Рішення

від 15.05.2023 по справі 761/8054/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/8054/21

Провадження № 2/761/294/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Бражніченко І.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Соловйова Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджітал Мед Груп» про розірвання договору та стягнення коштів, -

встановив:

У березні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТАЛ МЕД ГРУП» про захист прав споживача шляхом розірвання договору та стягнення коштів, згідно з яким позивач просить суд:

- розірвати Договір купівлі-продажу № 03/03-01, укладений 03 березня 2020 року між позивачем ОСОБА_3 , та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідали «ДІДЖИТАЛ МЕД ГРУП».

- стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТАЛ МЕД ГРУП», на користь позивачки, ОСОБА_3 грошову суму за договором № 03/03-01 від 03 березня 2020 року, в розмірі 7 200 доларів США що еквівалентно 200 808,00 грн., та 2100 Євро, що еквівалентно 70 644,00 грн., а разом: 271 452,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03 березня 2020 року між покупцем ОСОБА_3 (далі - позивачка) та продавцем ТОВ «ДІДЖИТАЛ МЕД ГРУП» (далі - відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу з розстрочкою платежу № 03/03-01 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого: продавець зобов`язаний передати товар у власність Покупцеві та провести навчання осіб, вказаних Покупцем щодо правильної експлуатації товару, а Покупець зобов`язаний прийняти товар і оплатити його на умовах Договору. Відомості про товар наведені у п. 2.1. договору купівлі-продажу, це косметологічне (медичне) обладнання: 3 WAVE TL VERTICAL (вертикальний діодний лазер) та ND YAG НВ (неодимовий лазер). Пунктом 4.1. договору купівлі-продажу встановлено, що загальна ціна договору становить 471 580 гривень. Згідно п. 4.2. договору купівлі-продажу, Покупець в день підписання договору вносить 50% ціни Договору на розрахунковий рахунок або в касу Продавця та 50% ціни договору сплачує щомісяця рівними частинами на рахунок Продавця протягом 10 місяців з дня підписання Договору (згідно п. 4.3. договору купівлі-продажу). У п. 3.1. Договору, сторони погодили, що товар передається Продавцем тільки після сплати 50% вартості товару на розрахунковий рахунок або в касу Продавця.

Позивачем вказано, що на виконання умов Договору, позивачка в якості попередньої оплати за товар внесла 50% ціни Договору сім тисяч двісті доларів США та 2100 Євро) в касу відповідача, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 03.03.2020 року, у відповідь Продавець повинен був передати товар у строк пізніше 18.03.2020 року (п.1.2. Договору). Однак, у строк, вказаний в Договорі купівлі-продажу № 03/03-01 від 03 березня 2020 року, сплачений позивачкою товар відповідачем не було передано.

У позовній заяві вказано, що позивачка неодноразово зверталася до відповідача зі скаргами та вимогами повернути їй грошові кошти однак, відповідачем їх було проігноровано, вже протягом майже року відповідач свої зобов`язання не виконує. 18.02.2021 року, адвокатом, в інтересах позивачки, на адресу відповідача було направлено претензії про повернення суми попередньої оплати вартості товару за договором-купівлі продажу, що також передбачено у п. 1.2. Договору, однак, відповідач у встановлені в претензії строки грошові кошти на рахунок позивачки перерахував. Оскільки діями відповідача, які полягають у порушенні договірного зобов`язання, були нанесені збитки позивачці, остання вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Так, позивачем вказано, що в строк виконання відповідачем зобов`язання по передачу у власність позивача замовленого обладнання сплив 18.03.2020 р., товар не переданий, відтак, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сума попередньої оплати у сумі, еквівалентній 7 200 доларів, що на день написання даного позову (18.02.2021 р.) становить 200 808,00 грн., та у сумі, еквівалентній 2 100 Євро, що на день написання даного позову (18.02.2021 р.) складає 70 644, 00 грн., адже відповідно до відомостей, зазначених на офіційній інтернет-сторінці Національного банку України офіційний курс станом на 18.02.2021 р. за 1 долар США становить 27,9038 грн. та 33,6422 грн. за 1 Євро відповідно.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.03.2021 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

26.05.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву у якій відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. У відзиві відповідачем вказано, що ТОВ «Діджитал мед груп» жодних грошових коштів від ОСОБА_3 , не отримувало, квитанції до прибуткового касового ордеру №03/03-01 від 03.03.2020 не надавало та підпис керівника є очевидно не ОСОБА_4 , підпис на квитанції та на договорі відрізняється, що видно навіть без експертизи. Також, в квитанції вказано суму 7200 дол. США та 2100 Євро, але всі розрахунки на території України здійснюються в національній валюті гривня, та в самому Договорі відповідно до п. 4.1. ціна Договору вказана в гривні, тобто є явні не відповідності, що на думку представника відповідача свідчать про фальсифікації.

11.10.2021 до суду надійшла відповідь позивача на відзив у якій представник позивача зазначив, що недотримання уповноваженими працівниками відповідача вимог бухгалтера - облікової діяльності та залучення оформлення прийняття платежу у позивача у готівковій формі не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми договору купівлі-продажу обладнання. Належне оформлення платіжними документів, що підтверджує внесення оплати та облік цих коштів у національній та іноземній валютах, залучених від позивача - фізичної особи на підставі укладеного у письмовій формі договору - є обов`язком саме відповідача, а отже необлікування відповідачем у своїй фінансовій звітності таких коштів можна вважати недодержанням сторонами відповідного договору. Наведене свідчить, що квитанція є підтвердженням про внесення готівки позивачкою до каси відповідача.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.05.2023 року в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджітал Мед Груп» про розірвання договору та стягнення коштів - відмовлено.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримали та просили позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК Украйни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до змісту ст.ст. 11, 509, 526 ЦК України однією із підстав виникнення зобов`язання є договори, зобов`язання має виконуватися належними чином відповідно до умов договору, вимогу цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 03 березня 2020 року між покупцем ОСОБА_3 та продавцем ТОВ «ДІДЖИТАЛ МЕД ГРУП» було укладено Договір купівлі-продажу з розстрочкою платежу № 03/03-01 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого: продавець зобов`язаний передати товар у власність Покупцеві та провести навчання осіб, вказаних Покупцем щодо правильної експлуатації товару, а Покупець зобов`язаний прийняти товар і оплатити його на умовах Договору. Відомості про товар наведені у п. 2.1. договору купівлі-продажу, це косметологічне (медичне) обладнання: 3 WAVE TL VERTICAL (вертикальний діодний лазер) та ND YAG НВ (неодимовий лазер) (а.с. 5-7). Оригінал вказаного договору досліджено судом в судовому засіданні.

Судом також встановлено, що 03 березня 2020 року між покупцем ОСОБА_3 та продавцем ТОВ «ДІДЖИТАЛ МЕД ГРУП» було укладено Додаткову угоди №1 до Договору купівлі-продажу №03/03-01 від 03.03.2020, відповідно до умов якої продавець гарантує додаткову знижку у розмірі 5% еквівалент 1000 дол. США у разі дострокового погашення покупцем оплати частинами до 03 вересня 2020 року (а.с. 8).

Відповідно до п. 1.2. Строк передачі товару Продавцем Покупцеві до 18/03/2020.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що ціна Договору становить 471 580,00 грн., що за офіційним курсом НБУ складає 19 000 доларів США), та включає в себе вартість товару 330 106, 00 грн. (з ПДВ) та вартість оплати за навчання осіб щодо експлуатації товару 141474,00 грн.

Згідно п. 4.2. договору купівлі-продажу, Покупець в день підписання договору вносить 50% ціни Договору на розрахунковий рахунок або в касу Продавця та 50% ціни договору сплачує щомісяця рівними частинами на рахунок Продавця протягом 10 місяців з дня підписання Договору (згідно п. 4.3. договору купівлі-продажу).

У п. 3.1. Договору, сторони погодили, що товар передається Продавцем тільки після сплати 50% вартості товару на розрахунковий рахунок або в касу Продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, що на виконання умов Договору, позивач в якості попередньої оплати за товар внесла 50% ціни Договору 7 200,00 доларів США та 2100 Євро) в касу відповідача, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 03.03.2020 року, де вказано, що прийнято від ОСОБА_3 підстава: передоплата 50% Vinci I, ND Yag. (а.с. 9), у відповідь на що, Продавець повинен був передати товар у строк пізніше 18.03.2020 року (п.1.2. Договору).

Пунктом 32 розділу ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 29.12.2017 року №148, зазначено, що прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості заповнюються бухгалтером (відповідальною особою установи/підприємства, на яку покладено обов`язок з оформлення цих документів) у будь-який спосіб, який забезпечив би належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну. Окремих вимог щодо порядку оприбуткування в касу підприємства та видачі з неї готівки саме в іноземній валюті Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджене постановою Правління НЬБУ від 29.12.2017 №148 не встановлює.

Зокрема, згідно з п. 11 Положення №148 оприбуткування готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордера і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Про приймання підприємствами готівки у касу за прибутковими касовими операціями видається квитанція ( що є відривною частиною прибуткового касового ордеру), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівним, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цього підприємства. При цьому, використання печатки підприємство не є обов`язковим.

