Постанова

від 28.06.2023 по справі 904/1078/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2023 року м.Дніпро Справа № 904/1078/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Чус О.В., Кощеєва І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційні скарги Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2022 (суддя Васильєв О.Ю., повне рішення складено 20.10.2022) та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 (суддя Васильєв О.Ю., повне додаткове рішення складено 09.11.2022) у справі №904/1078/22

за позовом Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», м. Покров, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Криворіждеталь», м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 52 249,98 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Криворіждеталь» на свою користь 52 249,98 грн пені (з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог №101-475 від 29.08.2022).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №Т 1773/05 від 29.06.2021 в частині поставки товару та заміни товару неналежної якості у визначені договором строки.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2022 у справі №904/1078/22 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідачем здійснено поставку товару за всіма позиціями в строки, визначені покупцем в заявці - підтвердженні №2643/05 від 17.09.2021, в якій, відповідно до умов договору №Т 1773/05 від 29.06.2021, покупець самостійно (без погодження із постачальником) може встановити строки поставки, які є обов`язковими для постачальника. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що строки поставки остаточно визначені саме в заявці - підтвердженні, а не в специфікації, та відповідачем не пропущені.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі №904/1078/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Криворіждеталь» про ухвалення додаткового рішення у справі №904/1078/22 задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Криворіждеталь» 5 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині заяви відмовлено.

Додаткове рішення мотивоване тим, що заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн є завищеними та не відповідають критерію співмірності; обґрунтованим та доведеним за висновком суду є обсяг юридичних послуг, вартість яких складає 5 000,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2022 у справі №904/1078/22 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- судом не встановлені всі обставини, що мають значення для справи, не застосовані норми права, що підлягають застосуванню (ст. ст. 651, 654 Цивільного кодексу України);

- заявка - підтвердження №2643/05 від 17.09.2021 не є документом, що визначає строк поставки, вона є підтвердженням в межах періоду, який сторони узгодили в специфікації №1 до договору;

- заявка - підтвердження №2643/05 від 17.09.2021 є одностороннім документом та не може змінювати умови поставки товару, визначені договором.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2022 року для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2022 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2022 у справі №904/1078/22; розгляд апеляційної скарги визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

09.12.2022 від Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» до Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на додаткове рішення, в якій позивач просить додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі №904/1078/22 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Криворіждеталь» про ухвалення додаткового рішення у справі №904/1078/22.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- додаткове рішення ухвалено без повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи;

- заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними складності виконаної адвокатом роботи, не відповідають критеріям розумності та обґрунтованості їх розміру;

- у поданих відповідачем документах не зазначено часу, витраченого адвокатом на виконання робіт;

- справа є незначної складності, тому ціна за роботу адвоката з вивчення матеріалів справи в розмірі 8 000,00 грн є необґрунтовано завищеною;

- підготовка заперечення на відповідь на відзив не була доцільною та необхідною, оскільки зміст цих заперечень та правова позиція не відрізняється від відзиву на позовну заяву;

- витрати на професійну правничу допомогу відповідача відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України мають бути покладені на самого відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2022 року для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі №904/1078/22; розгляд апеляційної скарги визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; об`єднано розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі №904/1078/22 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2022 у справі №904/1078/22 в одне провадження.

27.01.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Криворіждеталь» до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційні скарги позивача, в яких відповідач просить залишити апеляційні скарги без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2022 у справі №904/1078/22 без змін; скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі №904/1078/22 та ухвалити нове додаткове рішення про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Криворіждеталь» про ухвалення додаткового рішення у справі №904/1078/22 та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

- подача замовником заявки є обов`язковою умовою виконання постачальником зобов`язання за договором, поставка без заявки не допускається;

- у заявці №2643/05 від 17.09.2021 позивачем самостійно визначені строки, в які мав бути поставлений товар згідно договору; зазначено, що вони відповідають строкам, визначеним в специфікації №1, бо вона фактично підписана 14.09.2022;

- відповідач виконав свої зобов`язання з поставки товару своєчасно у встановлені договором, специфікацією №1 та заявкою від 17.09.2021 строки;

- факт постачання неякісного товару та подальша його заміна не спростовує факту первісного надання у розпорядження покупця товару;

- позивачем не аргументовано неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права;

- позивачем клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не подавалося, що позбавляє його права на апеляційне оскарження додаткового рішення суду;

- витрати відповідача на надання професійної правничої допомоги в справі є більш, ніж співмірними, так як внаслідок такої допомоги позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог, розмір яких на час звернення з позовом до суду становив 134 579,93 грн;

- додаткове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права; судом не обґрунтовано, на підставі яких доказів встановлений факт завищення оцінки вартості робіт, не зазначено про наявність будь-яких доказів неспівмірності, наданих позивачем.

