Постанова

від 27.06.2023 по справі 280/1061/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 червня 2023 року м. Дніпросправа № 280/1061/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року (суддя Новікова І.В.) у справі №280/1061/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Фармекс» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармекс» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 11.11.2022 №29274/6/08-01-04-05-03;

зобов`язати відповідача прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання позивачем своїх обов`язків як платника податків, щодо: подачі в належний строк декларацій з ПДВ за період з березня 2022 року і до деокупації м.Мелітополь та Запорізької області та/або скасування воєнного стану на території України; подачі податкових декларацій з податку на прибуток за І квартал 2022 року і І півріччя 2022 року та фінансових звітів (Баланс Форма 1 та Звіт про фінансові результати Форма 2) за І квартал 2022 року і І півріччя 2022 року і до деокупації м.Мелітополя та Запорізької області та/або скасування воєнного стану на території України; сплати ПДВ та податку на прибуток за період з березня 2022 року і до деокупації м.Мелітополя та Запорізької області та/або скасування воєнного стану на території України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідно до положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, позивачем подано до відповідача заяву про неможливість виконання платником податків податкових обов`язків. До заяви були подані документи, які підтверджують обставини, наведені у заяві, та вказують на неможливість виконання податкових зобов`язань внаслідок воєнного стану та бойових дій на територій, на якій перебуває підприємство. За результатом розгляду заяви та долучених документів відповідачем прийнято рішення №29274/6/08-01-04-05-03 щодо можливості

своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Позивач не погоджувався з таким рішенням відповідача, вважав його незаконним, протиправним, що підлягає скасуванню, оскільки воно було прийнято без аналізу зазначених позивачем підстав неможливості виконання податкових обов`язків та без належного обґрунтування висновку щодо можливості виконання підприємством свого податкового обов`язку.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 11.11.2022 №29274/6/08-01-04-05-03;

зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Фармекс» свого податкового обов`язку.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з необгрунтованості оскаржуваного рішення контролюючого органу, а також з наявності підстав, визначених наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, для визнання неможливості виконання платником податків податкових обов`язків. Такі висновки суд обгрунтував тим, що позивачем було надано контролюючому органу докази неможливості виконання податкових обов`язків через те, що усі його виробничі потужності знаходяться на тимчасово окупованій території (Мелітопольський район Запорізької області). У свою чергу, як зазначив суд, вказані обставини, у відповідності до п.6 наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, є підставою для прийняття рішення про неможливість виконання платником податкових обов`язків.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач фактично посилається на те, що позивач зареєстрований в м.Запоріжжя (на території, яка не є окупованою); згідно інформації з ЄРПН позивачем після 24.02.2022 придбавався товар; за змістом поданої позивачем заяви не можливо встановити причинно-наслідковий зв`язок між визначеними в ній обставинами та безпосереднім впливом таких обставин на можливість виконання податкових обов`язків. З цими обставинами відповідач пов`язує необгрунтованість висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що 29.07.2022 ТОВ «ФК «Фармекс» звернулося до ГУ ДПС у Запорізькій області з Повідомленням про неможливість вивезення первинних документів та запровадження мораторію на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, в якому просило:

прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання ТОВ «ФК «Фармекс» своїх обов`язків як платника податків, щодо подачі в належний строк декларацій з ПДВ за період з березня 2022 року і до деокупації м.Мелітополя та Запорізької області та/або скасування воєнного стану на території України;

подачі податкових декларацій з податку на прибуток за І квартал 2022 року і І півріччя 2022 року та фінансових звітів (Баланс Форма 1 та Звіт про фінансові результати Форма 2) за І квартал 2022 року і І півріччя 2022 року і до деокупації м.Мелітополя та Запорізької області та/або скасування воєнного стану на території України;

сплати ПДВ та податку на прибуток за період з березня 2022 року і до деокупації м.Мелітополя та Запорізької області та/або скасування воєнного стану на території України.

Також, у зазначеній заяві позивач просив звільнити його від відповідальності передбаченої Податковим кодексом за невиконання податкових зобов`язань, не застосовувати штрафні санкції, передбачені законодавством за такі порушення.

13.10.2022 ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято Попереднє рішення щодо можливості чи не можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку №26337/6/08-01-04-05-03, в якому вказано про недостатність наданих документів для прийняття рішення та запропоновано надати документи, які встановлюють причинно-наслідковий зв`язок між зазначеними в заяві обставинами та безпосереднім впливом таких обставини саме на такого платника, та підтверджують не можливість платника податків юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

20.10.2022 позивачем до ГУ ДПС у Запорізькій області надано додаткові обґрунтування/пояснення на підтвердження підстави (підстав) неможливості виконання платником податків податкових обов`язків.

11.11.2022 контролюючим органом прийнято Рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку №29274/6/08-01-04-05-03. Підстави: зі змісту заяви не встановлено причинно-наслідковий зв`язок між зазначеними в ній обставинами та безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-IX (далі - Закон №2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни, зокрема, до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості справляння податків і зборів.

Так, згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції Закону №2260-IX), у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

06.09.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, яким затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» (далі - Порядок №225).

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №225 передбачено подання заяви та підтверджуючих документів для прийняття рішення про неможливість виконання платником податків своїх податкових обов`язків.

Згідно з частиною 1 розділу ІІ Порядку №225 підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

У спірному випадку позивачем до відповідача подано заяву про неможливість виконання платником податків своїх податкових обов`язків, при цьому, підставами неможливості виконання податкових зобов`язань позивачем визначено те, що усі його виробничі потужності знаходяться на тимчасово окупованій території (Мелітопольський район Запорізької області); підприємство втратило доступ до первинної документації, комп`ютерної техніки, тобто позивачем фактично зазначені обставини, передбачені п.2, 6 частини 1 розділу ІІ Порядку №225.

Відповідно до частини 1 розділу ІІІ Порядку №225 обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі Рішення) за формою, що додається.

Таким чином, ураховуючи подану позивачем заяву, в якій конкретно визначено підстави неможливості виконання платником податків податкових обов`язків, саме відповідач був зобов`язаний встановити наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами, які на думку позивача унеможливлюють виконання ним податкових обов`язків, що сталися в результаті збройної агресії рф та можливістю позивача виконувати свої податкові обов`язки. При цьому, обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості позивачем своєчасно виконати свій податковий обов`язок також покладено на відповідача.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню відповідача, на предмет його обґрунтованості, як одного із критеріїв правомірності, що пред`являють до рішень суб`єктів владних повноважень, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, загальний висновок контролюючого органу, виходячи із змісту оскаржуваного рішення, зводиться до не встановлення причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними в ній обставинами та безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку.

З приводу такого висновку контролюючого органу слід зазначити те, що він не містить обґрунтувань та мотивів щодо відсутності причинно-наслідкового зв`язку, відносно усіх наведених позивачем підстав неможливості виконання ним податкових обов`язків.

Так, зміст поданої позивачем заяви щодо неможливості виконання податкових обов`язків, стосувався того, що усі виробничі потужності підприємства (аптечні заклади) знаходяться на території Мелітопольського району Запорізької області, яка є тимчасово окупованою територією України. Вказані обставини унеможливили здійснення господарської діяльності, у зв`язку з чим роботу підприємства зупинено з квітня 2022 року, також, враховуючи вказані обставини, підприємство позбавлено доступу до первинної документації та комп`ютерної техніки.

Те що територія Мелітопольського району Запорізької області є тимчасово окупованими територіями України є загальновідомим фактом.

Крім цього, на підтвердження неможливості використання закладів (аптечних пунктів), через які здійснювалася господарська діяльність, позивачем до заяви додавалися витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, які свідчать про зареєстровані кримінальні провадження щодо заволодіння майном позивача невідомими особами.

У свою чергу, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна, є документом, який відноситься до переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 (Пункт 3 Переліку).

В апеляційній скарзі відповідач наводить перелік аптечних закладів позивача та місце їх розташування. Усі аптечні заклади, згідно наведеного переліку, знаходяться на тимчасово окупованій території України.

Отже, вказане свідчить про необгрунтованість висновків контролюючого органу про не встановлення причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними в заяві обставинами та безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку.

Відповідно до ч.1 розділу ІІІ Порядку №225 у разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов`язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків. Вказаним Порядком №225 також передбачено право платника податків надати додаткові документи на підтвердження визначених ним обставин неможливості виконання податкових обов`язків.

У спірному випадку відповідачем було реалізовано свої повноваження та було прийнято Попереднє рішення, яким запропоновано позивачу надати додаткові документи, які встановлюють причинно-наслідковий зв`язок між зазначеними в заяві обставинами та безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та підтверджують можливість платника податків юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, окремого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, згідно з переліком документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225. В той же час, в Попередньому рішенні не зазначено які ж саме документи слід надати позивачу на підтвердження обставин, наведених в заяві про неможливість виконання платником податків податкових обов`язків.

При цьому, слід зазначити те, що перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації, є окремою підставою неможливості виконання платником податкових обов`язків, що передбачена п.6 частини 1 розділу ІІ Порядку №225.

Отже, сам факт знаходження виробничих потужностей на окупованій території, що унеможливлює як здійснення господарської діяльності так і виконання платником податкових обов`язків, є самостійною підставою для прийняття рішення про неможливість виконання платником податкових обов`язків.

З цього приводу суд першої інстанції правильно звернув увагу і на те, що відповідачем не було надано доказів здійснення позивачем задекларованої господарської діяльність через інші пункти продажу лікарських засобів, ніж ті, що фактично наявні у позивача та які знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Посилання відповідача на інформацію з ЄРПН щодо зареєстрованих податкових накладних, які свідчать про придбання/реалізацію позивачем товарів, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки вказана інформація стосується періоду І квартал 2022 року. В той же час, із заявою про неможливість виконання податкового обов`язку позивач звернувся до відповідача в липні 2022 року, а оскаржуване рішення відповідачем прийнято в листопаді 2022 рік. При цьому, як на час звернення позивача із заявою так і на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення в ЄРПН була відсутня інформація про реєстрацію позивачем податкових накладних у вказаний період. У свою чергу, приймаючи рішення про можливість чи неможливість виконання платником податкового обов`язку, контролюючий орган повинен був враховувати ті обставини, які існували на час прийнятті такого рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення відповідача не можливо визнати обґрунтованим, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єкта владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України, що є підставою для його скасування.

Дійшовши обґрунтованого висновку про неправомірність оскаржуваного рішення відповідача, суд першої інстанції правильно виходив з того, що належним способом захисту порушеного права платника податку є зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Фармекс» свого податкового обов`язку, оскільки це є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і такий спосіб захисту права не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржуваного рішення, яке були предметом судового контролю у межах цієї справи.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі №280/1061/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину проголошено 27.06.2023

Повне судове рішення складено 28.06.2023

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк