Рішення

від 27.06.2023 по справі 910/2100/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.06.2023Справа № 910/2100/23Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Державного підприємство "Антонов"

до Приватного підприємства "Смарт Інжінірінг Сістемс"

про стягнення 62 112,96 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Антонов" звернулось із позовом до Приватного підприємства "Смарт Інжінірінг Сістемс" про стягнення неустойки у сумі 62 112, 96 грн. за договором № 21.2742.2022 від 12.09.2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за договором, не здійснив поставку товару в обумовлений договором строк, у зв`язку з чим відповідно до п. 6.4 договору з відповідача підлягає стягненню 62 112,96 грн. пені за порушення строків постачання товару.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.02.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

09.03.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що прострочення поставки товару в обумовлені договором строки зумовлена затримкою відвантаження продукції виробником, про що було проінформовано позивача. Також просив на підставі ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити нараховані штрафні санкції до 15 000 грн.

17.03.2023 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував, у т.ч. проти зменшення нарахованої ним неустойки.

27.03.2023 відповідач подав суду заперечення на відзив, в яких фактично заперечував проти викладених позивачем обставинах у відповіді на відзив.

03.04.2023 позивач подав суду письмові пояснення.

07.06.2023 відповідач подав суду письмові пояснення, в яких зазначив про виконання ним обов`язку з поставки товару 01.06.2023.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.09.2022 між позивачем (замовником) та відповідачем (постачальником) укладено договір поставки № 21.2742.2022, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати замовнику, а останній прийняти та оплатити обладнання за номенклатурою, кількістю, комплектністю та цінами, що визначено у специфікації (додаток № 1) до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно умов п.п. 3.1.1., 3.1.2. аванс у розмірі 40% (сорок відсотків) вартості товару складає 546 048,00 грн. (п`ятсот сорок шість тисяч сорок вісім грн. 00 коп.) в тому числі ПДВ 20% 91 008,00 грн. (дев`яносто одна тисяча вісім грн. нуль коп.). Замовник переказує кошти на поточний рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання даного Договору, на підставі отриманого рахунку від Постачальника. Остаточний розрахунок у розмірі 60% (шістдесят відсотків) вартості Товару складає 819 072,00 грн. (вісімсот дев`ятнадцять тисяч сімдесят дві грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% 136 512,00 грн. (сто тридцять шість тисяч п`ятсот дванадцять грн. 40 коп.) гривень 40 копійок. Замовник переказує кошти на поточний рахунок постачальника протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання видаткової накладної, на підставі отриманого рахунку від постачальника.

Відповідно до п. 4.3. договору постачальник зобов`язався поставити замовнику товар у повному обсязі не більше ніж через 45 (сорок п`ять) календарних днів з моменту отримання авансу відповідно до пункту 3.1.1 цього договору

Згідно з пунктом 6.4 договору за порушення строків поставки, що вказаний в п. 4.3 договору, постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення платежу, але не більше вартості договору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання п. 3.1.1 договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача авансовий платіж у розмірі 40% на суму 546 048 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2449 від 21.09.2022.

Враховуючи встановлені пунктом 4.3 договору строки, останнім днем виконання зобов`язання відповідача з поставки товару є 05.11.2022.

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів поставки товару в обумовлені договором строки відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Згідно пояснень позивача, викладеними у позовній заяві, які не заперечені відповідачем. наявною у справі видатковою накладною № 77 від 11.11.2022 стверджується факт постачання відповідачем позивачу товару вартістю 682 560 грн. з простроченням у 91 день станом на день звернення в суд з позовом.

У зв`язку з чим позивач відповідно до п. 6.4 договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 62 112,96 грн.

Доводи відповідача про те, що прострочення поставки товару в обумовлені договором строки зумовлена затримкою відвантаження продукції виробником та недодержання своїх обов`язків його контрагентами, що у силу вимог ст. 617 ЦК України не є підставою для звільнення відповідальності за порушення зобов`язання.

Враховуючи наведене позивач набув права вимагати від відповідача сплати належної на підставі ст. 231 ГК України, ч. 1 ст. 624 ЦК України неустойки.

Щодо посилань відповідача про надмірно великий розмір штрафних санкцій, суд зазначає що порядок та умови настання відповідальності покупця за порушення строків оплати були погоджені сторонами у розділі 6 договору, та є свободою договору.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому за положенням ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Однак, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

Враховуючи ступінь невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, надавши оцінку обставинам договірних відносин, невиконаному зобов`язання, строк якого настав, поведінку відповідача та відсутність дій щодо погашення боргу, майновий стан обох сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення заявлених штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 62 112,96 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Смарт Інжінірінг Сістемс" (03067, місто Київ, вул. Виборзька, будинок 94, код 34964645) на користь Державного підприємство "Антонов" (03062, місто Київ, вул. Академіка Туполєва, будинок 1, код 14307529) 62 112 (шістдесят дві тисячі сто дванадцять) грн. 96 коп. пені, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак