Ухвала

від 27.06.2023 по справі 380/12283/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 червня 2023 року

м. Київ

справа № 380/12283/21

адміністративне провадження № К/990/21092/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №380/12283/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.І.Бізнес Груп» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А.І.Бізнес Груп» звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №8211/13010704 від 16.04.2021, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 500000,00грн на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» 481/91-ВР від 19.12.1995;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №8217/13010704 від 16.04.2021, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 500000,00грн на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» 481/91-ВР від 19.12.1995;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №8212/13010704 від 16.04.2021, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 500000,00грн на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» 481/91-ВР від 19.12.1995;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №779013010716 від 14.04.2021, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 55059,71грн, з яких 44047,77грн за податковим зобов`язанням та 11011,95грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №778913010716 від 14.04.2021, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 1020,00грн;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №14311/13010716 від 16.06.2021, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 3760,91грн.

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Львівській області №19068/13010704 від 06.08.2021, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 27920,75грн, з яких 25382,50грн за податковим зобов`язанням та 2538,25грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 12.10.2021 №0087290-1302-1350 за якою сума податкового боргу за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 41534,46грн у т.ч. 25382,30грн податкового зобов`язання, 2538,25грн штрафних (фінансових) санкцій, 13613,91грн пені;

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2022, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Львівській області 12.06.2023 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку норму права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі відповідач підставою касаційного оскарження визначає пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, тобто вказує на необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №420/12859/21 та застосованих судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

Однак, аналізом змісту касаційної скарги встановлено, що скарга не містить нормативно-правового обґрунтування необхідності відступлення від наведених висновків Верховного Суду, а містить виклад обставин у справі, посилання на інші висновки Верховного Суду, а також зазначення норм матеріального та процесуального права без обґрунтування в чому полягає порушення вказаних норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій у взаємозв`язку з тими висновками, що стали підставою для часткового задоволенні позову.

В цілому доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Крім того, Судом установлено, що ухвалами Верховного Суду касаційні скарги Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №380/12283/21 були повернуті скаржнику з підстав відсутності необхідних обґрунтувань.

Враховуючи те, що скаржником при повторному поданні касаційної скарги не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №380/12283/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.І.Бізнес Груп» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги повернути особі, яка її подала.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.В. Хохуляк