Рішення

від 27.06.2023 по справі 922/1650/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2023 р. м. ХарківСправа № 922/1650/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/1650/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУПП» (ідентифікаційний код 36716332, юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 6; електронна пошта: info@etg.com.ua; тел. +38(044)337-74-28)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна консультаційна група» (ідентифікаційний код 37092076, юридична адреса: 61031, м.Харків, вул. Нестерова, буд. 2; тел. (057)337-12-70)

про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУПП» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Незалежна консультаційна група», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основну суму заборгованості в розмірі 447057,33 грн, пеню в розмірі 217400,48 грн, інфляційні втрати в розмірі 111018,30 грн, 3% річних у розмірі 14751,48 грн, а також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 11853,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки природного газу № Х/2017/36 від 22.03.2017 щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за поставлений по зазначеному договору природний газ.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.04.2023 у справі № 922/1650/23 відкрито позовне провадження за вказаною позовною заявою, вирішено розгляду справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а позивачу встановлено 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 3, 4 ст. 120, ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу - ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУПП» в електронному вигляді до його Електронного кабінету в системі "Електронний Суд" і отримано останнім 28.04.2023 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК), що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа, а відповідачу - ТОВ «Незалежна консультаційна група» направлено у паперовому вигляді листом з рекомендованим повідомленням і отримано останнім 03.05.2023, що підтверджується зворотним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102272254175.

Таким чином, судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи й надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених позовних вимог і звернутись до суду із заявами по суті справи та іншими заявами чи клопотаннями з процесуальних питань. Однак, ні в установлений судом строк на подання відзиву на позовну заяву, ні станом на день винесення судом даного рішення від відповідача відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та інших заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань, на адресу суду не надходило.

Позивач станом на день винесення судом даного рішення також не подав до суду будь-яких заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 ГПК України, відповідач має право подати до суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом в ухвалі суду про відкриття провадження у справі.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч. 1, 8 ст. 165 ГПК).

За приписами ч. 1 ст. 251 ГПК України, відзив по справі, яка розглядається в спрощеному позовному провадженні, подається відповідачем протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже його відсутність не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, зважаючи на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідач належно повідомлений про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача, а суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи на надані позивачем до позовної заяви докази, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2017 між ТОВ «Незалежна консультаційна група», ЕІС-код 56XО000112К2400Q (Споживачем) та ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУПП», ЕІС-код 56X9300000013303 (Постачальником) укладено договір поставки природного газу № Х/2017/36 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити споживачу природний газ в обсягах і порядку, передбаченим даним Договором, а Споживач зобов`язався прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом 2.1 Договору Сторони визначили плановий обсяг постачання газу на 2017 рік, який складає 17,7 тис. куб. м, та передбачили можливість зменшення або збільшення планових обсягів відповідно до вимог чинного законодавства.

За умовами пп. 2.2.1, 2.2.2 п. 2.2 Договору, обсяг газу, що має бути поставлений Постачальником, підтверджується на підставі повідомлень (заявок) Споживача на електронну адресу Постачальника gaz@etg.com.ua, які подаються не пізніше 18:00 кожного 17-го числа місяця, що передує місяцю поставки. Дані заявки є невід`ємною частиною Договору. У разі відсутності письмової заявки, підтвердженим обсягом газу є плановий обсяг, визначений в п. 2.1 даного Договору.

У відповідності до п. 3.4 Договору, приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі, які є невід`ємними частинами цього Договору та є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Акти приймання-передачі природного газу складаються Постачальником, підписуються і скріплюються його печаткою та направляються Споживачу до 5 числа, наступного за місяцем постачання природного газу (пп. 3.4.1 п. 3.4 Договору).

Підписані та скріплені печаткою зі свого боку Акти приймання-передачі природного газу Споживач зобов`язаний повернути Постачальнику протягом 3-х днів з дня їх отримання (п. 3.5 Договору).

Згідно з пп. 3.8.1 п. 3.8 Договору, Споживач зобов`язаний прийняти та оплатити в повному обсязі газ у відповідності до умов даного Договору.

В пункті 4.1 Договору сторони домовились, що ціна газу на момент укладення Договору становить 6333,33 грн за 1000 куб. м, крім того ПДВ 1266,67 грн, всього з ПДВ - 7600,00 грн.

Відповідно до п. 4.2 Договору, ціна, зазначена в п. 4.1 Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується Сторонами шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Додатковою угодою № 2022/01/01 від 24.12.2021 до Договору сторони узгодили, що ціна на природний газ, який буде постачатись з 01.01.2022 за 1000 куб. м становить 52883,33 грн без ПДВ, крім того ПДВ у розмірі 20%, що становить 10576,67 грн. Разом за 1000 куб. м - 63460,00 грн з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою № 2022/02/01 від 25.01.2022 до Договору сторони узгодили, що ціна на природний газ, який буде постачатись з 01.02.2022 за 1000 куб. м становить 33873,08 грн без ПДВ, крім того ПДВ у розмірі 20%, що становить 6774,62 грн. Разом за 1000 куб. м - 40647,70 грн з урахуванням ПДВ.

Згідно з пп. 5.1.1 п. 5.1 Договору, Споживач зобов`язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок Постачальника на наступних умовах: 30% вартості - до 10 числа місяця поставки природного газу; 30% вартості - до 20 числа місяця поставки природного газу; 40% вартості - до 30/31 числа місяця поставки природного газу; остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) - до 5-го числа місяця, наступного за звітним (місяцем поставки).

У разі зменшення або збільшення місячного обсягу споживання газу порівняно із замовленим Споживачем обсягом, оплата розраховується наступним чином: при зменшенні місячного обсягу споживання газу Споживачем - залишок грошових коштів зараховується в оплату за наступний місяць поставки, з урахуванням положень пп. 4.1, пп. 5.1.1 Договору. При збільшенні споживання місячного обсягу газу, споживач зобов`язаний провести оплату за обсяг газу, на який збільшиться поставка, з урахуванням положень п. 2.3, 4.1, пп. 5.1.1 Договору (пп. 5.1.2 п. 5.1 Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору, при порушенні умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За умовами пп. 6.2.1 п. 6.2 Договору, у разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 9.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання та діє в частині поставок газу до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання. Якщо жодна зі сторін протягом 30 днів до закінчення терміну дії даного Договору не сповістить іншу сторону в письмовому вигляді про його розірвання, термін дії Договору буде автоматично продовжуватися на кожен рік.

У матеріалах справи відсутні докази розірвання Сторонами договору поставки природного газу від 22.03.2017 № Х/2017/36. Як зазначає позивач у позовній заяві, термін дії вказаного договору відповідно до умов п. 9.1 цього договору був автоматично продовжений на наступні роки, в т.ч. на 2021 та 2022 роки.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем - ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУПП» у період з грудня 2021 року по лютий 2022 року було поставлено відповідачу - ТОВ «Незалежна консультаційна група» природний газ на загальну суму 773057,33 грн, а саме:

- в грудні 2021 року - в обсязі 6,11648 тис. куб. м на загальну суму 227003,50 грн, в т.ч. ПДВ 37833,92 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу № 00000034409 від 31.12.2021 на суму 227003,50 грн, який підписаний уповноваженими представниками Постачальника і Споживача та скріплений печатками обох Сторін;

- в січні 2022 року - в обсязі 6,24110 тис. куб. м на загальну суму 396060,18 грн, в т.ч. ПДВ 66010,03 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу № 00000003065 від 31.01.2022 на суму 396060,18 грн, остаточний строк погашення по якому не пізніше 05.02.2022; вказаний Акт підписаний уповноваженими представниками Постачальника і Споживача та скріплений печатками обох Сторін;

- в лютому 2022 року - в обсязі 3,69009 тис. куб. м на загальну суму 149993,65 грн, в т.ч. ПДВ 24998,94 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу № 00000005367 від 28.02.2022 на суму 149993,65 грн, остаточний строк погашення по якому не пізніше 05.03.2022; вказаний Акт підписаний уповноваженими представниками Постачальника і Споживача та скріплений печатками обох Сторін.

