Ухвала

від 27.06.2023 по справі 917/1196/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/1196/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Бізнес Капітал"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 (колегія суддів у складі : Геза Т.Д. - головуючий, Терещенко О.І., Тихий П.В.)

та ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 (колегія суддів у складі : Зубченко І.В. - головуючий, Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.)

у справі № 917/1196/19

за позовом Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України "Західукргеологія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Бізнес Капітал"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія Газойл"

про розірвання договору оренди індивідуального визначеного майна та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Бізнес Капітал" 17.05.2023 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 та на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 разом із клопотанням про зупинення виконання та дію постанови суду апеляційної інстанції від 19.04.2023.

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Бізнес Капітал" не відповідає вимогам ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до п. 4, 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає скаргу.

Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями ст. 308 ГПК України. Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються та які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Проте подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.09.2020 у справі №917/1196/19 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, розірвано договір оренди індивідуально визначеного майна від 06.11.2018 №4346-562/18, укладений між Дочірнім підприємством Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" "Західукргеологія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Бізнес Капітал", стягнуто з відповідача на користь позивача 211586,13 грн заборгованості та 5094,79 грн витрат зі сплати судового збору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 затверджено мирову угоду у справі №917/1196/19, укладену між Дочірнім підприємством Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" "Західукргеологія", Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Бізнес Капітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія Газойл", визнано нечинним рішення Господарського суду Полтавської області від 24.09.2020, провадження у справі № 917/1196/19 закрито.

До Східного апеляційного господарського суду 05.05.2021 надійшла заява Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" "Західукргеологія" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі №917/1196/19.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 заяву Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства" Національна акціонерна компанія "Надра України" "Західукргеологія" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 задоволено частково, ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі №917/1196/19 скасовано, у задоволенні спільної заяви Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Надра України" "Західукргеологія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Бізнес Капітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Газойл" про затвердження мирової угоди в наданій суду редакції - відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 рішення Господарського суду Полтавської області від 24.09.2020 у справі №917/1196/19 залишено без змін.

Скаржником одночасно у касаційній скарзі зазначено про оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023, якою залишено без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 24.09.2020 та ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023, якою переглянуто за нововиявленими обставинами ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2021, скасовану вказану ухвалу і прийнято нове рішення про відмову у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди.

Тобто, скаржником одночасно оскаржується два різних судових рішення, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Бізнес Капітал" у касаційній скарзі зазначено, що оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 окремо від рішення суду, яким вирішено справу по суті, відповідно до вимог ст. 255 ГПК України не передбачено.

Зазначені твердження скаржника є помилковими.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 760/20599/15-ц (провадження № 14-207цс19) щодо комплексного застосування норм ст.ст. 353, 389, 429 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та ст.ст. 255, 287, 325 ГПК України висловила таке :

"5.11. Однак як у переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, так і в переліку ухвал апеляційного суду, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, відсутні будь-які з ухвал, які приймаються судом за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до частини четвертої статті 429 ЦПК України як ухвала про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами, так і ухвала про задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду.

5.12. Відповідне регулювання апеляційного та касаційного оскарження ухвал міститься також у частині першій статті 255 та частині першій статті 287 ГПК України.

5.13. Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 429 ЦПК України, частини сьомої статті 325 ГПК України судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

5.14. Відповідно до пункту 8 статті 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

5.15. Аналогічні положення закріплюють частина третя статті 2 ЦПК України та частина друга статті 2 ГПК України, які встановлюють, що одними з основних засад (принципів) як цивільного так і господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

5.16. Аналізуючи наведені норми законодавства у їх сукупності, слід дійти висновку про те, що як цивільне процесуальне так і господарське процесуальне законодавство містить у відповідних главах процесуальних кодексів "Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами" положення, які окремо регламентують та прямо передбачають право на оскарження судового рішення, ухваленого за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, встановлюючи, що таке судове рішення (рішення, ухвала, постанова) може бути переглянуте на загальних підставах.