10.02.2023 від Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» до Центрального апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій позивач, зокрема, зазначив, що твердження відповідача про відсутність прострочення зобов`язання з його боку не відповідають фактичним обставинам справи; а заперечення проти вимог апеляційної скарги на додаткове рішення суду є необґрунтованими і незаконними.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що між Акціонерним товариством «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Криворіждеталь» (постачальник) укладено договір поставки №Т 1773/05 від 29.06.2021 з протоколом розбіжностей до нього від 05.07.2021 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються в специфікаціях (додатках) до договору, які є невід`ємною частиною договору; а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 3.1. договору постачальник зобов`язався поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, зазначених у специфікаціях (додатках) до цього договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2020.

Поставка товару здійснюється постачальником згідно п.3.1. договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця, яка направляється постачальнику поштою на юридичну адресу постачальника або за допомогою факсимільного, електронного засобу зв`язку за реквізитами, зазначеними в п.16 договору. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, який містить обсяги і терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують в специфікаціях до цього договору (п.3.2. договору).

Пунктом 3.6. договору передбачено, що зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними в момент підписання покупцем видаткової накладної на відпуск товару або акту приймання-передачі товару.

Згідно п.4.1. договору загальна вартість товару за даним договором становить суму партій товару за всіма специфікаціями (додатками) до цього договору.

Відповідно до п.п. 5.4, 5.5 договору у разі невідповідності якості, асортименту та інших характеристик поставленого товару умовам договору постачальник зобов`язується усунути недоліки або, у разі неможливості усунення недоліків, замінити неякісний, невідповідний асортименту та іншим характеристикам товар на якісний, відповідного асортименту та іншим характеристикам протягом 20 календарних днів з дати підписання сторонами відповідного акту (дати отримання висновку незалежної організації про невідповідність товару умовам договору в разі неявки представника постачальника або прибуття з порушенням строку, визначеного п. 5.3 договору, відмови від підписання акту про невідповідність).

У разі порушення строків поставки товару покупець має право стягнути з постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати поставки (включаючи останній день поставки). Нарахування пені здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання незалежно від його тривалості. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі 10 % від суми непоставленого (недопоставленого) товару (п.11.2 договору).

У разі порушення строку заміни товару, встановлено п. п. 5.4, 5.5 договору, а також порушення строку усунення виявлених дефектів шляхом заміни дефектного товару новим товаром, встановленого п. 7.2 договору, покупець має право вимагати від постачальника в термін до трьох банківських днів після закінчення такого строку заміни штраф у розмірі 20% від вартості неякісного та/або невідповідного асортименту товару (п.11.8 договору).

Відповідно до п.13.1 договору він набуває чинності з моменту підписання обома сторонами і скріплення їх підписів печатками. Строк дії договору закінчується через один календарний рік з дати його укладення, але не раніше повного виконання зобов`язань обома сторонами. Датою укладення договору вважається: при підписанні в електронному вигляді - остання з дат підписання сторонами договору, при підписанні на паперовому носії - з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Сторони можуть продовжувати строк дії договору на обумовлений сторонами термін на тих же умовах, підписавши відповідну додаткову угоду до цього договору.

Специфікацією №1, яка підписана відповідачем 19.08.2021, погоджено поставку товару по 3-м позиціям на загальну суму 208 999,92 грн з ПДВ. Строки поставки: за позицією 1 (зірочка, креслення М-7374, код УКТ ЗЕД 8431) - протягом 120 календарних днів від дати підписання цієї специфікації обома сторонами; за позиціями 2-3 (напівмуфта І, креслення М-9975-1; колесо зубчасте Z =84 m=10, креслення М-6184.00.02А, коди УКТ ЗЕД 8431) - протягом 90 календарних днів від дати підписання цієї заявки обома сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що договір та протокол розбіжностей до нього від 05.07.2021 підписані з боку відповідача 19.08.2021. Позивач, як зазначено ним у листі №2643/05 від 17.09.2021, підписав договір, протокол розбіжностей від 05.07.2021, та специфікацію №1 14.09.2021.

Протоколом розбіжностей від 05.07.2021 до договору, зокрема, викладено п.11.8 договору в наступній редакції : «Загальна сума штрафу ( всіх штрафів ) за п.п.11.2.-11.5., 11.7.-11.12. договору не може перевищувати 25 % від загальної вартості товару з урахуванням ПДВ, передбаченою специфікацією на поставку товару до договору».

На виконання п.3.2 договору позивачем направлено на електронну адресу відповідача заявку-підтвердження №2643/05 від 17.09.2021 на поставку продукції, визначеної в специфікації №1, в якій підтверджено поставку товару за поз.1 (зірочка, креслення М-7374, кількість 2 шт.) на суму 27 000,00 грн в строк до 12.01.2022; за поз. 2-3 ( напівмуфта І, креслення М-9975-1, кількість 4 шт.; колесо зубчасте Z =84 m=10, креслення М-6184.00.02А, кількість 2 шт.) на суму 181 999,60 грн в строк до 13.12.2021.

З матеріалів справи вбачається, що фактично поставка товару за договором за поз. 2-3 була здійснена постачальником 16.11.2021, що підтверджується видатковою накладною №17 від 16.11.2021 на суму 181 999,92 грн; за поз.1 - 30.12.2021, що підтверджується видатковою накладною №22 від 30.12.2021 на суму 172 999,92 грн.

При прийманні товару позивачем були виявлені недоліки та невідповідність його вимогам договору, про що позивачем складено акт №1728 приймання ТМЦ від 19.11.2021 (дефекти запчастин по поз. 2-3), повідомлено відповідача листом №3222/05 від 25.11.2021, складено акт про приймання продукції виробничо- технічного призначення за якістю №91 від 01.12.2021 (без участі представника відповідача), повідомлено відповідача листом №3321/05 від 03.12.2021 про необхідність заміни товару ( по поз. 2-3) на такий, що відповідатиме умовам договору та креслень.

Також позивачем складений акт №17 приймання ТМЦ від 04.01.2022 (невідповідність запчастин по поз. 1, 3 умовам договору та НТД).

14.01.2022 сторонами підписаний акт №3 приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості, яким зафіксовано, що продукція за поз. 1,3 не відповідає вимогам креслень М-7374, М-6184.00.02А додатку №2 від 29.06.2021 до договору та підлягає заміні.

Згідно видаткової накладної №2 від 14.01.2022 відповідачем здійснено поставку позивачу напівмуфти 1 Кр. М-9975-1 кількістю 4 шт. на суму 36 000,00 грн. Згідно акту приймання ТМЦ №49 від 18.01.2022 недоліків у товарі не виявлено, він прийнятий позивачем.

Згідно видаткової накладної №3 від 14.02.2022 відповідачем здійснено поставку позивачу зірочки Кр.М-7374 в кількості 2 шт. та колеса зубчастого Z =84 m=10, Кр. М-6184.00.02А в кількості 2 шт. на загальну суму 172 999,92 грн. Згідно акту приймання ТМЦ №139 від 15.02.2022 недоліків у товарі не виявлено, він прийнятий позивачем.

У позовній заяві Акціонерним товариством «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» зазначено про порушення відповідачем як строків поставки продукції за специфікацією №1, так і строків заміни неякісного товару з урахуванням умов договору; заявлена до стягнення неустойка в загальному розмірі обмежена відповідно до п. 11.8 договору до 52 249,98 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, вбачається, що вони є відносинами з постачання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі - продажу.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Як вбачається з матеріалів справи, у специфікації №1 сторонами визначений строк поставки: за позицією 1 (зірочка, креслення М-7374, код УКТ ЗЕД 8431) - протягом 120 календарних днів від дати підписання цієї специфікації обома сторонами; за позиціями 2-3 (напівмуфта І, креслення М-9975-1; колесо зубчасте Z =84 m=10, креслення М-6184.00.02А, коди УКТ ЗЕД 8431) - протягом 90 календарних днів від дати підписання цієї заявки обома сторонами.

В листі №2643/05 від 17.09.2021 позивачем зазначено, що специфікація №1 підписана ним 14.09.2021; відповідачу встановлені строки для поставки продукції за поз. 1 - до 12.01.2022, за поз. 2-3 - до 13.12.2021.

Згідно п.3.1. договору поставка товару здійснюється постачальником тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця, яка направляється постачальнику поштою на юридичну адресу постачальника або за допомогою факсимільного, електронного засобу зв`язку за реквізитами, зазначеними в п.16 договору. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, який містить обсяги і терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують в специфікаціях до цього договору (п.3.2. договору).

Враховуючи дату підписання позивачем специфікації №1, встановлені ним у заявці - підтвердженні №2643/05 від 17.09.2021 строки для поставки товару, які не є більшими, ніж визначені у специфікації №1, дату поставку товару відповідно до видаткових накладних №17 від 16.11.2021 на суму 181 999,92 грн, №22 від 30.12.2021 на суму 172 999,92 грн, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що поставка товару відбулася в строки, узгоджені сторонами, прострочення відповідача відсутнє.

Факт постачання недоброякісного товару та подальша його заміна на якісний постачальником не спростовує факту первісного надання у розпорядження замовника загальної кількості товару, визначеної умовами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 10.1.1 договору відповідач зобов`язаний поставити товар відповідної якості.

Позивач посилається на те, що заміна поставленого товару відбулася з пропуском строків, встановлених п.п. 5.4, 5.5 договору, що є підставою для нарахування неустойки відповідно до п. 11.8 договору.

Дослідивши матеріали справи та умови п. 5.5 договору, апеляційний господарський суд доходить висновку, що позивачем не доведено складання висновку незалежної організації (Торгово - промислової палати України або іншої організації, узгодженої сторонами) про невідповідність товару по поз. 2, що є підставою для виникнення у відповідача обов`язку по його заміні у двадцятиденний строк. Акт №91 про приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості від 01.12.2021, яким встановлено невідповідність в тому числі напівмуфти І, складений представниками позивача із залученням, як вважає позивач, незаінтересованої сторони представника Дрозд Д.Я. (провідного інженера з експлуатації та ремонтів ОГЕ АТ «Покровський ГЗК»). Колегія суддів зазначає, що акт №91 про приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості від 01.12.2021 не може вважатися висновком незалежної організації; всі представники, що його склали, є працівниками позивача; тому надіслання такого акту відповідачу має інформаційний характер та не викликає юридичних наслідків відповідно до п.5.5 договору.

В матеріалах справи наявний акт №3 про приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості від 14.01.2022, підписаний обома сторонами, яким встановлено невідповідність товару по поз. 1,3.

З урахуванням п. 5.4 договору відповідач мав замінити товар у строк до 03.02.2022 включно.

Відповідно до видаткової накладної №3 на суму 172 999,92 грн товар за поз. 1,3 був замінений на належний 14.02.2022, прострочення склало 11 календарних днів.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п. 11.8 договору у разі порушення строку заміни товару, встановленого п.п. 5.4, 5.5 договору, а також порушення строку виявлених дефектів шляхом заміни дефектного товару новим товаром, встановленого п. 7.2 договору, покупець має право вимагати від постачальника в термін до 3 банківських днів після закінчення такого строку заміни штраф у розмірі 20% від вартості неякісного та/або невідповідного асортименту товару.

Протоколом розбіжностей від 05.07.2021 до договору сторони виключили з п. 11.8 договору умову про стягнення штрафу в розмірі 20%. Пункт 11.8 договору викладений в наступній редакції: «Загальна сума штрафу (всіх штрафів) за п.п. 11.2-11.5, 11.7-11.12 договору не може перевищувати 25% від загальної вартості товару з урахуванням ПДВ, передбаченої відповідною специфікацією на поставку товару по договору».

З огляду на викладене, підстави для нарахування штрафу в розмірі 20% від вартості несвоєчасно заміненого товару відсутні, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції в частині відсутності правових підстав для задоволення позову.

Згідно положень статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, в постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву зазначено про орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на правничу (правову) допомогу, які він очікує понести під час розгляду справи №904/1078/22, в сумі 10 000,00 грн.

До відзиву на позовну заяву в якості підтвердження здійснення правничої допомоги надані копії наступних доказів:

- договору №2 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 29.06.2022, відповідно до умов якого адвокат Марченко Л.Є. на умовах, в порядку, в обсязі та строки, передбачені цим договором, зобов`язалася надавати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Криворіждеталь» (клієнту) правничу допомогу у справі за позовом Акціонерного товариства «Покровський гірничо- збагачувальний комбінат» про стягнення 134 579,93 грн штрафних санкцій за договором поставки №Т1773/05 від 29.06.2021, а клієнт - оплатити її та компенсувати витрати адвоката, здійснені ним в процесі надання такої послуги; розмір винагороди (гонорару) визначається в додатку №1 до цього договору; розмір фактично наданої адвокатом правової допомоги зазначається в акті про надання правової допомоги;

- додатку №1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №2 від 29.06.2022;

- ордеру серії АІ №1244494 від 01.07.2022, що засвідчує право адвоката Марченко Л.Є. на представництво інтересів відповідача у Господарському суді Дніпропетровської області;

- свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю серії КС №7668/10 від 19.04.2019 адвоката Марченко Л.Є.

25.10.2022 після ухвалення судового рішення у строк, визначений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем подано заяву про видачу додаткового рішення від 25.10.2022 (зареєстрована судом 26.10.2022), в якій він просив стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

До цієї заяви надані копії наступних документів:

- акту про надання професійної правничої (правової) допомоги від 21.10.2021 на суму 10 000,00 грн (вивчення документів у справі №904/1078/22, написання та подання відзиву на позовну заяву - 8 000,00 грн; вивчення відповіді на відзив, підготовка та написання заперечення на відповідь на відзив - 2 000,00 грн);

- детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Марченко Л.Є. у справі №904/1078/22 (відповідає акту про надання професійної правничої (правової) допомоги від 21.10.2021).

07.11.2022 від позивача до суду першої інстанції надійшли заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, обґрунтовані неспівмірністю вартості та обсягу виконаних адвокатом робіт з їх складністю; незазначенням часу, затраченого адвокатом на виконання робіт; необґрунтовано завищеною сумою поданого відзиву на позовну заяву з урахуванням складності справи; недоцільністю подання заперечень на відповідь на відзив, які дублюють відзив на позовну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи №№904/1078/22, адвокатом Марченко Л.Є.

були підписані відзив на позовну заяву від 04.07.2022, заперечення на відповідь на відзив від 23.08.2022.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Верховний Суд у додатковій постанові від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 зазначив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи та подані відповідачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу докази, які підтверджують вчинення адвокатом Марченко Л.Є. необхідних процесуальних дій, апеляційний господарський суд зазначає, що заявлені до стягнення витрати в сумі 10 000,00 грн не є співмірними критеріям дійсності, обґрунтованості, розумності, реальності, пропорційності понесених витрат на професійну правничу допомогу, складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт; тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача щодо відсутності необхідності подання відповідачем заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких не викладено нових доводів порівняно з поданим відзивом на позовну заяву, тому витрати на професійну правничу допомогу за їх складання в сумі 2 000,00 грн до складу витрат на професійну правничу допомогу, визнаних судом обґрунтованими, не включаються.

Апеляційний господарський суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, згідно якої від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права.

З огляду на викладене, не зазначення відповідачем обсягу часу, витраченого адвокатом на надання професійної правничої допомоги не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви про стягнення судових витрат з позивача за результатами вирішення спору.

Отже, доводи апеляційної скарги та поданого відзиву на неї не знайшли свого підтвердження та спростовуються викладеним.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2022 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі №904/1078/22 такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційних скарг та скасування рішень Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2022 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі №904/1078/22 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровської області від 20.10.2022 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі №904/1078/22 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Акціонерне товариство «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право, порядок та строк касаційного оскарження визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв