Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6579/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2023 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання власника майна ТОВ "БНК-Україна" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, накладеного на підставі постанови керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва від 12.04.2022, в кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України
У С Т А Н О В И В :
08.06.2023 власник майна ТОВ "БНК-Україна" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного на грошові кошти, які належать ТОВ "БНК УКраїна" (код ЄДРПОУ 43217016) у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у АТ "ОТП БАНК" (МФО 300528), а саме:
НОМЕР_1 - долар США;
НОМЕР_1 - євро;
НОМЕР_1 - українська гривня;
НОМЕР_1 - російський рубль.
Що було здійснено на підставі постанови керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва від 12.04.2022 у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України. Своє клопотання обґрунтовує тим, що арешт майна, накладений постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва від 12.04.2022 вважає необгрунтованим, у застосуванні такого заходу відпала потреба, а відтак вказаний арешт підлягає скасуванню у порядку ст. 174 КПК України. Арешт майна накладений з порушенням норм матеріального та процесуального права, фактично блокує процес виявлення та повернення майна, що становить ліквідаційну масу банкрута і перешкоджає можливості реалізації прав кредиторів ТОВ "БНК-Україна". У вищевказаній постанові не обгрунтовано підставу накладення арешту на майно як збереження речового доказу, у постанові не міститься жодних переконливих аргументів, що арештоване майно містить ознаки визначені ст. 98 КПК України, для визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні.
Власник майна ТОВ "БНК-УКРАЇНА" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим, про день, час та місце розгляду справи до суду не з`явився, явку уповноваженого представника для розгляду клопотання не забезпечив. 22.06.2023 через систему Електронний суд було подано клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеконференції, по справі 758/6579/23, призначеної до розгляду 23.06.2023 року о 11 год. 00 хв., дане клопотання було отримано слідчим суддею 23.06.2023 в день розгляду клопотання про скасування арешту майна, що унеможливило його належне вирішення по суті.
Також, слідчий суддя звертає увагу на Ухвала Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №583/1283/20, в якій вказано, що наказом Державної судової адміністрації № 169 від 08 квітня 2020 року затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду у кримінальному процесі вказаним Порядком не передбачено.
Прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просив суд відмовити в задоволенні клопотання про скасування арешту майна, посилаючись на його необгрунтованість, вважає, що скасування заходів забезпечення кримінального провадження негативно вплине на стан досудового розслідування.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Кримінально процесуальний кодекс України не містить конкретної вказівки слідчому судді на те, яким чином необхідно діяти в разі неявки на розгляд клопотання про скасування арешту майна сторони кримінального провадження, якою таке клопотання було подане.
Частиною 1 ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Отже, положення Кримінально процесуального кодексу встановлюють, що неявка без поважної причини сторони кримінального провадження, якою подане клопотання про скасування арешту майна, свідчить про фактичне не підтримання поданого клопотання та недоведення обставин, зазначених в клопотанні, що свідчить про наявність правових підстав для відмови в задоволенні такого клопотання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 22, 309 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И В :
Клопотання власника ТОВ "БНК-УКРАЇНА" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, накладеного на підставі постанови керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва від 12.04.2022, в кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України - залишити без задоволення;
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_4
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2023 |
Оприлюднено | 30.06.2023 |
Номер документу | 111865830 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Подільський районний суд міста Києва
Гребенюк В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні