Рішення

від 28.06.2023 по справі 500/1478/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1478/23

28 червня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬ-ПРОФІ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬ-ПРОФІ" (далі позивач, ТОВ "СТАЛЬ-ПРОФІ") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці (далі відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000038/1 від 27.03.2023;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000048 та повернути надмірно сплачену суму у розмірі 51397,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "СТАЛЬ-ПРОФІ" для здійснення митною оформлення ввезеного на територію України товару подано до Тернопільської митниці митну декларацію №23UA403070000377U8 від 27.03.2023, в якій визначено митну вартість, що включає вартість самого товару за ціною договору та послуги перевезення, у розмірі 22960,64 дол. США. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем додані всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі МК України), а відтак у митного органу були відсутні підстави для відмови в митному оформленні товару за основним методом і переходу до резервного.

Позивач вказує, що не має доступу до транспортної документації між MAERSK А/S та РКР CARGO CONNECT SPZ.0.0 так як це приватно-правові відносини інших компаній, а ТОВ "СТАЛЬ-ПРОФІ" уклало договір на перевезення з MAERSK A/S. Позивач не має у своєму віданні рахунок про перевезення залізничним транспортом товару, банківський платіжний документ та договір між MAERSK UKRAINE LTD. і РКР CARGO CONNECT SPZ.0.0., а при формуванні митної вартості товару користувалось ціною згідно з наданою довідкою від MAERSK А/S про транспортні витрати № 141 від 17.03.2023.

Митному органу було надіслано лист-роз`яснення, в якому зокрема було вказано, що на ціну товару, а саме на дріт з кремнієво-марганцевої сталі, впливає ціна сировини на ринку металів ціна на катанку. У листопаді 2022 року ціна на катанку знизилась на 32% відносно цін липня 2022 року, що призвело до здешевлення кінцевого виробу. Також 2022 рік став роком суттєвого зниження цін на морське перевезення (Фрахт), а що стосується наземного транзиту вантажу з порту Гданська до кордону України, то з метою зниження вартості кінцевого продукту ТОВ "СТАЛЬ-ПРОФІ" почало користуватись залізничним транспортом. Вище перераховані фактори напряму вплинули на зниження собівартості продукції та, як наслідок, митної вартості.

Сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Довід відповідача про те, що при виконанні митних формальностей за митною декларацією спрацювала форма контролю системи управління ризиками щодо необхідності здійснити посилений контроль правильності визначення митної вартості товарів, витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, не стосується обставин, які мають виключне значення для коригування задекларованої позивачем митної вартості товару. Спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.

За таких підстав, вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000038/1 від 27.03.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000048 від 27.03.2023 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 19.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, 04.05.2023 Тернопільською митницею подано до суду відзив на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією №23UA403070000377U8 від 27.03.2023 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами опрацювання виявлено, що до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати видана MAERSK UKRAINE LTD., проте у накладній УМВС наявна інформація, щодо перевізника PKP CARGO CONNECT SPZ.O.O. Відповідна інформація, яка б підтверджувала причетність до перевезення залізничним сполученням MAERSK UKRAINE LTD. відсутня, а саме: відсутній рахунок про перевезення, банківський платіжний документ та договір між MAERSK UKRAINE LTD. і CARGO CONNECT SPZ.O.O.

Таким чином, вище перелічені фактори вказують на наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості № UA403070/2023/000038/1 від 27.03.2023 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, згідно митної декларації від 17.02.2023 № UA403030/2023/004465 на рівні 1,205848 дол. США/кг.

З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.

Ухвалою суду від 28.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотанні Тернопільської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та клопотанні ТОВ "СТАЛЬ-ПРОФІ" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що 10.10.2022 між компанією BESTONE GROUP INC. (Китай), продавець, та ТОВ "СТАЛЬ-ПРОФІ" (Україна), покупець, укладено зовнішньоекономічний контракт № SP102210, на виконання якого згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №BGI22UA79 від 14.11.2022, позивачем на митну територію України ввезено товар.

27.03.2023 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію №23UA403070000377U8, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Дріт легований із кремнієво-марганцевої сталі з мідним покриттям без заповнення флюсовими матеріалами призначений для зварювання: зварювальний дріт ER70S-6 0.8 mm D100 - 0.9 кг, намотаний на котушку 4000 шт; зварювальний дріт ER70S-6 1.0 mm D270 - 15 кг, намотаний на котушку 504 шт; зварювальний дріт ER70S-6 1.2 mm D270 - 15 кг, намотаний на котушку 864 шт; зварювальний дріт (пруток) ER70S-6 1.6 mm - 5 кг, у пластиковому боксі 50 шт; зварювальний дріт (пруток) ER70S-6 2.4 mm - 5 кг, у пластиковому боксі 50 шт; зварювальний дріт (пруток) ER70S-6 3.2 mm - 5 кг, у пластиковому боксі 50 шт; Торговельна марка: GRADIENT. Виробник: BESTONE GROUP INC. Країна виробництва: Китай (CN).".

Одночасно із митною декларацією надано ряд документів, зокрема для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення: сертифікат якості від 20.12.2022; пакувальний лист № BGI22UA79 від 14.11.2022; рахунок-фактура (інвойс) № BGI22UA79 від 14.11.2022; коносамент № 1KT800222 від 15.01.2023; накладна УМВС № 287037 від 20.03.2023; декларація про походження товару № BGI22UA 79 від 14.11.2022; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 3 від 12.01.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 141 від 17.03.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № SP102210 від 10.10.2022; договір про надання послуг митного брокера № 20/03 ЗКТ від 01.03.2023; технічні характеристики від 27.03.2023.

Під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Також, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: "Підстава п.3.3.4 Переліку індикаторів ризику, які можуть використовуватись посадовими особами митниць для обрання форм та обсягів митного контролю на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.".

27.03.2023 уповноваженій особі декларанта було направлено електронним повідомленням вимогу про надання додаткових документів у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось). Відповідно до ч.2 ст.53 МК України надати документи якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МК України надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

На вимогу митного органу уповноваженою особою декларанта подано: лист №01-2303 від 23.03.2023; прайс-лист від 14.11.2022; копія митної декларації країни відправлення № 20230110173431454 від 15.01.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті № 17 від 27.02.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті № 15 від 24.02.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653207071 від 24.02.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653207101 від 24.02.2023; договір (контракт) про перевезення № UA00252669 від 01.10.2022.

За результатами розгляду поданої митної декларації №23UA403070000377U8 від 27.03.2023 та доданих до неї документів, Тернопільською митницею 27.03.2023 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000038/1, яким визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом.

Зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МК України надати (за наявності) такі додаткові документи: висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Встановлено, що до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати видана MAERSK UKRAINE LTD., хоча у накладній УМВС наявна інформація, щодо перевізника PKP CARGO CONNECT SPZ.O.O. Відповідна інформація, яка б підтверджувала причетність до перевезення залізничним сполученням MAERSK UKRAINE LTD. відсутня, а саме відсутній рахунок про перевезення, банківський платіжний документ та договір між MAERSK UKRAINE LTD. і CARGO CONNECT SPZ.O.O. Враховуючи вищезазначене, виникли сумніви дійсності цих документів. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Декларантом подані додатково такі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: прайс-лист від 14.11.2022, копію митної декларації країни відправлення від 15.01.2023 №20230110173431454, договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 01.10.2022 №UA00252669, рахунок-фактура про перевезення морським видом транспорту включно вантажно-розвантажувальні роботи (порт призначення), документацій ний збір (порт призначення) від 24.02.2023 №5653207071, рахунок про перевезення "Inland Landside Haulage" від 24.02.2023 №5653207101 без чіткого зазначення відповідного маршруту слідування (з якого місця відправлення до місця призначення), банківський платіжний документ про здійснене перевезення від 24.02.2023 №15 із посиланням також на рахунок від 20.02.2023 №5653205930 який не заявлений та не долучений до митної декларації, банківський платіжний документ про здійснене перевезення від 27.02.2023 №17.

Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах за митною декларацією від 17.02.2023 №UA403030/2023/004465 на рівні 1,205848 дол. США/кг.

27.03.2023 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000048.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Як встановлено судом, поданий декларантом позивача до митного оформлення документ рахунок-фактура (інвойс) №BGI22UA79 від 14.11.2022 за назвою і змістом відповідає вимогам п.3 ч.2 ст.53 МК України.

На виконання п.2 ч.2 ст.53 МК України ТОВ "СТАЛЬ-ПРОФІ" представлено зовнішньоекономічний контракт № SP102210 від 10.10.2022 та доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткові угоди № 1 від 12.10.2022 та № 2 від 01.12.2022.

Митному органу надано і транспортні (перевізні) документи, зазначені в п.6 ч.2 ст.53 МК України, серед яких: довідка № 141 від 17.03.2023, договір (контракт) про перевезення № UA00252669 від 01.10.2022, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653207071 від 24.02.2023 та №5653207101 від 24.02.2023, платіжні інструкції в іноземній валюті № 17 від 27.02.2023 та № 15 від 24.02.2023, коносамент № 1KT800222 від 15.01.2023.

Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №3 від 12.01.2023, поданий декларантом позивача до митного оформлення та передбачений п.4 ч.2 ст.53 МК України.

Перелік документів, визначений в п.7-8 ч.2 ст.53 МК України (ліцензія на імпорт товару, страхові документи) не стосуються спірних правовідносин.

Відсутні підстави, наведені у ч.5, 6 ст.52 МК України, і для подання позивачем декларації митної вартості згідно п.1 ч.2 ст.53 МК України.

Водночас, декларантом позивача до митного оформлення надано прайс-лист від 14.11.2022 відповідно до п.6 ч.3 ст.53 МК України та митну декларацію країни відправлення № 20230110173431454 від 15.01.2023 згідно з п.7 ч.3 ст.53 МК України.

Положеннями ч.1 ст.57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Згідно з ч.2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.3 ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно ч.5 ст.57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

У відповідності до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України).

Згідно ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом ч.5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митній декларації №23UA403070000377U8 від 27.03.2023, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною контракту.

Вартість придбаного ТОВ "СТАЛЬ-ПРОФІ" у компанії BESTONE GROUP INC. товару підтверджуються: зовнішньоекономічним контрактом № SP102210 від 10.10.2022 з доповненнями до зовнішньоекономічного договору (контракту) додатковими угодами № 1 від 12.10.2022 та № 2 від 01.12.2022, рахунком-фактурою (інвойс) № BGI22UA79 від 14.11.2022, платіжним документом, що підтверджує вартість товару № 3 від 12.01.2023, прайс-листом від 14.11.2022, накладною УМВС № 287037 від 20.03.2023, декларацію про походження товару № BGI22UA 79 від 14.11.2022, пакувальним листом № BGI22UA79 від 14.11.2022, коносаментом № 1KT800222 від 15.01.2023, документом, що підтверджує вартість перевезення товару № 141 від 17.03.2023, договором (контрактом) про перевезення № UA00252669 від 01.10.2022, рахунками-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653207071 від 24.02.2023 та №5653207101 від 24.02.2023, платіжними інструкціями в іноземній валюті № 17 від 27.02.2023 та № 15 від 24.02.2023, а також копією митної декларації країни відправлення № 20230110173431454 від 15.01.2023.

В той же час, відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати, видану MAERSK UKRAINE LTD., хоча у накладній УМВС наявна інформація, щодо перевізника PKP CARGO CONNECT SPZ.O.O. На думку відповідача, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі, оскільки інформація, яка б підтверджувала причетність до перевезення залізничним сполученням MAERSK UKRAINE LTD. відсутня, а саме відсутній рахунок про перевезення, банківський платіжний документ та договір між MAERSK UKRAINE LTD. і CARGO CONNECT SPZ.O.O.

За змістом договору № UA00252669 від 01.10.2022 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів, його сторонами є перевізник MAERSK А/S і як агент Maersk Line, Limited (MLL), діюча під торговельними марками Maersk, Safmarine та Sealand Americas, та замовник ТОВ "СТАЛЬ-ПРОФІ".

Відповідно до довідки MAERSK А/S № 141 від 17.03.2023, вартість перевезення вантажу, яке здійснювалось з порту Кингдао, Китай, до порту Гданськ, Польща, контейнеру за коносаментом № 1KT800222 склала 1367,86 дол. США: морський фрахт 1099 дол. США, вантажо-розвантажувальні роботи (порт призначення) 215,09 дол. США, документаційний збір (порт призначення) 53,77 дол. США. Вартість залізничного перевезення з Гданськ, Польща, до кордону України склала 900 дол. США за кожен контейнер.

На підтвердження вартості перевезення, що була включена у митну вартість товару, декларантом позивача надано також як рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653207071 від 24.02.2023 та №5653207101 від 24.02.2023, так і платіжні інструкції в іноземній валюті № 17 від 27.02.2023 та № 15 від 24.02.2023.

Натомість договір між MAERSK А/S і CARGO CONNECT SPZ.O.O., за участі ТОВ "СТАЛЬ-ПРОФІ" він не укладався, а тому такий у позивача відсутній, як і банківський платіжний документ та рахунок про перевезення безпосереднім перевізником залізничним сполученням.

Також позивачем надано роз`яснення митному органу, в якому зокрема вказано, що на ціни товару впливає ціна сировини на ринку металів, а саме на катанку. Вона є вотильною і змінюється щотижня згідно з тенденціями світового ринку. Тернопільській митниці позивачем надано графік зміни ціни на Шанхайській біржі (ShF), де закуповує сировину постачальник позивача BESTONE GROUP INC. На сірій плашці відмічено період розміщення замовлення згідно з інвойсом № BGI22UA79 від 14.11.2022 на катанку. У листопаді 2022 року, ціна на катанку знизилась на 32% відносно цін липня 2022 року, що призвело до здешевлення кінцевого виробу. Водночас 2022 рік став роком суттєвого зниження цін на морське перевезення (фрахт). Так лінія Maersk, якою користується ТОВ "СТАЛЬ-ПРОФІ" регулярно, знизила ціни у 7-8 разів порівняно з 2021 роком, довівши їх до 1099 дол. США за фрахт з порту Циндао (Китай) до порту Гданська (Польща), що відображено у довідці про транспортні витрати № 141 від 17.03.2023, яка додана до комплекту. Ще у липні 2022 року відповідний фрахт коштував 2400 дол. США, про що свідчать дані попередніх оформлень. З метою зниження вартості кінцевого продукту позивач почав користуватись також залізничним транспортом. Вищеперераховані фактори напряму вплинули на зниження собівартості продукції та, як наслідок, митної вартості.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.

З огляду на це, митний орган може витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Отже, декларант позивача надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару, і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Також суд вважає за необхідне відзначити, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію, отриманою за результатами здійснення митного контролю, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (ч.5 ст.54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм ч.3 ст.53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Згідно з п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог ст.55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про те, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000038/1 від 27.03.2023, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2023/000048 від 27.03.2023 критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з цим, згідно з ч.1, 3 ст.301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.43.4 ст.43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Суд зауважує, що на момент звернення позивача до суду і на час винесення судового рішення спору про повернення надмірно сплачених ним митних платежів, у зв`язку зі скасуванням оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, не існувало.

Також суд не може втручатися в дискрецію органів виконавчої влади та зобов`язувати митний орган повернути позивачу сплачену ним суму фінансової гарантії. Відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені, так як митний орган може на підставі поданої позивачем заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів підготувати висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подати його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

При цьому виключно до компетенції органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, належить повернення надмірно сплачених митних платежів на підставі відповідних висновків митних органів.

За приписами ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога позивача повернути надмірно сплачену суму у розмірі 51397,94 грн. є передчасною та задоволенню не підлягає, адже спір в цій частині фактично не існує.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позов підлягає до задоволення частково, то суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору розмірі 5000,00 грн. відповідно до платіжних інструкцій №87 від 10.04.2023 на суму 2684,00 грн. та №88 від 10.04.2023 на суму 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000038/1 від 27.03.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2023/000048 від 27.03.2023, прийняту Тернопільською митницею.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬ-ПРОФІ" судовий збір у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 28 червня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬ-ПРОФІ" (місцезнаходження: Балтська дорога, 15, м.Одеса, Одеська область, 65042, код ЄДРПОУ: 44701907);

відповідач: - Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул.Текстильна, 38, м.Тернопіль, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).

Головуючий суддяМандзій О.П.