Ухвала

від 22.06.2023 по справі 335/5319/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/5319/23 2/335/2117/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Електро Лізинг про стягнення грошових коштів (заборгованості) за інвестиційним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Електро Лізинг про стягнення грошових коштів (заборгованості) за інвестиційним договором.

Ознайомившись з поданими матеріалами позову, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивачем судовий збір не сплачено, натомість в обгрунтування підстав для звільнення від його сплати позивач посилається на положення ч. 3 ст. 22 Закону України „Про захист прав споживачів, якою передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Пунктом 22 ст. 1 Закону України „Про захист прав споживачів передбачено, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до ст. 1-1 Закону України „Про захист прав споживачів, цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

У даному випадку положення Закону України „Про захист прав споживачів, на які посилається позивач, не розповсюджуються на правовідносини, які склалися між сторонами, оскільки, як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, за яким стягується заборгованість, договір укладено у сфері господарських відносин з метою отримання прибутку.

Таким чином, за звернення до суду з даним позовом позивачу необхідно сплатити судовий збір у встановленому Законом розмірі.

Відповідно до ч. 2ст. 4 Закону України „Про судовий збір, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, підлягає сплаті судовий збір - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, відповідно до Закону України „Про державний бюджет на 2023 рік, у якому було подано даний позов, станом на 01.01.2023 року, становить 2 684,00 гривень.

Статтею 9 Закону України „Про судовий збір передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір на день подачі позову до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя підлягає сплаті за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Запорізькій області/м. Запоріжжя/Вознесенівс./22030101; Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; Номер розрахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказує місцезнаходження відповідача за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 147, проте зазначена адреса відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не підтверджена.

Крім того, зі змісту долученого до позову договору вбачається, що юридичною адресою відповідача є: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 66Л, яка територіально не відноситься до компетенції Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

Встановлені обставини перешкоджають вирішенню питання про підсудність справи, у зв`язку з чим, суд пропонує позивачу підтвердити зазначену у позові адресу місцезнаходження відповідача у справі.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогоюстатті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судами за встановленими Законом правилами підсудності, а їх порушення - є ознакою незаконності рішення.

Частиною 3 ст. 2 ЦПК України передбачено засади (принципи) цивільного судочинства, серед яких, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За викладених обставин суд, з метою захисту права позивача на справедливий суд, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків позову.

Керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Електро Лізинг про стягнення грошових коштів (заборгованості) за інвестиційним договором - залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз`яснити позивачу положення ч. 3 ст. 185 ЦПК України, відповідно до якої, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Калюжна