Рішення

від 28.06.2023 по справі 936/502/23

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/502/23

Провадження № 2-а/936/5/2023

28.06.2023 смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Павлюк С.С.

за участі секретаря Балаж С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Воловець в спрощеному позовному провадженні із повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обґрунтування своїх вимог вказав, що згідно постанови серії ЕАС №6884512 від 24.04.2023 на нього накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Правопорушення полягало в тому, що позивач ОСОБА_1 24.04.2023 о 17:06 год. на автодорозі Нижні Ворота-Воловець-Міжгір?я, 9км, керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив обгін попутнього транспортного засобу в перевалі, чим порушив п. 14.6 г ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.122 КУпАП. Однак, позивач зазначає, що правила дорожнього руху не порушував, обгін транспортного засобу не здійснював, складання та вручення постанови інспектором поліції відбулось в с. В.Ворота, тобто така постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 08.05.2023 у вказаній справі відкрито спрощене провадження із викликом (повідомленням) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій просить провести розгляд позову за наявними у справі документів.

В судове засідання представник відповідача не з`явився. Разом з тим, представник відповідача, інспектор поліції, який виніс постанову про адміністративне правопорушення ЕАС №6884512 від 24.04.2023, подав до суду пояснення, зазначивши, що 24.04.2023 транспортний засіб марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 здійснив обіг іншого автомобіля марки "Opel Vivaro" д.нз. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 на ділянці з обмеженою видимістю. На звукові проблискуючі маячки водій транспортного засобу «Skoda Octavia» не реагував, після переслідування автомобіль було зупинено в с. В.Ворота, що в 5 км. від місця вчинення правопорушення. Просить відмовити у задоволенні позову, оскільки в діях позивача є наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Судом встановлено, що інспектором відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Бегеш Ю.В. була винесена постанова серії ЕАС №6884512 від 24.04.2023 про те, що ОСОБА_1 24.04.2023 о 17:06 год. на автодорозі Нижні Ворота-Воловець-Міжгір?я, 9км, керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив обгін попутнього транспортного засобу в перевалі, чим порушив п. 14.6 г ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 510,00 грн.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 14.6 г Правил дорожнього руху України визначено, що обгін заборонено: у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості;

Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч.1 ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч.1 ст.122 КУпАП.

Як вбачається із письмових пояснень свідка ОСОБА_2 від 24.04.2023, які надано інспектором відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Бегеш Ю.В., 24.04.2023 близько 16:40 год. він рухався на своєму автомобілі марки "Opel Vivaro" д.нз. НОМЕР_2 по автодорозі Нижні Ворота-Воловець-Міжгір?я, на перевалі на під?їзді до с. В.Ворота зі сторони смт. Воловець на повороті, його транспортний засіб обігнав інший автомобіль марки «Skoda Octavia», перетнувши при цьому суцільну лінію та створивши аварійну ситуацію.

В даному випадку ОСОБА_2 безпосередньо став свідком вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що виразилось у здійсненні обгону його транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, при цьому перетнувши суцільну лінію.

Між тим, позивач, заперечуючи свою провину, покликається на те, що постанова винесена не на місці вчинення правопорушення, а в іншому населеному пункті.

Дані твердження позивача не заслуговують на увагу, оскільки згідно пояснень працівника поліції, ОСОБА_1 на звуковий та світловий сигнал не реагував, а тому оскаржувана постанова була складена на місці зупинки.

Також не заслуговує на увагу твердження позивача про те, що останній здійснював маневр об`їзду припаркованих на узбіччі автомобілів, оскільки таке спростовується поясненням водія ОСОБА_2 .

Крім цього, порушення процедури складення адмінматеріалів може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись із його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: унаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, таке порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. З огляду на розумність та доцільність міркувань, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно визначати не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Водночас не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно процедурних порушень, залежно від їх характеру, такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про суто формальні порушення, взагалі не впливають на його дійсність. Процедурні порушення, допущені контролюючим органом під час розгляду справи про правопорушення, не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження факту правопорушення. Процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про правопорушення рішення. Натомість учинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та на наслідки.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 24 жовтня 2018 року у справі № 826/11783/14, від 15 травня 2019 року у справі № 826/10919/14 та від 24 жовтня 2019 року у справі №806/1243/17.

Інших доказів або пояснень, які б підтверджували факт протиправності прийняття відповідачем спірної постанови, до суду не надавалось.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» містить вимоги щодо встановлення виключно автоматичних фото і відео технічних пристроїв для забезпечення публічної безпеки та порядку.

В даному випадку, інспектор поліції відповідно до ст. 252 КУпАП оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Обставини вчинення позивачем правопорушення викладені у винесеній інспектором поліції постанові серії ЕАС №6884512 від 24.04.2023 у справі про адміністративне правопорушення, із змісту якої чітко вбачаються час та місце вчинення правопорушення, а також особа, яку притягнуто до відповідальності.

За приписами закону про адміністративні правопорушення розгляд справ і накладення штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, підстави для відкладення таких контролюючих функцій не передбачено.

Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення, в іншому випадку правомірність дій водія доводиться у судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень, з можливістю скористатись правовою допомогою.

Таким чином, при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, суд вважає, що інспектор поліції діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 ст. 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно п. 2 розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема, ч.ч. 1,2,3 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що справу про адміністративне правопорушення стосовно порушення позивачем 24.04.2023 вимог п. 14.6 г ПДР, що виразилось у порушенні правил обгону попутнього транспортного засобу, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, було розглянуто інспектором поліції.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП положення частини першої ст. 276 КУпАП, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного в конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Отже, виходячи з положень вказаного рішення Конституційного суду, розгляд справи про адміністративне правопорушення повинен відбуватись у межах адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. Водночас, згідно з положеннями КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху інспектором патрульної поліції не складається. Саме інспектор (працівник органу і підрозділу Національної поліції, який має спеціальні звання), уповноважений розглядати адміністративну справу та за результатами її розгляду виносити постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином поліцейський, який уповноважений виносити постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право здійснювати розгляд адміністративної справи на місці де було вчинено таке адміністративне правопорушення, та на місці де він несе службу саме в той час.

З огляду на вищенаведене, в судовому засіданні було встановлено, що дії інспектора поліції під час винесення постанови серія ЕАС №6884512 від 24.04.2023 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП були обґрунтованими, законними та правомірними, вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

Твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що обставини викладені в позовній заяві є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку із задоволенням позову та не сплаті судового збору позивачем при зверненні до суду, суд, з метою дотримання права позивача на судовий захист, вважає за можливим компенсувати такий за рахунок держави.

Керуючись ст.2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. 286, 293, п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Cуддя Павлюк С.С.