Рішення

від 21.06.2023 по справі 908/1629/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/90/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2023 Справа № 908/1629/22

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві судового засідання Концур Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1629/22

за позовом: Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", ідентифікаційний код юридичної особи 14282829 (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольська промислова компанія", ідентифікаційний код юридичної особи 42739640 (вул. Ломоносова, 333, м. Мелітополь, Запорізька область, 72318; вул. Героїв України, 210/19, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319)

до відповідача 2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 697 060,00 грн.

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Брижань Ю.В., довіреність № 518 від 15.10.20220 (в режимі відеоконференції);

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2 : не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" з позовом до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольська промислова компанія", 2. ОСОБА_1 про солідарне стягнення 697 060,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ1 від 29.06.2021 в розмірі 450 560,00 грн., заборгованість за основною сумою кредиту за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ2 від 29.06.2021 в розмірі 246 500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням боржником зобов`язань з повернення кредитних коштів за договорами про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ1, № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ2, та наявністю відповідних зобов`язань відповідача 2 за договором поруки № МБ-ZАР-П-11401/2.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2022 справу № 908/1629/22 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою від 01.03.2023 суд призначив підготовче судове засідання на 29.03.2023 об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 29.03.2023 здійснювалась відеоконференція.

Суд оголосив склад суду. Суд з`ясував про відводи. Відводів складу суду, секретарю судового засідання не заявлено.

Відповідач 1, відповідач 2 в судове засідання не з`явились. Суд доповів про надходження клопотання від відповідача 2 - ОСОБА_1, але воно не завірено КЕП, тому суд не приймає заяву до розгляду.

23.03.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме докази про надсилання копії позовної заяви на адреси відповідачів

Враховуючи необхідність направлення копії позовної заяви на нову адресу відповідача, судом відкладено підготовче засідання на 01.05.2023 о 12 год. 30 хв.

Представники відповідача 1, відповідача 2 в судове засідання не з`явились. Сторони належним чином повідомлені про місце, дату та час проведення судового засідання.

01.05.2023 на адресу суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання. Судом залишено без розгляду клопотання відповідача 2, оскільки воно не засвідчено належним чином, а саме ЕЦП.

За наслідками судового засідання, строк підготовчого провадження було продовжено на 30 днів згідно з ч. 3 ст. 177 ГПК України та відкладено підготовче засідання на 24.05.2023 о 12 год. 20 хв. В судовому засіданні 24.05.2023 здійснювалась відео конференція. Представники відповідача 1, відповідача 2 в судове засідання не з`явились. 23.05.2023 на адресу суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання. Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача 2. Судом залишено без розгляду клопотання відповідача 2, оскільки воно не засвідчено належним чином, а саме ЕЦП.

За наслідками судового засідання, суд, на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 21.06.2023 об 12 год. 00 хв.

24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

В Указі Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" зазначається: "У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

1. Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

2. Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

3. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Крім того, Північний апеляційний господарський суд у постанові від 11.08.2022 у справі № 910/1493/22 дійшов до наступних висновків з аналогічного питання:

"…Відповідно до ч.3 ст.216 ГПК України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи.

Постановляючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції, на виконання ст. 216 ГПК України не визначено наступну дату, час та місце судового засідання, що свідчить про те, що оскаржувана ухвала не є ухвалою про відкладення розгляду справи, а є фактично ухвалою про зупинення провадження у справі, оскільки відповідно статтею 225 ГПК України врегульовано випадки для зупинення провадження у справі, а саме - до настання певної події, в оскаржуваній ухвалі - до закінчення воєнного стану чи/або його скасування у встановлений законодавством порядку на всій території України або на території міста Києва.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

З огляду на наведене місцевий господарський суд фактично зупинив провадження у справі №910/1493/22 на невизначений термін, оскільки наразі неможливо спрогнозувати коли станеться закінчення воєнного стану у місті Києві чи його скасування на всій території України, що є порушенням права учасників судового процесу на судовий захист та перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період дії воєнного стану, повноваження судів не можуть бути припинені.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. (ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 підлягає скасуванню…".

При цьому, суд враховує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§66, §69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період дії воєнного стану, повноваження судів не можуть бути припинені.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється, (ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

20) положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України;

21) особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

Згідно зі ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України":

1. Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

2. Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

3. Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Сторони, зареєстроване місце перебування чи місцезнаходження якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному вебпорталі "Судова влада України".

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, 19.08.2022 набрали чинності зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо додаткових способів інформування про судові справи.

Як свідчать матеріали справи відповідачі зареєстровані у м. Мелітополь Запорізької області.

Згідно з переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30 травня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (з подальшими змінами) Мелітопольська міська територіальна громада відноситься до відповідних територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Однак, матеріали справи містять електронну адресу відповідача 2, який в свою чергу є уповноваженою особою відповідача 1 - директором.

Про судове засідання, в тому числі 21.06.23, повідомлено відповідачів шляхом направлення даної ухвали суду на відомі електронні адреси сторін, і шляхом розміщення її в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на веб-сайті Судової влади України, на якому розміщено у т.ч. відповідне оголошення з метою доведення до сторін змісту ухвали суду про призначення засідання на 21.06.23.

Відповідачі своїм правом на надання відзиву не скористалися, відзиву суду не надали.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

21.06.2023 судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

13.01.2021 Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" (Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольська промислова компанія" (Клієнт, Позичальник) був укладений Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-ZАР-ГЛ-11401 (далі Генеральний договір), із змінами та доповненнями до нього, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику банківські послуги, а Позичальник зобов`язався прийняти банківські послуги та належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в Генеральному договорі, Правилах надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу (далі Правила), що розміщуються на інтернет-сайті Банку (за електронною адресою: https://www.pumb.ua) та є невід`ємною частиною Генерального договору, та Договорах про надання банківських послуг, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату банківських послуг.

Правила надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу

В рамках Генерального договору між Банком та Позичальником були укладені:

- Договір про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ1 від 29.06.2021, наданої за Заявою про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ1 від 13.01.2021, із змінами та доповненнями до нього (далі - Кредитний договір № 1);

- Договір про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ2 від 29.06.2021, наданої за Заявою про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ2 від 31.05.2021, із змінами та доповненнями до нього (далі - Кредитний договір № 2).

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором № 1, № 2 між Банком та ОСОБА_1 (Поручитель) був укладений Договір поруки № МБ-ZАР-П-11401/2 від 13.01.2021, зі змінами та доповненнями, (далі - Договір поруки), згідно якого ОСОБА_1 поручився перед Банком за виконання Боржником зобов`язань, передбачених Генеральним договором.

Згідно п. 2.2 Генерального договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 29.06.2021) та п. 3.1 Правил, Банк надає Клієнту Банківські послуги, а Клієнт приймає Банківські послуги та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в Генеральному договорі, Правилах та Договорах про надання Банківських послуг, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату Банківських послуг.

Згідно з п. 3.1 та п. 3.2 Генерального договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 29.06.2021) підписанням Генерального договору Клієнт підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну, остаточну безстрокову і безвідкличну згоду з усіма умовами Правил. З моменту укладання Генерального договору Правила стають його невід`ємною частиною. Підписанням Генерального договору Клієнт підтверджує отримання ним у день підписання Генерального договору (за обраним ним способом) тексту Правил.

В забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Генеральним договором були укладені відповідні договори забезпечення, зокрема, Іпотечний договір № МБ-ZАР-ІД-11401/4/ВРМ від 29.06.2021, Іпотечний договір № МБ-ZАР-ІД-11401/5/bpm від 05.10.2021, Іпотечний договір № МБ-ZАР-ІД-11401/6/bpm від 09.11.2021.

Відповідно до умов зазначених договорів все заставне майно знаходиться в м. Мелітополь Запорізької області.

Банком 09.05.2022 року через систему «Клієнт-банк» Позичальнику було направлено повідомлення вих. № КНО-61.1.4/12 від 05.05.2022 з вимогою достроково повернути в повному обсязі отримані від Банку згідно Генерального договору кредитні кошти, в тому числі за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ1 від 29.06.2021 в розмірі 450 560,00 грн., заборгованість за основною сумою кредиту за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ2 від 29.06.2021 в розмірі 246 500,00 грн.

09.05.2022 року через систему «Клієнт-банк» Позичальнику було направлено повідомлення вих. № КНО-61.1.4/12 від 05.05.2022 з вимогою достроково повернути в повному обсязі отримані від Банку згідно Генерального договору кредитні кошти, в тому числі за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ1 від 29.06.2021 в розмірі 450 560,00 грн., заборгованість за основною сумою кредиту за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ2 від 29.06.2021 в розмірі 246 500,00 грн.

26.05.22 у зв`язку з невиконанням відповідачем 1 зобов`язань за Генеральним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування Банк на електронну адресу Поручителя, яка зазначена в Договорі поруки, (Micmel2019@gmail.com) направив вимогу за вих. № КНО-61.1.3.1/28 від 25.05.2022 щодо виконання зобов`язань за Договором поруки.

Відповідачі вказані вимогу Банку не виконали, будь-яких пояснень щодо наявності ускладнюючих обставин не зазначили.

Позивач вважає, що діями Відповідачів порушені законні права Позивача (зокрема, на отримання суми кредиту, наданого Позичальнику відповідно до умов Генерального договору), які підлягають захисту в суді згідно статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016, статті 16 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що Банк належним чином виконав свої обов`язки за Генеральним договором та Правилами, надавши Позичальнику грошові кошти у розмірі 450 560,00 гривень (чотириста п`ятдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок) за Кредитним договором 1, що підтверджується меморіальним ордером № ТR.46968663.36600.18906 від 15.01.2021, та у розмірі 246 500 гривень (двісті сорок шість тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) за Кредитним договором 2, що підтверджується меморіальним ордером № ТR.49807234.48821.13958 від 03.06.2021, а також виписками по особових рахунках (а.с.7-8).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

За поясненнями позивача, починаючи з 13.05.2022, заборгованість Позичальника з повернення основної суми кредиту за Генеральним договором є простроченою у повному обсязі.

Таким чином, у зв`язку із порушенням відповідачем 1 строків повернення кредитних коштів, у позивача виникло право вимагати повернення усієї суми кредиту достроково на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Відповідач 1 свої зобов`язання по погашенню кредиту за користування кредитними коштами не виконав, грошові кошти за Кредитним договором 1 у розмірі 450 560,00 гривень, та за Кредитним договором 2 у розмірі 246 500 гривень не повернув, внаслідок чого у відповідача 1 станом на 09.08.2022 становить 697 060 грн.

Частиною 1статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до положень п. 1.1. статті 1 Договору поруки Відповідач 2 поручається перед Кредитором за виконання Боржником наступних зобов`язань в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат Кредитора тощо.

Пунктом 1.2 статті 1 Договору поруки визначено, що у разі порушення Боржником зобов`язання Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні Боржники.

Пунктом 2.1 статті 2 Договору поруки передбачено, що в разі порушення зобов`язання Боржником (у тому числі невиконання та/або неналежного виконання Боржником Зобов`язання у строки, визначені договором, з якого випливає зобов`язання), Поручитель зобов`язаний в перший день порушення Боржником Зобов`язання або певної його частини) виконати таке Зобов`язання (або певну його частину) незалежно від факту направлення йому кредитором відповідної вимоги. При цьому Кредитор не зобов`язаний підтверджувати буд-яким чином факт порушення Зобов`язання Боржником.

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

З огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

На момент розгляду справи ні позичальник, ні поручителі заборгованість перед кредитором не сплатили.

За таких обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за тілом кредиту у розмірі 697 060 грн., у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачі 1, 2 проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.

При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

За таких обставин судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподіленню порівну між відповідачами 1, 2 з покладенням обов`язку відшкодувати позивачу по 5 227 грн 95 коп. кожним.

Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольська промислова компанія", ідентифікаційний код юридичної особи 42739640 (вул. Ломоносова, 333, м. Мелітополь, Запорізька область, 72318; вул. Героїв України, 210/19, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319) на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", ідентифікаційний код юридичної особи 14282829 (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070) заборгованість за основною сумою кредиту за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ1 від 29.06.2021, наданої за заявою про надання банківської послуги- кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ1 від 13.01.2021 в розмірі 450 560 (чотириста п`ятдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень) 00 коп., заборгованість за основною сумою кредиту за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ2 від 29.06.2021, наданої за заявою про надання банківської послуги- кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ2 від 31.05.2021 в розмірі 246 500 (двісті сорок шість тисяч п`ятсот гривень) 00 коп., солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", ідентифікаційний код юридичної особи 14282829 (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070) заборгованість за основною сумою кредиту за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ1 від 29.06.2021, наданої за заявою про надання банківської послуги- кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ1 від 13.01.2021 в розмірі 450 560 (чотириста п`ятдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень) 00 коп., заборгованість за основною сумою кредиту за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ2 від 29.06.2021, наданої за заявою про надання банківської послуги- кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-11401/КЛ2 від 31.05.2021 в розмірі 246 500 (двісті сорок шість тисяч п`ятсот гривень) 00 коп., солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольська промислова компанія", ідентифікаційний код юридичної особи 42739640 (вул. Ломоносова, 333, м. Мелітополь, Запорізька область, 72318; вул. Героїв України, 210/19, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольська промислова компанія", ідентифікаційний код юридичної особи 42739640 (вул. Ломоносова, 333, м. Мелітополь, Запорізька область, 72318; вул. Героїв України, 210/19, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319) на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", ідентифікаційний код юридичної особи 14282829 (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070) 5 227 (п`ять тисяч двісті двадцять сім) грн 95 коп. судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", ідентифікаційний код юридичної особи 14282829 (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070) 5 227 (п`ять тисяч двісті двадцять сім) грн 95 коп. судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 27.06.23.

Суддя А.О. Науменко