Ухвала

від 23.06.2023 по справі 522/15569/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

23.06.2023

Справа № 522/15569/21

Провадження № 1-кп/522/1280/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12021163510000553 від 03.08.2021 року,

№ 12021163500001637 від 23.07.2021 року,

№ 12023162510000592від 26.04.2023року,

№ 12023162510000638 від 06.05.2023 року,

відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Харків,українця,громадянина України,з професійно-технічноюосвітою,офіційно непрацевлаштованого,не одруженого,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 185 КК України,

за участі учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

В провадженняПриморського районногосуду м.Одеси перебуває об`єднаний обвинувальний акт у вищезазначених кримінальних провадженнях.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що обвинуваченому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, так як існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та до обвинуваченого неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, так як більш м`які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню ризикам та належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Заслухавшипрокурора,якапідтрималаклопотання,обвинуваченоготайого захисника,які заперечувалипроти задоволенняклопотання щодообрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантується право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В провадженняПриморськогорайонногосуду м.Одесинадійшлиобвинувальні актиздодаткамиу кримінальнихпровадженнях№ 12021163510000553від 03.08.2021року,№12021163500001637від 23.07.2021року,№ 12023162510000592від 26.04.2023року,№ 12023162510000638 від 06.05.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , обвинуваченого увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 185КК України .

Згідно п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення.

Приписами ст.23КПК Українипередбачено,що суддосліджує доказибезпосередньо тане можутьбути визнанідоказами відомості,що містятьсяв показаннях,речах ідокументах,які небули предметомбезпосереднього дослідженнясуду,крім випадків,передбачених цимКодексом,суд уданому випадкупозбавлений можливості досліджувати докази, які б на даному етапі судового розгляду справи по суті дають підстави суду робити висновки щодо наявності, або відсутності обґрунтованості обвинувачення.

Такі обставини досліджуються безпосередньо судом 1-ої інстанції під час судового провадження та з огляду на перевірені в порядку ст.ст. 89, 94 КПК України докази, які на момент застосування (в тому числі, продовження дії запобіжного заходу) дають підстави суду прийняти рішення відповідно до положень ст. 331 КПК України.

Тобто, суд, по суті, позбавлений можливості надати правову оцінку обґрунтованості пред`явленого особі обвинувачення, оскільки, окрім як дослідивши клопотання про обрання або продовження строку тримання під вартою (у разі його наявності), не має законних на те підстав для дослідження будь-яких доказів, що можуть бути підставою для продовження або застосування запобіжного заходу у судовому засіданні.

Окрім того, відповідно до п. 13 ч.1 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом, а тому питання обґрунтованості підозри на даній стадії не є предметом розгляду суду, в тому числі з огляду на те, що ОСОБА_3 , вже пред`явлене обвинувачення, яке є твердженням про вчинення особою інкримінованого злочину, а не обґрунтованим припущенням, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що мало місце коли останній перебував у процесуальному статусі підозрюваного.

За такихобставинсуднепереглядаєобґрунтованістьпідозри ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 185 КК України, при розгляді клопотання про обрання чи продовженні строку запобіжного заходу.

Надаючи оцінку доводам клопотання щодо наявності ризиків та неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, суд враховує наступне.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд враховуючи, що ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення якого в разі доведеності його вини, передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, вважає наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик того, що обвинувачений, враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі встановлення його вини, може вдатися до спроби переховуватися від суду.

Також слід зазначити, що ухвалами Приморського районного суду м. Одеси 25.03.2022 року та від 19.04.2023 року обвинуваченого ОСОБА_3 було оголошено у розшук. Тобто у нього є схильність до переховування від суду.

При цьому, суд враховує, що у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При цьому,зважаючи нате,що остаточнерішення посправі відноснообвинуваченого неприйнято,свідки тапотерпілий підлягаютьбезпосередньому допитусудом тасуд маєдослідити доказиу справі,вважаю,що вданому випадкуіснує ризикможливого незаконноговпливу обвинуваченим ОСОБА_3 на свідків та потерпілих, з метою зміни останніми показань.

Крім того, наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується, тим, що обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, не має джерел доходу. Також слід зазначити, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні багатьох епізодів, а саме: 17.07.2021, 20.07.2021, 30.07.2021, 03.08.2021, 25.04.2023, 26.04.2023.

За таких обставин, суд вважає, що у клопотанні прокурора доведено про не зменшення ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, суд при обранні запобіжного заходу, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, крім тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, враховує дані щодо особи обвинуваченого, у тому числі зазначені під час розгляду клопотання.

Стороною захисту не надано доказів, які б свідчили про відсутність встановлених ризиків, а також про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, які б у сукупності вказували на можливість обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, суд вважає, що прокурором доведені ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, обумовлені суспільною необхідністю, є обґрунтованими з огляду обмеження конституційних прав і свобод обвинуваченого, а також доведена неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні альтернативної міри запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, перебування обвинуваченого ОСОБА_3 тривалий час у розшуку, факт того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні багатьох епізодів злочину (17.07.2021, 20.07.2021, 30.07.2021, 03.08.2021, 25.04.2023, 26.04.2023), тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вважає необхідним визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214720 грн., оскільки саме такий розмір застави, у разі його внесення, відповідає критеріям пропорційності, є достатнім та таким, що здатний забезпечити запобіганню встановленим ризикам, виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків,передбачених ч.5ст.194КПК України у даному кримінальному провадженні та буде помірним для обвинуваченого, членів його сім`ї та близьких родичів.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 331, 334, 372, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 18.08.2023 р. включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 грн., яку дозволити внести на депозитний рахунок, призначення платежу застава за ОСОБА_3 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками, з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_3 , прокурору та направити уповноваженій службовій особі місць ув`язнення.

Суддя: