Ухвала

від 22.06.2023 по справі 486/1002/23

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 486/1002/23 Провадження № 1-кп/486/167/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Южноукраїнську, Миколаївської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023152120000104 від 27.03.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

20.06.2023 до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12023152120000104 від 27.03.2023, за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями його було розподілено 20.06.2023 та передано судді ОСОБА_1 21.06.2023.

21.06.2023 ухвалою Южноукраїнський міський суд Миколаївської області призначив підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12023152120000104 від 27.03.2023, за за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, на 22 червня 2023 року.

У підготовчому судовому засіданні суддя ОСОБА_1 заявила самовідвід з огляду на те, що захисником обвинуваченого є адвокат ОСОБА_5

Мотивами заявленого самовідводу є те, що суддею ОСОБА_1 23.03.2017 було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до ордеру № 61466 від 23.03.2017 із захисником ОСОБА_5 , яка також є захисником обвинуваченого ОСОБА_4 , що підтверджується ордером про надання правничої (правової) допомоги № 1032986 серії ВЕ від 22.06.2023.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у підготовочму судовому засіданні підтвердила відповідний факт та не заперечувала проти заявленого самовідводу судді.

Прокурор ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_4 у підготовочмусудовому засіданні не заперечували проти самовідводу судді за відповідних обставин.

Суд виходить із вимог статті 369 КПК України, практики національних судів, з принципу верховенства права, та вважає, що будь-яке процесуальне рішення судді або слідчого судді в кримінальному провадженні повинно бути оформлено процесуальним документом, а в даному випадку: саме ухвалою судді.

Текст статей 80, 81, 82 КПК України свідчить про неоднаковий підхід законодавця щодо зазначення у вказаних нормах порядку подачі заяви про самовідвід судді.

Згідно з ч. 1 ст. 80 КПК України, суддя за наявності підстав, передбаченими статтями 75-79 КПК України, зобов`язаний заявити самовідвід.

Як свідчить текст ч. 1 ст. 81 КПК України, законодавець після слова «відводу» не зазначає слово «самовідвід». Тому зміст ст. 81 КПК України вказує на процедуру розгляду саме відводу, а не самовідводу.

Положенням КПК України механізм правового регулювання самовідводу суддів чітко не встановлено, як і порядок його вирішення.

Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає (принаймні жодного разу не згадує своїми нормами) такого процесуального документу, як «заява про самовідвід». Питання самовідводу є правовим наслідком доброчесності та особистого сумління судді, який зважив всі факти та обставини, які дозволяють чи не дозволяють об`єктивно та неупереджено розглянути справу, урахував всі обставини та прийняв рішення, виходячи із власного переконання. Суддя несе персональну відповідальність за рішення щодо взятого самовідводу.

З урахуванням судової практики процесуальне рішення про самовідвід не повинно переглядатися іншим суддею, так як це призводить до конфліктів між суддями. Суддя місцевого суду не може бути судом у справі свого колеги щодо обґрунтованості ним заявленого самовідводу, так як це суперечить міжнародним стандартам та закону України «Про судоустрій і статус суддів». З огляду на це, на глибоке переконання суду, правова оцінка щодо заявленого самовідводу суддею місцевого суду може надаватися при перегляді судового рішення вищим судом.

Стаття 129 Конституції України визначає, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Гарантії незалежності суддів, а також відповідальність за втручання у здійснення правосуддя та вплив на суд або суддів у будь-який спосіб закріплюється в Законі України «Про судоустрій і статус суддів».

Із системного аналізу наведених норм слідує, що незалежність є основною передумовою їх об`єктивності та неупередженості, у зв`язку з чим будь-який вплив на суддю, у тому числі з боку інших суддів, є неприпустимим.

Суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Згідно із пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановлені судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

П. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів передбачає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тому з метою дотримання положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням практики ЄСПЛ, яка є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню, відповідно до ст. 9 Конституції України, статтями 1, 8 КПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», забезпечення об`єктивності, неупередженості та з метою справедливого розгляду заяви про відвід, суддя вважає за доцільне відвестися від її розгляду.

Право на справедливий суд є складовою верховенства права. Довіра до судової влади формується з дій і рішень конкретних суддів. Громадськість оцінює роботу судів за їх судові рішення. Коли суспільство бачить, що судові процеси відкриті, що в суді є рівність і змагальність сторін: саме тоді з`являється довіра до суду. Оскільки запити суспільсва на справедливість, особливо зараз, в умовах війни, є надвзичайно високими, тому судді зобов`язані це усвідомити.

Із держави не знімається обов`язок забезпечити право громадян на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в тому числі і в період воєнного стану.

Суддя проаналізувала, обдумала, оцінили варіанти, визначила наслідки розгляду справи під її головуванням, із застосуванням тесту на підзвітність суспільному контролю на незалежний суд, і заявила самовідвід з власної ініціативи.

Учасники процесу мають право знати чому справу передано іншому судді чи суду. Це право допомагає уникнути свавільного перерозподілу справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою ЄСПЛ, статтями 1, 8, 9, 10, 75, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заявлений самовідвід судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 та передати матеріали кримінального провадження № 12023152120000104від 27.03.2023,за обвинуваченням ОСОБА_4 увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.190,ч.2ст.190КК України (справа № 486/1002/23, провадження № 1-кп/486/167/2023) до секретаріату суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями на підставі ст. 35 КПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_7