Ухвала

від 27.06.2023 по справі 160/13056/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 червня 2023 року

м. Київ

справа № 160/13056/22

адміністративне провадження № К/990/22215/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ» звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 25 липня 2022 року №47/9-22.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року, у задоволені позову відмовлено.

22 червня 2023 року до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ» надійшла касаційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У тексті касаційної скарги підставою перегляду оскаржуваного судового рішення заявник зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Крім того, зазначає, що у відповідності до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 КАС України.

Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаних підстав, Суд виходить з наступного.

Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 зазначеної норми КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права, яку неправильно застосовано судами, постанови Верховного Суду із зазначенням який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено, висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду, у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду та у якій подається касаційна скарга).

Проаналізувавши доводи заявника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не зазначено стосовно якої норми права (пункт, частина, стаття) не враховано апеляційним судом висновки Верховного Суду, постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Судом також відхиляються посилання заявника на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, оскільки обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тому, зазначене порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

3. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Уханенко