Рішення

від 21.06.2023 по справі 908/914/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/75/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2023 Справа № 908/914/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Сиротенко В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/914/22

за позовною заявою: комунального підприємства Дружелюбівський сількомунгосп, 70053, Запорізька область, Вільнянський район, с. Дружелюбівка, вул. Олімпійська, буд. 4

до відповідача: приватного підприємства Агрофірма Прогрес, 70054, Запорізька область, Вільнянський район, с. Купріянівка, вул. Молодіжна, буд. 1

про стягнення 21 504,21 грн

У засіданні приймали участь:

від позивача: Овдієнко О.А., директор, посвідчення від 12.08.19

від відповідача: Деревський С.В., ордер ЗП №114891 від 11.05.23

СУТЬ СПОРУ:

21.03.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 13.03.23 № 01-14/74 з вимогами КП Дружелюбівський сількомунгосп до ПП Агрофірма-Прогрес про стягнення заборгованості згідно договору з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 01.03.21 № 02-18/10 у розмірі 21 504,21 грн.

21.03.23 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 27.03.23 по справі № 908/914/23 позовну заяву за вих. від 13.03.23 № 01-14/74 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 7 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, в якій (до якої):

- зазначити вірне та повне найменування, код ЄДРПОУ та юридичну адресу позивача і відповідача;

- додати належні докази відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення на ім`я та повну (правильну) юридичну адресу відповідача.

17.04.23 до суду надійшла заява за вих. від 07.04.23 № 01-14/106, в якій зазначено про усунення недоліків вказаних в ухвалі суду від 27.03.23 (вказана заява надіслана засобами поштового зв`язку 12.04.23).

Ухвалою від 24.04.23 судом прийнято справу № 908/914/23 до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

16.05.23 до суду від ПП Агрофірма Прогрес надійшло:

- відзив за вих. від 11.05.23 на позовну заяву, в якому представник останнього просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі;

- клопотання за вих. від 11.05.23, в якому представник останнього просить суд розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 17.05.23 судом призначено розгляд справи № 908/914/23 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні 06.06.2023р. об 11 год. 30 хв.

01.06.23 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання за вих. №01-14/123 від 31.05.23 про відкладення судового засідання на іншу дату.

Ухвалою від 06.06.23 відкладено судове засідання на 21.06.23 об 11 год. 30 хв.

У судовому засіданні 21.06.23, на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом винесено рішення по суті спору.

В обґрунтування вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань по договору №02-18/10 від 01.03.21 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Позивач вказує, що ним виконано зобов`язання по договору та надано послуги з водопостачання у липні 2021 року в повному обсязі. Натомість відповідач свої зобов`язання в частині оплати наданих послуг виконав частково, станом на день складання позовної заяви у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 15 717,60 грн. За порушення відповідачем строку виконання зобов`язання з оплати наданих послуг позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних у розмірі 776,40 грн та інфляційні втрати у розмірі 5010,16 грн.

В судовому засіданні 21.06.23 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 16.05.23, відповідач просив залишити позов без задоволення з огляду на недоведеність позивачем обставин, які мають значення для справи і на які він посилається, як на підставу позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначає, що в договорі не визначено ані заводського номеру лічильника, ні дата першого показання, ні дата останньої періодичної повірки. В п. 1.6. договору вказано, що місце встановлення лічильника оглядовий колодязь, що суперечить назві договору будівля, приміщення якої є самостійним об`єктом нерухомого майна. В той же час, лічильник встановлено в приміщенні за адресою: вул. Молодіжна, 1, с. Купріянівка, Вільнянський р-н, Запорізька обл.

В судовому засіданні 21.06.23 представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.21 між КП «Дружелюбівський сількомунгосп» /виконавець/ та ПП «Агрофірма Прогрес» /споживач/ укладено договір №02-18/10 з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (надалі договір), за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання (без обслуговування внутрішньо будинкових систем) (далі послуги), а споживач зобов`язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, що передбачені договором.

В п. 1.5. договору міститься інформація про споживача: ПП «Агрофірма Прогрес», юридична адреса 70054, Запорізька обл., Вільнянський р-н, с. Купріянівка, вул. Зарічна, 1.

Відповідно до п. 2.1. договору, тариф на послугу з централізованого водопостачання становить 29,60 грн за 1 куб. метр.

Пунктом 3.7. договору визначено, що ведення обліку послуг з централізованого водопостачання здійснюється за показаннями вузла комерційного обліку, прийнятого виконавцем на абонентський облік. У разі наявності у споживача кількох об`єктів водоспоживання, оснащених вузлами обліку, ведення обліку наданих послуг здійснюється з урахуванням показань усіх засобів обліку, прийнятих виконавцем на абонентський облік.

Відповідно до п. 3.8. договору, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором. Рахунки та акти виконаних робіт на оплату послуг формуються виконавцем на основі показань вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачеві (його представникові) не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги. Рахунки та акти виконаних робіт надаються у паперовому вигляді. За згодою споживача рахунки можуть надаватися в електронному вигляді, зокрема шляхом доступу до електронних систем обліку розрахунків. Рахунки надаються споживачеві на безоплатній основі.

В п. 3.9. договору сторонами обумовлено, що зняття показань вузла (вузлів) комерційного обліку здійснюється щомісяця виконавцем у присутності споживача або споживачем та надаються виконавцеві у п`ятиденний строк одним з таких способів, як телефоном, факсом, або в інший спосіб, доведений до відома споживача, та зазначаються у рахунку на оплату послуг, крім випадків, коли зняття показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.

За умовами п. 10.01. договору, термін дії договору з 01.03.21 до 31.12.21. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку дії однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність його перегляду.

На виконання умов договору позивачем було складено акт надання послуг №3006/10 від 30.06.21, в якому зазначено що виконавцем були надані послуги з водопостачання за червень 2021 року в кількості 531 куб.м. на загальну суму 15 717,60 грн (кінцеві показники 00915 м.куб. 00145 м.куб.; попередні показники 00394 м.куб. 00136 м.куб.). Також для оплати відповідачеві виставлено рахунок-фактуру №3006/10 від 30.06.21 на суму 15 717,60 грн.

В акті надання послуг та в рахунку-фактурі міститься відмітка позивача про те, що споживач з актом та рахунком ознайомився, від підпису відмовився; акт та рахунок-фактура надіслані Укрпоштою.

Про отримання 05.11.22 вказаних документів свідчить підпис уповноваженої особи відповідача в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Несплата відповідачем заборгованості у розмірі 15 717,60 грн стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення суми заборгованості в примусовому порядку.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частинами 1, 2 статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. (ч. 1). Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Інформація, зазначена в пунктах 6, 7, 9, 10 частини третьої цієї статті, надається споживачу не менше двох разів на рік. Інформація, зазначена в пункті 10 частини третьої цієї статті, надається також у випадках, коли виконавець надсилає споживачам договори або зміни до них. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі (ч. 2).

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вже зазначалося в тесті цього рішення, в п. 3.7. договору сторони обумовили, що ведення обліку послуг з централізованого водопостачання здійснюється за показаннями вузла комерційного обліку, прийнятого виконавцем на абонентський облік.

На виконання умов договору позивачем було складено акт надання послуг №3006/10 від 30.06.21, в якому зазначено, що виконавцем були надані послуги з водопостачання за червень 2021 р. в кількості 531 куб.м. на загальну суму 15 717,60 грн. Також в акті міститься інформація про кінцеві показники 00915 м.куб. 00145 м.куб. та попередні показники 00394 м.куб. 00136 м.куб.

В п. 1.6. договору зазначено «Характеристика вузлів обліку води: найменування та умовне позначення типу засобу вимірювальної техніки вузол комерційного обліку; місце встановлення оглядовий колодязь». При цьому, графи «заводський номер; перше показання/дата; дата останньої періодичної повірки, міжповірочний інтервал» - не заповнені.

Тобто, в договорі взагалі не визначено, який саме прилад обліку встановлено у відповідача для обліку водопостачання, з якими показниками та за якою саме адресою встановлено такийприлад обліку. При цьому, судом враховані заперечення відповідача про те, що засіб обліку встановлено в оглядовому колодязі, оскільки такий засіб, зі слів представника відповідача, встановлено у приміщенні за адресою: вул. Молодіжна, 1, с. Купріянівка Вільнянського району Запорізької області.

Позивачем такі твердження відповідача не спростовані та не надано жодних доказів про прийняття на облік вимірювального засобу, який вказано в п. 1.6. договору №02-18/10 від 01.03.21, укладеного між позивачем та відповідачем.

Крім того, позивачем не обґрунтовано та не підтверджено відповідними доказами інформацію про кінцеві показники 00915 м.куб. 00145 м.куб. та попередні показники 00394 м.куб. 00136 м.куб, яка зазначена в акті надання послуг №3006/10 від 30.06.21. Тобто, суду не надано доказів зняття таких показань за поточний та попередній періоди.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 15 717,60 грн суми основного боргу за послугу (ги) з водопостачання за липень 2021 року. Як наслідок, позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позивної вимоги про стягнення основного боргу, відповідно, судом відмовляється в позовних вимогах в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 27.06.2023.

Суддя В.Л. Корсун