Рішення

від 27.06.2023 по справі 710/295/23

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/295/23

Провадження № 2/710/205/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.06.2023 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Гадіон К.В.,

представника позивача Трача О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Агрофірми «Хлібороб» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ФОП « ОСОБА_2 », про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

10.03.2023 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов даний позов. Предмет позову: стягнути з відповідача орендну плату та штраф, в загальному розмірі 161644 грн. Підставою подачі позову вказано, що відповідач порушив договірні зобов`язання за договором оренди від 02.06.2020.

Свій позов позивач мотивує тим, що 02.06.2020 між ОСОБА_1 та Агрофірмою «Хлібороб» ТОВ було укладено договір оренди землі, згідно якого в користування Товариству мала передаватись земельна ділянка з кадастровим номером 7125780400:04:001:0083, площею 3,5764 га, строком дії на 49 років. Державна реєстрація правочину була проведена 10.07.2020. Укладанням та підписання даного правочину зі сторони Товариства з відповідачем здійснювалось за посередництва третьої особи, а саме ФОП ОСОБА_2 . 22.05.2020 між Агрофірмою «Хлібороб» у формі ТОВ та ФОП ОСОБА_2 , було укладено договір про надання послуг та виконання робіт № 1 від 22.05.2020. Згідно умов Договору ФОП ОСОБА_2 зобов`язався надати послуги (виконати роботи), передбачені Додатком № 1 до Договору, а саме заключити договори оренди землі, де орендарем має виступити Замовник (Агрофірма «Хлібороб» ТОВ), строком на 49 років. Позивач не приступив до користування земельною ділянкою в своїй господарській діяльності, з причин, що не залежали від волі позивача, не здійснював будь-якого обробітку та відповідно не отримував прибутку з такого користування. При спробі зайняти земельну ділянку та приступити до її використання за цільовим призначенням та відповідно до умов договору було встановлено/виявлено, що вказані земельні ділянки зайняті іншою особою. В кінці 2020 позивач отримав позов від СТОВ «Шполанасінтрав», в якому повідомлялось, що останнє має орендні відносини з відповідачем як власником земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:04:001:0083 по раніше укладеному договорі оренди землі. Третьою особою по даній справі було залучено також ФОП ОСОБА_2 . В судових засідання відповідач надав письмові свідчення, які підтверджують наявність та факт раніше укладених орендних відносин з СТОВ «Шполанасінтрав». В результаті судового розгляду Шполянським районним судом Черкаської області 07.02.2022 було винесено рішення по справі № 710/1518/20, згідно якого, укладений між відповідачем та Агрофірмою «Хлібороб» ТОВ договір від 02.06.2020 на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:04:001:0083, площею 3,5764 га, визнано недійсним та скасовано його державну реєстрацію. Наведеним вище, доводиться, що Товариство було позбавлено можливості користування земельною ділянкою, з причин того, що на дану земельну ділянку наявне обтяження, а саме зареєстроване право оренди за іншою юридичною особою. Проте навіть враховуючи той факт, що Товариство не приступило до користування земельною ділянкою, в Товариства в силу вимог Закону та домовленостей по Договору виник обов`язок сплати орендної плати, що ї було виконано позивачем. Отже, оскільки позивач вчинив виконання за договором оренди землі, проте не отримав зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) у зв`язку з визнанням правочину недійсним, позивач може вимагати від відповідача, який порушив договірні зобов`язання, повернення майна (коштів), так як заздалегідь знав чи міг здогадуватись про наслідки своїх дій щодо укладення договору за наявності раніше вчиненого правочину по відношенню до того ж об`єкту оренди.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 14.03.2023 було відкрито провадження у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 18.05.2023 було закрите підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання представник позивача з`явився та просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки не повідомив..

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно з договором оренди землі б/н від 02.06.2020 Орендодавець ОСОБА_1 надає, а Орендар Агрофірма «Хлібороб» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, в особі директора Лопатинського Сергія Вікторовича приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, загальною площею 3,6010 га, у тому числі рілля 3,5764, у тому числі рілля 3,5764 га, кадастровий номер 7125780400:04:001:0083, строком на 49 років, перебіг якого, за взаємною згодою та домовленістю Сторін, починається із дня проведення державної реєстрації права оренди за цим договором (в порядку, передбаченому законодавством України). Пункт 13.4 Договору трактує, що в разі якщо за наслідками надання Орендарем (Відповідач по даній справі) недостовірної інформації щодо запевнень та гарантій (наведених в п. 8.2 даного Договору) даний договір буде розірвано та/або визнаний недійсним, а реєстрація права оренди скасована, в судовому порядку, Орендодавець зобов`язується відшкодувати Орендарю всі фактично понесені збитки (у обсязі наведеному в п. 7.4 даного Договору), а також зобов`язується сплатити Орендарю штраф в сумі, що дорівнює трьох кратному розміру суми орендної плати (п. 4.1. Договору). В даному випадку ця сума складає 121 233 грн. 00 коп. (а.с.5-8).

Згідно з Інформаційною довідкою № 238294254 від 22.12.2020 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (копія документа додається), державна реєстрація договору оренди землі від 02.06.2020 була проведена 10.07.2020 державним реєстратором Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненком Володимиром Адольфовичем, про що вчинено запис про інше речове право: 37315383 (а.с. 9-11).

Відповідно до Договору №1 про надання послуг та виконання робіт від 22.05.2020, укладеного між ФОП « ОСОБА_2 » та Агрофірмою «Хлібороб» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, підшукуванням, підготовкою документів, супроводом при проведенні змін в ЄДР та підготовкою договору оренди землі між орендодавцями та ТОВ Агрофірмою «Хлібороб» займався ФОП « ОСОБА_2 » (а.с. 12-17).

ОСОБА_1 через ОСОБА_3 були видані кошти згідно з договором оренди від 02.06.2020 в розмірі 40411,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 30.07.2020 №568 та відомістю на виплату грошей №ХБ00000005980 від 30.07.2020 за 2020 (а.с.18-19).

Згідно з рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 07.02.2022, справа №710/1518/20, укладений між ОСОБА_1 та Агрофірмою «Хлібороб» ТОВ договір від 02.06.2020 на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:04:001:0083, площею 3,5764 га, було визнано недійсним. Припинено право оренди Агрофірми «Хлібороб» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на земельну ділянку з кадастровим номером: 7125780400:04:001:0083 (а.с. 20-26).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що згідно з договором оренди землі б/н від 02.06.2020 Орендодавець ОСОБА_1 надає, а Орендар Агрофірма «Хлібороб» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, в особі директора Лопатинського Сергія Вікторовича приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, загальною площею 3,6010 га, у тому числі рілля 3,5764, у тому числі рілля 3,5764 га, кадастровий номер 7125780400:04:001:0083, строком на 49 років, перебіг якого, за взаємною згодою та домовленістю Сторін, починається із дня проведення державної реєстрації права оренди за цим договором (в порядку, передбаченому законодавством України) (а.с.5-8).

Відповідно до змісту ст. ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 07.02.2022, справа №710/1518/20, укладений між ОСОБА_1 та Агрофірмою «Хлібороб» ТОВ договір від 02.06.2020 на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:04:001:0083, площею 3,5764 га, було визнано недійсним. Припинено право оренди Агрофірми «Хлібороб» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на земельну ділянку з кадастровим номером: 7125780400:04:001:0083 (а.с. 20-26).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Згідно вимогам ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідач отримав від позивача 40411,00 грн орендної плати за договором оренди від 02.06.2020, даний факт підтверджується видатковим касовим ордером від 30.07.2020 та сформованого до неї видаткового касового ордеру від 30.07.2020 за якими ОСОБА_1 , а тому відповідач зобов`язаний повернути позивачу отримані кошти відповідно до статті 1212 ЦК України.

Згідно з п. 13.4 Договору оренди від 02.06.2020 в разі якщо за наслідками надання Орендарем (Відповідач по даній справі) недостовірної інформації щодо запевнень та гарантій (наведених в п. 8.2 даного Договору) даний договір буде розірвано та/або визнаний недійсним, а реєстрація права оренди скасована, в судовому порядку, Орендодавець зобов`язується відшкодувати Орендарю всі фактично понесені збитки (у обсязі наведеному в п. 7.4 даного Договору), а також зобов`язується сплатити Орендарю штраф в сумі, що дорівнює трьох кратному розміру суми орендної плати (п. 4.1. Договору).

Пунктом 8.2 Договору оренди від 02.06.2020 визначено, що орендодавець запевняє та гарантує, що на орендовану земельну ділянку не встановлено обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб, зокрема (але не обмежуючись) земельна ділянка не перебуває в оренді (іншому користуванні) у третіх осіб.

Відповідно до п.7.4 Договору оренди від 02.06.2020 орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання Орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються: фактичні витрати, яких Орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору Орендодавцем, а також витрати, які Орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; і орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін у розмірі 50200,00 грн.

Отже, в даному випадку сума штрафу становить 121 233 грн. (40411,00 грн. - сплачена орендна плата після відрахування податків х 3 п.13.4 Договору).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України правовими наслідками недійсності правочину є реституція (основний наслідок) та відшкодування збитків (додатковий наслідок).

При цьому в ч. 5 ст. 216 ЦК України визначено, що суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Тлумачення ст. 216 ЦК України свідчить, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в ст. 216 ЦК або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже, наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Метою проведення реституції є відновлення між сторонами такого собі status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, так би мовити, абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами - учасниками недійсного правочину.

Реституція - це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. Правило ст. 216 ЦК України застосовується виключно до сторін правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначено, що: «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них». Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).

Такий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 11.01.2023 у справі № 548/741/21.

Системне тлумачення абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України та п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України свідчить, що: (а) законодавець не передбачив можливість здійснення односторонньої реституції; (б) правила абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України застосовуються тоді, коли відбувається саме двостороння реституція; (в) в тому разі, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, то для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 ЦК України (висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 396/29/17).

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, із застосування правового механізму, передбаченого ст. 1212 ЦК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ОСОБА_1 сплатити Агрофірмі «Хлібороб» у формі ТОВ передані за недійсним правочином та належні позивачу кошти в розмірі 40411,00 грн, а також штраф в сумі, що дорівнює трьох кратному розміру суми орендної плати, тобто 121233,00 грн. на підставі п.13.4 договору оренди.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Згідно зч.1ст.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки позов підлягає до повного задоволення суд стягує з відповідача на користь позивача, сплачений ним судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 138, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 12.10.2000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , інші дані про особу суду невідомі, на користь Агрофірми «Хлібороб» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, місцезнаходження: с. Наливайка, Голованівського району, Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 30702633, інші дані про особу суду невідомі, кошти в загальному розмірі 161644,00 грн (сто шістдесят одна тисяча шістсот сорок чотири гривні), з яких орендна плата в розмірі 40411,00 грн. та штраф в розмірі 121233,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованоїї АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 12.10.2000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , інші дані про особу суду невідомі, на користь Агрофірми «Хлібороб» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, місцезнаходження: с. Наливайка, Голованівського району, Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 30702633, інші дані про особу суду невідомі, судовий збір в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення в повному обсязі складене 29.06.2023.

Суддя Н.П. Побережна