Постанова

від 22.06.2023 по справі 440/7328/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 р.Справа № 440/7328/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 року, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава, повний текст складено 14.02.23 року у справі №440/7328/22

за позовом приватного підприємства «Полтавський ливарно-механічний завод»

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Полтавський ливарно-механічний завод» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просило суд першої інстанції:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС України в Полтавській області № 00023440707 від 20 липня 2022 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС України в Полтавській області № 00098770707 від 15 грудня 2021 року.

В обґрунтування заявлених вимог посилалося на те, що оскаржувані рішення відповідача є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 року адміністративний позов Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 20.07.2022 № 00023440707.

В решті позовних вимог відмовлено.

Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 року у справі №440/7328/22 скасувати у частині задоволених позовних вимог, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права (п.4 розд. II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», ч. 2, 3, 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»). Зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 контролюючому органу надано право на проведення документальних перевірок під час дії мораторію виключно за умови дотриманням ним вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України. Вказує, що посилання на невідповідність положень постанови Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 приписам Податкового кодексу України є необґрунтованими, з огляду на вимоги п.4 розділу II Закону України від 17.09.2020 №909-ІХ "Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», яким Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо скорочення строків дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19. Також вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що чинне законодавство у сфері ЗЕД не звільняє від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період карантину. Зазначає, що норми Закону України «Про валюту і валютні операції» та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19). Посилається на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, а також у постанові від 06.07.2022 у справі № 815/5551/14. Вважає, що податкове повідомлення-рішення від 20.07.2022 № 00023440707 про застосування 1355581,39 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є правомірним. Також посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права (ст. ст.72, 90, 242 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням наведеної вище норми КАС України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, а саме в частині задоволених позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) (далі по тексту - ПК України) та враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного підприємства «Полтавський ливарно-механічний завод» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.10.2019 по 12.10.2021 у зв`язку з надходженням інформації про факти порушення граничних термінів розрахунків, встановлених НБУ за зовнішньоекономічними контрактами від 20.08.2018 № 2018/29/1, від 08.01.2019 № 2019/1, від 24.01.2020 б/н, від 09.04.2020 № 2020/13, від 07.02.2020 № 2020/3, укладених з нерезидентами.

За результатами перевірки складено акт від 26.10.2021 № 8459/16-31-07-07-08/31495420, яким зафіксовано порушення приватним підприємством «Полтавський ливарно-механічний завод» частин 2, 3 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції".

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.12.2021 № 00098770707, яким приватному підприємству «Полтавський ливарно-механічний завод» нараховано пеню у розмірі 1 440 028,38 грн. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності (а.с.15-16).

Рішенням ДПС про результати розгляду скарги від 18.07.2022 № 7389/6/99-00-06-01-02-06 податкове повідомлення - рішення від 15.12.2021 № 00098770707 скасовано в частині застосованої пені у розмірі 84 446,99 грн.

З урахуванням вказаного рішення, Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 20.07.2022 № 00023440707, яким приватному підприємству «Полтавський ливарно-механічний завод» нараховано пеню у розмірі 1 355 581,39 грн. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності (а.с. 10-11).

Позивач, вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС України в Полтавській області № 00023440707 від 20 липня 2022 року; № 00098770707 від 15 грудня 2021 року, звернувся до суду із позовною заявою.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного податкового повідомлення - рішення № 00023440707 від 20 липня 2022 року та наявність підстав для його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.1 статті 1 ПК України визначено, що платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами пункту 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При цьому, колегія суддів зазначає, що пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (діяв на момент проведення перевірки позивача) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Отже, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 9 грудня 2020 року №1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Колегія суддів звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 01.09.2022 у справі №640/16093/21, від 28.12.2022 у справі №540/5445/21, відповідно до якої вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

В контексті наведеного вище, колегія суддів звертає увагу, що в період запровадження законодавчим органом влади мораторію на проведення перевірок відповідачем по справі була призначена та проведена позапланова виїзна документальна перевірка приватного підприємства «Полтавський ливарно-механічний завод».

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 3 листопада 2021 року "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки", якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Наведена постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 визнана протиправною та скасована рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 26.01.2022, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2022 (справа №640/18314/21). Суди зазначили, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (ст. 2 ПК України).

Колегія суддів звертає увагу, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок була чинною, її дія не зупинялася.

Згідно пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Отже, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

Згідно з пунктом 5.2 статті 5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку, і в постанові Кабінету Міністрів України, з іншого боку, - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

Наведені вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладені у постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 15.04.2022 у справі №160/5267/21, від 06.07.2022 у справі № 360/1182/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 07.12.2022 у справі № 640/16523/21.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судом першої інстанції обставин справи, колегія суддів вважає, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (від 20.07.2022 № 00023440707) діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки у відповідача не було права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки в період дії мораторію на проведення перевірок з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 грудня 2022 року по справі №540/5445/21.

Колегія суддів звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові від 24.05.2023 року у справі № 140/607/22, згідно якої проведення документальної планової перевірки платника податків під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, означає те, що така перевірка з огляду на дію мораторію не повинна була відбутися в силу закону, тобто за суттю не є процедурним порушенням, а лежить у площині виконання контролюючим органом повноважень, визначених законом. Вказане є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових-повідомлень-рішень.

Отже, оскільки проведена відповідачем перевірка стосовно позивача відбулась усупереч законодавчій забороні, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що такі обставини тягнуть за собою протиправність податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки, у зв`язку з чим відсутня необхідність перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Посилання в апеляційній скарзі на приписи положення пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», яким надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, не спростовує того, що у відповідача не було права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки в період дії мораторію на проведення перевірок з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому - дев`ятому цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Водночас, Законом України "Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 № 466-IX, в редакції від 01.01.2021, підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: " 14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

Відповідно до п.п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України "Про валюту і валютні операції", зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Таким чином, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст.14 ПК України та відповідно нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX "Перехідні положення" ПК України.

З огляду на наведені вище висновки, а також враховуючи правові позиції Верховного Суду, викладені у справах, в яких правовідносини є схожими із даною справою, на які посилається суд апеляційної інстанції вище, доводи апеляційної скарги на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що чинне законодавство у сфері ЗЕД не звільняє від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період карантину, не впливають на вирішення даної справи.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 20.07.2022 № 00023440707.

Посилання в апеляційній скарзі на правові позиції, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, а також Верховним Судом у постанові від 06.07.2022 у справі № 815/5551/14, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо протиправності вказаного вище податкового повідомлення - рішення.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.07.2022 №00023440707 про застосування 1355581,39 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є необґрунтованими та суперечать наведеному вище.

Окрім того, щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права (ст.ст. 72, 90, 242 КАС України), то колегія суддів відхиляє наведені посилання, як такі, що не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного перегляду даної справи.

Згідно із ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем у справі, як суб`єктом владних повноважень, не було доведено правомірність його рішення, яке є предметом оскарження у даній справі.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення (в оскаржуваній частині) без змін .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі № 440/7328/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. МінаєваСудді З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 27.06.2023 року