Рішення

від 28.06.2023 по справі 642/110/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 642/110/23

Провадження № 2/638/2120/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

за участі секретаря судових засідань Мяснянкіної Г.П.,

представника позива ОСОБА_1 ,

прокурора Мельничук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Харківської обласної прокуратури про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Юшко Т.Г. звернулася в інтересах позивача до суду із даним позовом, в якому просила скасувати арешт від 14.01.2005 року за реєстраційним номером 1608280, зареєстрований Першою ХДНК у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, про накладення арешту на нерухоме майно (невизначене майно, все майно), що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на підставі постанови від 10.01.2005 року слідчого прокуратури Дзержинського району м. Харкова.

На обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що у 2005 року щодо батька позивача Ленінським районним судом м. Харкова було ухвалено обвинувальний вирок, питання про скасування арешту на нерухоме майно, накладеного в межах кримінальної справи, залишилося невирішеним, позивач є сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та, враховуючи що до цього часу в реєстрі заборон існує вказаний запис, позивач не може оформити спадщину після батька, до якої входить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засідання позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Прокурор Мельничук О.А. проти задоволення позову заперечувала, зазначивши, що позов подано до неналежного відповідача в контексті статті 51 ЦПК України.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, дійшов наступних висновків.

15 червня 2005 року Ленінським районним судом м. Харкова ухвалено обвинувальний вирок за нормами Кримінального процесуального кодексу України в редакції 1960 року по справі 1-357/05 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В межах кримінальної справи на квартиру АДРЕСА_2 накладено арешт.

Вироком не вирішено питання щодо скасування зазначеного арешту.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , зареєстрованого 05 жовтня 2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Після смерті спадкодавця приватним нотаріусом Тельпіс О.В. заведено спадкову справу № 62029287.

Позивач є сином ОСОБА_3 . Оскільки спадкодавцю ОСОБА_3 належить на праві власності нерухоме майно (квартира), то це право у порядку спадкування повинно перейти до спадкоємця 1 черги за законом (позивача) та у подальшому бути зареєстрованим у передбаченому законом порядку.

Частиною першоюстатті 15 ЦПК Україниустановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Аналогічну норму закріплено в частині першійстатті 19 ЦПК України.

Відповідно до частини першоїстатті 174 КПК України 2012 рокупідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (частина другастатті 174 КПК України 2012 року).

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частинна 4статті 174 КПК України 2012 року).

Отже, порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановленостаттею 174 КПК України2012 року, і відповідно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.

Проте, арешт на квартиру АДРЕСА_2 накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі щодо обвинувачення ОСОБА_3 на підставі положеньКПК України 1960 року.

При цьому згідно з пунктом 9розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 рокупитання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Дана норма узгоджується з вимогами частини першоїстатті 5 КПК України, за якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цьогоКодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

З огляду на зазначене, на правовідносини, пов`язані з розв`язанням питання про припинення арешту майна позивача, поширюються нормиКПК України 1960 року.

Проте положеннями цьогоКодексупередбачалося прийняття рішення про зняття арешту з майна на стадії досудового слідства лише в межах провадження у кримінальній справі - або одночасно з винесенням постанови про її закриття (частина перша статті 214), або раніше, якщо в застосуванні відповідного заходу відпаде потреба (частина шоста статті 126).

У межах кримінальної справи, що розглядалася з ухваленням обвинувального вироку стосовно ОСОБА_3 , позивач не набував процесуального становища підозрюваного, обвинуваченого, а як власник майна чинним на той час кримінально-процесуальним законом не був наділений процесуальним правом ініціювати питання про звільнення його з-під арешту.

Із урахуванням викладеного, а також втрати чинності КПК України 1960 року, тривалого часу, що минув після закриття справи, істотних організаційних і кадрових змін, що в подальшому відбулися у правоохоронних органах, вирішення питання про припинення втручання у право власності (шляхом приняття спадщини та подальшої реєстрації права власності) ОСОБА_2 шляхом звернення до слідчого або прокурора на підставіКПК України 1960 рокуочевидно не буде ефективним способом захисту порушеного права.

ОСОБА_2 пред`являє позов у зв`язку з необґрунтованим обмеженням його права на прийняття спадщини (в подальшому набуття права власності) рішенням слідчого.

Кримінальна справа з обвинувальним висновком вже закрита. Відтак відсутні підстави накладення оспорюваного арешту.

Із припиненнямкримінальної справиарешт майнастає публічнимобтяженням прававласності,підстави дляподальшого існуванняякого відпали.Причому втрачаєтьсяможливість застосуванняспецифічного порядкускасування такогообтяження,зумовленого кримінальнимипроцесуальними відносинами такоговисновку дійшлаВелика ПалатаВерховного Судуу постановівід 15травня 2019року (провадження№ 14-496цс18).

Із огляду на зазначене, будь-які публічно-правові процедури, які з тих чи інших причин не завершені до закриття кримінального провадження (кримінальної справи), з моменту такого закриття втрачають кримінальний процесуальний характер. Арешт майна у такому разі з заходу забезпечення кримінального провадження перетворюється на неправомірне обмеження права особи користуватися належним їй майном.

Водночас вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Україниможуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції. З урахуванням наведеного вище, вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року (провадження № 14-105цс19).

Згідно з положеннями статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи викладене вище, суд констатує, що позивачем правильно обрано спосіб захисту своїх порушених прав на наведено достатньо доказів, які в своїй сукупності дають підстави задля задоволення позовних вимог, позов підлягає задоволенню в межах цивільного судочинства, арешт має бути скасований.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16,316,391 ЦПК України, ст.ст. 2, 4, 5, 158 ЦПК України, п. 9 Розділу XI «Прикінцевих та Перехідних положень» КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовону заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Юшко Тетяни Григорівни, до Харківської обласної прокуратури про скасування арешту нерухомого майна - задовольнити.

Скасувати арешт від 14.01.2005 року, за реєстраційним номером обтяження 1608280, зареєстрований Першою Харківською державною нотаріальною конторою у Єдиному реєстрі заборон відчудження об`єктів нерухомого майна, про накладння арешту на нерухоме майно (невизначене майно, все майно), що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі постанови слідчого прокуратури Дзержинського району м. Харкова Сигал Д.В. від 10.01.2005 року.

Ухвала може бути оскаржена Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Головуючий