Ухвала

від 26.06.2023 по справі 461/8686/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 461/8686/17

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

26 червня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Лужняк О.М.

розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «СУВЕНІРГАЛ» про визнання протиправним та скасування наказу, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 до Департаменту містобудування Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю «СУВЕНІРГАЛ» про визнання протиправним та скасування наказу, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Громадського об`єднання «Екофорум Львів» до Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Галицького районного суду м. Львова із адміністративним позовом до Департаменту містобудування Львівської міської ради, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування Львівської міської ради від 26.12.2014 №445 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «СУВЕРНІГАЛ» багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих будівель» із змінами, внесеними наказом від 24.07.2015 №222 «Про внесення змін до наказу департаменту від 26.12.2014 №445 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «СУВЕНІРГАЛ» багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих будівель».

В подальшому треті особи, які заявляються самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 та громадське об`єднання «Екофорум Львів» кожен окремо подали позовні заяви про визнання протиправним та скасування вказаного наказу.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 14.12.2017 року у справі №461/8686/17 відкрито провадження у справі.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 15.05.2019 року у справі №461/8686/17 у задоволенні адміністративних позовів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , громадське об`єднання «Екофорум Львів» відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019 року у справі №461/8686/17 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 15.05.2019 без змін.

Постановою Верховного Суду від 22.02.2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково - рішення Галицького районного суду м.Львова від 15.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2019 у справі №461/8686/17 скасовано; справу №461/8686/17 направлено на новий розгляд до Галицького районного суду м.Львова.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 10.03.2023 року адміністративну справу №461/8686/17 передано за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 року справу №461/8686/17 прийнято до провадження; справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 12.06.2023 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

29.05.2023 року від представника Департаменту містобудування Львівської міської ради надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку із тим, що даний спір не є публічно-правовим, оскільки має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Розглядаючи питання про закриття провадження у справі судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно із п.1 цієї ж норми публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 1 ч.1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальною ознакою адміністративної справи є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, не кожен спір за участю сторони, яка здійснює публічно-владні управлінські функції є публічно-правовим.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV, з наступними змінами та доповненнями (далі ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою ст.328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною другою цієї ж норми встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За правилами ч.5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі Закон №3038-VI), завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт.

Згідно із п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV, з наступними змінами та доповненнями (далі Закон №1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом (ч.5 ст.12 Закону №1952-IV).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та громадське об`єднання «Екофорум Львів» звернулися до суду із вимогою визнати протиправним та скасувати оскаржуваний наказ відповідача від 26.12.2014 року №445, оскільки, на їх думку, будівництво проводиться на земельній ділянці, що не відведена для цих цілей.

Також, із позовних заяв вбачається, що позивачі посилаються на те, що будівництво спірного будинку порушує їхні інтереси як жителів міста Львова та права як майбутніх мешканців сусіднього будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Однак, на переконання суду, спірні правовідносини у даному випадку виникли не між позивачами та суб`єктом владних повноважень, а внаслідок проведення третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю «СУВЕНІРГАЛ» будівництва за адресою АДРЕСА_1 .

Позивачі ж жодним чином не брали безпосередньої участі у публічно-правових відносинах, які виникли між відповідачем та третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю «СУВЕНІРГАЛ».

Як вбачається із пояснень самого Товариства з обмеженою відповідальністю «СУВЕНІРГАЛ», які наявні в матеріалах справи, будівництво за адресою АДРЕСА_1 є завершеним, що підтверджується сертифікатом, виданим Інспекцією ДАБК у м. Львові. Усі квартири у будинку продано. Власники здійснюють ремонтні роботи, підключено усі комунікації. Будинок передано на баланс ОСББ та взято на баланс комунальними підприємствами.

Наведене, зокрема, підтверджується інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.05.2023 року, відповідно до яких квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 перебувають у приватній власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Оскільки будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих будівель було завершено, що сторонами не заперечується, та в подальшому на підставі договорів купівлі-продажу квартир їх власниками було здійснено державну реєстрацію права власності на ці квартири, суд, з урахуванням викладених норм, дійшов висновку, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади, а стосується захисту їхніх приватних інтересів.

Іншими словами, оскаржуваний наказ не порушує права позивачів та не створює для них негативних наслідків, оскільки такий як акт індивідуальної дії, вже реалізований (об`єкт будівництва завершений), а відтак він вичерпав свою дію фактом його виконання.

Скасування ж містобудівних умов після завершення будівництва об`єкта не має жодного впливу на цей об`єкт.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України, судом беруться також до уваги наступні висновки, зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.04.2019 року у справі №1527/14472/12, де зазначено наступне: «Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що спір у цій справі є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення та усунення порушень у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самочинної реконструкції об`єкта містобудування.

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що право власності на зазначений збудований об`єкт станом на момент винесення розпорядження від 23 серпня 2012 року № 490 та на сьогоднішній день ОСОБА_2 не оформлено, а тому у цій справі відсутні приватноправові відносини».

З наведеного висновку Великої Палати Верховного Суду вбачається, що визначальною ознакою для віднесення даної категорії спорів до цивільно-правових є наявність державної реєстрації права власності на відповідний об`єкт.

З урахуванням викладеного, оскільки, як уже згадувалось раніше, будівництво будинку за адресою АДРЕСА_1 уже завершено та, відповідно, державну реєстрацію права власності на квартири у цьому будинку їхніми власниками також було проведено, суд вважає, що даний спір після державної реєстрації права власності на вказані квартири не є публічно-правовим, оскільки поглинається спором про цивільне право, а тому має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.

Задоволення ж судом таких позовних вимог призведе до вирішення питання про правомірність набуття у власність третіми особами нерухомого майна як об`єкта цивільних прав.

Відтак, беручи до уваги встановлені обставини, норми законодавства та висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що заява представника відповідача від 29.05.2023 року є підставною та обґрунтованою.

Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а тому у відповідності до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, провадження у ній належить закрити.

При цьому, до суду не було подано заяв про повернення судових витрат, а тому суд, у свою чергу, не вирішує питання щодо їх розподілу.

Керуючись ст.ст. 142, 238, 239, 248, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Заяву представника Департаменту містобудування Львівської міської ради від 29.05.2023 року задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «СУВЕНІРГАЛ» про визнання протиправним та скасування наказу, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 до Департаменту містобудування Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю «СУВЕНІРГАЛ» про визнання протиправним та скасування наказу, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Громадського об`єднання «Екофорум Львів» до Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Мартинюк В.Я.