Постанова

від 22.06.2023 по справі 911/1407/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2023 р. Справа№ 911/1407/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Пантелієнка В.О.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Сивак М.С.

представники учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтропак" на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.05.2023 року

у справі №911/1407/23 (суддя Гребенюк Т.Д.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтропак"

про вжиття заходів забезпечення позову до його пред`явлення

особа, яка може набути статус позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтропак"

особа, яка може набути статус відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Айс Термінал"

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Онлайн-Маркет"

про визнання результатів торгів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2023 року у справі №911/1407/23 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Інтропак" про вжиття заходів забезпечення позову, поданої до звернення до суду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Інтропак" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 12.05.2023 року у справі №911/1407/23 та прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ "Інтропак" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2023 року апеляційну скаргу ТОВ "Інтропак" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 22.05.2023 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Інтропак" на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.05.2023 у справі №911/1407/23, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1407/23 за заявою ТОВ "Інтропак" про вжиття заходів забезпечення позову до його пред`явлення.

01.06.2023 року супровідним листом Господарського суду Київської області №02-04/911/1407/23 від 31.05.2023 року до Північного апеляційного господарського суду надійшли витребувані матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Інтропак" на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.05.2023 року у справі №911/1407/23, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 22.06.2023 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Ліквідатор ТОВ "Айс Термінал" арбітражний керуючий Демчан О.І. в судове засідання 22.06.2023 не з`явився, подавши до його початку клопотання про розгляд справи без його участі. Крім того, у поданому клопотанні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Представники скаржника та інших учасників провадження у справі в судове засідання 22.06.2023 не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

22.06.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Київської області від 12.05.2023 у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у травні 2023 року ТОВ "Інтропак" звернулося до Господарського суду Київської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до звернення до суду з позовом до ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар", ТОВ "Айс Термінал", ТОВ "Онлайн-Маркет" про визнання недійсними результатів першого аукціону з продажу майна ТОВ "Айс Термінал" BRE001-UA-20230412-49572 від 03.05.2023р., лот №33266292-1; визнання недійсним протоколу про проведення аукціону № BRE001-UA-20230412-49572 від 03.05.2023р.; скасування результатів першого аукціону з продажу майна ТОВ "Айс Термінал" BRE001-UA- 20230412-49572 від 03.05.2023р., лот №33266292-1; визнання протиправними дій ліквідатора ТОВ "Айс Термінал" під час підготовки та проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Айс Термінал", що призвело до порушення прав учасника аукціону - ТОВ "Інтропак" на придбання майна за найвищою ціною; визнання протиправними дій ліквідатора ТОВ "Айс Термінал" щодо не скасування, станом на 02.05.2023р., аукціону з продажу майна ТОВ "Айс Термінал", у зв`язку з допущеними порушеннями порядку його підготовки; зобов`язання оприлюднити в електронній торговій системі "Прозоро продажі" щодо електронного аукціону №BRE001-UA-20230412-49572 відомості про його недійсність.

В заяві про вжиття заходів забезпечення позову заявник, посилаючись на постанову судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у від 20.05.2021 року у справі №910/24368/14, зазначив, що ТОВ "Інтропак" має намір оскаржити результати аукціону як особа, що була учасником такого аукціону та була зацікавлена у продажі активу ТОВ "Айс Термінал" за найвищою ціною на власну користь.

Заява вмотивована тим, що ліквідатором Демчаном О.І., як замовником спірного аукціону, допущено ряд порушень, що перешкодило продажу майна ТОВ "Айс Термінал" за найвищою ціною, а також можливості реалізувати ТОВ "Інтропак" намір по покупці виставленого на продаж активу (перемоги на аукціоні) за найвищою ціною.

За твердженням скаржника, виявивши вказані порушення, ТОВ "Інтропак" станом на 02.05.2023 звернулось з відповідним запитом на адресу замовника - ліквідатора Демчана О.І. про надання роз`яснень в цій частині, що також мало на меті дати змогу товариству пересвідчитися у тому, чи відповідатиме проведення аукціону за вказаних недоліків нормам дійсного законодавства про банкрутство та чи не буде порушено право безперешкодного володіння таким майном в майбутньому у разі його придбання.

Проте, як вказує заявник, оскільки до початку проведення аукціону Демчаном О.І. відповіді на запит від 02.05.2023 надано не було та не було вчинено дій по скасуванню самого аукціону, у зв`язку із наявністю істотних порушень при його підготовці, ТОВ "Інтропак" не вважав за можливе пропонувати вищу ціну, ніж та, що була запропонована дійсним переможцем -ТОВ "ФК "Вінстар".

Таким чином, ТОВ "Інтропак" вважає, що дії ліквідатора призвели до порушення, як замовником аукціону, порядку його підготовки та проведення, що в свою чергу перешкодило заявнику, як учаснику, реалізувати свій намір по придбанню виставленого на продаж активу (перемоги на аукціоні) та недосягненні, як результат, економічного ефекту від такої участі, на яку розраховував учасник, як суб`єкт господарської діяльності.

Тому, як посилається заявник, враховуючи порядок оформлення результатів аукціону та відповідно до положень ст.ст. 85, 87 КУзПБ - дії спрямовані на здійснення оплати ТОВ "ФК "Вінстар", підписання акту про придбання майна на аукціоні, видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та проведення державної реєстрації права власності унеможливить виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог ТОВ "Інтропак" та потребуватиме від позивача звернення з новим позовом до суду за захистом порушеного права.

На підставі викладених обставин, у поданій суду заяві ТОВ "Інтропак" просить суд:

- заборонити ліквідатору ТОВ "Айс Термінал" проводити оформлення результатів та підписувати Акт про придбання лоту №33266292-1 на першому аукціоні з продажу майна ТОВ "Айс Термінал" BRE001-UA-20230412-49572 від 03.05.2023р.;

- заборонити проведення розрахунків між ТОВ "ФК "Вінстар" та ТОВ "Айс Термінал" за результатами проведення першого аукціону з продажу майна ТОВ "Айс Термінал" BRE001-UA-20230412-49572 від 03.05.2023р., лот №33266292-1;

- заборонити ліквідатору ТОВ "Айс Термінал" проводити оголошення результатів першого аукціону з продажу майна ТОВ "Айс Термінал" BRE001-UA-20230412-49572 від 03.05.2023р., лот № 33266292-1 та оголошувати про проведення нових аукціонів з продажу майна ТОВ "Айс Термінал";

- заборонити ТОВ "Онлайн-Маркет" здійснювати завантаження та публікацію підписаного ТОВ "Айс Термінал" з ТОВ "ФК "Вінстар" Протоколу про проведення аукціону № BRE001-UA-20230412-49572 на сторінці веб-сайту https://prozorro.sale/;

- заборонити вчинення дій по відчуженню та розпорядженню майном ТОВ "Айс Термінал".

За наслідками розгляду вищевказаної заяви ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2023 року у справі №911/1407/23 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Інтропак" про вжиття заходів забезпечення позову, поданої до звернення до суду

Приймаючи дану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що заявником не обґрунтовано та не доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів, що невжиття заходів забезпечення позову, про вжиття яких просить заявник, унеможливить виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог ТОВ "Інтропак", як не обґрунтовано заявником і його тезу, що невжиття заходів забезпечення позову потребуватиме від нього звернення з новим позовом до суду за захистом порушеного права.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновками суду та не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.

Так, предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, подану до звернення до суду. Тобто предметом розгляду є питання наявності або відсутності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України.

Згідно з положеннями цієї статті господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з пунктами 2,4,6 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

За приписами ч. 4 ст. 137 ГІІК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків накладення арешту на майно та (або) грошові кошти відповідача або заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 року у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 року у справі №916/10/18, від 23.06.2018 року у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 року у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 року у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 року у справі №909/526/18, від 21.01.2019 року у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 року у справі №925/288/17, від 26.09.2019 року у справі №904/1417/19.

За змістом статей 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Водночас, саме лише посилання заявника в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, а також на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути достатньою підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а докази мають відповідати вимогам встановленими статями 76-79,80, 91, 96 ГПК України.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

При цьому, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18 та у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 року у справі №924/790/18, від 11.10.2019 року у справі №910/4762/19 та від 06.04.2020 року у справі №203/1491/19.

Як встановлено судом та було зазначено вище, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення майбутнього позову, заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог ТОВ "Інтропак" та потребуватиме від позивача звернення з новим позовом до суду за захистом порушеного права.

Разом з тим, заявником у заяві не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову, про вжиття яких просить заявник, унеможливить, як стверджує заявник, виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог ТОВ "Інтропак", як і не обґрунтовано заявником його тезу, що невжиття заходів забезпечення позову потребуватиме від нього звернення з новим позовом до суду за захистом порушеного права.

Жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження викладених у заяві обставин ТОВ "Інтропак не надано та судом не встановлено.

При цьому, суд зазначає, що процесуальний інститут забезпечення позову спрямований на захист інтересів позивача проти несумлінних, недобросовісних дій відповідача. Водночас, заявник не посилається, не обґрунтовує та не доводить відповідними доказами недобросовісні наміри (які мають бути реальними, а не потенційно можливими) чи недобросовісні дії визначених ним відповідачів - ТОВ «ФК "Вінстар",ТОВ "Айс Термінал", ТОВ "Онлайн-Маркет".

Судова колегія наголошує, що саме лише посилання заявника в заяві на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути достатньою підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Зі змісту поданої заяви судом не встановлено реальної загрози істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а відповідні доводи позивача, якими мотивовано заяву про забезпечення позову, ґрунтуються лише на його припущеннях.

За таких обставин, оскільки заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову із врахуванням дотримання збалансованості інтересів сторін, заявником не доведено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Здійснивши оцінку доводів апеляційної скарги апеляційним судом не встановлено порушень місцевим господарським судом норм процесуального права, а відповідні твердження скаржника не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

За наведених вище обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу господарського суду Київської області від 12.05.2023 року у даній справі прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали суду не вбачається.

Керуючись статтями 136-140, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтропак" на ухвалу господарського суду Київської області від 12.05.2023 року у справі №911/1407/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 12.05.2023 року у справі №911/1407/23 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Матеріали справи повернути до господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 27.06.2023 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді В.О. Пантелієнко

С.В. Сотніков