Ухвала

від 28.06.2023 по справі 520/4315/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 червня 2023 р.Справа № 520/4315/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,

розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 по справі № 520/4315/22

за позовом науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 року по справі № 520/4315/22 задоволено позов науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова до ГУ ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень. Повний текст рішення складено 30.01.2023 року.

01.03.2023 року, тобто у тридцятиденний строк відповідачем оскаржено судове рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 року апеляційна скарга повернута скаржнику, у зв`язку з несплатою судового збору. Копію рішення суду доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у Харківській області 16.05.2023 року о 23:25 годині, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто фактичним днем отримання є 17.05.2023 року.

13.06.2023 року ГУ ДПС у Харківській області повторно подано апеляційну скаргу, до якої додано платіжну інструкцію. Одночасно з вимогами апеляційної скарги, скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування вимог поданої заяви скаржник посилається на те, що вперше апеляційна скарга була подана у строк передбачений ст. 295 КАС України, проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. Окрім цього скаржник посилається на обставини введення з 24.02.2022 року на території України воєнного стану.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява скаржника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Судом встановлено, що первісна апеляційна скарга, подана відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 295 КАС України, була повернута скаржнику ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 року у зв`язку з несплатою судового збору за її подання.

Повернення апеляційної скарги не позбавляло скаржника права, відповідно до вимог статті 169 КАС України, на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник, звернувшись вдруге з апеляційною скаргою .

Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

Платіжна інструкцію про сплату судового збору № 00003061 від 09.06.2023 року, а вдруге з апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції 13.06.2023 року.

Колегія суддів зауважує, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «...підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».

Тобто виходячи з принципу «належного урядування» державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у цьому випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

З приводу посилання відповідача на введення з 24.02.2022 року воєнного стану на території України, суд зазначає, що безперечно, запровадження воєнного стану є обставиною, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, пропуск процесуального строку повинен мати прямий причинний зв`язок з такою обставиною. При цьому, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2101-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово був продовжений указами Президента України та діє і на даний час.

При цьому, колегія суддів зауважує, що ГУ ДПС у Харківській області жодним чином не визначилося з приводу наявності об`єктивних причин, які обумовили неможливість подання апеляційної скарги на судове рішення у період часу з 17.05.2023 року (отримання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 року про повернення апеляційної скарги) до 13.06.2023 року. Зазначена обставина не посвідчує сумлінне ставлення скаржника до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та про вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.

Та обставина, що податковий орган звернувся з первинною апеляційною скаргою у передбачений статтею 295 КАС України строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору), також не є підставою вважати пропуск зазначеного строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про визнання причин, визначених ГУ ДПС у Харківській області у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення неповажними.

На підставі наведеного та, керуючись ст. 121, 293, 295, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволені заяви Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 року у справі № 520/4315/22, визнавши наведені підстави для поновлення строку неповажними.

Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Бегунц А.О. Курило Л.В.