Ухвала

від 22.06.2023 по справі 755/7914/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/7914/23

Провадження №: 2-о/755/296/23

"22" червня 2023 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Носівська об`єднана територіальна громада в особі Носівської міської ради Чернігівської області, про встановлення факту родинних відносин та факту належності правовстановлюючого документу,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Носівська об`єднана територіальна громада в особі Носівської міської ради Чернігівської області, про встановлення факту родинних відносин та факту належності правовстановлюючого документу.

Відповідно до змісту заявлених вимог, ОСОБА_1 просить:

- встановити факт родинних відносин про те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є моєю матір`ю;

- встановити факт, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №849231, виданий 15.07.2008 року Носівською районною державною адміністрацією на земельні ділянки, що знаходяться на території Носівської міської ради (раніше Іржавецької сільської ради Носівського району) Чернігівської області площею 2,37 га, кадастровий номер 7423881400:02:001:0162 та площею 0,31 га, кадастровий номер 7423881400:02:001:0724, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім`я ОСОБА_3 , належать ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Необхідність встановлення вищевказаних фактів обґрунтовується тим, що через невідповідність запису заявник не може отримати спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд виходить з того, що згідно зі ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В свою чергу, частиною другою вищевказаної статті передбачено, що судочинство здійснюється в порядку наказного, позовного та окремого провадження.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (частини третя та четверта ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 та ч.2 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст.315 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини третьої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Фактичний аналіз вимог заявника свідчить, що вони стосуються встановлення факту тотожності особи та пов`язані із Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №849231 від 15.07.2008 року, виданим на ім`я ОСОБА_3 , в той час як заявник має на меті отримати спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно роз`яснень, викладених у п. 1 та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - Постанова Пленуму), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 12 Постанови, при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об`єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, на підставі п.6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Звертаючись з заявою до суду, заявник просить встановити факт тотожності фізичної особи ОСОБА_3 , на ім`я якої видано правовстановлюючий документ (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №849231 від 15.07.2008 року), з фізичною особою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що суперечить вимогам, викладеним у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», оскільки судами тотожність особи не встановлюється.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів ( ч. 2 ст. 318 ЦПК України)

Приймаючи до уваги положенняст.318 ЦПК України, неможливість одержання або відновлення заявником документу, що засвідчує факт, який має юридичне значення, є необхідною умовою для розгляду даної категорії справ у порядку окремого провадження.

Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в установленому порядку, а саме згідно Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суддя вважає, що дана заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження в цивільному судочинстві зважаючи на положення п.п.1, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, наслідком чого, у відповідності до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, є відмова у відкритті провадження у справі та повернення заяви зі всіма додатками заявнику.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 258 - 260, 315, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Носівська об`єднана територіальна громада в особі Носівської міської ради Чернігівської області, про встановлення факту родинних відносин та факту належності правовстановлюючого документу.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України.

Суддя: І.В.Коваленко