5.17. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") право на доступ до суду не є абсолютним (рішення ЄСПЛ у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" ("Golder v. the United Kingdom"). Однак, застосовані обмеження не можуть обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Більш того, обмеження не входить у сферу застосування статті 6 § 1, якщо не переслідує "законну мету" і якщо відсутнє "пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою" (Ashingdane v. the United Kingdom (Ашинґдейн проти Сполученого Королівства), § 57; Fayed v. the United Kingdom (Файєд проти Сполученого Королівства), § 65; Markovic and Others v. Italy (Марковіч та інші проти Італії) [ВП], § 99).

5.18. ЄСПЛ у своїй практиці також зазначає, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA ("Зубац проти Хорватії") від 5 квітня 2018 року).

5.19. Таким чином, не можна розцінювати відсутність вказівки у статтях 353, 389 ЦПК України, статтях 255, 287 ГПК України як щодо апеляційного так і касаційного оскарження ухвал, які постановлюються за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, як обмеження права на відповідне оскарження таких ухвал всупереч положенням Конституції України, основним засадам (принципам) цивільного та господарського судочинства за наявності відповідного законодавчого регулювання, викладеного у спеціальній процесуальній нормі".

Враховуючи наведений висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування приписів ст. 287 та ч. 7 ст. 325 ГПК України, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023, якою переглянуто за нововиявленими обставинами ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2021, може бути переглянута в загальному порядку в суді касаційної інстанції.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Бізнес Капітал" на приписи ст. 255 ГПК України щодо неможливості оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 окремо від рішення суду є необґрунтованим, враховуючи те, що вказаною нормою регулюються положення щодо окремого оскарження від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції. Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Бізнес Капітал" оскаржується у Верховному Суді ухвала господарського суду апеляційної, а не першої інстанції. Порядок оскарження в суді касаційної інстанції ухвал суду апеляційної інстанції встановлений приписами п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України, а не положеннями ст. 255 ГПК України.

Статтею 288 ГПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Бізнес Капітал" посилається на те, що оскільки ухвала суду апеляційної інстанції від 08.02.2023 не може бути оскаржена до суду касаційної інстанції окремо від рішення суду, яким вирішено справу по суті, то її оскарження здійснюється разом із рішенням суду по суті і строк на касаційне оскарження розпочинає перебіг від складання повного тексту рішення по суті (постанова Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023, яка підписана 27.04.2023). Отже, на думку скаржника, перебіг строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції від 08.02.2023 починається з 28.04.2023 і спливає 17.05.2023, а тому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не подається.

Верховний Суд вважає такі твердження скаржника помилковими, оскільки, як було зазначено вище, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 (повний текст складено і підписано 13.02.2023), може бути переглянута в загальному порядку в суді касаційної інстанції і строк на її оскарження сплив 06.03.2023, а касаційну скаргу подано лише 17.05.2023, тобто з пропуском цього строку.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Бізнес Капітал", звертаючись до Суду з касаційною скаргою в частині оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023, не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху відповідно до ч. 3 ст. 292 ГПК України.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року встановлений у розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами необхідно сплатити 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з п.п. 5 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, скаржник повинен був надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 до Верховного Суду у розмірі 15284,38 грн (3173,79 (1.5 % від 211586,13) + 1921,00 = 5094,79 х 150% х 200%).

Також, скаржник повинен був надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 до Верховного Суду у розмірі 10189,58 грн (3173,79 (1.5 % від 211586,13) + 1921,00 = 5094,79 х 200 %).

Отже, скаржник повинен був надати до Верховного Суду докази плати судового збору в сумі 25473,98 грн (15284,38 + 10189,58), проте, до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Бізнес Капітал" не додано жодних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

Проте касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Бізнес Капітал" подана без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки скаржник не зазначив належним чином підставу (підстави) касаційного оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 у цій справі відповідно до вимог ч. 2 ст. 287 зазначеного кодексу.

З огляду на викладене касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2, ч. 3 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом наведення підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та подання суду належних доказів поважності причини пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023, зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України. Також скаржнику належить надати суду докази сплати судового збору у сумі 25473,98 грн.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Бізнес Капітал" про зупинення виконання та дії постанови суду апеляційної інстанції від 19.04.2023 Верховним Судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишається без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Бізнес Капітал" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 та на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 у справі № 917/1196/19 залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Бізнес Капітал" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере