Ухвала

від 27.06.2023 по справі 460/490/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 червня 2023 року

м. Київ

справа № 460/490/19

адміністративне провадження № К/990/21703/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2023 у справі №460/490/19 за позовом Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№131)» до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення, вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

19.06.2023 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, в якій скаржник як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України і зазначає про те, що апеляційним судом застосовано норми права у подібних правовідносинах без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.08.2021 у справі №520/5311/20, від 20.05.2020 у справі №240/3888/19, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 11.12.2019 у справі №2040/6747/18.

При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Водночас частина третя статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Згідно з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.

Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. При цьому при посиланні на висновки Верховного Суду, які, на думку скаржника, не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій, необхідно вказувати на ті висновки, які були зроблені на підставі аналізу норм, що підлягають застосуванню за однакових умов.

Перевіркою ж змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник, зазначаючи про порушення судом апеляційної інстанції приписів частин 3 - 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на постанови Верховного Суду від 20.08.2021 у справі №520/5311/20, від 20.05.2020 у справі №240/3888/19, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 11.12.2019 у справі №2040/6747/18. Разом з тим, відповідач не врахував, що предметом розгляду Восьмого апеляційного адміністративного суду була заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а не витрат на правничу допомогу, та обставину врегулювання зазначених правовідносин іншими нормами Кодексу адміністративного судочинства України, - а саме статтею 139 «Розподіл судових витрат», що й відповідно застосована судом апеляційної інстанції при ухвалені додаткової постанови від 16.05.2023.

Відтак касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2023 у справі №460/490/19 за позовом Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№131)» до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення, вимоги про сплату боргу (недоїмки).

2. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяС.С. Пасічник