Рішення

від 14.06.2023 по справі 916/594/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/594/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Дюльгер С.В.,

розглянувши справу № 916/594/23

за позовом керівника Чорноморської окружної прокуратури (68004, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, 9/102-Н)

в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 15; код ЄДРПОУ 43015722)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ТЕРМ» (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Жуковського, 2; код ЄДРПОУ 37089346)

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ 01125672)

про стягнення 20 654,53 грн, розірвання договору та виселення;

учасники справи:

від прокуратури Тунік В.М.,

від позивача Кравченко Ю.В.,

від відповідача не з`явився,

від третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Чабан І.А.,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ТЕРМ», в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ТЕРМ» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях 20 654,53 грн, з яких: 19 673,25 грн заборгованості з орендної плати та 981,28 грн пені;

- звільнити частину нежитлового приміщення, розташованого при вході до адміністративно-побутового будинку інвентарний номер 12705, площею 2,00 кв.м, за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, буд. 4/2, що обліковується на балансі Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, і станом на 30.04.2019 становить 52 300,00 грн, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ТЕРМ» (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Жуковського, 2; код ЄДРПОУ 37089346) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 15; код ЄДРПОУ 43015722);

- розірвати Договір оренди нерухомого майна № 1963 від 29.10.2019, укладений між РВ ФДМ України по Одеській та Миколаївській областях, в особі начальника РВ ФДМ України по Одеській та Миколаївській областях Косьміна О.М., та ТОВ «АЙС ТЕРМ», в особі генерального директора Бурєхіна А.В.

В обґрунтування позову прокурор посилається на встановлення факту порушення відповідачем зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна № 1963 від 29.10.2019.

Ухвалою від 20.02.2023 позовну заяву (вх. № 615/23 від 14.02.2023) керівника Чорноморської окружної прокуратури залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду належних доказів відправлення позовної заяви з додатками учасникам справи (відповідно до вимог даної ухвали).

06.03.2023 до суду надійшла заява прокурора про усунення недоліків.

Ухвалою від 13.03.2023 позовну заяву (вх. № 615/23 від 14.02.2023) керівника Чорноморської окружної прокуратури прийнято до розгляду, відкрити провадження у справі № 916/594/23, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.04.2023, запропоновано подати відзив.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ», якому запропоновано надати пояснення по суті спору з урахуванням вимог ст. 168 Господарського процесуального кодексу України.

31.03.2023 за вх. № 1390/23 до суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ТЕРМ» про стягнення 18 171,16 грн, в якій також було заявлено клопотання про залучення ДП «МТП «Чорноморськ» до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Ухвалою від 05.04.2023 матеріали позовної заяви Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ТЕРМ» про стягнення 18 171,16 грн повернуто заявнику.

10.04.2023 до суду надійшли пояснення третьої особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, відповідно до яких Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» підтвердило укладення між позивачем та відповідачем спірного договору оренди та звернуло увагу, що орендоване за вказаним договором майно знаходиться на балансі Державного підприємства, а орендна плата за умовами договору має перераховуватися до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. Крім того, зазначило, що у відповідача також наявна заборгованість і перед Державним підприємством у сумі 13 413,07 грн.

12.04.2023 до суду надійшло клопотання представника третьої особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача про залучення документів, які стосуються повноважень представника.

Протокольною ухвалою від 12.04.2023 відкладено підготовче судове засідання на 10.05.2023.

Протокольною ухвалою від 10.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.06.2023.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач та третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача підтримали позовні вимоги прокурора та просили їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, явку представника не забезпечив, відзиву до суду не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду надсилалися на юридичну адресу відповідача рекомендованими листами, однак, поверталися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвали суду направлялися судом за належною адресою відповідача і повернуті поштою у зв`язку із відсутністю адресата, суд доходить висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, прийняття позовної заяви до розгляду, а також про дату, час та місце слухання справи.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

14.06.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо підстав для представництва керівником Чорноморської окружної прокуратури інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Право прокурора звертатися до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 53 ГПК України.

Відповідно до положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec(2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).

Поняття інтереси держави на даний час в законі не закріплене, проте таке визначення міститься в рішенні Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999, згідно якого поняття інтереси держави є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор або його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, пунктом 3 вказаного Рішення суд в загальному, не пов`язуючи поняття з конкретними нормами, які підлягають тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих за захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд у справах за позовом прокурора в інтересах держави повинен вирішити питання чи є позивач (особа, в інтересах якої поданий прокурором позов) тією заінтересованою особою, про яку йдеться в частині 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, розглядаючи справу по суті. При вирішенні такого питання суд повинен виходити з характеру спірних правовідносин та оцінки конкретних фактичних обставин справи.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд с центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 зазначеного Закону до основних завдань Фонду державного майна України належить реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» у сфері оренди державного майна Фонд виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності га здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна.

У даному випадку, орган, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту державних майнових інтересів Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», контроль за виконанням умов договорів оренди нерухомого та рухомого майна покладається на орендодавців майна. Такими органами щодо оренди державного майна відповідно до ст. 4 зазначеного Закону є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

Відповідно до Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, затвердженого головою Фонду державного майна України 25.05.2019, регіональне відділення реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, виступає орендодавцем нерухомого майна, яке є державною власністю; здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна по договорах оренди, укладених регіональним відділенням.

Листом від 28.09.2022 № 10-07-02405 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях повідомило прокуратуру про неможливість подання позову в інтересах держави до ТОВ «АЙС ТЕРМ» у зв`язку з відсутністю фінансування на судовий сбір для подачі позову. Цим же листом Регіональне відділення просило прокуратуру звернутися до суду з відповідним позовом для захисту інтересів держави.

При цьому, Чорноморською окружною прокуратурою 28.10.2022 направлено на адресу РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», в тому числі, з пропонуванням призначення перевірки факту тривалої бездіяльності, ненаправлення протягом двох з половиною років претензій, тощо.

Листом від 29.11.2022 № 10-06-03054 Регіональне відділення повторно повідомило про відсутність можливості сплати судового збору за подання позову та зазначило про направлення відповідачу претензії від 21.11.2022.

Сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави у цій сфері та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор, вважаючи, що діями (бездіяльністю) відповідача порушуються державні інтереси, має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених процесуальним Законом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15).

Отже, суд погоджується з твердженням прокурора, що ним виконано всі можливі та передбачені законодавством дії для спонукання компетентного органу пред`явити відповідний позов, однак Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях не виконав належним чином свої повноваження, у зв`язку з чим прокурор був зобов`язаний самостійно реагувати на факти порушення інтересів держави.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, суд встановив наступне.

29.10.2019 між РВ ФДМ України по Одеській області та ТОВ «АЙС ТЕРМ» укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, за яким орендодавець РВ ФДМ України по Одеській області передало, а орендар - ТОВ «АЙС ТЕРМ» прийняло у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме частину нежитлового приміщення розташованого при вході до адміністративно-побутового будинку інвентарний номер 12705, площею 2,00 кв.м., за адресою: Одеська область м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, буд. 4/2 (далі-Майно), що обліковується на балансі Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, і станом на 30.04.2019 становить 52 300 грн.

Договір оренди укладена строком на 2 роки 11 місяців (п. 10.1. Договору).

Разом з тим, пунктом 11.4. Договору передбачено його пролонгацію, а саме сторони узгодили, що у разі відсутності заяви однієї за сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання орендарем умов цього договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та чинним законодавством за умови відсутності заперечень органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди, наданих орендодавцю у встановлений законодавством термін.

Згідно п. 1.2 вищевказаного Договору, майно передається у оренду з метою: «розміщення платіжного терміналу».

Згідно п. 3.1. зазначеного Договору визначено, що орендна плата становить без урахування ПДВ 1 743,19 гривень в місяць.

Згідно п. 5.1. орендар зобов`язується використовувати орендоване Майно відповідно до мети його використання (згідно п. 1.2) та умов цього Договору.

Пунктом 5.10. Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання Договору, Орендар зобов`язується повернути Балансоутримувачу об`єкт оренди в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) Об`єкту оренди з вини Орендаря.

Згідно з актом приймання-передачі державного нерухомого майна від 29.10.2019 (а.с. 22), орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: частину нежитлового приміщення, розташованого при вході до адміністративно-побутового будинку інвентарний номер 12705, площею 2,00 кв.м., за адресою: Одеська область м. Чорноморськ, с Бурлача Балка, вул. Північна, буд. 4/2 (далі-Майно), що обліковується на балансі Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, і станом на 30.04.2019 становить 52 300 грн.

Частинами 1, 3 ст.283 ГК України, ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до пп. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунальною майна», за користування об`єктом оренди, орендар вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. У відповідності до ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір є укладеним з моменту підписання сторонами тексту договору.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу одній із сторін в силу положень ч.2 ст. 598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом учинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців поспіль.

Пунктом 3.1. зазначеної о Договору орендна плата становить без урахування ПДВ за базовий місяць 1 743,19 грн.

Пунктом 3.6. Договору визначено, шо орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається Орендарем Орендодавцеві, 30% - Балансоутримувачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та до умов п. 5.3. Договору оренди Орендар зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, але, як вказав прокурор, в порушення вищевказаних вимог орендна плата сплачувалася Орендарем не своєчасно та не в повному обсязі. Так як предметом договору є державна власність, а несплата коштів за її використання призводить до ненадходження кошів до бюджету, на переконання прокурора, в даному випадку порушуються інтереси держави.

Відповідно до звіту про надходження коштів до бюджету, наданого РВ ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях, орендна плата ТОВ «АЙС ТЕРМ» нараховувалася Орендодавцем та не сплачувалася Орендарем за період з 12.11.2019 по 12.09.2022.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено вимоги ст. 762 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якими визначені обов`язки орендаря по сплаті орендної плати, внаслідок чого заборгованість з орендної плати відповідача за період з 12.11.2019 по 12.09.2022 складає 19 673, 25 грн., що підтверджується відповідним розрахунком - звітом про стан надходження коштів до бюджету протягом вищевказаного терміну, складеного начальником відділу оренди державного майна РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях щодо загального боргу орендаря ТОВ «АЙС ТЕРМ».

Одним із видів господарських санкцій згідно ч. 2 ст.ст. 217, 230 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеня.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Згідно п. 3.6. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 549 Цивільного кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», відповідачу нарахована пеня за несвоєчасне внесення орендної плати у сумі 981,28 грн.

Судом перевірено надані до позовної заяви розрахунки розміру заборгованості по орендній платі та пені, які вважаються судом правильними та обґрунтованими.

Таким чином, в порушення взятих на себе зобов`язань, відповідачем не перераховується орендна плата у встановленому розмірі, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 19 673,25 грн заборгованості з орендної плати та 981,28 грн пені підлягають задоволенню.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст. 598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Згідно п. 8.2 Договору Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі погіршення Стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

З урахуванням того, що орендарем з листопада 2019 року не вносилась орендна плата, що свідчить про факт систематичного порушення умов договору оренди щодо сплати орендної плати, суд задовольняє позовні вимоги в частині розірвання спірного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Положеннями ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до положень ст. 785 Цивільного Кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, вимоги прокурора про звільнення частини спірного нежитлового приміщення шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ТЕРМ» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 53, 73-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Чорноморської окружної прокуратури (68004, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, 9/102-Н) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 15; код ЄДРПОУ 43015722) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ТЕРМ» (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Жуковського, 2; код ЄДРПОУ 37089346), за участю третьої особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ 01125672) про стягнення 20 654,53 грн, розірвання договору та виселення задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ТЕРМ» (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Жуковського, 2; код ЄДРПОУ 37089346) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 15; код ЄДРПОУ 43015722) 19 673,25 грн заборгованості з орендної плати та 981,28 грн пені.

3. Звільнити частину нежитлового приміщення, розташованого при вході до адміністративно-побутового будинку інвентарний номер 12705, площею 2,00 кв.м, за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, буд. 4/2, що обліковується на балансі Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, і станом на 30.04.2019 становить 52 300,00 грн шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ТЕРМ» (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Жуковського, 2; код ЄДРПОУ 37089346) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 15; код ЄДРПОУ 43015722).

4. Розірвати Договір оренди нерухомого майна № 1963 від 29.10.2019, укладений між РВ ФДМ України по Одеській та Миколаївській областях, в особі начальника РВ ФДМ України по Одеській та Миколаївській областях Косьміна О.М., та ТОВ «АЙС ТЕРМ», в особі генерального директора Бурєхіна А.В.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙС ТЕРМ» (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Жуковського, 2; код ЄДРПОУ 37089346) на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову у сумі 8 052,00 грн та перерахувати його на р/р UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ МФО 820172 ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса Одеської обласної прокуратури: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3).

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 14 червня 2023 р. Повний текст рішення складено та підписано 26 червня 2023 р.

Суддя Р.В. Волков