Ухвала

від 27.06.2023 по справі 369/5961/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5961/23

Провадження № 2/369/4037/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про забезпечення позову)

27.06.2023 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Андрєєва Микити Андрійовича про забезпечення позову у цивільній справі № 369/5961/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Андрєєв Микита Андрійович звернувся 24 квітня 2023 року через підсистему «Електронний суд» до Києво-Святошинського районного суду Київської області із вищевказаним позовом.

Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Андрєєвим Микитою Андрійовичем подано до суду через підсистему «Електронний суд» 26 червня 2023 року заяву за вхідн. №30425 про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 05 березня 2020 року між Позивачем (далі Покупець) та Відповідачем (далі Продавець) було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі- Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.06.2023 3 продажу квартири (далі Попередній договір, додаток 1). Попередній договір засвідчено нотаріусом Михальченко М. М. та зареєстровано в реєстрі під номером 542 (нотаріальний бланк НОК375568). Згідно пункту 1 Попереднього договору, Продавець у строк до 30 грудня 2020 року зобов`язувався передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_1 Київської області, по вулиці Райдужна, 62. Згідно пункту 4 Попереднього договору, на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 307782 гривень (еквівалентно12476 доларів США). Згідно пункту 5 Попереднього договору, Сторони домовилися, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу квартири у строк, передбачений Попереднім договором, Продавець повинен повернути Покупцю одержану від нього суму авансу протягом одного місяця. Всупереч умовам Попереднього договору, Продавець не передав у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу вказану квартиру як до 30 грудня 2020 року, так і станом на день подання цієї заяви. Більш того, багатоквартирний житловий будинок, в якій має знаходитися вказана квартира, не побудований та не введений в експлуатацію досі. Фото недобудови додається (додаток 2). Крім того, всупереч умовам Попереднього договору Продавцем не повернуто Покупцю одержану від нього суму авансу як протягом одного місяця, так і станом на день подання цієї заяви. При цьому розшукати Продавця для вручення вимоги про повернення авансу не вдається можливим, оскільки остання за місцем реєстрації не перебуває, на зв`язок не виходить, працівники офісу продажів відповідного житлового комплексу його контактів не надають. Як вбачається з пунктів 1-6 цієї заяви, сума боргу за Попереднім договором складає 307782 гривень. Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, три проценти річних від простроченої суми станом на день подання цієї заяви, за період з 1 січня 2021 року до 31 березня 2023 року складає 307782*0,03* (27 місяців/12)=20775,29 гривень. Встановлений індекс інфляції за 2021 рік 10%, за 2022 рік 26,6%, за січень-березень 2023 року - 3%. Тобто сукупно 39,6%, що складає 307782*0,396= 121881,67 гривень. Дані щодо інфляції взято з сайту https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/ Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.06.2023 4 Крім цього, проситиму Суд стягнути з Відповідача моральну шкоду у розмірі 10000 гривень. Таким чином, ціна позову складає 307782+20775,29+121881,67+10000=460438,96 гривень

Невжиття заходів щодо забезпечення позову, на думку заявника, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Як зазначено у пункті 7 заяви Продавець ухиляється від повернення одержаного авансу зі штрафом у розмірі 307782 гривень. При цьому ціна позову (з урахуванням річних, моральної шкоди та інфляційних втрат) є значною та перевищує 460 тисяч гривень, а Покупець разом зі своєю родиною збирала її для покупки квартири протягом значної частини свого життя. Як свідчать вищевикладені обставини, з моменту, відколи зобов`язання за договором мали бути виконані, минуло більше року. При цьому, як свідчить додане до цієї заяви актуальне фото будівництва будинку (додаток 2), зобов`язання вочевидь не буде виконано і найближчим часом. Також, всупереч умовам договору, Продавець так і не повернув Покупцю внесену суму коштів, не виходить на зв`язок.

Враховуючи, що багатоквартирний житловий будинок (в т.ч. квартира АДРЕСА_2 у ньому), про який йдеться в Попередньому договорі не збудований і не введений в експлуатацію, позов слід забезпечити шляхом накладання арешту на інше наявне майно Продавця. Як свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №336690303 від 22.06.2023 (додаток 3), Продавцю належить значний перелік майна. Проте, майже все майно вже арештовано в рамках забезпечень інших позовів. Таким чином, серед неарештованого майна у Продавця залишається земельна ділянка 3222486201:01:011:5010, за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Софіївська Борщагівка, вулиця Леменівська площа 0.0807 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 632249532224, що розташована за адресою АДРЕСА_3 (сторінка 10 додатку 3). Отже, єдиним можливим заходом забезпечення позову буде накладання арешту на вказану земельну ділянку. Згідно витягу № НВ-3200713332023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, на яку пропонується накласти арешт, становить 259582.01 гривень. За таких умов очевидно, що вказані заходи забезпечення позову будуть співмірними з ціною позову і пов`язані з предметом позову. Таким чином, накладання такого арешту відповідатиме висновкам, викладеним у рішеннях Верховного Суду, про які було згадано вище.

Представник заявника просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486201:01:011:5010, за адресою АДРЕСА_3 , площа 0.0807 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 632249532224, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Враховуючи норми законодавства, викладені у пункті 29 цієї заяви, у резолютивній частині ухвали про забезпечення позову вказати: «Стягувач ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 . Боржник ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню».

Відповідно до частини першоїст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з відсутністю сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З огляду на ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1ст.150ЦПК Українипозов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а такожзабороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь нього, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 році у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зазначена правова позиція була багаторазово підтверджена Верховним Судом у справах, де суди дійшли висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення позову (постанови від 15.07.2021 року, провадження № 61-8468ав21 та від 30.06.2021 року у справі № 523/11320/19).

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Крім того, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїх постановах від 03.07.2019 року у справі № 331/1255/17 та від 30.06.2021 року у справі № 204/8994/19 вказав, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує під час розгляду питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, за якої може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 року у справі № 724/561/20 та від 07.07.2021 року у справі № 308/7086/20.

В останній постанові Верховний Суд також наголосив на тому, що при вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 3366690303, сформованої 22 червня 2023 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3222486201:01:011:5010, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , площа 0.0807 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 632249532224, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Підтвердженням вартості належної відповідачу земельної ділянки є Витяг № НВ-3200713332023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13 червня 2023 року, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3222486201:01:011:5010 становить 259582,01 грн.

Враховуючи викладене, наведені у заяві про забезпечення позову факти та обґрунтування, предмет цього позову, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, суд дійшов до висновку про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі у спосіб, про який просить позивач, так як застосування таких заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача, та вважає за можливе заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.

При цьому таке забезпечення позову буде співмірним із заявленими позовними вимогами.

З поданої заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів вбачається, що у разі прийняття рішення на користь позивача можуть виникнути труднощі у подальшому при виконанні такого рішення.

При цьому, накладення арешту до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Андрєєва Микити Андрійовича про забезпечення позову у цивільній справі № 369/5961/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу, задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486201:01:011:5010, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , площа 0.0807 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 632249532224, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 .

Суддя: І.О. Фінагеєва