Рішення

від 27.06.2023 по справі 917/336/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2023 Справа № 917/336/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Акціонерного товариства "Українська залізниця"

в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грано Гравітас"

про стягнення 167 760,60 грн

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернулося Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грано Гравітас" про стягнення 167 760,60 грн, у тому числі: 167 013,00 грн плати за користування вагонами, 747,60 грн - збору за зберігання вантажів згідно з договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-44007843/2021-0001 від 23.04.2021.

Ухвалою від 03.04.2023 суд встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи. Зокрема встановив відповідачу строк у 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (а.с.112).

Ухвала від 03.04.2023 була вручена відповідачу 26.04.2023, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.115). Отже, останнім днем подачі суду відзиву на позов є 11.05.2023.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені,- встановлюються судом.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У цій справі суд вчинив такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2023 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.67-68).

Ухвалою від 07.03.2023 суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків (а.с.72-73). Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с.76-111).

Ухвалою від 03.04.2023 суд відкрив провадження у справі № 917/336/23, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Про відкриття провадження у справі відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 24.04.2023 (а.с.115).

Вказана ухвала надсилалися на офіційну електронну пошту позивача (а.с.117), вказану ним у позові та у заяві (а.с.1, 76).

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

В зв`язку з необхідністю належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, для надання можливості сторонам реалізувати право на подання доказів та пояснень щодо спірних правовідносин, для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення суд відклав на розумний строк.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" на офіційній сторінці за посиланням: https://uz-cargo.com оприлюдено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, як договір приєднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до повідомлення від 23.04.2023 позивач засвідчив прийняття від відповідача заяви від 23.04.2021 року про приєднання в цілому (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом та повідомив про присвоєні коди: відправника/одержувача - 7843, платника - 5638027 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером (а.с.19, 18).

Таким чином, між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грано Гравітас" (далі замовник, відповідач) був укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (далі Договір; а.с.20-33).

Предметом вказаного договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 договору).

У пункті 1.4 Договору встановлено, що надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

Згідно з п. 1.5 договору цей договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовнику, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги

Розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів (п.3.1. договору).

За умовами п. 4.2 договору оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розд. 14 Договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання.

У випадку відсутності або недостатності на особовому рахунку замовника коштів, у розмірі необхідному для оплати провізних та інших платежів, додаткових послуг, перевізник має право припинити надання послуг за договором, у т. ч. приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно ст. 62 Статуту залізниць України з одночасним віднесенням відповідальності на замовника за затримку вагонів і контейнерів та зберігання вантажу. При наявності заборгованості перевізник має право, відповідно до ст. 51, 62 Статуту залізниць України затримати видачу вантажу, що надійшов, і реалізувати його для покриття заборгованості, (п. 5.1 договору).

Моментом виникнення заборгованості у замовника є дата відображення на особовому рахунку замовника вартості фактично наданих перевізником послуг за договором та / або дата здійснення коригування плати, передбачених договором, за умови відсутності грошових коштів на особовому рахунку замовника в розмірі достатньому для їх оплати (абз. 3 п. 5.2 договору).

Згідно з п. 8.1 договору сторони домовились про використання електронного документообігу.

У випадку судового розгляду справи, чи виникненні претензійної практики, використовується візуальне відображення електронних документів на папері (п. 8.7 договору).

Як свідчать надані докази, на станцію Славута-1 Півд.-Зах. на адресу ТОВ «ГРАНО ГРАВІТАС» 21.02.2022р. о 04.28 прибули під навантаження зі ст. Чорноморськ-Порт. Од. 50 порожніх власних вагоні в-зерновозів по відправці № 42162198 (а.с.34-36).

Через АРМ-ТВК введено повідомлення про прибуття вантажу о 04.45 та складено акт ф.ГУ-23 від 21.02.2022р. № 490 на початок затримки вагонів (відповідальність вантажовласника) по причині розкредитування перевізних документів (а.с.37).

22.02.2022 о 17.40 на вагони №№ 58553603, 58516816, 53239307, 58510702, 58523382 складено акт ф.ГУ-23 № 515 на закінчення затримки (віднесення на відповідальність вантажовласника) та створено пам`ятку ф. ГУ-45 № 45 про подавання вагонів під навантаження (а.с.38, 39).

23.02.2022 р. о 17.40 на вагони №№ 58507005, 58540378, 95587473, 58526518, 95585154, 58503301, 53226049, 95491544, 58545880, 58516451 складено акт ф. ГУ-23 № 517 на закінчення затримки вагонів (відповідальність вантажовласника) та створено пам`ятку ГУ- 45 № 50 про подавання вагонів під навантаження (а.с.40, 41).

02.03.2022 о 21.00 на вагони згідно пам`яток ф.ГУ-45 №№ 45, 50 створено акт ф.ГУ-23 № 1 на початок затримки (віднесення на відповідальність залізниці) в зв`язку з оголошеними конвенційними заборонами через введення військового стану в країні (а.с.43).

02.03.2022 р. о 21.00 на вагони №№ 58538364, 58538026,95585865, 58509332, 95745154 складено акт ф.ГУ-23 №550 на закінчення затримки (відповідальність вантажовласника) та створено акт форми ГУ-23 №551 на початок затримки (відповідальність залізниці) в зв`язку з оголошеними конвенційними заборонами через введення військового стану в країні (а.с.44, 45).

16.03.2022 складено акт загальної форми №600 про закінчення затримки вагонів 16.03.2022р. о 16.10 (а.с.48), пам`ятка про забирання вагонів ф.ГУ-45 від 16.03.22р. №51 (а.с.46).

Позивач у позові вказує, що плату за затримку вагонів з вини вантажовласника проведено згідно Правил, а плата за затримку вагонів з вини залізниці (з моменту введення конвенційної заборони по причині проголошення військового стану) не стягувалась.

Позивач у позові вказує, що за результатом комплексної перевірки станції Славута-І було виявлено, що порожні власні вагони, які прибували на адресу ТОВ «ГРАНО ГРАВІТАС» простоювали на коліях станції з причин, незалежних від залізниці, про що складено акт від 31.05.2022 (а.с. 59-63).

В цьому акті встановлено наступне:

- в період з 02.03.2022р. по 16.03.2022р. 20 вагонів зняті з відповідальності вантажовласника і складено акти ф. ГУ- 23 №№551, 600, 1 та 2 на відповідальність залізниці, хоча перевіркою встановлено, що клієнт не повинен звільнятись від плати за користування вагонами за обставин введення конвенційної заборони в зв`язку з бойовими діями і плата за користування за затримку даних вагонів має бути нарахована та стягнута у відповідності п. 15 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом МТУ від 25.02.1999р. №113, з урахуванням обставин, зазначених у розпорядженні ЦМ-13/693 від 05.04.2022р., тобто до часу користування вагонами не включається час дії комендантської години по Хмельницькій області (з 27.02.2022р. - з 21.00 до 06.00 години, з 01.04.22р. з 22.00по 06.00 години).

- після проведення ревізії виявлено, що з ТОВ «ГРАНО ГРАВІТАС» за затримку 20 вагонів не нарахована плата за користування вагонами в сумі 139 177,50 грн. та збір за зберігання рухомого складу на своїх осях в сумі 623,00грн, а саме:

-вагони №№58509332, 58538026, 58538364, 95585865, 95745154 - початок затримки 21.02.2022р. о 04.45, закінчення затримки 16.03.2022р. в 11.10, час затримки який підлягає оплаті 405 год. 25 хв. - недобір плати за користування за 5 вагонів 20919,00 грн. недобір збору за зберігання за 5 вагонів 623,00 грн.;

-вагони №№53239307. 58510702, 58516816, 58523382, 58553603 - початок затримки 21.02.2022р. о 04.45, подані під навантаження на місця загального користування 22.02.2022р. в 17.40, закінчення відповідальності 16.03.2022р. в 11.10, час користування вагонами який підлягає оплаті 558 год. 25 хв. - недобір плати за користування за 5 вагонів 39419,50 грн.;

-вагони №№53226049, 58503301, 58507005, 58516451, 58526518, 58540378, 58545880. 95491544. 95585154, 95587473 - початок затримки 21.02.2022р. о 04.45, подані під навантаження на місця загального користування 23.02.2022р. о 17.40, закінчення відповідальності 16.03.2022р. в 11.10, час користування вагонами який підлягає оплаті 558 год. 25 хв. - недобір плати за користування за 10 вагонів 78839,00 грн.

Позивач створив накопичувальну картку ф. ФДУ-92 №09060453 на загальну суму боргу 139 800,50 грн. без ПДВ (64).

Позивач у позові вказує, що відповідач, як вантажовласник, відмовився від підпису цієї накопичувальної картки, що стало підставою для подання позову.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за "Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-46 (додаток 1 правил), яка складається на підставі "Пам`яток про користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-45 (додаток 2 правил), "Актів про затримку вагонів" форми ГУ-23а (додаток 3 правил), "Актів загальної форми ГУ-23" (додаток 6 правил).

Пунктом 3 розділу 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністром транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 року № 317 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 № 340/16356 (далі - Збірник) при визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Порядок нарахування плати за зберігання вантажу залізницею визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644.

Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами).

Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами встановленими у п. 2.1 розділу III Збірника. Після закінчення терміну безоплатного зберігання при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі у контейнерах) нараховується збір за кожну добу у розмірі 4 грн. за одну тонну вантажу. Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці), а також за зберігання тварин (з голови) справляється у розмірі 5,9 грн. доба.

Порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 року у справі № 904/7360/17.

Таким чином, вантажоодержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (стаття 46 Статуту залізниць України).

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (пункт 8 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (пункт 12 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113).

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (пункт 13 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113).

З наведених норм права вбачається, що залізниця має право нарахувати плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу за період затримки вагонів з вини та в період перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника та в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113, а саме:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні (далі Перелік; а.с.80-81).

В цьому Переліку зазначено, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках:

-введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час з моменту введення тимчасових обмежень до моменту припинення дії таких обмежень або до моменту видачі наказу про переадресування вантажу;

-запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції;

проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування. В такому разі до часу користування вагоном не включається час ведення бойових дій, тимчасової окупації території збройними формуваннями Російської Федерації, протягом якого була відсутня фактична можливість надання послуг перевізником;

-прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв`язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час безпосередньо пов`язаний з митним оформленням отриманням інших дозволів та сертифікатів від органів державного контролю.

В зв`язку з вищевикладеним, позивач здійснив перерахунок плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Із загального часу затримки було виключено час дії комендантської години.

Оскільки відповідач, як вантажоодержувач допустив затримку вагонів, позивач на підставі Правил користування вагонами, ст. 119 Статуту залізниць України, умовам договору сторін нарахована до стягнення плату за користування вагонами в сумі 139177,50 грн. та 623,00 грн. збору за зберігання вантажів.

В накопичувальній картці сума до списання вказані без нарахування ПДВ. Відповідно пункту 10 Збірника тарифів та істотної умови, узгодженої Додатком 1 до Договору №08990/ЦТЛ-2018 від 20.02.2018 року, ставки тарифів, плати і зборів визначені без урахування податку на додану вартість.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

З врахуванням викладеного позивач у позові заявив вимоги про стягнення 167 013,00 грн плати за користування вагонами, 747,60 грн - збору за зберігання вантажів згідно з договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-44007843/2021-0001 від 23.04.2021.

Суд зазначає, що сам по собі воєнний стан не є підставою для звільнення від сплати спірних платежів.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув гранту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Введення воєнного стану на території України не означає, що Відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність. Відповідно до умов п.6.2 Договору про надання послуг, сторона, що не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів.

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які маються Торгово-промисловою палатою України, уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або торгово-промисловою палатою країни, на території якої мали місце такі обставини (п.6.3 Договору про надання послуг).

Листом від 28.02.2022 Торгово-Промисловою палатою України було засвідчено форс-мажорні обставини, зокрема, військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, проте, відповідач не довів, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. У даному випадку, відповідачем документально не доведено вплив конвенційної заборони та воєнного стану на спроможність виконувати конкретно визначені обов`язки.

В ст. 76 ГПК України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

У ч. 1 ст. 79ГПК Українизазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст.ст.13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Оскільки наявність підстав для нарахування плати за користування вагонами та збору на зберігання вантажу за обставинами спору доводиться матеріалами справи, а наявність обставин, які звільняють відповідача від сплати спірних платежів останнім не доведено, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими і тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі.

Суд встановив, що за подачу цього позову позивач сплатив 2684,00 грн судового збору, за платіжним дорученням № 131014 від 16.09.2022р. на суму 2516,41 грн та за платіжним дорученням № 7730 від 09.01.2023 на суму 167,59 (а.с.12, 13). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено виписками від 19.09.2022, від 21.01.2023 (а.с. 70, 69).

Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача повністю.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грано Гравітас" (вул. Котляревського, буд. 22-Б, офіс 302, м. Полтава, 36020; ідентифікаційний код 44007843) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 40081221) 167013 грн 00 коп. плати за користування вагонами, 747 грн 60 коп. - збору за зберігання вантажів, 2684 грн 00 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 27.06.2023.

Суддя Т. М. Безрук