Окрема думка

від 26.06.2023 по справі 420/17375/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА ДУМКА

судді П`ятого апеляційного адміністративного суду Домусчі С.Д.

26 червня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/17375/22

По справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2022 №0450108-2410-1502 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік,

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2023 апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року скасоване та ухвалене нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволений.

Визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0450108-2410-1502 від 25.07.2022 року.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн.

Із законністю постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2023 не погоджуюсь з огляду на таке.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що об`єкти незавершеного будівництва, навіть при реєстрації права власності на них, не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а оскільки за апелянтом зареєстроване право власності на об`єкт незавершеного будівництва (відсоток забудови - 85%) за адресою: АДРЕСА_1 , то у апелянта не виникає обов`язку зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зазначені висновки вважаю помилковими з огляду на таке.

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 75-103) ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомого майна - незавершене будівництво, об`єкт житлової нерухомості; відсоток забудови - 85%; розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.11.2022 №314473790. Право власності набуто позивачем на підставі договору дарування від 06.06.2013 року (а.с. 95-96, 101-102).

Згідно з відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 102) попереднім власником об`єкту нерухомого майна - незавершене будівництво, об`єкт житлової нерухомості; готовність - 85%; розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вказаний ОСОБА_2 , який набув права власності відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15.04.2005 року; дата прийняття рішення про державну реєстрацію права - 09.12.2009 року. Також в розділі щодо попереднього власника міститься інформація щодо загальної площі об`єкта - 805,3 кв.м., площі земельної ділянки - 1590 кв.м., та загальної вартості нерухомого майна - 1798037 грн.

25.07.2022 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0450108-2410-1502, яким ОСОБА_1 визначене податкове зобов`язання за 2021 рік в сумі 97477 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (а.с. 6). Вказане податкове повідомлення-рішення отримане ОСОБА_1 19.08.2022 (а.с. 74).

Відповідно до наданої апелянтом до суду першої інстанції копії розрахунку податкового зобов`язання (а.с. 73), при визначенні розміру податкового зобов`язання врахована площа житлового об`єкту 805,30 кв.м., пільги - 0, ставка податку 1,5 % від мінімальної заробітної плати станом на 01 січня звітного року, питома вага площі об`єкта - 0,809, сума податку, 97477 грн загалом (по 8123,08 грн за місяць), з урахуванням вимог п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України (збільшення суми податку на 25000 грн. за наявності у платника податку об`єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи платника податку, загальна площа якого перевищує 500 кв.м.).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головне управління ДПС в Одеській області діяло в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Висновки суду першої інстанції вважаю правильними, а скасування рішення суду першої інстанції з посиланням на те, що нерухоме майно - незавершене будівництво, об`єкт житлової нерухомості; готовність - 85%; розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не є об`єктом оподаткування, помилковим з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Принципіальним в цій справі, на мій погляд, має питання вирішення чи дійсно об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, об`єкт житлової нерухомості; готовність - 85%; розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п.265.1.1. п. 265.1 ст. 265 ПК України, податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1. п. 266.1 ст. 266 ПКУ).

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частина (п.п. 266.2.1. п. 266.2 ст. 266 ПКУ). Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частина (п.п. 266.3.1. п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

При цьому п.п. 266.2.2. ст. 266 ПК України містить вичерпний перелік житлової та нежитлової нерухомості, яка не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, окрім іншого до об`єктів, які не є об`єктом оподаткування віднесена житлова нерухомість непридатна для проживання (підпункт «ґ» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266).

Відповідно до п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПК України, об`єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені, відповідно до законодавства, до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Відповідно до п.п. 14.1.129.1. п. 14.1 ст. 14 ПК України, будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

14.1.129.2. садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

14.1.129.3. дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником об`єкту нерухомого житлового майна у якого є ознаки об`єкту, характеристики об`єкту та ідентифікатор об`єкта, зокрема, об`єкт розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; об`єкт має площу 805,3 кв.м.; об`єкт зареєстрований державним реєстратором як об`єкт житлової нерухомості; об`єкт розташований на земельній ділянці, та його переміщення неможливе без його знецінення та зміни призначення; об`єкт має статус незавершеного будівництвом із готовністю - 85 відсотків; в реєстрі прав власності на нерухоме майно об`єкту присвоєний реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 76351451106.

За приписами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають як право власності на нерухоме майно, так і право власності на об`єкт незавершеного будівництва (ч. 1 ст. 4), у зв`язку із чим у Державному реєстрі прав реєструються передбачені законом, зокрема і речові права на об`єкти незавершеного будівництва (ст. 5), саме тому Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва (ч. 1 ст. 12)

Вважаю за необхідне зазначити, що об`єкт незавершеного будівництва - це об`єкт нерухомості, що збудований або будується відповідно до вимог та порядку, передбачених законом, і не прийнятий в експлуатацію. Відповідно, об`єкту незавершеного будівництва притаманні такі загальні ознаки нерухомого майна, як тісний зв`язок із земельною ділянкою, неможливість переміщення об`єкта без його знецінення та зміни призначення, державна реєстрація.

Віднесення об`єктів незавершеного будівництва до нерухомого майна - це прогрес у правовому полі нашої країни, однак це породило низку інших проблемних питань. Зокрема, законодавством так чітко і не визначено, з якого моменту об`єкт будівництва може бути визнаний незавершеним об`єктом нерухомості, який підлягає державній реєстрації. А також не встановлено, яке місце відводиться ступеню будівельної готовності об`єкта нерухомості у процесі здійснення державної реєстрації прав на нього.

На мою думку, моментом виникнення об`єкта незавершеного будівництва є момент набуття ним властивостей нерухомої речі, а тому логічним є те, що об`єкт незавершеного будівництва в якості рухомого майна взагалі не існує, оскільки до набуття властивостей нерухомості - це лише сукупність будівельних матеріалів, а після набуття властивостей нерухомої речі - це об`єкт незавершеного будівництва, а тому реєстрація державою права на незавершене будівництво фактично є визнанням права власності на нерухоме майно, але на нерухоме майно, яке має певні вади, тобто не завершене будівництвом. При цьому зазначу, про те, що особа не може одночасно мати у власності будівельні матеріали, що використані у будівництві, і сам об`єкт нерухомості незавершений будівництвом, право на який визнане державою, тобто зареєстроване у встановленому законом порядку.

Також, той факт, що об`єкти незавершеного будівництва, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт, віднесені до об`єктів нерухомого майна, свідчить і те, що об`єкти незавершеного будівництва підлягають технічній інвентаризації, та за результатами такої інвентаризації виготовляються інвентаризаційні справи, матеріали технічної інвентаризації і технічні паспорти.

В такому випадку, враховуючи визначення Податковим кодексом України об`єкту оподаткування як, зокрема житлова нерухомість, не має фундаментального значення факт державної реєстрації права власності на нерухоме майно (житлову нерухомість) або факт реєстрації права на об`єкт незавершеного будівництва із зазначенням при цьому того, що таке будівництво є об`єктом житлової нерухомості, яка має ознаки, характеристики та ідентифікатор, оскільки у будь-якому випадку такий об`єкт є житловою нерухомістю, тобто об`єктом оподаткування.

При цьому, податковим законодавством, з метою захисту прав платника податку від безпідставного оподаткування, чітко встановлено, що не є об`єктом оподаткування житлова нерухомість не придатна до проживання.

Отже, на мій погляд, для правильного вирішення питання віднесення до об`єкту оподаткування, зареєстрованої за позивачем в реєстрі прав на нерухоме майно, житлової нерухомості з ознакою незавершеного будівництва з відсотком готовності 85, суд має з`ясувати чи придатна така житлова нерухомість до проживання, чи ні.

Оскільки матеріалами справи №420/17375/22 не містять відомостей стосовно неможливості проживання у житловій нерухомості, право власності щодо якого зареєстроване за позивачем вважаю помилковими висновки суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.

Вважаю, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 у справі №420/17375/22 мало бути залишене без змін.

Суддя С.Д.Домусчі