Ухвала

від 27.06.2023 по справі 537/6642/21

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 6/537/51/2023

Справа № 537/6642/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2023 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Дядечко І.І., за участі секретаря Скічко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці подання старшого державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яременка Олексія Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,

встановив:

Старший державний виконавець Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яременко О.О. звернувся до суду з поданням, відповідно до якого просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 537/6642/21, виданим 18.04.2022 про стягнення з ОСОБА_1 на корить КНМП «Кременчуцька міська лікарня «Правобережна» 10808 грн 36 коп.

Подання обґрунтовує тим, що на виконанні Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження №68863078 з виконання виконавчого листа № 537/6642/21, виданого 18.04.2022 про стягнення з ОСОБА_1 на корить КНМП «Кременчуцька міська лікарня «Правобережна» 10808 грн 36 коп. За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавцем 25.04.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження". Боржнику за адресою вказаною у виконавчому документі направлено постанову про відкриття виконавчого провадження 16.01.2020 за вих. № 18443. Вся вихідна кореспонденція була направлена за адресою: АДРЕСА_1 . При виході державного виконавця за адресою : АДРЕСА_1 встановлено, що боржник фактично за вказаною адресою не перебував, про що складено відповідний акт. Згідно відповіді ПФУ боржник пенсії не отримує. Згідно відповіді ДФС боржник за цивільно-правовими чи трудовими договорами не працює. Згідно відповіді МВС транспортні засоби зареєстровані за боржником не значаться. Згідно відповіді з ДФС відкриті банківські рахунки за боржником не значаться. Крім того вжито ще таких заходів примусового характеру: 10.06.2022, 19.06.2023 винесена постанова про арешт коштів боржника. Враховуючи викладене, та те, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належному йому майна і доходів, старший державний виконавець вважає, що наявні всі підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Старший державний виконавець Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яременко О.О. в судове засідання не з`явився був повідомлений належним чином, надав суду заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити без його участі, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали подання, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов таких висновків.

Як встановлено судом та зокрема підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 25.04.2022, на виконанні в Крюківському відділі державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 68863078, з примусового виконання виконавчого листа № 537/6642/21, виданого 18.04.2022 Крюківським районним судом м. Кременчука полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на корить КНМП «Кременчуцька міська лікарня «Правобережна» кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 10808 грн 36 коп..

25 квітня 2022 року за вих.№20955 державним виконавцем на адресу боржника ОСОБА_1 була надіслана постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 25.04.2022, винесена при примусовому виконанні виконавчого листа №537/6642/21 від 18.04.2022, що видав Краківський районний суд м. Кременчука, проте докази її вручення ОСОБА_1 особисто або через осіб з якими останній проживає відсутні.

В ходіпроведення виконавчихдій державнимвиконавцем буловстановлено,що ОСОБА_1 ,як платникподатків,на облікув органахДФС неперебуває,доходи неотримує,що підтверджуєтьсявідповіддю Державноїфіскальної службиУкраїни назапит № 166019657 від 16.06.2023 та відповіддю Державної податкової служби на запит № 166019657 від 16.06.2023.

Згідно Інформаційної довідки №311766273 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 06.10.2022, нерухоме майно за ОСОБА_1 на праві власності не зареєстровано.

Як вбачається з відповіді, наданої Міністерством внутрішніх справ України на запит № 163975695 від 30.05.2023, за ОСОБА_1 транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно відповіді з Державної прикордонної служби України на запит №166019864 від 16.06.2023, боржник ОСОБА_2 у період з 25.04.2022 15.06.2023 державний кордон не перетинав.

Відповідно до Акту державного виконавця від 04.05.2022, при виході за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме АДРЕСА_1 , для проведення перевірки майнового стану боржника ОСОБА_1 , боржника вдома не було, майно на яке можливо звернути стягнення на користь погашення боргу не виявлено.

Судом не приймається до уваги акт державного виконавця від 12.05.2022, наданий на обґрунтування подання, оскільки даний документ поданий в нечитабельному вигляді, неможливо встановити коли саме, за якою адресою було здійснено вихід державного виконавця та в межах якого виконавчого провадження.

У відповідності до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997. №475/97 визначено, що на здійснення права кожного залишати будь-яку країну, включно зі своєю вчасною не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і- є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах - національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права-не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно з ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Тобто, за нормами ст.6 Закону України«Про порядоквиїзду зУкраїни ів`їздув Українугромадян України» та ст. 441 ЦПК України, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» підставою для звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України згідно зі ст. 3771 ЦПК України є доведення факту зловживання боржником процесуальними правами чи невиконання обов`язків, передбачених ст. 12 Закону № 606-ХІV.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що подання про тимчасове обмеження права виїзду за межі України мотивовано статусом ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні, непогашенням ним боргу, відсутністю доходів, відсутністю зареєстрованого на праві власності нерухомого майна, при цьому до подання не додано належних доказів, які б свідчили про відсутність у боржника рухомого майна, зокрема цінних паперів і т.д. та не надано доказів, що останній як пенсіонер на обліку в Пенсійному фонді України не перебуває та пенсію не отримує.

Також державним виконавцем не надано доказів, що боржник ОСОБА_1 свідомо не виконував належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково, має намір виїхати за межі України або робить це з метою ухилення від виконання судового рішення, та останньому взагалі відомо, що відносно нього відкрите виконавче провадження №68863078, про стягнення на користь КНМП «Кременчуцька міська лікарня «Правобережна» 10808 грн 36 коп., на підставі Виконавчого листа № 537/6642/21 від 18.04.2022 Крюківським районним судом міста Кременчука.

Тобто державним виконавцем не надано відомостей про те у чому саме полягає ухилення боржника від виконання рішення суду та не надано відомостей про те, які саме заходи, передбачені чинним законодавством України, були ним застосовані з метою примусового стягнення за виконавчим документом.

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики від 01 лютого 2013 року щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

З аналізу наведених норм вбачається, що обов`язковою підставою для задоволення судом подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є ухиляння боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, в інтересах національної чи громадської безпеки, з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим із метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Сама по собі наявність суми заборгованості за виконавчим документом або відсутність дій стосовно добровільного погашення заборгованості не можуть свідчити про ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до ст. 12ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Отже,обов`язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов`язань покладається, в даному випаду, на державного виконавця, який звертаєтясь до суду з поданням.

Відповідно до пункта 2Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" від 24 березня 2008 р. № 261/2008, щодо врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання було видано спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27 травня 2008 р. № 25-32/463№ 25-5347, в якому зазначено, що наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, до того ж питання такого обмеження вирішується судом.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Як вбачається із змісту подання та матеріалів, відсутні будь-які дані, про те, що ОСОБА_1 має намір виїхати за кордон, не долучено доказів, які б підтверджували факт ухилення боржника від виконання зазначених зобов`язань, а також підтвердження отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та докази, які б вказували, що діяння (дії або бездіяльність) боржника є свідомі, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у даному виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

За нормами ст. 33Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

За змістом ст. 313 ЦК України, фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Враховуючи зазначений в даних актах міжнародного та цивільного законодавства принципу свободи пересування особи, за винятком обмежень, які встановлюються законом та враховуючи відсутність доказів ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання старшого державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яременка Олексія Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , а тому у задоволенні подання необхідно відмовити.

Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», суд

постановив:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яременка Олексія Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду маже бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.І.Дядечко