Ухвала

від 08.06.2023 по справі 638/18311/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/18311/17

Провадження № 2/638/180/23

УХВАЛА

Іменем України

08 червня 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря Олейник О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справуза позовомза позовомОб`єднання співвласниківбагатоквартирногобудинку«А-1»до ОСОБА_1 простягненнязаборгованості посплатівнесківна утриманняприбудинковоїтериторії -

встановив:

У листопаді 2017 року Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті внесків на утримання прибудинкової території у сумі 14338,00 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.12.2017 позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 6 ч.3 ст.121 ЦПК України (в редакції чинній на час постановлення ухвали) у зв`язку з тим, що позовна заява підлягає поверненню у разі, якщо подана заява без дотримання порядку, визначеного частиною третьою статті 118 цього Кодексу.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 03.03.2018 ухвалу суду від 05.12.2017 скасовано, а справу передано до суду для продовження розгляду.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

В судове засідання 08.06.2023 представник позивача не з`явився, був належним чином повідомленим про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутністю позивача не звертався.

08 червня 2023 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , подав на розгляд суду заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою представника позивача.

Дослідивши заяву представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що в судове засідання 10.04.2023 представник позивача не з`явився, при цьому в матеріалах справи міститься розписка уповноваженої особи позивача ОСББ «А-1» від 13.03.2023 про вручення рекомендованого поштового відправлення із повідомленням про судове засідання 10.04.2023 о 14-30 год. Таким чином сторона позивача була належним чином повідомленою про судове засідання, однак в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутністю сторони позивача до суду не надходило.

В судове засідання 08.06.2023 представник позивача повторно не з`явився, при цьому в матеріалах справи міститься розписка уповноваженої особи позивача ОСББ «А-1» від 27.04.2023 про вручення рекомендованого поштового відправлення із повідомленням про судове засідання 08.06.2023 о 14-30 год. Таким чином сторона позивача була належним чином повідомленою про судове засідання, однак в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутністю сторони позивача до суду не надходило.

Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (частини перша і друга статті 131 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20, від 12 червня 2023 року у справі № 386/497/18.

Згідно з частиною п`ятою статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).

Суд зазначає, що відповідний висновок про те, що особа зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі стосується особи, яка особисто звернулася до суду, чи належно повідомлена про розгляд справи за її участю.

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

З урахуванням зазначеного, з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, суд вважає, що наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Суд наголошує, що залишення заяви без розгляду не перешкоджає особі після усунення умов, що були підставою залишення позову без розгляду, звернутися до суду повторно.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що сторона позивача, будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи, повторно не з`явилася у судове засідання, не надіслала до суду заяв про розгляд справи за відсутності сторони позивача або обґрунтованої заяви про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку, що законних підстав для відкладення розгляду справи нема, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.257 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті внесків на утримання прибудинкової території залишити без розгляду.

Роз`яснити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «А-1», що залишення заяви без розгляду не перешкоджає особі після усунення умов, що були підставою залишення позову без розгляду, звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Шишкін