Ухвала

від 20.06.2023 по справі 904/6074/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

за результатами розгляду клопотання арбітражної

керуючої про стягнення основної грошової винагороди

20.06.2023м. ДніпроСправа № 904/6074/21

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про визнання неплатоспроможним

про визнання неплатоспроможним

Суддя Примак С.А.

при секретарі судового засідання Скорик Н.О.

За участі представників сторін:

від кредитора: не з`явився

від боржника: не з`явився

від керуючого реструктуризацією боргів: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду 06.02.2023 від арбітражної керуючої Ольшанської Олени Сергіївни надійшло клопотання №02-29/38 від 06.02.2023 про стягнення основної грошової винагороди (вх. суду №5891/23 від 06.02.2023), відповідно до якого вона просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" на користь арбітражної керуючої Ольшанської Олени Сергіївни 50 565,00 грн - основної грошову винагороду за виконання повноважень керуючого реструктуризацією та 1 368,32 грн - понесених витрат керуючого реструктуризацією.

Ухвалою господарського суду від 07.02.2023 призначено розгляд клопотання арбітражної керуючої Ольшанської О.С. про стягнення основної грошової винагороди на 21.02.2023.

Ухвалою господарського суду від 21.02.2023 відкладено розгляд клопотання арбітражної керуючої Ольшанської О.С. про стягнення основної грошової винагороди на 28.03.2023, зобов`язавши сторін надати додаткові пояснення стосовно вказаного клопотання.

До господарського суду 27.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" надійшли пояснення на клопотання арбітражного керуючого про стягнення основної грошової винагороди (вх. суду №14689/23 від 27.03.2023), відповідно до якого кредитор просить суд відмовити у задоволенні клопотання №02-29/38 від 06.02.2023 про стягнення основної грошової винагороди.

Ухвалою господарського суду від 28.03.2023 відкладено розгляд клопотання арбітражного керуючого Ольшанської О.С. про стягнення основної грошової винагороди на 11.05.2023, зобов`язавши її надати до суду додаткові письмові пояснення стосовно вказаного клопотання.

До господарського суду 28.04.2023 від арбітражної керуючої надійшло клопотання пояснення №01-21/40 від 28.04.2023 щодо звітів та клопотання про стягнення основної грошової винагороди.

Ухвалою господарського суду від 11.05.2023 відкладено розгляд клопотання арбітражного керуючого Ольшанської О.С. про стягнення основної грошової винагороди на 20.06.2023.

Суд, розглянувши у судовому засіданні 20.06.2023 наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання арбітражної керуючої Ольшанської Олени Сергіївни про стягнення основної, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розглядуклопотання і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

У відповідності до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Статтею 10 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом (пункт 3 частини 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з частинами 1-4 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі: 5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб; 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів. Право вимоги додаткової грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів. Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Частиною 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Як вбачається з матеріалів справи, на депозитний рахунок Господарського суду Дніпропетровської області заявником ОСОБА_1 були внесені грошові кошти на авансування винагороди арбітражному керуючому у розмірі 34 050,00 грн., згідно квитанції № ПН2253 від 02.04.2021.

Між тим, матеріали справи свідчать про те, що ухвалою господарського суду від 12.05.2022 постановлено здійснити виплату основної винагороди арбітражній керуючій Ольшанській Олені Сергіївні (свідоцтво № 460 від 22.03.2013) за період виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_1 з 07.10.2021 по 07.01.2022 у розмірі 34 050,00 грн з депозитного рахунку Господарського суду Дніпропетровської області за рахунок коштів авансованих ОСОБА_1 .

Отже, матеріалами справи підтверджено, що кошти внесені боржником на депозитний рахунок Господарського суду Дніпропетровської області в якості авансування сплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого були сплачені арбітражній керуючій Ольшанській Олені Сергіївні у повному обсязі, в сумі 34 050,00 грн. Однак, процедура у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 тривала після закінчення авансованих заявником коштів.

Кодексом з процедур банкрутства передбачено відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, а не за рахунок кредиторів.

Як зазначалося, згідно пункту 3 частини першої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Згідно абзаців 6,7 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною п`ятою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Окрім того, статтею 114 Кодексу України з процедур банкрутства визначено права та обов`язки арбітражного керуючого у справах про неплатоспроможність фізичних осіб. При цьому, згідно частини четвертої вказаної норми кредитори мають право за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду.

Згідно частин 1 , 4 , 7 статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Суд зазначає, що відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Матеріалами справи не підтверджена наявність поданих чи задоволених скарг чи заперечень щодо дій (бездіяльності) арбітражної керуючої Ольшанської Олени Сергіївни або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання нею своїх повноважень з метою затягування розгляду справи про неплатоспроможність боржника.

Кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, чого у цій справі судами не встановлено.

Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.

З огляду на викладене, відмінність боржників яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат.

Вказане узгоджується із практикою Верховного Суду викладеною в постановах від 24.04.2018 у справі №910/2923/15-г, від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 16.04.2019 у справі №914/2458/16, від 30.01.2019 у справі №910/32824/15.

Не погоджуючись із вказаним, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" подало до суду пояснення (заперечення) на клопотання арбітражної керуючої про стягнення основної грошової винагородм (вх. суду 14689/23 від 27.03.2023).

Стосовно вказаних заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" на клопотання арбітражної керуючої про стягнення основної грошової винагороди, господарський суд зазначає наступне.

Вказані заперечення обґрунтовуються тим, що винагорода нарахована арбітражним керуючим після 21.02.2022 не затверджена кредиторами, а передбачені кодексом з банкрутства засоби оплати праці, такі як фонд оплати праці не були створені, у зв`язку з чим відсутні підстави для оплати такої праці.

Як зазначалося вище, відповідно до практики Верховного Суду викладеною в постановах від 24.04.2018 у справі №910/2923/15-г, від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 16.04.2019 у справі №914/2458/16, від 30.01.2019 у справі №910/32824/15, встановлено.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.

З огляду на викладене, відмінність боржників яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат.

З матеріалів справи вбачається, що скарг на діяльність арбітражної керуючої, заяв чи клопотань про її відсторонення кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" до суду не надавалося.

Крім того, за результатами провадження по справі, у відповідності до звіту (вх. суду 12016/23 від 13.03.2023) було задоволено вимоги іпотекодержателя - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", що підтверджується відповідним договором про задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп".

Таким чином суд доходить висновку, що арбітражним керуючим вчинено дії, що дозволили виконати основне завдання встановлене Кодексом України з процедур банкрутства у справах про неплатоспроможність, в зв`язку з чим вимоги кредитора були задоволені.

Господарський суд, зазначає, що арбітражним керуючим не допущено порушень КУзПБ чи вимог судових рішень, скарг на дії/бездіяльність арбітражного керуючого до суду також не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Частинами 2 та 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно частин 3-4 статі 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що основна грошова винагорода арбітражного керуючого та витрати у справі нараховано правомірно, у зв`язку з чим клопотання арбітражної керуючої Ольшанської Олени Сергіївни №02-29/38 від 06.02.2023 про стягнення основної грошової винагороди слід задовольнити. а звіти наявні в справі затвердити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання арбітражної керуючої Ольшанської Олени Сергіївни №02-29/38 від 06.02.2023 про стягнення основної грошової винагороди - задовольнити.

Затвердити звіт про понесені витрати керуючого реструктуризацією - арбітражною керуючою Ольшанською О.С. у справі №904/6074/21 за період 3 07.10.2021 по 06.02.2023 у розмірі 1368,32грн.

Затвердити звіт про нараховану основну грошову винагороду керуючого реструктуризацією - арбітражної керуючої Ольшанської О.С. за період з 07.10.2021 по 21.02.2023 у розмірі 201 745,75 грн, з яких винагорода за період з 08.01.2021 по 21.02.2023 становить 167 695,75 грн та невідшкодована арбітражному керуючому.

Затвердити звіт про сплачену основну грошву винагороду керуючого реструктуризацією - арбітражної керуючої Ольшанської О.С. за період з 07.10.2021 по 07.01.2022 в розмірі 34050,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (49089, місто Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок 2, офіс 205; ідентифікаційний код 40696815) на користь арбітражної керуючої Ольшанської Олени Сергіївни (50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Миру 29В, приміщення 10; свідоцтво №460 від 22.10.2013; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ "ПриватБанк", МФО банку 305299, ідентифікаційний код банку 14360570) 50 565,00 грн (п`ятдесят тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень 00 копійок) - основної грошову винагороду за виконання повноважень керуючого реструктуризацією та 1 368,32 грн (одну тисячу триста шістдесят вісім гривень 32 копійки) -понесених витрат керуючого реструктуризацією, про що видати судовий наказ.

Ухвала набирає законної сили 20.06.2023 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.А. Примак