земельної ділянки площею 20,3102 га з кадастровим номером 6325485500:01:036:0001, в.о. керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації з позовом про зобов`язання останнього (ідентифікаційний номер 2029401214) повернути державі в особі Харківської обласної державної адміністрації земельну ділянку водного фонду площею 20,3102 га з кадастровим номером 6325485500:01:036:0001, яка знаходиться на території Мосьпанівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, у придатному для використання стані.

32. Листом №01-33/1142 від 22.03.2021 Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області повідомила, що у період з 19.07.2016 до 19.08.2016 нею не зазначалось заперечень Орендарю щодо поновлення дії договору оренди № 13/06-12 від 01.08.2006.

ОСОБА_4 у відзиві на позовну заяву стверджував, що орендна плата за договором оренди №13/06-12 від 01.06.2006 ним вносилась у повному обсязі, у тому числі й після 01.08.2016.

33. Місцевим судом встановлено, що у процесі розгляду справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть останнього від 06.05.2021. Зі змісту Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.12.2021 вбачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_4 на 5/6 часток. Свідоцтво про право на обов`язкову частину у спадщині на підставі ст.1241 Цивільного кодексу України на 1/6 частку видано на ім`я ОСОБА_3 21.12.2021 за реєстровим №1949.

Згідно з наданої Службою у справах дітей виконавчого комітету Чкалівської селищної ради Чугуївського району Харківської області на запит прокурора інформації вбачається, що матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 є ОСОБА_2 .

34. Також встановлено, що 27.05.2021 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» яким Х розділ Перехідних положень Земельного кодексу України доповнено п.24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім встановленого цією нормою переліку; земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Поряд з цим, з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №323216480 від 17.02.2023 та №323216890 вбачається, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325485500:01:036:0001 зареєстроване за державою в особі Харківської обласної державної адміністрації 17.08.2016 (відомості внесено до Реєстру 18.08.2016, індексний номер рішення: 30990016), що також підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру від 17.02.2023.

35. Спірні правовідносини розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного та Господарського кодексів України, Земельного кодексу України, Водного кодексу України, а також Закону України «Про оренду землі».

VІ. Оцінка апеляційного суду:

36. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) застосованого способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

37. Сутність розглянутого місцевим судом спору полягає у доведенні прокурором наявності підстав для витребування у Орендаря на користь держави в особі Харківської обласної державної адміністрації земельної ділянки водного фонду площею 20,3102 га з кадастровим номером 6325485500:01:036:0001, яка знаходиться на території Мосьпанівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, у придатному для використання стані, у зв`язку зі спливом строку дії договору оренди землі №13/06-12 від 01.08.2006.

38. Беручи до уваги статус суб`єкту, який ініціював розгляд означеної спору, в процесуальному аспекті положень ч.2 ст.19 Конституції України апеляційним судом також враховується згідно вимог ч.ч.3, 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та ч.5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України, наступні аспекти:

- порушення чи загроза порушення інтересів держави (кореспондується із згадуваною в п.34 постанови умовою звернення до суду, передбаченою ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України);

- нездійснення або неналежне здійснення захисту таких інтересів компетентним державним органом або відсутність такого органу/відсутність у нього повноважень відносно звернення до суду з позовною заявою.

Положення ч.ч.3, 4 Закону України «Про прокуратуру» та правова позиція Конституційного Суду України, викладена в рішення №3-рп/99 від 08.04.1999, передбачає право прокурора самостійно формулювати сутність захищуваного заявленим позовом інтересу держави та характеру його порушення (загрози порушення), який (інтерес) за змістом ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України має кореспондуватися із здійснюваною функцією держави відповідним її органом, що визначається у якості позивача.

39. Правова оцінка вказаним аспектам була надана місцевим судом під час ухвалення судового рішення, така оцінка в межах розглядуваної скарги окремо не оскаржується, тому апеляційний госопдарський суд, не вбачаючи очевидних дефектів у мотивації висновку про дотримання прокурором всіх процедурних аспектів ініціації позову, не вважає за необхідне додактово ревізувати переглядуване рішення у цьому контексті.

40. Беручи до уваги правову природу укладеного договору оренди землі №13/06-12 від 01.08.2006, кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням відповідних приписів Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про оренду землі», а також норм земельного та водного законодавства, чинних на дату виникнення спірних правовідносин.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

41. Відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Так, оскільки пунктом 8 договору оренди землі №13/06-12 від 01.08.2006 передбачено, що його укладено на 10 років, строк дії останнього сплив 18.08.2016 (враховуючи приписи ст.125 Земельного кодексу України, ст.6 Закону України «Про оренду землі» та реєстрацію договору у Чугуївському районному відділі реєстрації 18.08.2006, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040668200011).

42. Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на дату закінчення строку спірного договору) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Означене також узгоджується з п.8 договору оренди землі №13/06-12 від 01.08.2006.

43. Сутність апеляційного перегляду в означеному випадку полягає у ревізії оскаржуваного рішення в контексті аргументів одного зі спадкоємців первісного Відповідача про: реалізацію останнім передбаченого умовами договору оренди права на його поновлення після закінчення 10-річного строку орендного користування земельною ділянкою у зв`язку із своєчасним зверненням до Орендодавця про поновлення договору, відсутністю заперечень останнього проти такого поновлення, сплату орендної плати після 18.08.2016 та її прийняття, фактичного безперервного користування і володіння земельною ділянкою та відсутністю факту її вилучення (1); недотримання прокурором строків позовної давності для віндикаційних вимог попри обізнаності Позивача принаймні з 21.06.2017 про неповернення первісним Відповідачем земельної ділянки, продовження користування нею та сплату орендної плати (2).

44. Відносно аргументу Скаржника про пропуск позовної давності як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, колегія апеляційного суду відмічає, що:

· вказаний аргумент за своєю сутністю передбачає встановлення факту порушення прав Позивача як моменту початку відліку позовної давності (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України), що вимагає наявності самого порушення як такого за змістом ст.256 Цивільного кодексу України; наразі, такий аргумент є несумісним із сутністю першої підстави апелянта, яка полягає у доведені продовження орендних правовідносин після 18.08.2016 на 10 років, що унеможливлювало б існування визначеного прокурором порушення;

· за змістом ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України застосування позовної давності як підстави для відмови у позові вимагає подання Відповідачем (у розглядуваному випадку) відповідної заяви до моменту ухвалення рішення судом. Втім, ані первісним Відповідачем, ані його правонаступниками за змістом відзивів чи інших процесуальних документів таких заяв сформульовано не було, що унеможливлює правомірність ініціації цього питання на стадії апеляційного перегляду;

· крім того, апеляційний суд частково погоджується із слушністю заперечень прокурора та Позивача про безпідставність кваліфікації Скаржником заявленого та задоволеного позову як віндикаційного - у спірних правовідносинах вимога про повернення власнику в особі визначеного органу земельної ділянки після завершення строку орендних правовідносин опосередковує спосіб захисту у вигляді спонукання до виконання обов`язку.

У світлі висловлених міркувань підстава (2) Скаржника апеляційним судом відхиляється.

45. Відносно доводів і первісного Відповідача і апелянта про те, що вжиті Орендарем заходи (подання заяви Орендодавцю від 18.07.2016 про поновлення договору оренди, подальша сплата орендних платежів та вчинення дій з виготовлення оновленої нормативної грошової оцінки), прийняття Орендодавцем орендних платежів та не висування ним заперечень проти такого продовження зумовили «автоматичне» (за мовчазною згодою) поновлення орендних правовідносин на тих же умовах ще на 10 років після 18.08.2016, позиція апеляційного суду полягає у наступному:

· дійсно, п.8 договору оренди землі №13/06-12 від 01.08.2006 узгоджує/відтворює механізм поновлення договору оренди після закінчення його строку, передбачений відповідною редакцією ст.33 Закону України «Про оренду землі»;

· за своєю сутністю вказаний механізм передбачав можливість поновлення орендних правовідносин на той же строк і на тих же умовах за відсутністю письмових заперечень проти цього з боку Орендодавця протягом 1 місяця після закінчення строку оренди;

· при цьому, необхідності укладення додаткової угоди у разі поновлення договору на тих же умовах і на той же період ані ст.33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладення договору), ані п.9 самого договору не передбачали, що відтворювало аналогічний механізм поновлення орендних відносин, який був встановлений загальними до розглядуваних земельних правовідносин (порівняно із ст.33 Закону України «Про оренду землі») приписами ст.764 Цивільного кодексу України та ч.4 ст.284 Господарського кодексу України

· своєю чергою, субсидіарність застосування згаданої норми Цивільного кодексу України до сфери використання природних ресурсів прямо визначена його ст.9, тоді як «загальність» цієї норми зумовлена розповсюдженням на всі об`єкти оренди, а загальність ч.4 ст.284 Господарського кодексу України у розглядуваному випадку визначається прямою вказівкою на спеціальність норм земельного законодавства у ч.1 ст.4 Господарського кодексу України. Відповідно, згадуваний Відповідачами обов`язок Орендодавця за п.29 договору письмово повідомити Орендаря про припинення такого договору у зв`язку із закінченням строку (факт здійснення якого за матеріалами справи не доведений і Прокурором та Позивачем не стверджується) є складовою саме регламентації питання поновлення/припинення орендних правовідносин по закінченню строку договору оренди, яка існувала на момент укладення розглядуваного договору.

· принципово відмітити для подальшого аналізу і належної правової кваліфікації спірних правовідносин, що і за умовами спеціальної норми ст.33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на момент укладення договору), і за змістом загальних положень ст.764 Цивільного кодексу України та ч.4 ст.284 Господарського кодексу України поновлення договору після закінчення строку його дії без укладення додаткової угоди про це (так зване «автоматичне», «за мовчазною згодою») допускалося лише у випадках збереження незмінними умов первісного договору. Своєю чергою, рівність сторін договору у світлі положень п.35 такого договору та ст.30 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на момент його укладення) зумовлює висновок про можливість ініціації змін умов договору на етапі вирішення питання про його поновлення будь-якої із сторін, і наявність такої ініціативи вже передбачає необхідність укладення відповідної додаткової угоди (як у разі відхилення, так і у разі погодження іншою стороною).

46. У перебігу орендних правовідносин Законом України №3038-VІ від 17.02.2011 (набрав чинності 12.03.2011) була змінена редакція ст.33 Закону України «Про оренду землі» - запроваджено інший механізм поновлення договору оренди землі, який у такому зміненому форматі існував і на момент звернення первісного Відповідача з заявою про поновлення договору оренди від 18.07.2016, і на момент закінчення первісного строку договору (18.08.2016) - подальші зміни, які стосувалися саме процедури поновлення та відповідних обов`язків у її межах Орендаря були запроваджені Законом №340-ІХ від 05.12.2019 та в силу загального правила заборони ретроспективної дії (ч.1 ст.58 Конституції України) до розглядуваного спору застосуванню не підлягають:

· відповідно до абз.4 п.5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №5-р(І)/2019 від 12.07.2019 «…Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування»;

· як вказано у першому реченні пп.1.4 п.1 описової частини рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2021 від 07.04.2021 «Приписи закону, яким до іншого закону внесено зміни, із набранням чинності є нормами закону, до якого внесено зміни»;

· у абз.4 і 5 пп.4.1 п.4 мотивувальної частини рішення №5-р/2018 від 22.05.2018 Конституційний Суд України сформулював вимогу/критерій відносно зміни правового регулювання правовідносин у перебігу їх існування: «…особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів. Конституційний Суд України наголошує, що принцип верховенства права передбачає внесення законодавчих змін із визначенням певного перехідного періоду (розумного часового проміжку між офіційним оприлюдненням закону і набранням ним чинності), який дасть особам час для адаптації до нових обставин»;

· частина 3 ст.22 Конституції України встановлює заборону звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних. Своєю чергою, за змістом правової позиції, викладеної в абз.4 пп.5.2 п.5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №5-рп/2005 від 22.09.2005 «…Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними».

47. Враховуючи вказані у п.46 цієї постанови конституційно обумовлені критерії застосовності до розглядуваних правовідносин редакції ст.33 Закону України «Про оренду землі», яка була чинною на момент звернення Орендаря з заявою про поновлення договору оренди і на момент закінчення 10-ти річного строку такого договору, колегія апеляційного суду дійшла висновку про застосовність цієї норми саме в редакції Закону України №3038-VІ від 17.02.2011, оскільки:

· ця редакція застосовується/регламентує розглядувані орендні правовідносини між державою (в особі відповідного уповноваженого органу) та Орендарем, які хоча і виникли за укладеним 01.08.2006 договором, але продовжували своє існування до 18.08.2016;

· Закон України №3038-VІ від 17.02.2011 змінив положення Закону України «Про оренду землі» - спеціального/профільного акту законодавства у спірних правовідносинах з оренди земельної ділянки, такі зміни стали складовою цього спеціального акту та за своїм змістом опосередковують спеціальні (пріоритетні у застосуванні) правила поновлення чинних договорів оренди після закінчення їх визначеного строку;

· з моменту набрання чинності визначеної редакції (12.03.2011) та до моменту закінчення строку орендних відносин (18.08.2016) у Орендаря було цілком достатньо часу (понад 5 років) для адаптації до інших законодавчих вимог щодо механізму реалізації права Орендаря на поновлення договору оренди;

· розглядувана редакція ст.33 Закону України «Про оренду землі» не скасувала і не обмежила ані змісту, ані обсягу набутого Орендарем права на поновлення договору оренди, а унормувала з більшою визначеністю щодо зовнішньої об`єктивізації механізму його реалізації та її переконливого підтвердження як для сторін, так і для інших учасників цивільного обороту щодо права оренди землі.

48. Сутність такого (зміненого) механізму реалізації Орендарем права на поновлення договору оренди розкрито у наведених та обґрунтовано застосованих місцевим судом до розглядуваних правовідносин правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, викладених у пп.32-43 постанови від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, але у світлі розглядуваного питання ця сутність (і відмінність від попереднього, відображеного у п.8 договору оренди механізму) чітко і прямо вбачається із самої норми ст.33 Закону України «Про оренду землі» та полягає у необхідності у будь-якому випадку укладання сторонами додаткової угоди (у тому числі - і у судовому порядку у разі зволікання або безпідставної відмови Орендодавцем).

Вказана додаткова угода у вигляді проекту мала надаватися Орендарем (як спосіб зовнішнього волевиявлення щодо здійснення права на поновлення) та у разі укладення у відповідності до п.1 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виступати підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк, з якого (реєстрацією) ст.125 Земельного кодексу України пов`язує виникнення права оренди.

49. Наразі, як вбачається з матеріалів справи та визнавалось первісним Відповідачем та його спадкоємцем-апелянтом (п.16 цієї постанови), така додаткова угода укладена не була:

- більш того, її проект Орендарем не пропонувався і не надавався у встановлений період на розгляд Орендодавцю;

- відсутні докази ініціації судового спору щодо укладення такої додаткової угоди.

50. За таких обставин колегія апеляційного суду вважає цілком правомірним висновок місцевого суду про припинення через закінчення строку (абз.2 п.36 договору та абз.2 ч.1 ст.31 Закону України «Про оренду землі» у редакції, що діяла на 18.0.2016) договору оренди землі №13/06-12 від 01.08.2006 з 19.08.2016, адже:

· ані звернення від 18.07.2016 без подання проекту угоди, ані подальші платежі, ані відсутність письмової відмови Орендодавця чи виготовлення нової нормативної грошової оцінки або листування з державними органами з позиціюванням первісного Відповідача у якості законного орендаря спірної земельної ділянки після 18.08.2016 не є тими юридичними фактами, які за чинним на той момент законодавством зумовлювали виникнення/існування/поновлення орендних правовідносин після закінчення строку дії договору;

· посилання первісного Відповідача та його спадкоємця - апелянта на необхідність врахування поведінки Орендаря і Орендодавця після 18.08.2016 щодо сприйняття правовідносин у якості захищуваних за усталеною практикою ЄСПЛ із застосування ратифікованою Україною ст.1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., колегією апеляційного суду відхиляються, оскільки згідно правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у абз.4 пп.4.2 п.4 мотивувальної частини рішення №6-р/2019 від 20.06.2019 законні очікування як невід`ємна складова правової визначеності «…полягають у тому, що якщо особа очікує досягнення певного результату, діючи відповідно до норм права, то має бути гарантований захист цих очікувань». Наразі, як встановлено у межах цієї справи, Орендар, не надавши проекту додаткової угоди та не уклавши її у тому числі через суд, не діяв відповідно до релевантної норми права, а тому його очікування на поновлення оренди не можуть визнаватися легітимними/захищуваними судом щодо періоду після 18.08.2016;

· апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу учасників провадження, що навіть у світлі умов п.8 договору оренди від 01.08.2006 та редакції ст.33 Закону України «Про оренду землі» на момент його укладення у розглядуваному випадку укладення додаткової угоди для поновлення орендних відносин після 18.08.2016 було необхідним, адже за змістом абз.1 заяви від 18.07.2016 (а.с.93 т.1) Орендар просив не тільки поновити строк орендних відносин, але й вказував на необхідність приведення його у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України №420 від 29.05.2013 (затверджено типову форму договору), що об`єктивно унеможливлює його збереження у первісному вигляді, як це було притаманно для автоматичного продовження на той же строк і тих же умовах за «мовчазною згодою».

51. Припинення орендних правовідносин у первісного Відповідача з 19.08.2016, але продовження користування ним відповідною земельною ділянкою всупереч обов`язку з її повернення, встановленому п.21 договору оренди та ст.34 Закону України «Про оренду землі» до моменту смерті останнього 29.04.2021 унеможливлює спадкування відсутнього права оренди спірної земельної ділянки ОСОБА_1 (та ОСОБА_3 ):

· суд першої інстанції правомірно не застосував у даному випадку п.6 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки закриття провадження через смерть Відповідача можливо у тому випадку, коли спірні правові відносини не допускають правонаступництва. Апеляційний суд відмічає, що вказане формулювання слід розуміти саме юридичну неможливість в принципі правонаступництва (ст.ст.608, 1219 Цивільного кодексу України), а не фактичне не набуття у спадок права оренди через його припинення по закінченню строку договору до відкриття спадщини (як у цьому випадку);

· не успадкування права не означає заборону/неможливість успадкування обов`язку з повернення об`єкту оренди, який існував у ОСОБА_4 за договором, але не був виконаний ним, адже такий обов`язок не є нерозривно пов`язаним з особою боржника;

· оскільки згідно зі ст.1216 Цивільного кодексу України спадщина приймається саме спадкоємцями, і таке прийняття не може бути здійснене з умовою чи із застереженнями, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є особами, що мають виконати невиконаний ОСОБА_4 обов`язок з повернення відповідної земельної ділянки з оренди.

52. Викладене в п.п.45-51 цієї постанови зумовлює відхилення доводів Скаржника щодо пролонгації договору оренди на новий строк та правомірність рішення суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

53. Своєю чергою, місцевий суд неправильно застосувавши ст.57 Господарського процесуального кодексу України та ст.242 Цивільного кодексу України, безпідставно ототожнив самого спадкоємця як суб`єкту носія відповідних прав і обов`язків з його законним представником та всупереч змісту ст.52 Господарського процесуального кодексу України залучив у якості відповідача не ОСОБА_3 , а її мати - ОСОБА_2 , відомості щодо спадкування якої від ОСОБА_4 матеріали справи не містять. Апеляційний суд відмічає, що неповнолітність ОСОБА_3 за змістом ст.ст.4, 45 Господарського процесуального кодексу України та ст.26 Цивільного кодексу України не обмежує її можливості перебувати у статусі відповідача, а лише зумовлює особливості здійснення процесуальних прав (із залученням законного представника).

53.1. Таким чином, ОСОБА_2 не є належним відповідачем у справі, що унеможливлює у відповідності до ч.1 ст.19 Конституції України покладення на неї обов`язку, який вона не успадкувала чи не прийняла на себе з іншої підстави. Водночас, колегія апеляційного суду відмічає певну внутрішню логічну суперечність у позиції місцевого суду за ухвалою від 26.12.2022 та оскаржуваним рішенням щодо одночасного визначення ОСОБА_2 у якості відповідача та вказівки про неї (у тому числі, у резолютивній частині рішення) як на законного представника неповнолітньої ОСОБА_3 , яка дії в інтересах останньої, тоді як за змістом відзиву законного представника ОСОБА_2 (а.с.а.с.170-176 т.2) остання, на відміну від спадкоємця ОСОБА_1 , наголошувала на непричетність ОСОБА_3 до спірної земельної ділянки, тоді як представник останньго підтвердив у судовому засіданні апеляційного суду здійснення Скаржником поточного користування спірною земельною ділянкою.

53.2. Неможливість за приписами ст.48 Господарського процесуального кодексу України на стадії апеляційного перегляду самостійної заміни неналежного відповідача належним зумовлює скасування переглядуваного рішення суду в частині, що стосується ОСОБА_2 та відмову у задоволенні вимог до неї.

54. Враховуючи викладені в п.53 цієї постанови міркування, судова колегія дійшла висновку про необхідність скасування переглядуваного рішення Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 у справі №922/540/21 в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_2 через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до невідповідності висновків суду в цій частині, та прийняття в цій частині нового рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог до останньої, що зумовлює часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Своєю чергою, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення в іншій частині із порушеннями визначених ст.277 Господарського процесуального кодексу України підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, рішення суду в частини вимог до ОСОБА_1 підлягає залишенню без змін.

55. За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок прокурора та Відповідача 1 витрат зі сплати судового збору як за подання позовної заяви, так і за подання апеляційної скарги - порівну (в сумі 1120,00грн. та, відповідно, в сумі 1680,00грн. з кожного).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , смт. Есхар Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 (повний текст підписано 24.03.2023) у справі №922/540/21 задовольнити часткове.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 (повний текст підписано 24.03.2023) у справі №922/540/21 скасувати в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 , с. Нова Гнилиця Харківської області, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , с. Нова Гнилиця Харківської області, в іншій частині рішення суду залишите без змін.

3. Викласти абзаци 1-4 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 (повний текст підписано 24.03.2023) у справі №922/540/21 в наступній редакції:

«Позовні вимоги в.о. керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області, м. Чугуїв Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, м. Харків до ОСОБА_1 , смт. Есхар Харківської області та ОСОБА_2 , с. Нова Гнилиця Харківської області, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , с. Нова Гнилиця Харківської області про зобов`язання повернення земельної ділянки - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повернути державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації земельну ділянку водного фонду площею 20,3102 га з кадастровим номером 6325485500:01:036:0001, яка знаходиться на території Мосьпанівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, у придатному для використання стані.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4; ідентифікаційний код 02910108) 1120,00грн. судового збору.

У частині позовних вимог до ОСОБА_2 , с. Нова Гнилиця Харківської області, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , с. Нова Гнилиця Харківської області - відмовити».

4. Стягнути з Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4; ідентифікаційний код 02910108) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1680,00грн.

5. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.06.2023 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 27.06.2023.

Головуючий, суддя-доповідач Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна