Рішення

від 27.06.2023 по справі 120/2024/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 червня 2023 р. Справа № 120/2024/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Барської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до відділу освіти Барської міської ради (далі - відділ освіти Барської М.Р. відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у відповідь на запит позивача від 22.02.2023 не надав інформацію про перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із закладів освіти Барської територіальної громади за період з 01.01.2021 31.12.2021 включно і посилання, за яким розміщена ця інформація. Крім того, відповідач порушив термін надання відповіді та інформації на запит позивача від 22.02.2023, оскільки надіслав відповідь на такий запит на шостий робочий день з дати отримання запиту.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За правилами частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

30.12.2022 представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, за змістом якого заперечує проти позову. Свої заперечення мотивує тим, що відділом освіти Барської МР було надано відповіді на запити про надання публічної інформації ОСОБА_1 вх. № 0-52 від 14.02.2023 та вх. № 0-57 від 22.02.2023 та вважає, що жодних порушень чинного законодавства з боку відповідача немає.

Відповідач звертає увагу суду, що твердження ОСОБА_1 стосовно того, що відділ освіти Барської МР не надав інформацію про перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із закладів освіти Барської територіальної громади за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно, є безпідставним та невірним, оскільки на балансі відділу освіти Барської МР знаходяться 23 заклади загальної середньої освіти, 14 закладів дошкільної освіти та 3 комунальні заклади. Дані установи, як зазначає відповідач, не є автономними, не мають повноважень бути розпорядниками бюджетних коштів, не мають відкритих в органах Державної казначейської служби України облікових рахунків та не здійснюють фінансово - господарську діяльність самостійно. Тому планування, фінансування, звітування, проведення видатків здійснює централізована бухгалтерія та група господарського централізованого обслуговування відділу освіти Барської МР відповідно до кодів бюджетних програм класифікації видатків та кредитування (КПКВК), затверджених наказом МФУ від 20.09.2017 № 793 "Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету".

Відповідач також зазначає, що на сайті відділу освіти Барської МР розміщена бюджетна звітність за 2021 - 2022 рр., що відображає усю інформацію надходження та використання бюджетних коштів за кодами економічної класифікації видатків (КЕКВ) у розрізі товарів і послуг. Окрім оприлюдненої інформації на сторінці відділу освіти Барської МР, як зазначено у відзиві, відділ освіти також розміщує усі фінансові документи (договори, додаткові угоди, накладні, акти) на вебпорталі Є-дата, який надає доступ громадськості до інформації про використання коштів згідно з Законом України "Про відкритість публічних коштів". Вищезазначена інформація та роз`яснення, як зазначає відповідач, були надіслані ОСОБА_1 за його запитом вх. № 0-84 від 15.03.2023.

29.03.2023 позивач подав до суд письмові пояснення, в яких зазначає, що відповідач намагається ввести суд в оману, адже інформацію, яку позивач просив надати у запиті від 22.02.2023 (вх. №О-57,) відповідач, згідно з частиною 2 Положення про відділ освіти Барської міської ради, чинного станом на дату надання відповіді на запит від 22.02.2023, повинен оприлюднювати. Крім того, як зазначає позивач, відповідач додав до відзиву копію Положення про відділ освіти Барської міської ради, яке набуло чинності 03.03.2023 (дата оприлюднення), і з якого вилучена норма про оприлюднення переліку і вартості товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із закладів освіти Барської територіальної громади. На переконання позивача, відповідач умисно ініціював затвердження Положення про відділ освіти Барської міської ради у новій редакції, щоб не оприлюднювати інформацію про перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із закладів освіти Барської територіальної громади.

Позивач вважає, що враховуючи, що згідно з розділом 1 Положення про відділ освіти Барської міської ради відділ є головним розпорядником бюджетних коштів за видатками, які визначені рішенням про бюджет Барської міської ради на фінансування установ та закладів освіти, відповідач зобов`язаний оприлюднювати інформацію про перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із закладів освіти Барської територіальної громади. Тобто, на думку позивача, на офіційних ресурсах (сайтах, сторінках та інших) Барської міської ради чи відділу освіти Барської міської ради необхідно оприлюднювати перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із закладів освіти. Водночас, як наголошує позивач, станом на 29.03.2023 інформація про перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із закладів освіти Барської міської ради не оприлюднена.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши надані сторонами докази суд встановив, що 22.02.2023 ОСОБА_1 подав відділу освіти Барської МР запит на інформацію, за змістом якого просив надати повну та достовірну інформацію про всі отримані та використані кошти відділом освіти Барської МР в 2021 році, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із закладів освіти Барської територіальної громади за період з 01.01.2021 по 31.12.202 включно. Також просив надати посилання за яким розміщена інформація, яка запитується в цьому зверненні, невідкладно повідомити вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації цього запиту, на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідь та запитувану інформацію позивач просив надати на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 та засвідчити (скріпити) всі файли дійсним електронним цифровим підписом посадової особи, прізвище якої буде зазначене в кінці відповіді на цей запит.

Листом від 28.02.2023 № О-57 відділ освіти Барської МР повідомив позивача на його запит № О-57 від 22.02.2023 про те, що бухгалтерський облік, фінансова звітність та касові видатки закладів освіти Барської територіальної громади здійснюється централізовано централізованою бухгалтерією відділу освіти Барської МР, так як ЗЗСО та ЗДО не є автономними установами. Також повідомлено, що запитувану інформацію позивач може переглянути, перейшовши на відповідне посилання, яке зазначено у листі.

Позивач, вважаючи, що відділ освіти Барської МР надав неповну інформацію на його запит від 22.02.2023 № О-57, порушив строк розгляду такого запиту та надав відповідь не по суті запиту, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходив з такого.

Право на доступ до публічної інформації є конституційним правом людини, передбаченим і гарантованим ст. 34 Конституції України, яка, у свою чергу, ґрунтується на положеннях ст. 10 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, ст. 19 Загальної декларації прав людини, статей 18 та 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-ХІІ) визначає, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно із ст. 1 Закону № 2657-ХІІ інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною першою статті 5 Закону № 2657-ХІІ встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі також Закон № 2939-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Згідно зі ст. 5 Закон № 2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що запит на інформацію є одним із видів забезпечення доступу до публічної інформації.

Згідно зі ст. 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Водночас, за змістом вимог пункту 6 частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

Згідно зі статтею 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

За змістом ч. 1 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 4 тієї ж статті закріплено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відтак, праву позивача звертатись із інформаційними запитами та отримати інформацію кореспондує обов`язок розпорядника публічної інформації надати достовірну, точну та повну інформацію у встановлені Законом строки.

При цьому зважаючи на імперативний обов`язок розпорядника інформації надати відповідь на інформаційний запит, суд вважає, що саме розпорядник інформації у випадку виникнення спору повинен довести факт не лише складання відповіді, а й надіслання її та вручення запитувачу інформації або ж неможливість вручення із зазначенням відповідних причин.

Статтею 23 Закону № 2939-VI закріплено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації та передбачено, що такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Повертаючись до фактичних обставин справи, суд зазначає, що запит позивача від 22.02.2023 зареєстрований відповідачем 22.02.2023 за № О-57. Тому, відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" останнім днем надання відповіді на запит на інформацію є 01.03.2023.

У пункті 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 роз`яснено: "частиною п`ятою статті 19 Закону № 2939-VI, зокрема, передбачено можливість зазначення у запиті лише електронної адреси. Це свідчить про можливість обрання виключно електронної форми листування з розпорядником інформації і, відповідно, отримання відповіді на запит тільки на електронну адресу.

У випадку, якщо запитувач просить надати відповідь на електронну адресу, розпорядник інформації повинен з дотриманням вимог діловодства оформити лист-відповідь (поставити підпис, указати посаду, дату і номер реєстрації листа) та надіслати його у сканованому вигляді на електронну адресу запитувача".

Відповідач у відзиві зазначає, що відповідь на запит позивачеві надано 28.02.2023 у підтвердження чого надає лист від 28.02.2023 № О-57 на № О-57 від 22.02.2023. Однак доказів направлення такого листа позивачеві на його електронну адресу саме 28.02.2023 відповідач до суду не надав.

У свою чергу позивач до позову надав докази отримання ним вказаного листа 02.03.2023.

Суд наголошує, що право на доступ особи до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а і право на своєчасність її отримання. У частині реалізації права особи на отримання інформації суб`єкт владних повноважень має можливість виправити допущене порушення шляхом надання запитуваної інформації. Водночас порушення суб`єктом владних повноважень права на своєчасність доступу до публічної інформації є невідновлювальним, тобто суд може лише констатувати порушення, а сам суб`єкт владних повноважень пропуск строку виправити не може, оскільки перебіг часу не залежить від волі будь-яких осіб. Тому порушення строків вчинення передбачених законом дій суб`єктом владних повноважень не може бути виправлено навіть після вчинення юридично значимих дій на виконання своїх обов`язків.

Висновки аналогічного характеру висловлені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 у справі № 800/369/17.

З наведеного суд робить висновок, що відповідач порушив вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації" в частині строків розгляду та надання інформації на запит позивача від 22.02.2023.

Крім того, як зазначалося вище, ч.2 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Зі змісту відповіді від 28.02.2023 № О-57 на № О-57 від 22.02.2023 видно, що остання містить відсилання до загальнодоступних джерел та не містить відповіді по суті запиту.

Посилання відповідача на листи від 21.02.2023 № О-52 від 22.03.2023 № О-84 суд вважає безпідставними, оскільки вказаними листами позивачеві надавалися відповіді на запити від 14.02.2023 та від 15.03.2023, що не стосуються предмету спору.

Визначаючись щодо способу захисту порушеного права позивача, суд виходить з того, що ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Водночас згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відділу освіти Барської МР щодо своєчасного розгляду та надання у повному обсязі інформації ОСОБА_1 на запит на інформацію від 22.02.2023 та зобов`язання відповідача повторно розглянути запит позивача на отримання публічної інформації від 22.02.2023, з наданням достовірної та повної інформації у порядку, визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації".

При цьому, суд не вбачає підстав для зазначення конкретного періоду, протягом якого відповідач повинен надати запитувану інформацію, адже строк її надання визначений приписами Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл таких судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність відділу освіти Барської міської ради щодо своєчасного розгляду та надання у повному обсязі інформації ОСОБА_1 на його запит на інформацію від 22.02.2023.

Зобов`язати відділ освіти Барської міської ради повторно розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 22.02.2023 з наданням достовірної та повної інформації у порядку, визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації".

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Відділ освіти Барської міської ради Вінницької області (23000, Вінницька область, Жмеринський район, м. Бар, вул. Героїв Майдану, 6, код ЄДРПОУ 41299207)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович