Ухвала

від 26.06.2023 по справі 953/4675/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/4675/23

н/п 1-кс/953/4814/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2023 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22022220000002136від 28.06.2022,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.111-2та ч.4ст.111-1КК України про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2023 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22022220000002136 від 28.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2 та ч. 4 ст. 111-1 КК України, в якому просить накласти арешт на майно, що було вилучено в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

1) ноутбук марки «HP» модель «15-ra047ur» s/n CND8404LMY;

2) мобільний телефон марки «Sony» в корпусі золотистого кольору imei НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 , із сім-картками оператора мобільного зв`язку з номером НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;

3) блокнот на спіралі із обкладинкою рожевого, білого, зеленого, світло-зеленого кольорів, в середині якого містяться записи щодо невстановлених технічних розрахунків, всього на 89 арк.;

4) флеш-накопичувач марки «Apacer» в корпусі чорно-червоного кольору без будь-яких позначень;

5) флеш-накопичувач марки «Apacer» в корпусі темно-синього кольору s/n 32G (невідомий символ) AP32GAH23B142024311327;

6) мобільний телефон марки «Sony» в корпусі чорного кольору без будь-яких маркувань та позначень;

7) мобільний телефон марки «Nokia» в корпусі сіро-чорного кольору imei НОМЕР_5 із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «lifecell».

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022220000002136 від 28.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2 та ч. 4 ст. 111-1 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що громадяни України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) під час збройної агресії РФ проти України, здійснюють пособництво державі-агресору рф.

На замовлення представників російських підприємств вчиняють дії на виконання завдань по проектуванню об`єктів енергетики (турбін), співпрацюючи з російськими підприємствами, здійснюють проектувальні роботи для іншого підприємства оборонно-промислового комплексу рф, яке, в свою чергу, є виробником зброї та боєприпасів, зокрема ракетних комплексів С-300, С-400.

Крім того, слідством встановлено, що для виконання вказаних робіт, спрямованих на здійснення пособництва державі-агресору рф, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було залучено ряд громадян рф, які проживаючи на території рф, підписують договори на виконання робіт, проводять заміри та огляди об`єктів для останніх. Спілкування та листування з питань замовлень та виконання робіт з представниками держави-агресора рф, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 здійснюють за допомогою месенджерів та електронної пошти, використовуючи свої мобільні телефони та комп`ютерну техніку.

Серед місцевих мешканців, для виконання частини завдань з проектних робіт, отриманих від представників держави-агресора рф, ОСОБА_4 залучив громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ).

Також,слідством встановлено,що завиконання завданьз проектнихробіт,отриманих відпредставників російськихпідприємств, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 отримують грошовікошти,які зтериторії рф,їм переводятьчерез конкретнулюдину,яка незаконнозаймається обміномвалют натериторії Харківськоїобласті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

20.06.2023, за результатом проведення обшуку, який проводився на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.06.2023, у квартирі, за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено вищезазначені речі (предмети).

21.06.2023 виявлені та вилучені під час обшуку предмети визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.171 КПК України, конкретним фактом, підтверджуючим право власності на майно, є безпосереднє вилучення зазначених речей та предметів в особистих речах ОСОБА_4 .

Відповідно до положення ст.98 КПК України, вилучені електронні прилади, документи та носії інформації, мають ознаки речового доказу, тобто є матеріальним об`єктом, що містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, існує сукупність підстав вважати, що вищевказані речі є доказом кримінального правопорушення, оскільки відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

Таким чином, з метою збереження речових доказів відповідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України виникла необхідність у арешті вищенаведених речей.

Прокурор зазначає, що необхідність арешту майна зумовлюється необхідністю його збереження, оскільки незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі предметів, речей та документів, які є речовими доказами.

В судове засідання прокурор не з`явився. Подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, заперечував проти накладення арешту на майно.

Через канцелярію суду надійшла заява від ОСОБА_8 , в якій зазначила, що вона є власником частини вилученого в ході обшуку майна, заперечує проти накладення арешту на майно, оскільки воно не має відношення до справи. Просила розгляд справи проводити без її участі.

Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, прокурора відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

На підставі ст. 107 ч. 4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.

Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.

Правовою підставою арешту майна є кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000002136 від 28.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2 та ч. 4 ст. 111-1 КК України.

20.06.2023 в період часу з 08:30 до 12:35 слідчим проведено обшук за адресою проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , в результаті якого було виявлено та вилучено речі зазначені в клопотанні.

21.06.2023 виявлені та вилучені під час обшуку предмети визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Згідно положень ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у виді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що тимчасово вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, є доказом вчинення кримінального правопорушення, зберегло або може зберігати на собі сліди його вчинення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Отже відповідно до ст. 91 КПК України вказане майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчою суддею не встановлено. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчої судді не виникає.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини в ході досудового розслідування по ньому, з метою збереження речових доказів, майна, що має доказове значення в даному кримінальному провадженні, та для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, суд вважає клопотання законним та обґрунтованим, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

Доводи ОСОБА_8 про те, що вилучене в ході обшуку майно не має відношення до кримінального провадження та належить їй на праві власності, слідча суддя вважає безпідставними, оскільки суду не надано жодних доказів на підтвердження права власності. Крім того, арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Разом з цим, в межах розгляду даного клопотання підставою арешту майна прокурор зазначає саме збереження речових доказів. Метою - запобігання можливості майна приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (абз.2 ч.1 ст.170 КПК України).

З огляду на зазначене, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Питання щодо місця зберігання речових доказів вирішується слідчим у кримінальному провадженні на підставі вимог ст.100 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131, 132,170-173,309,369,370,371,372,376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22022220000002136 від 28.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2 та ч. 4 ст. 111-1 КК України про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на вилучені 20.06.2023 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 предмети та речі, а саме на:

1) ноутбук марки «HP» модель «15-ra047ur» s/n CND8404LMY;

2) мобільний телефон марки «Sony» в корпусі золотистого кольору imei НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 , із сім-картками оператора мобільного зв`язку з номером НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;

3) блокнот на спіралі із обкладинкою рожевого, білого, зеленого, світло-зеленого кольорів, в середині якого містяться записи щодо невстановлених технічних розрахунків, всього на 89 арк.;

4) флеш-накопичувач марки «Apacer» в корпусі чорно-червоного кольору без будь-яких позначень;

5) флеш-накопичувач марки «Apacer» в корпусі темно-синього кольору s/n 32G (невідомий символ) AP32GAH23B142024311327;

6) мобільний телефон марки «Sony» в корпусі чорного кольору без будь-яких маркувань та позначень;

7) мобільний телефон марки «Nokia» в корпусі сіро-чорного кольору imei НОМЕР_5 із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «lifecell».

Майно, на яке накладено арешт зберігати відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Зобов`язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, забезпечити виконання ухвали.

Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.

Ухвала слідчогосудді можебути оскарженабезпосередньо доХарківського апеляційногосуду протягомп`яти днівз дняїї проголошення.

Слідчий суддя

Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_1