Ухвала

від 22.06.2023 по справі 161/8498/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/8498/23 Провадження №11-сс/802/277/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участюсекретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 червня 2023 року про накладення арешту на майно (ЄРДР № 22023030000000035),

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 червня 2023 року частково задоволено клопотання начальника 2 відділення СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, вилученого в ході проведення обшуку 23-24.05.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , розміщеного на земельній ділянці з кадастровим номером 4610345400:03:021:0023, що на праві власності належить ОСОБА_8 , а саме: набоїв калібру 9х19 мм у кількості 150 штук, планшета марки «Galaxy Tab S7 FE» з IMEI: НОМЕР_1 та з сім-картою № НОМЕР_2 , пістолета травматичної дії «ПМР» із серійним № НОМЕР_3 з магазином та набоями калібру 9х18 мм у кількості 8 штук, пістолета травматичної дії «ФОРТ» із серійним № НОМЕР_4 з магазином та набоями калібру 9х18 мм у кількості 7 штук, паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5 , виданого на ім`я ОСОБА_10 ; а також мобільного телефону марки «iPhone 14 Pro Max» з IMEI: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 з сім-картою № НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_11 , в рамках досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 22023030000000035, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.

Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів та забезпечення можливості їх дослідження органами досудового слідства, на його слід накласти арешт.

В поданій апеляційній скарзі представника власники майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою. Посилаються на те, що слідчим суддею не враховано тієї обставини, що телефон «iPhone 14 Pro Max», на який накладено арешт, належить ОСОБА_11 , що не заперечується органом досудового розслідування. Вказує на те, що майно, яке вилучено під час проведення обшуку, немає жодного відношення та доказового значення до обставин, які встановлюються в межах цього кримінального провадження. Також зазначає, що в межах зазначеного кримінального провадження підозра нікому не оголошувалась. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно відмовити.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, представника власникамайна адвоката ОСОБА_7 , який підтримував подану апеляційну скаргу і просив скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити в накладенні арешту на майно, прокурора, який заперечив апеляційну скаргу і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, пояснення слідчих, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арештом майна відповідно до ч.1 ст.170 КПК України є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно довимог ч.ч.2-6ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: 1) збереження речових доказів . У цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу; 2) спеціальної конфіскації . У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи .У цьомувипадку,арешт накладаєтьсяна майнопідозрюваного,обвинуваченого,засудженого абоюридичної особи,щодо якоїздійснюється провадження,за наявностідостатніх підставвважати,що суду випадках,передбачених ККУкраїни,може призначитипокарання увиді конфіскаціїмайна абозастосувати доюридичної особизахід кримінально-правовогохарактеру увиді конфіскаціїмайна;4)відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов),чи стягненняз юридичноїособи отриманоїнеправомірної вигоди. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

З аналізу положень вищевказаних процесуальних норм закону випливає, що слідчий та/або прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту повинно відповідати критеріям, визначеним у ст.98 КПК України.

Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст.170 КПК України, зокрема, - щодо збереження речових доказів.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

На думку апеляційного суду, зазначені вимоги закону при розгляді клопотання начальника 2 відділення СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно, яке зазначено в клопотанні, слідчим суддею дотримані.

З матеріалів клопотання вбачається, що 2 відділенням СВ УСБУ у Волинській області проводиться досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №22023030000000035, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.

Встановлено і те, що в ході проведення обшуку 23-24.05.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , розміщеного на земельній ділянці з кадастровим номером 4610345400:03:021:0023, що на праві власності належить ОСОБА_8 , виявлено та вилучено набої калібру 9х19 мм у кількості 150 штук, планшет марки «Galaxy Tab S7 FE» з IMEI: НОМЕР_1 та з сім-картою № НОМЕР_2 , пістолет травматичної дії «ПМР» із серійним № НОМЕР_3 з магазином та набоями калібру 9х18 мм у кількості 8 штук, пістолет травматичної дії «ФОРТ» із серійним № НОМЕР_4 з магазином та набоями калібру 9х18 мм у кількості 7 штук, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5 , виданого на ім`я ОСОБА_10 ; а також мобільного телефону марки «iPhone 14 Pro Max» з IMEI: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 з сім-картою № НОМЕР_8 .

Постановою начальника2відділення СВУСБУ уВолинській області ОСОБА_9 вказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Доводячи підставність поданого клопотання, слідчий вказував про те, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України у зв`язку з чим і було визнано речовими доказами. А тому, саме з метою збереження речових доказів, перешкоджанню їх знищенню, користуванню та відчуженню, просив накласти арешт на це майно.

Проаналізувавши вищевикладене та дослідивши матеріали провадження апеляційний суд вважає, що майно, на яке накладено арешт, дійсно може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, оскільки відповідає критеріям, визначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України, а тому відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України підлягають арешту - з метою збереження речових доказів.

Є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що телефон «iPhone 14 Pro Max», на який накладено арешт, належить ОСОБА_11 , а тому його слід повернути власнику, оскільки відповідно до положень ч.ч.2-6 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів. У цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

На підставівикладеного,колегія суддівприходить довисновку,що ухваласлідчого суддіпро накладенняарешту на майно, прийнята з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування та постановлення нової про відмову в задоволенні клопотання слідчого, як того просить апелянт немає.

Що ж стосується тверджень апелянта про те, що слідчим суддею не надався дозвіл на вилучення майна, на яке накладено арешт, то такі доводи є необґрунтованими, оскільки як убачається із ухвали про надання дозволу на проведення обшуку, слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання документів, печаток, бланків, чорнових записів, нотаток, що містять інформацію про господарську діяльність підконтрольних ОСОБА_8 підприємств на тимчасово окупованій території України та співпрацю з державою-агресором, комп`ютерної техніки та мобільних пристроїв, які останній використовує, грошових коштів, отриманих внаслідок вищеописаної протиправної діяльності та інших предметів, які мають значення для кримінального провадження.

Стороною обвинувачення доведено, що майно, на яке накладено арешт, має значення для кримінального провадження, а тому зазначенні твердження апелянта не беруться апеляційним судом до уваги.

Таким чином, вищевказані посилання представника власника майна на доводи, які викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду, на увагу суду не заслуговують, оскільки фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин провадження та відповідних норм чинного законодавства і жодним чином не спростовують наведених вище висновків слідчого судді.

З урахуванням вищенаведених мотивів, апеляційний суд не вбачає законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення слідчого судді.

Не вбачає апеляційний суд й істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Підстав для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого Луцького міськрайонногосуду Волинськоїобласті від02червня 2023року про накладення арешту на майно без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: