Рішення

від 19.06.2023 по справі 904/1683/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2023м. ДніпроСправа № 904/1683/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В.

за позовом Приватної агрофірми "Верхньокам`янська" (93310, Луганська область, Сєвєродонецький район, село Верхньокам`янка, вул. Вишнева, 16, ідентифікаційний код 31324797)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, провулок Уютний, буд. 10-А, ідентифікаційний код 31802641)

про стягнення 5 730 781,24 грн. збитків у розмірі вартості неповернутого майна за договором складського зберігання зерна №12/2021 від 01.04.2022

Представники:

від позивача: Степанова О.В., ордер АН № 1140485 від 11.04.2023, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

За допомогою системи "Електронний суд" Приватна агрофірма "Верхньокам`янська" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 03.04.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро" 5 730 781,24 грн. збитків у розмірі вартості неповернутого майна за договором складського зберігання зерна №12/2021 від 01.04.2022.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у сумі 68 769,38 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 35 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору складського зберігання зерна №12/2021 від 01.04.2022 в частині своєчасного та повного повернення позивачу насіння соняшника врожаю 2021 року в кількості 349,438 тон, яке було прийнято відповідачем на зберігання за наступними складськими квитанціями загальною вагою 397,900 тон:

- №261 від 02.04.2022 соняшник некласний (2021);

- №263 від 04.04.2022 соняшник некласний (2021);

- №264 від 06.04.2022 соняшник некласний (2021);

- №265 від 07.04.2022 соняшник некласний (2021);

- №266 від 09.04.2022 соняшник некласний (2021);

- №267 від 10.04.2022 соняшник некласний (2021);

- №268 від 11.04.2022 соняшник некласний (2021);

- №269 від 12.04.2022 соняшник некласний (2021);

- №270 від 14.04.2022 соняшник некласний (2021).

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначено позивачем відповідно до реальної вартості насіння соняшника: 349,438 тон х 14 385,96 грн = 5 027 001,09 + 703 780,15 (ПДВ 14%) = 5 730 781,24 грн., де: 349,438 тон - кількість насіння соняшника, яке зберігається у відповідача, 16 400,00 грн. - ціна, грн (розрахунок з висновком ТТП та аналітикою цін).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1683/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче засідання на 01.05.2023 о 09:30год.

За допомогою системи "Електронний суд" Приватна агрофірма "Верхньокам`янська" 13.04.2023 подала до суду заяву вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельникове -Агро" наявні на його рахунках в усіх банківських установах та інших кредитно-фінансових установах на території України, в межах заявленої до стягнення суми 5 730 781, 24 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 відмовлено Приватній агрофірмі "Верхньокам`янська" у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Підготовче засідання 01.05.2023 відкладено на 15.05.2023 о 11:00 год.

Підготовче засідання 15.05.2023 відкладено на 29.05.2023 о 16:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 19.06.2023 о 17:00год.

Поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, отримана відповідачем 05.05.2023, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Також ухвали суду були направлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро" засобами електронного зв`язку, а саме відповідачу на електронну пошту sin-agro@ukr.net, яка вказана позивачем у позовній заяві.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду доставлені до електронної скриньки, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 90, 115, 124, 210 том 1).

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 19.06.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представника позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2022 року між Приватною агрофірмою "Верхньокам`янська" (далі - позивач, поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро" (далі - відповідач, зерновий склад) укладено договір №12/2021 складського зберігання зерна (далі - договір) відповідно до п.1.1. якого поклажодавець зобов`язався передати зернові, олійні, бобові культури (далі - зерно), а зерновий склад зобов`язався на визначених умовах договору та діючого законодавства України прийняти зерно на зберігання та повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому договором.

Згідно п.1.2 договору зерно передається на зберігання згідно ваги та складських документів.

Термін "послуга зберігання" у договорі вживається у значенні п.10 ст.1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" № 37-ІV від 04.07.2002 із змінами та доповненнями (п.1.3 договору).

Якість зерна, визначена зерновим складом та зазначена в Картці аналізу зерна є остаточною (п.3.3 договору).

Зерновий склад приймає від поклажодавця на зберігання зерно, надає послуги із зберігання зерна в порядку, що передбачено умовами договору, з урахуванням вимог діючого законодавства України, надає поклажодацю за попереднім погодженням додаткові послуг із зберігання для уникнення псування і втрати його якості, у тому числі, але не обмежуючись, наданням у разі необхідності послуг з очистки та сушки зерна з ціллю забезпечення його цілості, на протязі всього терміну зберігання (п. 4.1.1 договору).

В погоджених об`ємах, в обумовлені строки і на умовах, встановлених дійсним договором, після оплати поклажодавцем послуг пов`язаних із збереженням зерна, проводить передачу зерна поклажодавцю з відвантаженням у наданий автомобільний чи залізничний транспорт, який попередньо погоджується сторонами, або переоформляє на особовий рахунок іншого поклажодавця (п.4.1.2 договору).

Пунктом 4.1.4 договору передбачено, що зерновий склад видає зерно на вимогу поклажодавця, здійснює відвантаження зерна в надані поклажодавцем транспортні засоби (залізничні вагони чи автотранспорт) при наявності письмової вимоги поклажодавця про видачу зерна та виданої поклажодавцем довіреності на отримання зерна.

Зерновий склад видає поклажодавцю складський документ на зерно (складську квитанцію) не пізніше ніж наступного робочого дня після прийняття зерна на зберігання (п.4.1.6 договору).

Зерновий склад не має права розпоряджатися зерном (його частиною) поклажодавця (п.4.1.8 договору).

Згідно з п.4.2.4 договору допускається дострокове повернення зерна на першу вимогу поклажодавця.

Відповідно до п.6.3 договору, вартість зерна для цілей цього договору визначається, виходячи з ринкової вартості зерна на дату пред`явлення рекламацій.

Строк зберігання зерна дорівнює строку дії договору до 31.03.2023 включно (п.7.1 договору з урахуванням Додаткової угоди №2 від 13.12.2022 з протоколом розбіжностей від 31.12.2022).

Зберігання зерна понад строк, встановлений цим договором, можливе тільки за взаємною домовленістю сторін, що підтверджується додатковою угодою (п. 7.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його укладення повноважними представниками сторін та скріплення печатками і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань (п.8.1 договору).

На виконання вимог договору позивач передав відповідачу - зерновий склад за адресою Дніпропетровська область м.Синельникове пров.Уютний, 10А, на зберігання насіння соняшнику врожаю 2021 року (соняшник) загальною вагою 397,900 кг, а відповідач прийняв на зберігання та видало складські квитанції

- №261 від 02.04.2022 соняшник некласний (2021) (фізична вага 38 140 кг; вологість 7,0; зернова домішка 9,07; сміттєва домішка 3,40);

- №263 від 04.04.2022 соняшник некласний (2021) (фізична вага 49 460 кг; вологість 7,0; зернова домішка 10,09; сміттєва домішка 2,03);

- №264 від 06.04.2022 соняшник некласний (2021) (фізична вага 50 720 кг; вологість 7,0; зернова домішка 9,98; сміттєва домішка 3,40);

- №265 від 07.04.2022 соняшник некласний (2021) (фізична вага 50 320 кг; вологість 7,0; зернова домішка 9,53; сміттєва домішка 3,18);

- №266 від 09.04.2022 соняшник некласний (2021) (фізична вага 50 980 кг; вологість 6,50; зернова домішка 10,77; сміттєва домішка 3,12);

- №267 від 10.04.2022 соняшник некласний (2021) (фізична вага 23 200 кг; вологість 7,0; зернова домішка 11,44; сміттєва домішка 3,16);

- №268 від 11.04.2022 соняшник некласний (2021) (фізична вага 28 700 кг; вологість 6,80; зернова домішка 11,37; сміттєва домішка 3,00);

- №269 від 12.04.2022 соняшник некласний (2021) (фізична вага 52 260 кг; вологість 6,80; зернова домішка 11,64; сміттєва домішка 3,28);

- №270 від 14.04.2022 соняшник некласний (2021) (фізична вага 54 120 кг; вологість 6,70; зернова домішка 11,64; сміттєва домішка 3,21).

При прийняті на зберігання зерна, відповідач здійснив аналіз якості зерна та засвідчив якісні характеристики у відповідних картках аналізу зерна (а.с. 32-40 том 1).

Позивач на підставі виставлених відповідачем рахунків перерахував відповідачу 107 278,98 грн. оплати за послуги складського зберігання, що підтверджується наявними в матеріалах справи:

- рахунок на оплату №79 від 30.04.2022 на суму 31 374,62 грн., який оплачений платіжною інструкцією №18 від 05.05.2022 на суму 31 374,62 грн.;

- рахунок на оплату №100 від 31.05.2022 на суму 32 506,68 грн., який оплачений платіжною інструкцією №20 від 07.06.2022 на суму 32 506,68 грн.;

- рахунок на оплату №123 від 30.06.2022 на суму 39 623,71 грн., який оплачений платіжною інструкцією №138 від 24.02.2023 на суму 39 623,71 грн.;

- рахунок на оплату №145 від 31.07.2022 на суму 419,33 грн., який оплачений платіжною інструкцією №139 від 24.02.2023 на суму 419,33 грн.;

- рахунок на оплату №181 від 31.08.2022 на суму 419,33 грн., який оплачений платіжною інструкцією №140 від 24.02.2023 на суму 419,33 грн.;

- рахунок на оплату №206 від 30.09.2022 на суму 419,33 грн., який оплачений платіжною інструкцією №141 від 24.02.2023 на суму 419,33 грн.;

- рахунок на оплату №229 від 31.10.2022 на суму 419,33 грн., який оплачений платіжною інструкцією №142 від 24.02.2023 на суму 419,33 грн.;

- рахунок на оплату №262 від 30.11.2022 на суму 419,33 грн., який оплачений платіжною інструкцією №143 від 24.02.2023 на суму 419,33 грн.;

- рахунок на оплату №283 від 31.12.2022 на суму 419,33 грн., який оплачений платіжною інструкцією №144 від 24.02.2023 на суму 419,33 грн.;

- рахунок на оплату №14 від 31.01.2023 на суму 419,33 грн., який оплачений платіжною інструкцією №145 від 24.02.2023 на суму 419,33 грн.;

- рахунок на оплату №33 від 28.02.2023 на суму 419,33 грн., який оплачений платіжною інструкцією №150 від 03.03.2023 на суму 419,33 грн.;

- рахунок на оплату №74 від 31.03.2023 на суму 419,33 грн., який оплачений платіжною інструкцією №190 від 05.04.2023 на суму 419,33 грн.

Також між сторонами складені акти надання послуг на загальну суму 107 278,98 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріпленні печатками.

Позивач стверджує, що 21.06.2022 поклажодавцем була направлена письмова вимога вих. №5 від 21.06.2022 про відвантаження насіння соняшника врожаю 2021 року в кількості 397,9 тон та наданий список автотранспорту для відвантаження №6 від 22.06.2022 та №7 від 30.06.2022.

На письмову вимогу позивача насіння соняшника було відвантажено відповідачем частково - у кількості 47,76 тон. (складські квитанції №267, №268). Невідвантаженими залишилось 350,140 тон насіння соняшника.

13 вересня 2022 року поклажодавцем була направлена письмова вимога вих.№21 від 13.09.2022 про відвантаження автотранспортом насіння соняшника врожаю 2021 року в кількості 350,140 тон, яке знаходиться на зберіганні зернового складу відповідно договору складського зберігання №12/2021 від 01.04.2022, яка залишилась без відповіді з боку відповідача, насіння соняшника не повернуто.

19 вересня 2022 року поклажодавцем була направлена письмова вимога вих. №22 від 19.09.2022 про відвантаження автотранспортом насіння соняшника врожаю 2021 року в кількості 350,140 тон, яке знаходиться на зберіганні зернового складу відповідно договору складського зберігання №12/2021 від 01.04.2022, яка залишилась без відповіді з боку відповідача, насіння соняшника не повернуто.

07 жовтня 2022 року поклажодавцем була направлена письмова вимога вих. №26 від 07.10.2022 про відвантаження автотранспортом насіння соняшника врожаю 2021 року в кількості 350,140 тон, яке знаходиться на зберіганні зернового складу відповідно договору складського зберігання №12/2021 від 01.04.2022, яка залишилась без відповіді з боку відповідача, насіння соняшника не повернуто.

19 жовтня 2022 року поклажодавцем була направлена письмова вимога вих. №27 від 19.10.2022 про відвантаження автотранспортом насіння соняшника врожаю 2021 року в кількості 349,438 тон, яке знаходиться на зберіганні зернового складу відповідно договору складського зберігання №12/2021 від 01.04.2022, яка залишилась без відповіді з боку відповідача, насіння соняшника не повернуто.

Також позивачем на адресу відповідача направлена претензія вих.№30 від 27.10.2022 з вимогою відвантажити передане на зберігання зерно (насіння соняшнику), а в разі неможливості оплатити суму збитків у сумі 6 499 546,80 грн. Претензія залишилася без відповіді.

Крім того, позивачем надіслана відповідачу вимога вих. №2 від 17.01.2023 відповідно до якої позивач вимагав у зв`язку із закінченням строку дії договору №12/2021 складського зберігання зерна від 01.04.2022:

- надати доступ до складу з метою перевірки наявності переданого для зберігання насіння соняшника врожаю 2021 року в кількості 350,140 тон, яке знаходиться на зберіганні в ТОВ "Синельникове-Агро" відповідно договору складського зберігання №12/2021 від 01.04.2022. Для здійснення перевірки буде направлена уповноважена особа 30.01.2023;

- на час перевірки підготувати акти звірки щодо оплати послуг за зберігання, для проведення відповідних розрахунків;

- відвантажити в надані поклажодавцем автотранспортні засоби насіння соняшника врожаю 2021 року в кількості 350,140 тон, яке знаходиться на зберіганні в ТОВ "Синельникове-Агро" відповідно до говору складського зберігання № 12/2021 від 01.04.2022.

У відповідь на вимогу вих. №2 від 17.01.2023 на електронну пошту позивача надійшла довідка вих.№17 від 02.02.2023 відповідно до якої відповідач повідомив, що станом на 01.02.2023 на відповідальному зберіганні ТОВ "Синельникове-Агро" за адресою: 52500 Дніпропетровська область м.Синельникове пров. Уютний, 10-А знаходиться насіння соняшнику врожаю 2021 року, що належить ПА "Верхньокам`янська" в кількості 349,438 тон згідно договору складського зберігання зерна №12/2021 від 01.04.2022. Оригінал довідки згодом був направлений за допомогою ТОВ "Нова пошта" (трекінг поштового відправлення 59000929628304), разом з Актом-розрахунком № 24 від 31.07.2022, Додатковою угодою № 2 до договору.

07 березня 2023 року позивач звернувся до відповідача з вимогою вих.№4 від 07.03.2023 про повернення /відвантаження насіння соняшника врожаю 2021 року в кількості 349,438 тон за договором складського зберігання №12/2021 від 01.04.2022, в якій позивач вимагав від відповідача:

- в строк до 31.03.2023 забезпечити в повному обсязі відвантаження та відвантажити поклажодавцю насіння соняшника врожаю 2021 року в кількості 349,438 тон, яке знаходиться на зберіганні в ТОВ "Синельникове-Агро" відповідно до договору складського зберігання № 12/2021 від 01.04.2022;

- підготувати на день відвантаження акти звірки та документи щодо оплати послуг зернового складу, для проведення відповідних розрахунків;

- погодити з поклажодавцем точно визначені дати реального відвантаження насіння соняшника в залишковій кількості не пізніше ніж 15.03.2023, шляхом надіслання листа-погодження на електронну пошту поклажодавця: verhnekamenskay_lg@ukr.net;

- забезпечити своєчасне та повне відвантаження насіння соняшника у визначеній в цій вимозі кількості до закінчення граничних строків зберігання - 31.03.2023;

- відвантажити в надані поклажодавцем автотранспортні засоби насіння соняшника врожаю 2021 року в кількості 349,438 тон, яке знаходиться на зберіганні в ТОВ "Синельникове-Агро" відповідно до договору складського зберігання №12/2021 від 01.04.2022;

- після погодження строків відвантаження соняшника, що підлягає поверненню та на підставі п. 4.2.6 договору №12/2021 від 01.04.2022 ПА "Верхньокам`янська" додатково надасть інформацію по автотранспортним засобам на відвантаження окремим електронним повідомленням на електронну адресу зернового складу;

- відповідь по даному питанню надати в строк до 15.03.2023 на електронну адресу verhnekamenskay_lg@ukr.net;

- у разі неможливості здійснити відвантаження насіння соняшника врожаю 2021 року в кількості 349,438 тон, яке знаходиться на зберіганні в ТОВ "Синельникове-Агро" відповідно до договору складського зберігання №12/2021 від 01.04.2022 наполягав на компенсації вартості насіння соняшника в десятиденний термін з дати отримання цієї вимоги в розмірі 5 765 727,00 грн., в тому числі ПДВ, сума якого становить 708 071,74 грн.

Крім того, письмова вимога №4 від 07.03.2023 містила попередження відповідача, що - у разі відсутності з боку ТОВ "Синельникове-Агро" письмової відповіді на вимогу, та/або листа-погодження порядку та строків відвантаження буде розцінено поклажодавцем, як відмова від виконання умов договору та буде підставою для звернення до господарського суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Вимога позивача вих.№4 від 07.03.2023 залишилася без відповіді.

Відповідач не повернув позивачу насіння соняшника врожаю 2021 року в кількості 349,438 тон. Відповідно до розрахунку позивача №8 від 27.03.2023 вартість неповернутого відповідачем майна становить 5 730 781, 24 грн. (349,438 тон х 14 385,96 грн = 5 027 001,09 + 703 780,15 (ПДВ 14%) = 5 730 781,24 грн., де: 349,438 тон - кількість насіння соняшника, яке зберігається у відповідача, 16 400,00 грн. - ціна, грн (розрахунок з висновку за результатами цінового моніторингу №019 виданого Дніпропетровською Торгово-промисловою палатою 24.03.2023).

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо повернення переданого за договором на відповідальне зберігання зерна (насіння соняшника) стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Предметом доказування по справі є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Між сторонами у справі виникло цивільно-правове зобов`язання за договором зберігання в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Окрім Цивільного кодексу України, правовідносини щодо зберігання зерна регулюються Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні". Так, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зберігання зерна комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Частинами 2 та 3 статті 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" за договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов`язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб`єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Цивільний кодекс України передбачає можливість зберігання речей, визначених родовими ознаками. Зокрема, відповідно до статті 941 Цивільного кодексу України за згодою поклажодавця зберігач має право змішати речі одного роду та однієї якості, які передані на зберігання.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в України" складські документи на зерно товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Отже, зерновий склад, видавши поклажодавцеві складські квитанції, зобов`язався йому повернути зерно.

Так, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки). Аналогічними по суті є положення статей 224, 225 Господарського кодексу України. Зокрема, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для можливості застосування такого виду майнової відповідальності як відшкодування збитків, необхідним є встановлення повного складу цивільного правопорушення до елементів якого належать протиправність поведінки, завдання збитків, причинний зв`язок, вина.

Умовами договору, сторони передбачили, що зерновий склад повертає поклажодавцю зерно за першою письмовою вимогою останнього (п. 4.1.4, п. 4.2.4 договору).

Положеннями статті 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" передбачено, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Зерновий склад зобов`язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання. Кожна із сторін договору складського зберігання зерна при відвантаженні зерна має право вимагати перевірки його якості.

Як убачається з матеріалів справи, при прийманні зерна на склад відповідача, ним було здійснено аналіз зерна. Результати такого аналізу відображені у складських квитанціях на зерно та картках аналізу зерна.

Відповідно до частини 1 статті 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Частиною 2 статті 7 Закону України "Про зерно та ринок зерна" встановлено, що суб`єкти зберігання зерна відповідно до укладених договорів складського зберігання із суб`єктами ринку зерна гарантують забезпечення якості та дотримання нормативів природних втрат зерна протягом терміну його зберігання.

Згідно з п.4.2.4 договору по закінченні терміну зберігання поклажодавець зобов`язаний забрати зерно в зернового складу у день закінчення дії цього договору, і згідно приписів Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" у позивача також є обов`язок забрати зерно після закінчення строку його зберігання. При цьому, виконання такого обов`язку позивачем безпосередньо залежить від волі відповідача, спрямованої на дотримання вимог даного Закону, в силу яких передбачено обов`язок відповідача письмово за сім днів до закінчення строку зберігання зерна попередити позивача про закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін витребування зерна. Однак, даного обов`язку відповідач не виконав, що свідчить про наявність такого елемента складу цивільного правопорушення, як протиправність поведінки.

Відповідно до частини 1 статті 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Положення аналогічного змісту містяться в частині 1 статті 33 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні". Зокрема, за втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством.

Згідно зі статтею 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості. Аналогічні положення передбачені статтею 34 Закону України "Про зерно та ринок зерна". Так, збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом:

- за втрату та нестачу зерна у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна;

- за пошкодження зерна у розмірі суми, на яку знизилася його вартість.

У разі, коли внаслідок пошкодження якість зерна змінилася настільки, що воно не може бути використано за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від нього і зажадати від зернового складу відшкодування вартості цього зерна.

Загальна вага прийнятого на зберігання насіння складала 397,900 кг. На вимогу вих№ 5 від 21.06.2022 відповідачем відвантажено 47,76 тон. (складські квитанції № 267, № 268), залишилось 350,140 тон. Згідно Акту-розрахунку №24 від 31.07.2022 (складений 28.02.2023) з урахуванням убутку в масі = 349,438т.

Таким чином, внаслідок протиправної поведінки відповідача, неналежного виконання ним договірних зобов`язань та порушення вимог Закону України "Про зерно та ринок зерна", станом на час розгляду справи не повернутим залишається належне позивачу зерно у кількості 349,438т.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення насіння соняшника позивачу спричинено збитки, розмір яких визначається вартістю насіння соняшнику вагою 349,438т, яке не повернуто відповідачем. Таким чином, суд робить висновок про завдання позивачу реальних збитків, які полягають у неповерненні переданого на зберігання зерна.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначений позивачем відповідно до реальної вартості насіння соняшника: 349,438 т х 14 385,96 грн = 5 027 001,09 + 703 780,15 (ПДВ 14%) = 5 730 781,24 грн, де : 349,438 т - кількість насіння соняшника, яке зберігається у ТОВ "Синельникове-Агро", 16 400,00 грн - ціна, грн (розрахунок з висновком ТТП та аналітикою цін додається).

Відповідно до частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Суд вважає доведеним розмір завданих збитків. Таким чином, позивач вимагає до відшкодування 5 730 781,24 грн.

З огляду на те, що відповідачем не здійснюючи повернення насіння соняшника позивачу відповідач своїми діями порушує одну із загальних засад цивільного законодавства - принцип добросовісності, який є одним із засобів обмеження принципу свободи договору сторін, способом утримання сторін від зловживання своїми правами при виконанні договору, та в силу якого в договірних зобов`язаннях боржник несе обов`язок виконати зобов`язання добросовісно, з урахуванням звичаїв цивільного обороту.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як уже зазначалося, відповідач не наводив жодних доводів та не подавав доказів, які би підтверджували відсутність вини зернового складу у завданні шкоди, а тому суд вважає встановленим і цей елемент складу цивільного правопорушення.

Таким чином, судом встановлено повний склад цивільного правопорушення (протиправність, збитки, причинний зв`язок, вина), що є підставою для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 5 730 781,24 грн. реальних збитків.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 68 769,38 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 35 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення ЄСПЛ у справі "East/West" проти України" від 23січня 2014року (East/West., заява №19336/04, §268)).

На підтвердження надання правничої допомоги позивач до позову додав копії договору про надання правничої допомоги від 04.10.2022, додаток №1 від 04.10.2022, акт про прийняття-передачі наданих послуг від 31.03.2023, детальний опис робіт, видатковий касовий ордер від 31.03.2023, ордер серії АН№1140485 від 01.04.2023.

04 жовтня 2022 року між адвокатом Степанова Ольга Володимирівна (далі - адвокат) та Приватною агрофірмою "Верхньокам`янська" (далі - клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту щодо захисту прав та інтересів клієнта з приводу невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро" зобов`язань перед Приватною агрофірмою "Верхньокам`янська" за договором складського зберігання №12/2021 від 01.04.2022, а клієнт зобов`язався сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.3.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за договором.

Згідно з п.4.1 договору на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Фактичні витрати адвоката (транспортні виграти, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріальною посвідчення документів, телефонних розмов, тощо) оплачуються клієнтом окремо від гонорару (п.4.2 договору).

Розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату, визначається за домовленістю сторін у Додатку №1 до договору, виходячи з досвіду адвоката, його кваліфікації, персонального попиту на допомогу адвоката, складності правового питання, справи, її тривалості, важливості питанні, що вирішується для клієнта (п.4.3 договору).

Клієнт зобов`язаний сплатити за виконання обов`язків покладених на адвоката договором суму, яка обумовлена між ним та адвокатом у Додатку № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною (п.4.4 договору).

У Додатку №1 до договору сторони погодили, що розмір гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги є фіксованим та становить 35 000,00 грн. (п.1 Додатку №1).

За домовленістю сторін детальний опис робіт (послуг) оформлений окремим документом та погоджується сторонами (п.2 Додатку №1).

Сторони погодили, що вказаний в пункті 1 Додатку №1 розмір гонорару (винагороди) за надання правничих послуг визначено сторонами з врахуванням вимог ст. ч. 4 ст. 126 ГПК України. На визначення розміру гонорару адвоката впливають строки виконання, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару (п.3 Додатку №3).

Сторонами погоджено, що виплата частини від фіксованої суми гонорару (10 тис. грн.) здійснюється до складання позовної заяви, на етапі досудового врегулювання спору (п.4 Додатку №1).

Між клієнтом та адвокатом складені акт прийняття-передачі наданих послуг від 31.03.2023 та Детальний опис робіт відповідно до яких вартість робіт (послуг) наданих адвокатом клієнту становить 35 000,00 грн. та складається з:

- попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин - 1 500,00 грн.;

- консультації, роз`яснення правових питань з вивченням документів та правовий аналіз договору і спірних правовідносин - 4 000,00 грн.;

- опрацювання законодавчої бази (в тому числі останній правових позицій ВС КГС), що регулюють спірні відносини. Формування правової позиції - 2 000,00 грн.;

- консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх значення для справи - 2 000,00 грн.;

- складання та надсилання претензії відповідачу - 2 000,00 грн.;

- складання письмової вимоги про надання доступу та відвантаження - 2 500,00 грн.;

- консультації, роз`яснення правових питань з вивченням документів - 1 500,00 грн.;

- складання письмової вимоги про повернення / відвантаження - 2 500,00 грн.;

- підготовка позовної заяви та формування пакету документів для її подання - 6 000,00 грн.;

- подання позовної заяви до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" з одночасним надсиланням відповідачу в паперовому вигляді (зважаючи на відсутність в нього електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС) - 1 000,00 грн.;

- представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції: супровід справи, складання та подання процесуальних документів, інформування клієнта про стан розгляду справи, тощо (не виключно, участь у розгляді справи у режимі відеоконференції або через Електронний суд із використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису) - 10 000,00 грн.

Здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, господарський суд дійшов до висновку про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу явно не відповідає складності справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Враховуючи обсяг, вартість та співрозмірність заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу; відсутність складних арифметичних розрахунків під час підготування позову; ціну позову, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватної агрофірми "Верхньокам`янська" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро" про стягнення 5 730 781,24 грн. збитків у розмірі вартості неповернутого майна за договором складського зберігання зерна №12/2021 від 01.04.2022 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синельникове-Агро" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, провулок Уютний, буд. 10-А, ідентифікаційний код 31802641) на користь Приватної агрофірми "Верхньокам`янська" (93310, Луганська область, Сєвєродонецький район, село Верхньокам`янка, вул. Вишнева, 16, ідентифікаційний код 31324797) 5 730 781,24 грн. збитків у розмірі вартості неповернутого майна за договором складського зберігання зерна №12/2021 від 01.04.2022, витрати по сплату судового збору у сумі 68 769,38 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 28.06.2023.

Суддя Е.М. Бондарєв