Ухвала

від 26.06.2023 по справі 908/2024/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.06.2023 Справа № 908/2024/23

м. Запоріжжя

Суддя Господарського суду Запорізької області Корсун Віталій Леонідович розглянувши матеріали заяви за вих. від 20.06.23 про видачу судового наказу

від заявника (стягувача): комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23А

до боржника: товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІВАТ-М», 69068, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 16, кв. 35

про стягнення заборгованості за договором оренди частини нежитлового приміщення по пр. Соборний, 94 від 01.10.12 у розмірі 23 058,12 грн. та 268,40 грн. судового збору.

ВСТАНОВИВ:

20.06.23 до Господарського суду Запорізької області звернулось комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (далі КП «Запоріжремсервіс» ЗМР) з заявою про видачу судового наказу за вих. від 20.06.23 про стягнення з боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІВАТ-М» (надалі ТОВ «ТД ВІВАТ-М») заборгованості за договором оренди частини нежитлового приміщення по пр. Соборний, 94 від 01.10.12 у розмірі 23 058,12 грн. Крім того, заявник просить стягнути з боржника 268,40 грн. судового збору.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/2024/23 між суддями від 20.06.23 вказану заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Положеннями ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Наказне провадження, відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Частиною 1 ст. 147 та ч. 1 ст. 148 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України, під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Положеннями ч. 2 ст. 150 ГПК України визначено форма і зміст заяви про видачу судового наказу, а саме:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Статтею 152 ГПК України визначено підстави для відмови у видачі судового наказу, а саме суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заяву подано з порушеннями вимог ст. 150 цього Кодексу (п. 1 ч. 1).

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Судом встановлено, що в обґрунтуванні заяви за вих. від 20.06.23 представник заявника зазначає, що 01.10.12 між КП «Запоріжремсервіс» ЗМР та ТОВ «Торговий дім ВІВАТ-М» укладено договір оренди частини нежитлового приміщення по пр. Соборний, 94 від 01.10.12, згідно якого просить суд стягнути з останнього заборгованість у розмірі 23 058,12 грн.

При цьому, заявником не додано до заяви за вих. від 20.06.23 про видачу судового наказу договору оренди частини нежитлового приміщення по пр. Соборний, 94 від 01.10.12, надавши лише додаткову угоду від 25.08.21 до вказаного договору.

Тому, як наслідок, суд констатує про те, що заявником (стягувачем) подано заяву про видачу судового наказу з порушеннями вимог п. п. 4 та 5 ч. 2 ст. 150 цього Кодексу.

Вказане є підставою для відмови у видачі судового наказу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у відповідності до ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 147, 148, 150-153, 155, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради у видачі судового наказу.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 26.06.23 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя В.Л. Корсун