Крім того, обсяги природного газу, поставленого відповідачу в січні-лютому 2022 року підтверджені наданим позивачем до позовної заяви скріншотом з інформаційної платформи щодо остаточних відборів природного газу, поставленого Постачальником - ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУПП» Споживачеві з ЕІС-кодом 56XО000112К2400Q - ТОВ «Незалежна консультаційна група».

Відповідач частково розрахувався за природний газ, поставлений у період з грудня 2021 року по лютий 2022 року на суму 326000,00 грн, зокрема сплатив: по платіжному дорученню № 1496 від 18.01.2022 - 40000,00 грн; по платіжному дорученню № 1502 від 20.01.2022 - 100000,00 грн; по платіжному дорученню № 1508 від 24.01.2022 - 50000,00 грн; по платіжному дорученню № 1509 від 25.01.2022 -40000,00 грн та по платіжному дорученню № 1533 від 16.02.2022 - 96000,00 грн.

Таким чином, відповідач повністю розрахувався за природний газ за грудень 2021 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000034409 від 31.12.2021 на суму 227003,50 грн та частково розрахувався (на суму 98996,50 грн) за природний газ за січень 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000003065 від 31.01.2022 на суму 396060,18 грн. Заборгованість за природний газ за лютий 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000005367 від 28.02.2022 на суму 149993,65 грн не сплачена відповідачем у повному обсязі.

Отже, у відповідача залишилась заборгованість за природний газ, поставлений у січні-лютому 2022 року на загальну суму 447057,33 грн (773057,33 грн - 227003,50 грн - 98996,50 грн = 447057,33 грн), з яких: 297063,68 грн - за січень 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000003065 від 31.01.2022, остаточний строк погашення по якому не пізніше 05.02.2022, та 149993,65 грн, - за лютий 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000005367 від 28.02.2022, остаточний строк погашення по якому не пізніше 05.03.2022. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до Господарського суду Харківської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 447057,33 грн, а також нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання по Договору за період прострочення з 07.02.2022 по 10.04.2023: пені в сумі 217400,48 грн на підставі п. 6.2.1 Договору та інфляційних втрат в сумі 111018,30 грн і 3% річних в сумі 14751,48 грн на підставі ст. 625 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, які стали предметом спору в даній справі, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За змістом ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України та ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а тому обов`язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару складає зміст основних його зобов`язань відповідно до ст. 692 ЦК України.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" (далі - Закону), права та обов`язки постачальників і споживачів природного газу визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно з ч. 4 Закону, правила постачання природного газу затверджуються Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і є обов`язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 (зі змінами) затверджено Правила постачання природного газу (далі - Правила).

Пунктом 2 Розділу 2 Правил (в редакції, яка була чинною на момент укладення Договору) встановлено, що постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 5 Розділу 1 Правил, підтверджений обсяг природного газу - плановий об`єм (обсяг) природного газу, обумовлений договором постачання природного газу між споживачем та постачальником на відповідний розрахунковий період, який має бути поставлений споживачу відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 2 Розділу 7 Правил, у договорі постачання між постачальником та споживачем, що не є побутовим, може встановлюватись допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, в межах якої не здійснюються заходи, визначені щодо відшкодування шкоди.

Пунктом 10 Розділу 2 Правил передбачено, що постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу.

З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУПП» (позивачем) та ТОВ «Незалежна консультаційна група» (відповідачем) на підставі укладеного між ними договору поставки природного газу від 22.03.2017 № Х/2017/36, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором постачання природного газу та відповідає вимогам чинного законодавства України, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, отже, з огляду на положення ст. 629 ЦК Україниу, зазначений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено, що позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено обсяги природного газу, поставленого відповідачу на підставі договору поставки природного газу від 22.03.2017 № Х/2017/36 у період з грудня 2021 року по лютий 2022 року на загальну суму 773057,33 грн, а саме: в грудні 2021 року - в обсязі 6,11648 тис. куб. м на загальну суму 227003,50 грн, в т.ч. ПДВ 37833,92 грн; в січні 2022 року - в обсязі 6,24110 тис. куб. м на загальну суму 396060,18 грн, в т.ч. ПДВ 66010,03 грн та в лютому 2022 року - в обсязі 3,69009 тис. куб. м на загальну суму 149993,65 грн, в т.ч. ПДВ 24998,94 грн, що підтверджується наданими позивачем до позовної заяви Актами приймання-передачі природного газу № 00000034409 від 31.12.2021 на суму 227003,50 грн, № 00000003065 від 31.01.2022 на суму 396060,18 грн та № 00000005367 від 28.02.2022 на суму 149993,65 грн, які підписані відповідачем та скріплені його печаткою без зауважень та заперечень, а також підвтерджено скріншотом з інформаційної платформи щодо остаточних відборів природного газу, поставленого ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУПП» споживачеві з ЕІС-кодом 56XО000112К2400Q (ТОВ «Незалежна консультаційна група»).

За таких обставин, відповідно до умов пп. 5.1.1 п. 5.1 Договору відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за поставлений йому позивачем природний газ за грудень 2021 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000034409 від 31.12.2021 - не пізніше 05.01.2022, за січень 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000003065 від 31.01.2022 - не пізніше 05.02.2022 та за лютий 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000005367 від 28.02.2022 - не пізніше 05.03.2022.

У матеріалах справи наявні копії платіжних доручень, як свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за Договором, частково розрахувався за природний газ, спожитий у період з грудня 2021 року по лютий 2022 року, на суму 326000,00 грн, а саме сплатив:

- по платіжному дорученню № 1496 від 18.01.2022 - 40000,00 грн;

- по платіжному дорученню № 1502 від 20.01.2022 - 100000,00 грн;

- по платіжному дорученню № 1508 від 24.01.2022 - 50000,00 грн;

- по платіжному дорученню № 1509 від 25.01.2022 - 40000,00 грн;

- по платіжному дорученню № 1533 від 16.02.2022 - 96000,00 грн.

Тобто відповідач повністю оплатив природний газ за грудень 2021 року (по Акту приймання-передачі природного газу № 00000034409 від 31.12.2021 на суму 227003,50 грн) та частково оплатив природний газ за січень 2022 року (по Акту приймання-передачі природного газу № 00000003065 від 31.01.2022 на суму 396060,18 грн) в сумі 98996,50 грн. Вартість природного газу за лютий 2022 року (по Акту приймання-передачі природного газу № 00000005367 від 28.02.2022 на суму 149993,65 грн) відповідачем не сплачена в повному обсязі, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість на загальну суму 447057,33 грн, з яких: 297063,68 грн - за січень 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000003065 від 31.01.2022 та 149993,65 грн - за лютий 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000005367 від 28.02.2022.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За умовами пп. 3.8.1 п. 3.8 Договору, Споживач зобов`язаний прийняти та оплатити в повному обсязі газ у відповідності до умов даного Договору.

Станом на дату ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження здійснення відповідачем - ТОВ «Незалежна консультаційна група» остаточного розрахунку з позивачем - ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУПП» за природний газ по договору поставки природного газу від 22.03.2017 № Х/2017/36 за січень-лютий 2022 року на суму 447057,33 грн, в т.ч.: 297063,68 грн - за січень 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000003065 від 31.01.2022 та 149993,65 грн - за лютий 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000005367 від 28.02.2022.

З урахуванням викладеного, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором поставки природного газу від 22.03.2017 № Х/2017/36, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем всупереч вимог ст. 73, 74 ГПК України не надано доказів, які б могли спростувати наявність у нього заборгованості перед позивачем за вказаним Договором, а також доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості за природний газ за січень-лютий 2022 року на суму 447057,33 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 447057,33 грн є обґрунтованими та доведені належними і допустимими доказами, тому суд задовольняє вказані позовні вимоги у повному обсязі.

Також, у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання в частині оплати за природний газ, поставлений по договору поставки природного газу від 22.03.2017 № Х/2017/36 у січні-лютому 2022 року, позивач на підставі п. 6.2.1 зазначеного договору нарахував до стягнення з відповідача пеню в сумі 217400,48 грн за загальний період прострочення з 07.02.2022 по 10.04.2023 на заборгованість за січень 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000003065 від 31.01.2022 та за лютий 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000005367 від 28.02.2022.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За приписами п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 1-3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.1 договору поставки природного газу від 22.03.2017 № Х/2017/36, при порушенні умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За умовами пп. 6.2.1 п. 6.2 зазначеного договору, у разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Як вже зазначалося вище, відповідач згідно з умовами пп. 5.1.1 п. 5.1 Договору мав здійснити остаточний розрахунок за поставлений йому позивачем природний газ за грудень 2021 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000034409 від 31.12.2021 - не пізніше 05.01.2022, за січень 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000003065 від 31.01.2022 - не пізніше 05.02.2022 та за лютий 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000005367 від 28.02.2022 - не пізніше 05.03.2022.

Однак, як вбачається з наданих позивачем копій платіжних доручень (№ 1496 від 18.01.2022 на суму 40000,00 грн; № 1502 від 20.01.2022 на суму 100000,00 грн; № 1508 від 24.01.2022 на суму 50000,00 грн; № 1509 від 25.01.2022 на суму 40000,00 грн та № 1533 від 16.02.2022 на суму 96000,00 грн), відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за Договором, розрахувався частково за природний газ за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року на суму 326000,00 грн, тобто повністю, але з порушенням визначених Договором строків сплатив за природний газ за грудень 2021 року згідно Акту приймання-передачі природного газу № 00000034409 від 31.12.2021 та частково і також з порушенням визначених Договором строків сплатив за природний газ за січень 2022 року згідно Акту приймання-передачі природного газу № 00000003065 від 31.01.2022. Вартість природного газу за лютий 2022 року згідно Акту приймання-передачі природного газу № 00000005367 від 28.02.2022 відповідачем не оплачена в повному обсязі.

Таким чином, у відповідача залишилась заборгованість з оплати природного газу на загальну суму 447057,33 грн, з яких: за січень 2022 року - 297063,68 грн (по Акт № 00000003065 від 31.01.2022) та за лютий 2022 року - 149993,65 грн (по Акту 00000005367 від 28.02.2022).

На підставі викладеного, перевіривши викладений позивачем у тексті позовної заяви розрахунок пені та здійснивши власний розрахунок, з урахуванням внесених відповідачем оплат за природний газ по Договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 217400,48 грн, нарахованої на залишок заборгованості за січень 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000003065 від 31.01.2022 та на заборгованість за лютий 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000005367 від 28.02.2022 за загальний період прострочення з 07.02.2022 по 10.04.2023, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині повністю.

Крім того, у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання в частині оплати за природний газ, поставлений по договору поставки природного газу від 22.03.2017 № Х/2017/36 у січні-лютому 2022 року, позивачем нараховано відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 111018,30 грн та 3% річних в розмірі 14751,48 грн за загальний період прострочення з 07.02.2022 по 10.04.2023 .

За змістом ч. 3 ст. 11 та ч. 1 ст. 13 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Статтею 625 ЦК України врегульовані правовідносини за наслідками невиконання грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 625 ЦК визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах: від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та річних.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За змістом рекомендацій, викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", сукупний коефіцієнт інфляції за певний період визначається шляхом перемноження місячних індексів інфляції цього періоду.

Кількість місячних індексів інфляційної індексації в межах визначеного з урахуванням пп. а) та б) проміжку часу (перемноження яких між собою утворюють сукупний коефіцієнт - другий множник), визначається кількістю цілих місяців, впродовж яких існувала непогашеним відповідна сума грошового зобов`язання тобто починаючи з наступного, за місяцем дати початку відліку періоду, і завершуючи місяцем, що передує місяцю, в якому відбулося погашення. При цьому, принциповим є врахування індексів виключно за цілі місяця існування прострочення певної суми, оскільки зі змісту п. 6 Методики, затвердженої Наказом Державного комітету статистики № 265 від 27.07.2007, однозначно випливає, що мінімальний період застосування індексу є саме повний місяць, за який він розрахований, оскільки відсутні будь-які підстави стверджувати про знецінення коштів на відповідний коефіцієнт індексу за частину такого місяця.

Означений висновок узгоджується із правовою позицією з цього приводу, сформульованою Верховним Судом у постанові № 910/9938/17 від 10.10.2018.

З огляду на зазначене, враховуючи внесені відповідачем оплати за природний газ по Договору, перевіривши викладені позивачем у тексті позовної заяви розрахунки 3% річних та інфляційних втрат та здійснивши власний перерахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 111018,30 грн та 3% річних в розмірі 14751,48 грн, нарахованих на залишок заборгованості за січень 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000003065 від 31.01.2022 та на заборгованість за лютий 2022 року по Акту приймання-передачі природного газу № 00000005367 від 28.02.2022 за загальний період прострочення з 07.02.2022 по 10.04.2023, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, тому суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

На підставі викладеного, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань щодо внесення оплати за поставлений природний газ по договору поставки природного газу від 22.03.2017 № Х/2017/36, приймаючи до уваги внесені відповідачем оплати за поставлений природний газ за вказаним договором, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основної суми заборгованості в розмірі 447057,33 грн, пені в розмірі 217400,48 грн, інфляційних втрат в розмірі 111018,30 грн та 3% річних у розмірі 14751,48 грн, що разом становить 790227,59 грн.

Водночас, як вбачається з тексту позовної заяви, позивач у вказаній позовній заяві помилково зазначає, що загальна сума позовних вимог (ціна позову) становить 790228,19 грн, тоді як насправді загальна сума позовних вимог становить 790227,59 грн (447057,33 грн + 217400,48 грн + 111018,30 грн + 14751,48 грн = 790227,59 грн). Тобто позивачем у позовній заяві допущено арифметичну помилку в загальній сумі позовних вимог (ціні позову), а отже задоволенню підлягають позовні вимоги на загальну суму, що становить 790227,59 грн.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 складає 2684,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду в квітні 2023 року з позовною заявою з вимогами майнового характеру на загальну суму 790227,59 грн. Отже, за подання зазначеної позовної заяви справляється судовий збір у розмірі 11853,42 грн, що становить 1,5 відсотка від ціни позову. Позивачем при поданні позовної заяви надано суду належні докази про сплату судового збору в розмірі 11853,42 грн, який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідною Випискою про зарахування судового збору.

На підставі зазначеного, враховуючи, що судом задоволено позовні вимоги на загальну суму 790227,59 грн, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору в сумі 11853,42 грн покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна консультаційна група» (ідентифікаційний код 37092076, юридична адреса: 61031, м.Харків, вул. Нестерова, буд. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУПП» (ідентифікаційний код 36716332, юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 6) основну суму заборгованості в розмірі 447057,33 грн, пеню в розмірі 217400,48 грн, інфляційні втрати в розмірі 111018,30 грн, 3% річних у розмірі 14751,48 грн, а разом 790227,59 грн; а також судовий збір в сумі 11853,42 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 27.06.2023.

Суддя Н.А. Новікова