Постанова

від 28.06.2023 по справі 440/7735/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 р. Справа № 440/7735/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Курило Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2022, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 09.11.22 по справі № 440/7735/22

за позовом Приватного підприємства "ЕВЕРЕСТ"

до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "ЕВЕРЕСТ", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 25 серпня 2022 року № 7255839/25157493.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №7255839/25157493 від 25 серпня 2022 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем до контролюючого органу надані всі необхідні пояснення та документи, які були достатніми для прийняття рішення про врахування таблиці даних платника податку на додану вартість, які податковий орган не перевірив, не взяв до уваги, натомість, прийняв оскаржуване рішення, яким порушив права та законні інтереси позивача.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 позов Приватного підприємства "Еверест" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №7255839/25157493 від 25 серпня 2022 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства "Еверест" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем, Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що комісією центрального рівня за наслідками розгляду документів, наданих позивачем в електронному вигляді до таблиці даних платника податку та аналізу наявної інформації в інформаційних системах ДПС встановлено, що позивач надає послуги з перевезення небезпечних вантажів (нафтопродуктів) автомобілями-бензовозами на території України та оптову торгівлю пальним. Для здійснення господарської діяльності позивач використовує як власні, так і орендовані основні засоби, зокрема, вантажні сідлові тягачі, автоцистерну, газову АЗС, автостоянку з охороною, офісне приміщення. Однак, позивачем не надано до поданої таблиці даних платника податку в електронному вигляді копії платіжних доручень чи банківських виписок, що підтверджують оплату за дане орендоване майно та ліцензії на право торгівлі пальним. Крім того, в поясненнях до таблиці даних платника податку, відсутні посилання на податкову та іншу звітність підприємства, що свідчить про недотримання порядку подання таблиці даних платника податку, передбаченого пунктом 14 Постанови №1165.

Також, згідно з наявною в інформаційних системах ДПС податковою інформацією та даними аналізу Єдиного реєстру податкових накладних за 2021-2022 роки окремі покупці транспортних послуг позивача відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою №1165, включені контролюючими органами до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку ((зокрема, але не виключно: TOB "АСТ АВТОМАТИКА" (код ЄДРПОУ 34273520), ТОВ "МЕРКУРІЙ-2017" (код ЄДРПОУ 41804095), ТОВ "РЕАЖОМ СИСТЕМ" (код ЄДРПОУ 42729255), TOB "ЕКО АГАТ" (код ЄДРПОУ 41854209), TOB "ХІМЦЕНТР 99" (код ЄДРПОУ 40407351), ТОВ "ВАЛЕС" (код ЄДРПОУ 31758687), ТОВ "АГЕНА" (код ЄДРПОУ 38992094)).

Крім того, за даними аналізу Єдиного реєстру податкових накладних, позивачем протягом 2021-2022 року до податкового кредиту включено автомобіль Toyota RAV4 2.5 Hybrid та запчастини до нього, однак в поясненнях до таблиці даних платника податку відсутня інформація щодо подальшого використання зазначеного автомобіля в господарській діяльності.

Також, позивачем не подано повідомлення за формою 20-ОПП із зазначенням даного об`єкту оподаткування.

Отже, платником податків недотримано вимоги п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". У зв`язку з чим, комісією центрального рівня колегіально, з урахуванням вимог чинного законодавства прийнято рішення від 25.08.2022 № 7255839/25157493 про неврахування таблиці даних платника податків.

Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення без змін.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ПП "Еверест" (код ЄДРПОУ 25157493) зареєстровано як юридична особа 12 листопада 1997 року, номер запису 1 585 120 0000 002218.

Основний вид діяльності: 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

Приватному підприємству "Еверест" видано ліцензію Головавтотрансінспекції Серії АГ № 588769 на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом. Строк дії з 06 квітня 2011 року - необмежений.

19 серпня 2022 року ПП "Еверест" направлено до контролюючого органу Таблицю даних платника податку на додану вартість, форма якої затверджена у Додатку 5 до Порядку №1165, разом із поясненнями до таблиці даних платника податку на додану вартість вих. №01-07 від 01 липня 2022 року та документами, копії яких містяться у матеріалах справи.

23 серпня 2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про врахування таблиці даних платника податку на додану вартість №7240845/25157493, яким за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 19 серпня 2022 року за №9162428592, відповідно до пункту 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, прийнято рішення про її врахування.

У подальшому, 25 серпня 2022 року, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №7255839/25157493, яким відповідно до пункту 19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, комісією Державної податкової служби України прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 19 серпня 2022 року за №9162428592, врахованої згідно з рішенням комісії від 23 серпня 2022 року № 7240845/25157493.

Підставою для відмови у врахуванні таблиці даних слугувала наявність у контролюючих органів податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Позивач вважаючи рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 7240845/25157493 від 25 серпня 2022 року протиправним, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з підстав його обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 стаття 1 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З 01 лютого 2020 року набрав чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, що визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом 2 Порядку №1165 визначено, що таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктами 12-16 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P

Судовим розглядом встановлено, що 19 серпня 2022 року ПП "Еверест" направлено до контролюючого органу Таблицю даних платника податку на додану вартість, форма якої затверджена у Додатку 5 до Порядку №1165, разом із поясненнями до таблиці даних платника податку на додану вартість вих. № 01-07 від 01 липня 2022 року та документами, копії яких містяться у матеріалах справи.

23 серпня 2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про врахування таблиці даних платника податку на додану вартість №7240845/25157493, яким за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 19 серпня 2022 року за № 9162428592, відповідно до пункту 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, прийнято рішення про її врахування.

У подальшому, 25 серпня 2022 року, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №7255839/25157493, яким відповідно до пункту 19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, комісією Державної податкової служби України прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 19 серпня 2022 року за №9162428592, врахованої згідно з рішенням комісії від 23 серпня 2022 року № 7240845/25157493.

Пунктом 17 Порядку № 1165 встановлено, що у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

За змістом приписів пунктів 19 та 20 Порядку № 1165 у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Однак, у оскаржуваному рішенні не зазначено, яка саме інформація в таблиці даних платника податку, яка врахована, є недостовірною інформацією та на підставі якої податкової інформації зроблено такий висновок.

Натомість, в якості підстави для неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість у цьому рішенні зазначено виключно про наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

За визначенням підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Статтею 16 Закону України "Про інформацію" передбачено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Згідно із пунктом 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у оскаржуваному рішенні відповідачем вказано загальну причину неврахування таблиці даних платника податку, не конкретизовано, яка податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, наявна в контролюючого органу.

Оспорюване рішення не містить посилання на відомості і дані, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до пунктів 45, 46 Порядку № 1165 розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Дослідивши наявний в матеріалах справи протокол засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 25 серпня 2022 року № 415, у якому зафіксовано розгляд таблиці ПП "Еверест", за результатами розгляду якого прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Разом з тим, у даному протоколі відсутні відомості про конкретну податкову інформацію, що свідчить про здійснення платником податку ПП "Еверест" ризикових операцій, у додатку до протоколу міститься примітка виключно про наявність податкової інформації без жодної конкретизації, що це за інформація.

Згідно із додатком 3 до Порядку № 1165 Критерії ризиковості здійснення операцій:

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Колегія суддів зазначає, що даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

В оскаржуваному рішенні від 25 серпня 2022 року № 7255839/25157493 комісією з питань зупинення реєстарції податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстаі подактових накладних у якості підстави прийняття рішення зазначено наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій .

Тобто, у спірному рішенні не зазначено суть наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких зафіксовані такі операції.

Отже відповідач, Державна податкова служба України, приймаючи спірне рішення, обмежився лише загальною оцінкою, не навівши ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій та назв підприємств, що задіяні в таких операціях тощо.

До матеріалів справи ГУ ДПС у Полтавській області на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення не надано податкової інформації про ризикові операції, а також не повідомлено в судовому процесі відомостей щодо того, в якому виді така інформація існувала на час прийняття Комісією рішення від 25 серпня 2022 року № 7255839/25157493.

Колегія суддів зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Втім, відповідачами не надано жодного доказу, який би досліджувався в ході засідань Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу його прийняття.

Колегія суддів зазначає, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що задіяні в таких операціях в спірних рішеннях, відповідач, Державна податкова служба України, фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняте необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно доводів апелянта про наявну в інформаційних системах ДПС податкову інформацію та за даними аналізу Єдиного реєстру податкових накладних за 2021-2022 роки окремі покупці транспортних послуг позивача відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою №1165, включені контролюючими органами до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку ((зокрема, але не виключно: TOB "АСТ АВТОМАТИКА" (код ЄДРПОУ 34273520), ТОВ "МЕРКУРІЙ-2017" (код ЄДРПОУ 41804095), ТОВ "РЕАЖОМ СИСТЕМ" (код ЄДРПОУ 42729255), TOB "ЕКО АГАТ" (код ЄДРПОУ 41854209), TOB "ХІМЦЕНТР 99" (код ЄДРПОУ 40407351), ТОВ "ВАЛЕС" (код ЄДРПОУ 31758687), ТОВ "АГЕНА" (код ЄДРПОУ 38992094)), колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 61 Конституції України закріплений принцип індивідуальної юридичної відповідальності.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Таким чином, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 04.06.2020 по справі № 340/422/19, від 23.07.2020 по справі № 816/1122/16.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливо допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Вказана позиція суду апеляційної інстанції відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 30.05.2019 у справі №820/1009/17, від 03.04.2020 у справі №160/4200/19, від 10.04.2020 у справі №440/1082/19, від 16.04.2020 у справі №805/5017/15-а.

Так, позивач не може нести відповідальність за порушення податкового або іншого законодавства з боку його контрагентів, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність суб`єкт господарювання від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

Законом України від 17.07.97 №475/97-ВР ВРУ ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Перший протокол і протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції. Згідно з частиною 1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надала ВРУ, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини в справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив таке. Якщо держава за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи в зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховуються при операціях постачання, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карає покупця товарів (послуг), що повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза контролем одержувача і щодо якого не було коштів відстеження та забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі й порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Щодо ненадання інформації стосовно використання автомобіля Toyota RAV 4 2.5 Hybrid, колегія суддів зазначає, що для неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість в оскаржуваному рішенні вказано - наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, при цьому графа - "виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам" не відмічена, як підстава для прийняття оскаржуваного рішення, як і не відмічена графа - "інше".

За приписами пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) одним із таких критеріїв є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Разом з тим, відповідачем не обґрунтовано, у процесі провадження якої поточної діяльності під час виконання яких покладених на контролюючі органи завдань і функцій відповідач отримав податкову інформацію, що, на думку відповідача, визначає ризиковість здійснення господарської операції, відповідачем не зазначено, у яких саме поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (не наведено реквізитів таких документів) була зазначена така господарська операція.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Колегія суддів зазначає, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18).

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Європейським судом з прав людини у пункті 36 рішення по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 01 липня 2003 року, яке відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3477 підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 по справі № 440/7735/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Мельнікова Л.В. Курило