Постанова

від 27.06.2023 по справі 520/1519/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 р.Справа № 520/1519/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 (суддя Ніколаєва О.В.; м. Харків) по справі № 520/1519/23

за позовом ОСОБА_1

до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішення у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) (далі по тексту також відповідач), в якому просив скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пересічанської Я.В. від 29.10.2021 про закінчення виконавчого провадження № 60573059 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду №520/11006/18 від 06.11.2019.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення Харківського окружного адміністратив ного суду від 13 вересня 2019 р. у справі № 520/11006/18 було зобов`язано відповідача у тій справі донарахувати та виплачувати позивачу грошову компенсацію на бензин, ре монт і технічне обслуговування мого легкового автомобіля відповідно до вимог Порядку №228, починаючи з 2017 року у розмірі відповідно 22 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць. Вказана виплата немає разового характеру, а здійснюється щорічно - рівними частинами двічі на рік - у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення. На переконання позивача, вказана грошова компенсація підлягає виплаті доки існують правові підстави для цього, оскільки судовим рішенням № 520/11006/18, примусове виконання якого закінчене спірною постановою, такі строки не обмежені, отже вказане судове рішення не є виконаним, а боржник незаконно припинив його виконання, здійснивши розрахунок грошової компенсації лише за період з 01.01.2017 по 31.12.2020. Вважає, що у державного виконавця були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження, а суд першої інстанції при вирішенні справи не врахував положення п. 5 Порядку № 228 та дійшов помилкових висновків відмовляючи позивачу у задоволенні позову.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов`язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 у справі №520/11006/18, зокрема, зобов`язано Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області (вулиця Освіти, 17, місто Барвінкове, Харківська область, 64701, код ЄДРПОУ: 03196363) донарахувати та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за постановою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 у справі №611/26/17 грошову компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування ОСОБА_1 легкового автомобіля відповідно до вимог Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 №228, починаючи з 2017 року у розмірі відповідно 22% прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць.

Вказане рішення набрало законної сили 16.10.2019 та 06.11.2019 видано відповідний виконавчий лист.

За вказаним виконавчим листом за заявою стягувача ОСОБА_1 , постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Харків) Барсегяном Арутюном 12.11.2019 відкрито виконавче провадження №60573059.

Одночасно із цим, 12.11.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Харків) також було прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні №660573059 у розмірі 157,00 грн. та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 692,00 грн.

У зв`язку з невиконанням у добровільному порядку рішення суду державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Харків) Пікулою Вікторією 29.11.2019 прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

У зв`язку з повторним невиконанням у добровільному порядку рішення суду державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Харків) Пікулою Вікторією 11.02.2020 прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн..

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що листом боржник повідомив управління про те, що розрахунок грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування з 01.01.2017 по 31.12.2020. Виплата грошової компенсації на бензин, ремонт та технічне обслуговування легкового автомобіля ОСОБА_1 здійснена 29.12.2020 Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у сумі 143 229,00 грн. на особовий рахунок стягувача, відкритий у Барвінківському відділенні Ощадбанку відповідно до платіжного доручення №144.

У зв`язку з повним виконанням рішення державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Харків) Пересічанською Яною Володимирівною постановою від 29.10.2021 закінчено виконавче провадження №60573059 на підставі пункту 9 частини першої статті 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач, вважаючи вказану постанову протиправною і такою, що винесена передчасно, звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Управлінням соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області на виконання рішення у справі №520/11006/18 фактично проведено нарахування та виплату останньому спірної грошової компенсації з 01.01.2017 по 31.12.2020 у сумі 143 229,00 грн, відтак у державного виконавця були відсутні правові підстави вважати, що рішення суду відповідачем не виконано.

За висновком суду, позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права, оскільки позивач фактично не погоджується з нарахуванням та виплатою спірної грошової компенсації за 2021 рік, проте рішення суду, яке підлягало виконанню, не містить вказівок щодо нарахування та виплати позивачу спірної грошової компенсації на майбутнє.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ст.129-1 Конституції суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України встановлено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин (далі - Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом

За приписами пункту 11 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Приписами частини третьої статті 39 Закону України №1404 встановлено, що у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Учасниками справи не оспорюється, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 у справі №520/11006/18 зобов`язано Управління соціального захисту населення Барвінківської РДА Харківської області донарахувати та виплачувати позивачу грошову компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування легкового автомобіля відповідно до вимог Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 №228, у розмірі відповідно 22% прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць, починаючи з 2017 року.

Тобто у вказаному судовому рішенні визначено лише дату, з якої Управління соціального захисту населення Барвінківської РДА Харківської області зобов`язано здійснювати нарахування та виплату ОСОБА_1 такої компенсації та не обмежено її кінцевим періодом або строком.

Визначаючи характер цієї виплати колегія суддів враховує положення Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 №228, п. 1, 5 якого встановлено, що грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування (далі - компенсації) виплачуються особам з інвалідністю, законним представникам недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення автомобілями.

Компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік - у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення.

Таким чином, виплата вказаної компенсації не носить разового характеру, а здійснюється на постійній основі, двічі на рік рівними частинами протягом невизначеного періоду часу, тобто цей вид виплат не є строковим.

Відтак, враховуючи, що у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 у справі № 520/11006/18 не визначено кінцевої дати періоду, протягом якого відповідачу необхідно здійснювати нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування легкового автомобіля відповідно до Порядку № 228, то здійснення таких виплат повинно продовжуватись до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов соціального забезпечення одержувача.

Приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.10.2021 ВП № 60573059 з виконання виконавчого листа № 520/11006/18, державний виконавець врахував лист боржника про те, що на виконання судового рішення управлінням здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, та дійшов висновку, що рішення суду по справі № 520/11006/18 виконано боржником у повному обсязі.

У свою чергу, вказана постанова не містить посилання на обставини, за яких боржник звільняється від обов`язку, покладеного на нього судовим рішенням по справі № 520/11006/18, від здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 цієї компенсації відповідно до Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 228 у розмірі 22% прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць, зокрема, у 2021 році. Тобто, державний виконавець не встановив наявність обставин, за яких судове рішення по справі № 520/11006/18 могло бути фактично виконано боржником у повному обсязі.

З огляду на положення ст. 77 КАС України саме на відповідача як суб`єкта владних правовідносин покладено обов`язок довести правомірність свого рішення.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення про закінчення виконавчого провадження.

За встановлених обставин та наведеного правового регулювання колегія суддів дійшла висновку щодо протиправності постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.10.2021 №60573059 як такої, що винесена передчасно, за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 по справі № 520/1519/23 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пересічанської Я.В. від 29.10.2021 про закінчення виконавчого провадження №60573059 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду №520/11006/18 від 06.11.2019.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова