Рішення

від 27.06.2023 по справі 400/2170/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2023 р. № 400/2170/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачів:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області. вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області. вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, , про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач-1), в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу роботи з урахуванням заробітної плати з реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 періоди роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «РОРСА» з 01.08.2008 по 27.03.2012, в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» з 16.11.2017 по 20.08.2019 та в Комунальному підприємстві «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради з 01.01.2022 по 14.02.2023; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 12.01.2023.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він не може нести відповідальність за неналежне виконання підприємствами-роботодавцями обов`язку із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, саме несплата його роботодавцями внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування було підставою для відмови в зарахуванні відповідачем періодів роботи до страхового стажу позивача.

Ухвалою від 15.03.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, залучив до участі у справі в статусі другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач-2); установив строк подання відповідачами відзивів на позовну заяву та доказів на їх підтвердження з доказами направлення іншим учасникам справи у п`ятнадцять днів з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області одночасно з поданням відзиву на позовну заяву подати до суду належно засвідчені копії всіх документів, на підставі та з урахуванням яких прийняте рішення від 20.01.2023 № 142850005191 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на статтю 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), зазначає про несплату роботодавцями позивача внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за періоди роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «РОРСА», в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал», в Комунальному підприємстві «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради, тобто про відсутність підстав для зарахування цього періоду до страхового стажу позивача.

Від відповідача-2 відзив на позовну заяву та витребувані докази не надходили. Ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками вручені відповідачу-2 16.03.2023, зокрема доставлені до його електронного кабінету в системі «Електронний суд» 16.03.2023 о 14 год 27 хв, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

У зв`язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

12.01.2023 позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши віку 60 років, звернувся до відповідача-1 за призначенням пенсії за віком.

Заява позивача від 12.01.2023 про призначення пенсії була розглянута за принципом екстериторіальності відповідачем-2.

Рішенням від 20.01.2023 № 142850005191 відповідач-2 відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком у зв`язку з недостатністю в позивача страхового стажу, а саме: з необхідних 29 років страхового стажу позивач, за підрахунком відповідача-2, має 24 роки 11 місяців 7 днів.

У рішенні від 20.01.2023 № 142850005191 зазначено: «Обчислення страхового стажу проводиться відповідно до статті 24 Закону, а саме: страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього закону з 01.01.2004р. за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004р. на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. З 01.01.2004р. страховий стаж враховано відповідно до сплачених страхових внесків. Звертаємо увагу, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні відомості про сплату внесків за серпень-листопад 2008р., з жовтня 2017р. по липень 2019р. та з січня 2022р. по вересень 2022р».

У рішенні відповідача-2 від 20.01.2023 № 142850005191 чітко не зазначено, які саме періоди трудової діяльності позивача не враховані до його страхового стажу. Витребуваних документів, на підставі та з урахуванням яких прийняте оскаржуване рішення, так само як і відзиву на позовну заяву, відповідач-2 не подав.

У зв`язку з цим суд бере до уваги зміст листа відпоідача-1 від 01.02.2023 № 1400-0304-8/6225. Цим листом відповідач-1 повідомив позивачу про прийняте відповідачем-2 рішення від 20.01.2023 № 142850005191 та роз`яснив, що до страхового стажу не враховано періоди роботи з серпня 2008 року по липень 2012 року, з жовтня 2017 року по липень 2019 року та з січня 2022 року по вересень 2022 року у зв`язку з відсутністю даних про сплату внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У трудовій книжці позивача містяться записи про роботу у спірні періоди: в Товаристві з обмеженою відповідальністю «РОРСА» у період з 01.08.2008 по 27.03.2012 (записи № 14-16), в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» у період з 16.11.2017 по 20.08.2019 (записи № 21, 22), в Комунальному підприємстві «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради у період з 01.01.2022 (запис № 23 про прийом на роботу з 21.08.2019, запис про звільнення відсутній).

Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Стаття 8 Закону № 1058-IV передбачає право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частина друга статті 24 Закону № 1058-IV передбачає, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з статтею 20 Закону № 1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV, виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Частина друга статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) у сукупності з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI також покладає обов`язок своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на роботодавців.

Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання роботодавцями позивача обов`язку зі сплати внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи на вказаних підприємствах, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату внесків для нарахування пенсії за період не є підставою для позбавлення позивача права на пенсію.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 01.11.2018 у справі № 199/1852/15-а та від 17.07.2019 у справі № 144/669/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частина п`ята статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII „Про судоустрій та статус суддів" передбачає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємствами-страхувальникамм свого обов`язку щодо належної сплати внесків до Пенсійного фонду, а тому наявність відповідної заборгованості підприємств не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача його періодів роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «РОРСА», в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал», в Комунальному підприємстві «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача таких періодів трудової діяльності:

-в Товаристві з обмеженою відповідальністю «РОРСА» з 01.08.2008 по 27.03.2012;

-в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» з 16.11.2017 по 20.08.2019;

-в Комунальному підприємстві «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради 01.01.2022 по 11.01.2023, а не по 14.02.2023, як просить позивач. Зокрема, звернення за пенсією відбулося 12.01.2023, тому станом на дату розгляду заяви позивача орган Пенсійного фонду на мав обов`язку зараховувати до стажу позивача період після 11.01.2023.

Вищенаведені періоди сукупно становлять 6 років 5 місяців 13 днів.

Як суд зазначив вище, у листі відповідача-1 від 01.02.2023 № 1400-0304-8/6225 повідомлено, що до страхового стажу позивача не враховані періоди роботи з серпня 2008 року по липень 2012 року, з жовтня 2017 року по липень 2019 року та з січня 2022 року по вересень 2022 року. Зазначене формулювання дає підстави вважати, що відповідач-1 мав на увазі періоди роботи з 01.08.2008 по 31.07.2012, з 01.10.2017 по 31.07.2019 та з 01.01.2022 по 30.09.2022)

Суд вказує, що в трудовій книжці позивача відсутні записи про роботу в період з 28.03.2012 по 31.07.2012, з 01.10.2017 по 15.11.2017, тому зазначення в листі відповідача-1 вказаних вище періодів є необґрунтованим і суд не брав ці періоди в розрахунок.

Тривалість періодів з 01.08.2008 по 27.03.2012, з 16.11.2017 по 31.07.2019, з 01.01.2022 по 30.09.2022 сукупно становить 6 років 1 місяць 13 днів.

Суд підсумовує, що позиції сторін щодо незарахованих до страхового стажу позивача періодів роботи є різною. Спільним є те, що в ці періоди за позивача не сплачені страхові внески. Період, який, за твердженням відповідача-1, не зарахований до стажу позивача, меншої тривалості за той період, який не зарахований до стажу за твердженням позивача. Одночасно суд установив, що в будь-якому такий період становить не менше 6 років і його належить зарахувати до страхового стажу позивача.

Оскаржуваним рішенням від 20.01.2023 № 142850005191 відповідач-2 відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком у зв`язку з недостатністю в позивача страхового стажу, оскільки, на його думку, з необхідних 29 років страхового стажу позивач має 24 роки 11 місяців 7 днів.

Тобто, з позиції органів Пенсійного фонду, позивачу не вистачає менше 5 років страхового стажу.

Як установив суд, до страхового стажу позивача належить зарахувати не менше 6 років роботи. За такого стаж роботи позивача становитиме не менше 29 років, як того вимагає стаття 26 Закону № 1058-IV.

Отже, оскільки єдиною підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком була відсутність страхового стажу, рішення відповідача-2 належить скасувати, а відповідача-1 зобов`язати призначити позивачу пенсію за віком з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку 60 років, тобто з 30.12.2022.

Ухвалюючи таке рішення, суд користується правом виходу за межі позовних вимог (частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України) та виходить з того, що спосіб захисту права повинен бути ефективним. На переконання суду, зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії не сприятиме захисту права позивача на пенсійне забезпечення. Крім того, позовна вимога про зобов`язання повторно розглянути заяву від 12.01.202023 звернута до відповідача-1, який її первинно не розглядав. Такий розгляд здійснив відповідач-2.

Отже, позовну заяву належить задовольнити частково.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з цим судовий збір у сумі 1 073,60 грн підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 як суб`єкта владних повноважень, з неправильних дій якого (відмови в призначенні пенсії) виник спір.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код: 13844159) , Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе,7, м. Вінниця, 21100, ідентифікаційний код: 13322403) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20.01.2023 № 142850005191.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «РОРСА» з 01.08.2008 по 27.03.2012, в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» з 16.11.2017 по 20.08.2019, в Комунальному підприємстві «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради з 01.01.2022 по 11.01.2023, з урахуванням заробітної плати з реєстру застрахованих осіб.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 30.12.2022 призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

5. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу період з 12.01.2023 по 14.02.2023 відмовити.

6. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву від 12.01.2023 відмовити.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, ідентифікаційний код: 13322403) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1 073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна