Рішення

від 26.06.2023 по справі 380/6310/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/6310/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Гіаліт Агро» про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС У Львівській області, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Гіаліт Агро» (далі ТзОВ «Гіаліт Агро», відповідач), у якій просить суд:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гіаліт Агро» до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 609727,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про наявність у відповідача податкового боргу, який складається із сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість (штрафна санкція та пеня). Вжиті контролюючим органом заходи щодо стягнення податкового боргу, зокрема, надіслання податкової вимоги, не спричинили його погашення, а тому позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості в примусовому порядку.

Ухвалою від 05.04.2023 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішила проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідач відзиву не надав. Належним чином повідомлений про розгляд вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін шляхом скерування судової кореспонденції на адресу відповідача. До суду повернувся конверт з вказаною ухвалою зі довідкою відділення поштового зв`язку про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зазначає, що згідно з п. 4 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з п. 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 21.06.2022 у справі № 215/507/21, від 18.04.2022 у справі № 215/764/21 та постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17.

Отже, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 05.04.2023 не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин.

Як вже було зазначено вище, у встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Таким чином, суд на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України дійшов висновку проводити розгляд справи на підставі наявних доказів у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд встановив, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТзОВ «Гіаліт Агро» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 39701748) та зареєстроване за адресою: 79018, м. Львів, вул. Залізнична, 24.

Відповідно до матеріалів справи і довідки про заборгованість від 21.02.2023 №1989/5/13-01-13-02 податковий борг ТзОВ «Гіаліт Агро» станом на 20.02.2023 складається з податку на додану вартість та пені і становить 609272,92 грн.

Вищезазначений податковий борг по податку на додану вартість становлять нараховані контролюючим органом суми коштів відповідно до податкових повідомлень-рішень:

- від 03.10.2017 №0002951422 на суму 510,00 грн.;

- від 03.10.2017 №0002941422 на суму 842112,50 грн. (сума, яка заявляється до стягнення, -203010,54 грн.).

Пеня згідно зворотного боку облікової картки платника становить 406207,38 грн.

Рішення контролюючого органу скеровувалися на податкову адресу платника податків у визначеному ПК України порядку та не оскаржувалися.

З матеріалів справи видно, що відповідач суми узгоджених грошових зобов`язань у встановлені Податковим кодексом України (далі ПК України) строки не сплатив.

Зокрема, суд встановив, що контролюючий орган скеровував ТзОВ «Гіаліт Агро» податкову вимогу від 07.11.2017 №9207-17 форми «Ю» на адресу: 79018, м. Львів, Залізничний район, вул. Залізнична, буд. 24.

Оскільки податковий борг відповідач не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення.

Вирішуючи спір, суд керується такими нормами права:

Відповідно до пп. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. ст. 16 ПК України).

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 54.3.1 пункту 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Крім того, згідно п.п. 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 ПК України).

У відповідності до п. 1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов`язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 ПК України.

Пунктом 87.1 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з пп. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункти 95.3, 95.4 статті 95 ПК України).

Аналізуючи наведені норми законодавства та фактичні обставини справи, суд зазначає таке.

Податковий борг ТзОВ «Гіаліт Агро» на загальну суму 657727,92 грн. виник внаслідок несплати у встановлені ПК України строки узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

З метою сплати відповідачем податкового боргу податковий орган скеровував на адресу ТзОВ «Гіаліт Агро» податкову вимогу від 07.11.2017 №9207-17 форми «Ю» на адресу відповідача.

Статтею 42 ПК України врегульовано питання листування платників податків та контролюючих органів.

Слід зазначити, що відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Також суд зазначає, що податкова вимога ні в адміністративному, ні в судовому порядку у встановлений чинним законодавством спосіб не оскаржена, узгоджена сума податкового зобов`язання до бюджету на сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу, а відтак підлягає стягненню з відповідача.

Отже, оскільки відповідачем податковий борг сплачено не було, заборгованість перед бюджетом залишається не погашеною.

Відповідач доказів протилежного суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги ГУ ДПС у Львівській області про стягнення податкового боргу з рахунків у банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговуванню бюджетних коштів є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Питання про розподіл судового збору за приписами ст. 139 КАС України суд не вирішує, оскільки позивач згідно з п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від його сплати.

З огляду на наведене, оскільки позивачем не надано суду доказів понесення інших судових витрат ніж сплата судового збору, підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 73-77, 139, 244-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гіаліт Агро» (код ЄДРПОУ 39701748; місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Залізнична, 24) до бюджету податковий борг у загальній сумі 609727 (шістсот дев`ять тисяч сімсот двадцять сім) гривень 92 коп., які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.06.2023.

Суддя Потабенко В.А.