Ухвала

від 18.05.2023 по справі 911/2793/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" травня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2793/16

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» № 21-1/04 від 21.04.2023 року про покладення на Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/2793/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Трейдсервісгруп»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятин Зернопродукт»

про стягнення 850,28 грн.

Суддя Кошик А.Ю.

При секретарі судового засідання Фроль В.В.

За участю представників:

заявника (стягувача): не з`явився

боржника1: не з`явився

боржника2: не з`явився

виконавчої служби: не з`явився

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.09.2016 року у справі № 911/2793/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» задоволено повністю. Солідарно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятин Зернопродукт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Трейдсервісгруп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 50 000 грн. інфляційних витрат; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятин Зернопродукт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 190 517,05 грн. інфляційних витрат, 59 256,60 грн. 3%-річних та 4121,97 грн. судових витрат; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Трейдсервісгруп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 375,03 грн. судових витрат.

10.11.2016 року на виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.09.2016 року видано відповідні накази.

До канцелярії Господарського суду Київської області 08.02.2023 року надійшла скарга № 04-2/02 від 04.02.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому провадженні № 53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.11.2016 року у справі № 911/2793/16.

До канцелярії Господарського суду Київської області 21.02.2023 року надійшла заява № 21-2/02 від 21.02.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про закриття провадження у справі № 911/2793/16 за скаргою щодо вимог п. 4 її прохальної частини.

02.03.2023 року до Господарського суду Київської області з Північного апеляційного господарського суду повернулись матеріали справи № 911/2793/16.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.03.2023 року скаргу № 04-2/02 від 04.02.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому провадженні № 53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.11.2016 року у справі № 911/2793/16 прийнято до розгляду. Розгляд скарги призначено на 30.03.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2023 року задоволено скаргу № 04-2/02 від 04.02.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому провадженні № 53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.11.2016 року у справі № 911/2793/16.

До канцелярії Господарського суду Київської області 21.04.2023 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» подано заяву № 21-1/04 від 21.04.2023 року про покладення на Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2023 року розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» № 21-1/04 від 21.04.2023 року про покладення на Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу призначено в судовому засіданні на 18.05.2023 року.

Заявник, боржники та виконавча служба, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 18.05.2023 року не з`явилися, що не перешкоджає розгляду заяви.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Як визначено ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» у заяві просив суд стягнути з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції витрати на правничу допомогу у сумі 14 900,00 грн., згідно договору № 05-01-2023/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.01.2023 року.

Скаргу № 04-2/02 від 04.02.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому провадженні № 53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.11.2016 року у справі № 911/2793/16 було задоволено ухвалою суду від 20.04.2023 року, а отже п`ятиденний строк для подання до суду доказів, що підтверджують розмір та здійснення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, сплинув 25.04.2023 року.

Суд установив, що заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу надійшла до канцелярії суду 21.04.2023 року, що підтверджується штампом Господарського суду Київської області про отримання вхідної кореспонденції.

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» вчасно та правомірно звернулося до господарського суду в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з заявою про стягнення з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції витрат на правничу допомогу у сумі 14 900,00 грн., згідно договору № 05-01-2023/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.01.2023 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» та адвокатом Грищенко О.М. укладено договір № 05-01-2023/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.01.2023 року.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору, адвокат Грищенко О.М. зобов`язується надати замовнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, боржниками та Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), котрі виникли у виконавчому провадженні № 53251826 щодо примусового виконання наказу, виданого на виконання рішення у даній справі, зокрема, з підготовки, написання різного роду заяв та клопотань, надання консультацій, представництва інтересів замовника в суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів, направлених на виконання умов та обов`язків за відповідним договором.

Як визначено п. 3.1 вказаного договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послуг та робіт визначаються в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи адвоката складає 1 200,00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1. Договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону.

Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи Виконавця, зокрема, та не обмежується, становить:

- ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції 1 500,00 грн.;

- судові засідання 2 000,00 грн./судове засідання (у випадку затримки часу початку призначеного слухання відповідна участь у судовому засіданні становитиме 2 500,00 грн.);

- побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 1 200,00 грн./год.;

- витрати (квитки, добові тощо) згідно підтверджуючих документів.

На підставі акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20.04.2023 року відповідно до договору № 05-01-2023/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.01.2023 року, за період із 05.01.2023 року по 20.04.2023 року виконавець передав, а замовник прийняв виконанні роботи та надані послуги, та за них відповідно сплатив кошти у передбаченому розмірі, а саме:

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому провадженні № 53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області вiд 10.11.2016 року у справі № 911/2793/16. Підготовка щодо подання до Господарського суду Київської області скарги (4 год.);

- організація, підготування та проведення процесуальної роботи по підготовці матеріалів, а також обґрунтувань заяви про закриття провадження у справі за скаргою щодо вимог пункту 4 її прохальної частини (0,5 год.);

- організація, технічне підготування (ксерокопіювання) та проведення роботи/послуг щодо направлення на адреси всіх учасників спору та до суду заяви про закриття провадження у справі за скаргою щодо вимог пункту 4 її прохальної частини та доданих до неї документів (1,5 год.);

- витрати часу на прибуття до суду для участі у судовому засіданні та участь у судовому засіданні (30.03.2023 року та 20.04.2023 року) (разом 4 000,00 грн.);

- організація, підготування та проведення процесуальної роботи по підготовці матеріалів, документів, доказів та інших обґрунтувань, пояснень, клопотань, котрі направлені на підтвердження вимог скарги (1 год.);

- додаткова оплата (гонорар) адвоката на підставі пункту 3.8. договору № 05-01-2023/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.01.2023 року у зв`язку із прийняттям позитивного для Замовника судового рішення у справі № 911/2793/16 за скаргою 2 500,00 грн.

Загальна вартість вказаних послуг склала 14 900,00 грн.

2.1. На підставі пункту 3.1., 3.8. договору № 05-01-2023/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.01.2023 року, Сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги складає 1 200,00 грн., кількість годин 7, вартість участі в одному судовому засіданні 2 000,00 грн., додаткова оплата (гонорар «успіху») становить 2 500,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру» встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, понесені стороною у справі витрати на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для їх відшкодування судом в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З огляду на наведені в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України критерії, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони, відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а також чи була їх сума обґрунтованою.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Отже під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Положеннями господарського процесуального законодавства з урахуванням висновків наведених у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, передбачено право на відшкодування витрат на правову допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, чим спростовуються доводи відповідача про протилежне.

У постанові від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 910/16322/18.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів скарги, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд скарги має бути зменшений.

Так, судом встановлено, що адвокатом надано детальний опис наданих ним послуг з зазначенням кількості витраченого адвокатом часу для надання вказаних послуг та вартості вказаних послуг.

При цьому щодо наведених в розрахунку витрат на організацію, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги (4 години) та організацію, підготування та проведення процесуальної роботи по підготовці матеріалів, документів, доказів та інших обґрунтувань, пояснень, клопотань, тощо, котрі направленні на підтвердження вимог скарги (та заяви про закриття провадження у справі за скаргою щодо вимог пункту 4 її прохальної частини) (3 години), суд вважає заявлену до відшкодування вартість послуг адвоката в сумі 8 400,00 грн. (1 200 грн. за одну годину, разом 7 годин) неспівмірною та такою, що не відповідає обсягу необхідних та наданих адвокатських послуг з огляду на складність справи та обсягу правової допомоги, який дійсно був необхідним у даному спорі. З урахуванням фактичних обставин суд визначає належну та співмірну вартість наданих адвокатом послуг зі складення документів у справі в розмірі 6 000,00 грн., чого достатньо для покриття витраченого адвокатом часу та дійсно необхідного обсягу послуг.

Також суд враховує, що за даними протоколів судових засідань, які проводились під час розгляду скарги, тривалість судових засідань (2 засідання), в яких брав участь представник позивача не перевищує 2 хвилин.

У зв`язку з чим, суд вважає заявлену до відшкодування вартість послуг адвоката за участь в судових засіданнях 4 000,00 грн., неспівмірною та такою, що не відповідає обсягу необхідних та наданих адвокатських послуг. З урахуванням фактичних обставин суд визначає належну та співмірну вартість наданих адвокатом послуг за судове засідання в сумі 1 000,00 грн. (разом за 2 судових засідання 2 000,00 грн.), чого достатньо для покриття витраченого адвокатом часу та дійсно необхідного обсягу послуг.

Крім того, стосовно стягнення з органу ДВС 2 500,00 грн. «гонорару успіху», суд звертає увагу, що відшкодуванню підлягають витрати саме на правничу допомогу, в той час, як сплата клієнтом «гонорару успіху» є виключно доброю волею клієнта у відносинах з адвокатом, виступає як форма матеріального заохочення адвоката з метою посилення його зацікавленості у результаті розгляду справи.

Відповідна плата не має ознак гонорару в розумінні ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не може вважатись ціною, як істотною умовою договору, оскільки не пов`язана з платою за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту у відповідності до визначених в ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видів адвокатської діяльності, які передбачають очікуваний результат.

Рішення суду розв`язує матеріально-правовий спір між сторонами, підтверджує наявність або відсутність певних фактів, є актом органу судової влади, що приймається, складається і підписується виключно суддями відповідно до чітко визначених процедур судочинства іменем України на засадах верховенства права, тому не залежить від будь-якого приватно-правового впливу.

Дана позиція викладена й у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.06.2018 року у справі № 462/9002/14-ц. У зазначеній постанові також визначено, що поняття «гонорар успіху» не містить чіткого врегулювання.

Тобто, погодження між стороною спору та її адвокатом розміру матеріального заохочення за позитивний результат вирішення спору не належить до необхідного обсягу правової допомоги, залежить від волевиявлення клієнта, тому не є витратами на професійну правничу допомогу в розумінні ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не може бути підставою для покладення таких витрат на іншу сторону в порядку ст.ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, судом встановлено, що у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» неодноразово зверталось до суду із заявами щодо діяльності/бездіяльності органу ДВС за різні періоди, але з аналогічних підстав. Відповідні скарги товариства були задоволені судом (ухвали суду від 31.10.2017 року, 08.05.2018 року, 14.02.2019 року, 09.04.2019 року, 23.01.2020 року, 16.07.2020 року, 12.08.2022 року (2 ухвали)), 20.04.2023 року.

Крім того, після розгляду скарг судом стягувались з органу ДВС витрати на правову допомогу (ухвали суду від 08.05.2018 року (2 500,00 грн.), 14.02.2019 року (3 300,00 грн.), 09.04.2019 року (2 500,00 грн.), 06.02.2020 року (4 000,00 грн.), 30.07.2020 року (7 400,00 грн.), 08.09.2022 року (3 100,00 грн.), 08.09.2023 року (5 700,00 грн.).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, практика стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з задоволенням скарг на бездіяльність державних виконавців є системною. В переважній більшості справ, у яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» зверталось до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців, його наступними діями було стягнення з відділів ДВС витрат на правничу допомогу. При цьому, в окремих справах витрати на професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів, а суми, які підлягали до стягнення у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» зверталось до суду.

Під час розгляду питання щодо стягнення з органу ДВС витрат на професійну правничу допомогу, судом враховано, що позиції скаржника не змінювались, аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», викладені у скаргах на дії та бездіяльність органу ДВС поданих в межах справи № 911/2793/16 є практично аналогічними. При цьому, скаржником в усіх документах застосовано посилання на однакову судову практику, а також на аналогічні позиції Верховного Суду. Документи, що подавались Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» в межах справи № 911/2793/16, містили загальні обґрунтування та посилання на норми закону, наведена в документах позиція є універсальною та може бути використана заявником і у інших справах практично без внесення змін до відповідних документів. Значна кількість подібних справ за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» щодо стягнення з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду скарг на бездіяльність відділів свідчить про те, що правова позиція скаржника є сформованою та незмінною по суті, а коригується лише відповідно до фактичних обставин справи.

У зв`язку з чим, суд вважає заявлену до відшкодування вартість послуг адвоката за опрацювання матеріалів, що стосуються діяльності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та складення відповідних документів в сумі 14 900,00 грн. неспівмірною та такою, що не відповідає обсягу необхідних та наданих адвокатських послуг з огляду на складність справи та обсягу правової допомоги, який дійсно був необхідним у даному спорі. З урахуванням фактичних обставин суд визначає належну та співмірну вартість наданих адвокатом послуг у справі в сумі 8 000,00 грн., чого достатньо для покриття витраченого адвокатом часу та дійсно необхідного обсягу послуг.

Таким чином, з огляду на складність справи, необхідний обсяг адвокатських послуг та витрат часу адвоката, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 14 900,00 грн., стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а їх стягнення з виконавчого органу становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, з огляду на що суд дійшов висновку про покладення на Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» № 21-1/04 від 21.04.2023 року про покладення на Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/2793/16 підлягає частковому задоволенню, а саме в частині відшкодування за рахунок Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Вимоги щодо відшкодування решти заявлених стягувачем 6 900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 169, 221, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

Ухвалив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» № 21-1/04 від 21.04.2023 року про покладення на Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/2793/16 задовольнити частково.

2. Стягнути з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, код ЄДРПОУ 43316700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872) 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ.

4. Відмовити в задоволенні решти заяви щодо стягнення з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 6 900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки та в порядку, визначеному § 1 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст ухвали складено 27.06.2023 року