Рішення

від 26.06.2023 по справі 495/5753/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/5753/23

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

26 червня 2023 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої одноособово судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі Бучка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю про визнання трудових відносин припиненими, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся 01 червня 2023 року до суду з позовною заявою до Фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю про визнання трудових відносин припиненими.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що па протязі тривалого часу він працював генеральним директором фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю.

02.03.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про звільнення з посади генерального директора фірми ТОВ «ИНТЕРСЕРВИС» у порядку передбаченомустатті 38 КЗпП України.

Окрім того, позивачем ОСОБА_1 04.02.2022 року було написано заяву, відповідно до якої він повідомив про вихід зі складу учасників (засновників) фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю і виплатою належної йому частки в статутному капіталі товариства в розмірі 2500,00 грн., що становить 25 (двадцять п`ять) відсотків статутного капіталу Товариства. Ця заява посвідчена приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Андрєєвою Т.М., зареєстровано в реєстрі за №44.

З березня 2021 року позивач ОСОБА_1 не перебуває у фактичних трудових відносинах з відповідачем та не здійснює будь-яку діяльність з управління Фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач ОСОБА_1 має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, є керівником Фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до п.7.1. Статуту фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю, затвердженого в новій редакції зборами засновників 20.01.2003 року, зареєстрованого 26.10.2004 року, вищим органом управління фірмою є збори засновників (учасників). Збори можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності фірми, до виключної компетенції зборів засновників (учасників) відноситься:

а) визначення основних напрямків діяльності фірми, затвердження її планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до Статуту фірми;

в) обрання та відзив членів виконавчого органу і ревізійної комісії;

г) затвердження річних результатів, за результатами діяльності фірми її філіалів, представництв, дочірних підприємств. Затвердження звітів і висновків ревізійної комісії. Визначення порядку розподілу прибутку, покриття збитків;

д) складення, реорганізація та ліквідація дочірних підприємств, філіалів і представництв, затвердження статутів та положень;

е) ухвалення рішень про притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб фірми;

ж) визначення організаційної структури, затвердження правил, процедури та інших її внутрішніх документів;

з) визначення умов оплати праці посадових осіб та працівників фірми, дочірніх підприємств, філіалів, представництв, прийнятих на контрактній основі;

и) розпорядження майном фірми, затвердження договорів на суму більше 5000,00 грн.;

к) визначення розміру, форми та порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

л) вирішення питань про набуття фірмою долі учасника;

м) виключення учасника з фірми;

н) прийняття рішення про призупинення діяльності фірми, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

о) прийняття кінцевого рішення з питань поточної діяльності фірми, у випадку наявності протиріч між директорами. Ці питання повинні бути розглянуті не пізніше одного дня, з моменту отримання повідомлення від дирекції фірми.

Збори є правомочними, якщо на них присутні учасники, які володіють в сукупності більш ніж 60% голосів від долі участі в статутному фонді фірми. Збори засновників (учасників) скликаються не менш як один раз на рік.

Відповідно до п.7.2. Статуту фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю, керівництво поточною діяльністю фірми здійснює його дирекція. Дирекція складається з генерального директора, виконавчих директорів згідно профілю діяльності, головного бухгалтера, які призначаються та звільняються загальними зборами засновників фірми.

Згідно п.7.3. Статуту фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю, генеральний директор призначається строком на один рік, з правом пролонгації його повноважень на новий період, за рішенням зборів засновників. З генеральним директором укладається трудовий договір (контракт).

Як передбачено п.7.4. Статуту фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю, генеральний директор підзвітний зборам засновників, несе перед ними повну відповідальність за фінансово-господарську діяльність фірми.

Однак, збори засновників фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю вже тривалий час не проводились, тому у позасудовому порядку оформити звільнення позивача ОСОБА_1 з посади генерального директора фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю не має можливості.

Враховуючи вищезазначене, оскільки право на працю є правом, а не обов`язком позивача ОСОБА_1 , враховуючи положення ст. 22 КЗпП України, згідно яких пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих переваг або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається, позивач змушений звертатися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача - Фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю не з`явився, однак надав на адресу суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на протязі тривалого часу позивач ОСОБА_1 працював генеральним директором фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю.

02.03.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про звільнення з посади генерального директора фірми ТОВ «ИНТЕРСЕРВИС» у порядку передбаченомустатті 38 КЗпП України.

Позивачем ОСОБА_1 04.02.2022 року було написано заяву, відповідно до якої він повідомив про вихід зі складу учасників (засновників) фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариства з обмеженою відповідальністю і виплатою належної мені частки в статутному капіталі товариства в розмірі 2500,00 грн., що становить 25 (двадцять п`ять) відсотків статутного капіталу Товариства. Данна заява посвідчена приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Андрєєвою Т.М., зареєстровано в реєстрі за №44.

Також співзасновником відповідача ОСОБА_2 , 04.02.2022 року було написано заяву, відповідно до якої він повідомив про вихід зі складу учасників (засновників) фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариства з обмеженою відповідальністю і виплатою належної йому частки в статутному капіталі товариства в розмірі 2500,00 грн., що становить 25 (двадцять п`ять) відсотків статутного капіталу Товариства. Данна заява посвідчена приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Андрєєвою Т.М., зареєстровано в реєстрі за №46.

З березня 2021 року позивач ОСОБА_1 не перебуває у фактичних трудових відносинах з відповідачем та не здійснює будь-яку діяльність з управління Фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач ОСОБА_1 має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, є керівником Фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до п.7.1. Статуту фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю, затвердженого в новій редакції зборами засновників 20.01.2003 року, зареєстрованого 26.10.2004 року, вищим органом управління фірмою є збори засновників (учасників). Збори можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності фірми, до виключної компетенції зборів засновників (учасників) відноситься:

а) визначення основних напрямків діяльності фірми, затвердження її планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до Статуту фірми;

в) обрання та відзив членів виконавчого органу і ревізійної комісії;

г) затвердження річних результатів, за результатами діяльності фірми її філіалів, представництв, дочірних підприємств. Затвердження звітів і висновків ревізійної комісії. Визначення порядку розподілу прибутку, покриття збитків;

д) складення, реорганізація та ліквідація дочірних підприємств, філіалів і представництв, затвердження статутів та положень;

е) ухвалення рішень про притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб фірми;

ж) визначення організаційної структури, затвердження правил, процедури та інших її внутрішніх документів;

з) визначення умов оплати праці посадових осіб та працівників фірми, дочірніх підприємств, філіалів, представництв, прийнятих на контрактній основі;

и) розпорядження майном фірми, затвердження договорів на суму більше 5000,00 грн.;

к) визначення розміру, форми та порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

л) вирішення питань про набуття фірмою долі учасника;

м) виключення учасника з фірми;

н) прийняття рішення про призупинення діяльності фірми, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

о) прийняття кінцевого рішення з питань поточної діяльності фірми, у випадку наявності протиріч між директорами. Ці питання повинні бути розглянуті не пізніше одного дня, з моменту отримання повідомлення від дирекції фірми.

Збори є правомочними, якщо на них присутні учасники, які володіють в сукупності більш ніж 60% голосів від долі участі в статутному фонді фірми. Збори засновників (учасників) скликаються не менш як один раз на рік.

Відповідно до п.7.2. Статуту фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю, керівництво поточною діяльністю фірми здійснює його дирекція. Дирекція складається з генерального директора, виконавчих директорів згідно профілю діяльності, головного бухгалтера, які призначаються та звільняються загальними зборами засновників фірми.

Згідно п.7.3. Статуту фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю, генеральний директор призначається строком на один рік, з правом пролонгації його повноважень на новий період, за рішенням зборів засновників. З генеральним директором укладається трудовий договір (контракт).

Як передбачено п.7.4. Статуту фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю, генеральний директор підзвітний зборам засновників, несе перед ними повну відповідальність за фінансово-господарську діяльність фірми.

Однак, збори засновників фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю вже тривалий час не проводились, тому у позасудовому порядку оформити звільнення позивача ОСОБА_1 з посади генерального директора фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю не має можливості.

Відповідно до оголошення опублікованого у газеті «Торнадо» № 22 (1414) від 08.06.2023 року: позивач ОСОБА_1 повідомив про проведення 09.06.2023 року о 10 год. 00 хв. загальних зборів учасників фірми «ИНТЕРСЕРВИС»Товариство зобмеженою відповідальністю. Перелік питань порядку денного зборів: про звільнення директора фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю.

Статтею 16 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Згідно з частини другоїстатті 8 Конституції Українипередбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставіКонституції Українигарантується.

Відповідно достатті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

За змістомстатті 22 КЗпП Українибудь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі №910/7164/19).

Згідно зістаттею 38 КЗпП Українипрацівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до частин першої, другої, четвертоїстатті 98 ЦК Українизагальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин першої - третьоїстатті 99 ЦК Українизагальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другоїстатті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган попередивши власника письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі №758/1861/18).

Встановлені судом обставини свідчать, що відповідно до п. 7.2 Статуту фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю, питання щодо звільнення генерального директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів засновників фірми, тому позивач ОСОБА_1 як генеральний директор фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариства з обмеженою відповідальністю не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади генерального директора фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю. Така ж правова позиція була висловлена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.01.2022 року по справі №911/719/21.

Верховний Суд у своїх постанові від 03 липня 2019 року по справі № 520/11437/16-ц (провадження № 61-11763св18), розглядаючи спір про звільнення з посади директора товариства та зобов`язання вчинити певні дії, зазначив про таке: свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Тобто, ефективним способом захисту прав та законних інтересів позивача ОСОБА_1 у спірних відносинах, що склались між сторонами, є визнання трудових відносин позивача ОСОБА_1 з відповідачем Фірмою «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю припиненими.

Одночасно, суд звертає увагу сторін, що позивачем ОСОБА_1 вчинялися усі необхідні дії щодо свого звільнення, а саме опублікування оголошення про скликання загальних зборів співвласників Фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю в газеті «Торнадо» №22 (1414) від 08.06.2023 року.

Вищезазначені у справі обставини, які були достеменно встановлені судом під час розгляду даної справи, свідчать про те, що позивачем ОСОБА_1 була дотримана процедура звільнення із займаної посади генерального директора фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до трудового законодавства України, директор фірми як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим особливість звільнення генерального директора фірми полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів засновників фірми.

У випадку відсутності рішення загальних зборів засновників фірми про звільнення генерального директора, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, генеральному директору фірми із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою провизнання трудових відносин припиненими.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_1 щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу «Відомості про органи управління юридичної особи», відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як керівника Фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 24541858), суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої у Постанові від 24.12.2019 року по справі №758/1861/18, суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру. Разом з цим, суд бере до уваги те, що факт припинення повноважень генерального директора фірми, як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ,а тому позовні вимоги у цій частині теж підлягають задоволенню як такі, що відповідають завданням цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішені справ із метою ефективного захисту порушених прав, оскільки у всіх справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.

Частина другастатті 129 Конституції Українивизначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно дост.11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.4ЦПКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1 ст.13ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77ЦПКУкраїни належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК Українипередбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона, відповідно дост. 81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно дост. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Враховуючи вищезазначене, керуючись Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 року, ст.ст.22, 36, 38 КЗпП України, ст.ст.12, 13, 81, 83, 263, 264, 265, 280, 281, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю про визнання трудових відносин припиненими задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з Фірмою «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ 24541858 з 02.03.2021 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із займаної посади генерального директора Фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України.

Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу: «Відомості про органи управління юридичної особи», відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як керівника Фірми «ИНТЕРСЕРВИС» Товариство з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ 24541858.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст даного рішення складено 27.06.2023 року.

Суддя: