Рішення

від 14.06.2023 по справі 752/27101/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/27101/21

Провадження № 2/752/1699/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

14.06.2023 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.

за участю секретаря - Луценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валмар 17» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валмар 17» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 15.08.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «ВАЛМАР 17» було укладено договір доручення № 15. Відповідно до укладеного договору позивач доручив відповідачу підготувати документи та прийняти в електронному аукціоні на веб-порталі https://prozorro.sale з продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 179,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 4-00000018 від 15.08.2018 перераховані грошові кошти у розмірі 217775,00 грн. - гарантійний внесок на участь в електронному аукціоні. Згідно інформації з сайту аукціону Рrozorro.sale Електронний аукціон завершено. Договір підписано не з позивачем.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 281000,19 грн., що складається з основної суми боргу у розмірі 217775,0 грн., 3% річних за порушення строків повернення у розмірі 19528,15 грн., інфляційного збільшення у розмірі 43697,04 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.11.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валмар 17» про стягнення заборгованості за договором про надання послугта призначено підготовче судове засідання

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валмар 17» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Представник позивача надав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву не подав, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 15.08.2018 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛМАР 17» було укладено договір доручення № 15.

Відповідно до вказаного договору-доручення № 15 від 15.08.2018 замовник доручає, а виконавець бере на себе обов`язок з підготовки документів для участі в електронному аукціоні на веб-порталі https://prozorro.sale, підготовки та отримання документів, необхідних для укладення договору купівлі-продажу по результатам проведеного аукціону (а разі визначення замовника переможцем), перевірки заборон та обтяжень та участі в електронному аукціоні на веб-порталі https://prozorro.sale з продажу нерухомого майна через майданчик Товарної біржі «КМФБ», а саме: нежитлового приміщення загальною площею 179,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Максимальна ціна за вищевказане майно не може перевищити 2195100 грн.

Згідно п. 2.1. договору-доручення № 15 від 15.08.2018 виконання виконавцем зобов`язань по цьому договору забезпечується гарантійним платежем, що використовується виконавцем виключно для сплати гарантійного внеску за участь в електронному аукціоні.

Гарантійний платіж встановлюється сторонами у якості виду (способу) забезпечення виконання зобов`язань відповідно до ч. 2 ст. 546 ЦК України та складає 5% від початкової вартості (217775,00 грн.), що передбачено п. 2.2. вказаного договору-доручення.

Пунктом 2.3., 2.4., 2.5. зазначеного договору-доручення встановлено, що гарантійний платіж не є авансом. Замовник зобов`язаний сплатити виконавцю гарантійний платіж протягом 3-х календарних днів з дня укладання цього договору шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця. Виконавець зобов`язується повернути замовнику гарантійний платіж впродовж 2-х банківських днів з моменту закінчення терміну дії цього договору (п. 6.1. договору) у разі ненадання замовнику протоколу електронних торгів.

15.08.2018 позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 4-00000018 від 15.08.2018 перераховані грошові кошти у розмірі 217775,00 грн. - гарантійний внесок на участь в електронному аукціоні, що підтверджується квитанцією № 1322-5939-9612-1430 Приватбанку.

З метою досудового врегулювання спору, позивач на підставі п. 2.5., 6.1., 5.1. договору вимагав повернути кошти та сплатити 3% річних за порушення строків повернення, пеню та втрати від інфляції, про що засобами поштового зв`язку було направлено відповідну вимогу. Вимога не була вручена відповідачу та повернена позивачу з відміткою «фірма не зареєстрована». Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають на підставах, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 2 ст. 615, ст. 625 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання та боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 08.11.2018 розмір 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання складає 19528,15 грн., інфляційне збільшення 43697,04 грн., що підтверджується розрахунком позивача наявним в матеріалах справи, який не спростований відповідачем.

За загальним правилом статтею 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків то інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.

Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.

Враховуючи принцип розумності, який передбачає добросовісність зовнішнього прояву поведінки учасника цивільних відносин з точки зору правомірності, обґрунтованості, доцільності такої поведінки, а також можливості передбачення таким учасником обставин, які можуть вплинути на його права та обов`язки інших учасників цивільних відносин, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валмар 17» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2810,00 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валмар 17» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валмар 17» (ідентифікаційний номер: 41421265, місцезнаходження: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 1, павільйон 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) основну суму боргу у розмірі 217775 (двісті сімнадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп., 3% річних за порушення строків повернення у розмірі 19528 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять вісім) грн. 15 коп., інфляційного збільшення у розмірі 43697 (сорок три тисячі шістсот дев`яносто сім) грн. 04 коп., а всього грошові кошти в сумі 281000 (двісті вісімдесят одна тисяча) грн. 19 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валмар 17» (ідентифікаційний номер: 41421265, місцезнаходження: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 1, павільйон 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 )судовий збір у розмірі 2810 (дві тисячі вісімсот десять) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.Ю. Мазур