Вказана квитанція до прибуткового касового ордеру не лише підписано, але і скріплено печаткою ТОВ «ДІДЖИТАЛ МЕД ГРУП». Справжність печатки відповідача на цій квитанції останнім не заперечується, що підтверджується, зокрема, тим фактом, що відповідач в клопотанні про призначення експертизи не ставив під сумнів справжність відтиску печатки та не просив призначити експертизу щодо цього.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові №918/780/18 від 23.07.2019 р. печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

У постановах від 20 12.2018 у справі № 910/19702/17, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те. що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

В цій справі слід прийти до висновку, що зважаючи на те, що відповідач не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, відсутні підстави вважати, що печатка товариства використовувалась проти його волі, як особою позивачки, так і іншими третіми особами.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 р. у справі № 910/6216/17 та від 05 грудня 2018 року у справі № 915/878/16 .

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

У наданій суду квитанції не зазначені посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій. Але квитанція містить підписи особи, яка надала цей розрахунковий документ.

Указані недоліки - відсутність вказівки на посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, за наявності інших обов`язкових реквізитів, не позбавляють спірну квитанцію доказової сили як первинного документа, яким оформлено операцію купівлі-продажу обладнання.

Отже, відсутність у спірній квитанції назви посади особи, яка прийняла від позивача готівку за цією квитанцією за наявності підпису у цій квитанції, який засвідчений відтиском печатки відповідача, не може свідчити про те, що така квитанція є неналежним доказом у справі.

Разом з тим, слід зазначити, як протягом існування договірних відносин, так і після отримання претензії позивача про необхідність повернення предоплати, відповідач жодним чином не вказував про відсутність в нього будь-якої передоплати за Договором та про наявність будь-якої заборгованості з боку позивача у зв`язку з цим.

У цих спірних правовідносинах також слід наголосити на тому, що наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах та квитанціях, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи збігається така особа з відповідачем у даній справі).

Аналогічні правові позиції викладені у постановах ВС від 06.11.2018 у справі №910/6216/17 та від 05.12.2018 у справі №915/878/16.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав зобов`язання з передачі товару покупцеві, який визначений у договорі, який був частково оплачений покупцем.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 ЦК України).

Згідно ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У відповідності до п. 5.1.1 Договору продавець зобов`язаний передати товар, вказаний у п.2.1 даного Договору у повній комплектності згідно акту прийому-передачі товару, та налаштувати його до готовності к експлуатації.

18.02.2021 року, адвокатом, в інтересах позивачки на адресу відповідача було направлено претензії про повернення суми попередньої оплати вартості товару за договором-купівлі продажу, що також передбачено у п. 1.2. Договору.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять та стороною відповідача не надано доказів щодо поставки товару згідно умовами Договору.

Таким чином, відповідачем було істотно порушено умови договору, в результаті чого позивачка позбавлена оплаченого нею товару (косметологічного обладнання), який придбався нею для бажаного результату , та чим позивачці з боку відповідача завданого збитків в розмірі сплачених на користь відповідача коштів в іноземній валюті.

За ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Згідно частини 1, 2 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, в строк виконання відповідачем зобов`язання по передачу у власність позивача замовленого обладнання сплив 18.03.2020 р., товар не переданий, відтак з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сума попередньої оплати у сумі, еквівалентній 7 200 доларів, що на день написання даного позову (18.02.2021 р.) становить 200 808,00 грн., та у сумі еквівалентній 2 100 Євро що на день написання даного позову (18.02.2021 р.) складає 70 644, 00 грн., адже відповідно до відомостей, зазначених на офіційній Інтернет-сторінці Національного банку України офіційний курс станом на 18.02.2021 р. за 1 долар США становить 27,9038 грн. та 33,6422 грн. за 1 Євро відповідно (а.с. 11).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджітал Мед Груп» на користь держави судовий збір у розмірі 3788,12 грн..

ОСОБА_3 також просила стягнути на свою користь витрати на правничу допомогу в розмірі 28 200,00 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу надано до суду копії наступних документів: Договір №4/2021 про надання правничої (правової) допомоги від 02.02.2021, Акт узгодження розміру та порядку сплати витрат на професійну правничу допомогу за Договором №4/2021 від 30.01.2021, квитанція №4-2021 до прибуткового касового рдреу від 05.02.2021 на суму 28 000,00 грн.

Відповідно до Договору №4/2021 від 02.02.2021 року про надання правничої (правової) допомоги з Адвокатським бюро «АРСЕНА МАРИНУШКІНА», а саме згідно п. 3.1. Розділу 3 Договору, за дорученням Клієнта (позивача), Бюро приймає на себе, зобов`язання з представництва Клієнта (позивача в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції щодо розгляду цивільного позову до ТОВ «Діджитал Мед Груп» про стягнення коштів, розірвання договору про захист прав споживачів.

Відповідно до п. 4.1. вказаного договору, за виконання даного Договору Клієнт зобов`язується сплати на користь Бюро витрати на професійну правничу допомогу в тому числі гонорар у розмірі та порядку, визначеному по угоді сторін. Судові витрати сплачуються окремо від суми гонорару. Сума витрати на професійну правничу допомогу та гонорару (винагороди) визначається у Акті узгодження розміру витрат на професійну правничу допомогу та гонорару, що є додатком №1 до цього Договору та є його невід`ємною частиною. В зазначеному Додатку визначається порядок, спосіб та терміни оплати витрат на професійну правничу допомогу та гонорару.

Згідно Додатку №1, а саме Акту узгодження розміру витрат на професійну правничу допомогу та гонорару визначено фіксований порядок сплати гонорару у фіксованому розмірі 28 200,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17. «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує CCIIJI. присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі N 362/3912/18 (провадження N 61-15005св 19) та від 30 вересня 2020 року в справі N 201/14495/16-ц (провадження N 61 -22962св 19) викладено правовий висновок про те. що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо судових витрат та просив відмовити в їх стягнення.

За результатом перегляду справи № 910/23210/17 Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2018 року вказував, що враховуючи наявність заперечень позивача щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції оцінив витрати відповідача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на ознайомлення з позовною заявою та підготовку відзиву на неї як кваліфікований фахівець, взяв до уваги факт участі представника відповідача у трьох судових засіданнях, сукупний час, витрачений на які становить лише одну годину, дійшов висновку про справедливий та співрозмірний розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

У постановах Верховного Суду від 7 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 8 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатом Маринугкіним А.Г. позивачу юридичних послуг та виконаних робіт у даній справі № 761/8054/21, зважаючи на її складність в контексті пред`явлених вимог та кількість поданих представниками процесуальних документів, а також час, який необхідний адвокату на їх підготовку та прийняття участі у розгляді справи, суд дійшов до висновку, що сума витрат на правничу допомогу визначена у заяві про ухвалення додаткового рішення у розмірі 28 000,00 грн. є необґрунтованою та не відповідає дійсним і необхідним витратам, які змушений був понести відповідач у цій справі про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та зобов`язання вчинити дії.

Отже, виходячи з обставин справи, які склалися у даному випадку, категорії спору, що є майновим, фінансового стану і статусу обох сторін у спірних правовідносинах, обсягу фактично наданих позивачу послуг з правової допомоги та заперечень сторони позивача в контексті положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України, на переконання суду, стягнення судових витрат, понесених позивачем у справі про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги у розмірі 28 000,00 грн. є неспівмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт в інтересах позивача, а також часом, витраченим на їх виконання, а тому не відповідає критеріям реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та справедливості розміру отриманих коштів.

Враховуючи наявність підстав для зменшення розміру суми судових витрат суд приходить до висновку, що з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджітал Мед Груп» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню сума в розмірі 10 000,00 грн. в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи, оскільки позовні вимоги задоволено.

Розмір такого стягнення судових витрат є пропорційним, розумним та справедливим, яке при цьому не порушуватиме права учасника справи на отримання коштів, які він змушений затратити з метою захисту своїх прав та інтересів в суді, а також відповідатиме завданню цивільного судочинства, проголошеному у статті 2 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 6, 11, 15, 509, 526, 530, 610, 651, 653, 655, 662, 663, 665, 692, 693 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позовну заяву ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджітал Мед Груп» про розірвання договору та стягнення коштів - задовольнити повністю.

Розірвати договір купівлі-продажу №03/03-01, укладений 03.03.2020 між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджітал Мед Груп»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджітал Мед Груп» на користь ОСОБА_3 грошову суму за договором №03/03-01 від 03.03.2020 в розмірі: 7200 доларів США, що еквівалентно відповідно до курсу НБУ 200800,00 грн. та 2100 Євро., що еквівалентно відповідно до курсу НБУ 70644,00 грн., а разом 271452,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджітал Мед Груп» на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджітал Мед Груп» на користь держави судовий збір у розмірі 3788,12 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджітал Мед Груп», ЄДРПОУ 43441880, адреса: 04119, м. Київ, вул. Білоруська, 36-А, офіс 201.

Повний текст рішення складено 23.06.2023.

Суддя: