Рішення

від 27.06.2023 по справі 910/6208/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.06.2023Справа №910/6208/23

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмакс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяква Україна"

про стягнення 35 859,23 грн,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмакс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяква Україна" про стягнення 35 859,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмакс" вказує, що ним на виконання Договору поставки №30/3 від 30.03.2023 було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяква Україна" товар загальною вартістю 35 245,10 грн, в той час як відповідачем не виконано свого зобов`язання з оплати такого товару, у зв`язку з чим у відповідача виник борг перед позивачем у вказаній сумі.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором поставки №30/3 від 30.03.2023 позивач вказує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяква Україна" пені у розмірі 579,37 грн та 3% річних у розмірі 34,76 грн, нарахованих за період з 08.04.2023 по 19.04.2023.

До позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмакс" додало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в якому позивач зазначає, що поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 2 684,00 грн та очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 3 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 відкрито провадження у справі №910/6208/23; вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 25.04.2023 була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяква Україна" на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02081, м. Київ, вул. Клеманська, буд. 3), однак, поштове відправлення було повернуто суду 05.05.2023 без вручення з відміткою про причини повернення - адресат відсутній.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи, що ухвала суду направлялася відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) останнього, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування останнього, то, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду по даній справі є такою, що була вручена відповідачу 03.05.2023 (день проставлення відмітки у довідці відділення поштового зв`язку).

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/6208/23 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяква Україна" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяква Україна" повинне було подати відзив на позов у строк до 18.05.2023 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

30.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмакс", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяква Україна", як покупцем, було укладено Договір поставки №30/3 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця товар у відповідності до п. 1.1 цього Договору, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, у кількості та за цінами викладеними у додатках до цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору асортимент, одиниця виміру та ціна товару, який є доступним до замовлення покупця визначається відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 3.1, п. 3.2 Договору оплата за товар здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, у встановленому законодавством та цим Договором порядку. Умови оплати: відстрочення платежу на 7 календарних днів з моменту передачі товару від постачальника до покупця, що засвідчується видатковою накладною.

Пунктом 6.2 Договору визначено, що за прострочення оплати товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Первинний строк дії Договору встановлюється як 1 рік від дати підписання його сторонами. Договір автоматично продовжується на кожен наступний строк в один рік, поки одна сторона, не менше ніж за 30 календарних днів до дати закінчення поточного строку Договору, не направить іншій стороні письмове повідомлення про небажання продовжувати дію Договору (п. 9.1 Договору).

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого йому згідно Договору поставки №30/3 від 30.03.2023 товару, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 35 245,10 грн. Крім того, позивач вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 579,37 грн та 3% річних у розмірі 34,76 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Також з аналізу умов Договору вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару постачальником, та при цьому погодження істотних умов (найменування товару, кількість, вартість, тощо) кожного окремого зобов`язання з поставки товару (партії товару) погоджується сторонами, зокрема, у видаткових накладних.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмакс" було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяква Україна" товар на загальну суму 35 245,10 грн, що підтверджується видатковими накладними:

- №АМ-0002877 від 31.03.2023 на загальну суму 3 447,31 грн з ПДВ;

- №АМ-0002878 від 31.03.2023 на загальну суму 11 810,82 грн з ПДВ;

- №АМ-0002879 від 31.03.2023 на загальну суму 17 108,17 грн з ПДВ;

- №АМ-0002857 від 31.03.2023 на загальну суму 2 878,80 грн з ПДВ.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, а також в них міститься посилання на реквізити Договору.

Таким чином, вказаними видатковими накладними підтверджується виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором з поставки відповідачу товару на загальну суму 35 245,10 грн.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2 Договору визначено умови оплати: відстрочення платежу на 7 календарних днів з моменту передачі товару від постачальника до покупця, що засвідчується видатковою накладною.

Отже, у відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.2 Договору відповідач зобов`язаний був оплатити поставлений позивачем товар за видатковими накладними №АМ-0002877 від 31.03.2023, №АМ-0002878 від 31.03.2023, №АМ-0002879 від 31.03.2023, №АМ-0002857 від 31.03.2023 на загальну суму 35 245,10 грн у строк до 07.04.2023 включно.

Доказів сплати на дату розгляду справи відповідачем на користь позивача коштів за поставлений товар відповідно до видаткових накладних №АМ-0002877 від 31.03.2023, №АМ-0002878 від 31.03.2023, №АМ-0002879 від 31.03.2023, №АМ-0002857 від 31.03.2023 у розмірі 35 245,10 грн матеріали справи не містять, вказані обставини відповідачем не були спростовані належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально Господарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не спростував твердження позивача про наявність у нього заборгованості з оплати поставленого за Договором товару, суд, керуючись приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що покупець взятих на себе зобов`язань за Договором не виконав, вартість переданого йому товару у визначений Договором строк не сплатив, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяква" виникла заборгованість перед позивачем, яка складає суму 35 245,10 грн.

Таким чином, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмакс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяква заборгованості у розмірі 35 245,10 грн підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 579,37 грн, нараховану за період з 08.04.2023 по 19.04.2023.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.2 Договору визначено, що за прострочення оплати товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З пункту 5.4 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір (подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) порядок нарахування пені (від суми заборгованості за кожен день прострочення).

З огляду на те, що позивачем нараховано пеню за період менше ніж за місяць, то судом не надається оцінка дотримання позивачем положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Суд здійснивши перерахунок пені (з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування) прийшов до висновку про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяква" пені у розмірі 579,37 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 34,76 грн, нараховані за період з 08.04.2023 по 19.04.2023.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних (з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування 3% річних) прийшов до висновку про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяква" 3% річних у розмірі 34,76 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмакс" підлягають задоволенню у повному обсязі зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяква" боргу у розмірі 35 245,10 грн, пені у розмірі 579,37 грн та 3% річних у розмірі 34,76 грн.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмакс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяква Україна" (02081, м. Київ, вул. Клеманська, буд. 3; ідентифікаційний код 44687474) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмакс" (03067, м. Київ, провулок Чугуївський, буд. 13А, офіс 113; ідентифікаційний код 42008358) борг у розмірі 35 245 (тридцять п`ять тисяч двісті сорок п`ять) грн 10 коп., пеню у розмірі 579 (п`ятсот сімдесят дев`ять) грн 37 коп., 3% річних у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 76 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Р.В. Бойко