Справа № 758/4499/17
Категорія
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Лещенко О.В.,
за участю секретаря - Конончука Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» Боярської Г.П. про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 758/4499/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення матеріальної шкоди, пені, інфляційних витрат, 3% річних,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Подільського районного суду м.Києва перебувала вищевказана цивільна справа № 758/4499/17, яка розглянута по суті рішенням від 26.04.2018 року із частковим задоволенням позову, яке постановою Апеляційного суду м. Києва від 04.09.2018 року змінено.
У квітні 2023 р. представник Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» Боярська Г.П. звернулася до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у даній справі, а саме: скасувати арешт, накладений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13.03.2018р. у справі № 758/4499/17 на грошові кошти в розмірі 9 713 грн., що належать на праві власності Приватному акціонерному товариству «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ - 35259287) і знаходяться на рахунку Головного управління по м. Києву та Київській області AT «Ощадбанк» код Банку 322669, рахунок № НОМЕР_1 .
На обгрунтування клопотання зазначила, що на виконання рішення Подільського районного суду від 26.04.2018 року та постанови Апеляційного суду м. Києва від 04.09.2018 року по цивільній справі № 758/4499/17Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»(далі - відповідач 2) перераховано ОСОБА_1 кошти в сумі 6 676,03 грн. шляхом поштового переказу «Укрпошта». Тобто вказані рішення на сьогоднішній день повністю виконані. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13.03.2018р. у справі № 758/4499/17 накладено арешт на грошові кошти в розмірі 9 713 грн., що належать на праві власності ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ - 35259287) і знаходяться на рахунку: Головного управління по м. Києву та Київській області AT «Ощадбанк», код Банку 322669, рахунок № НОМЕР_1 . На теперішній час накладений арешт продовжує діяти, що обмежує право Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»в здійсненні ним права власності на вказані кошти. Тому просила скасувати вищевказаний арешт, оскільки потреба в ньому відпала.
В судове засідання позивач та представник ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», будучи у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, не з`явились. Представник заявника подав до суду письмову заяву про розгляд клопотання без його участі, у якій підтримав клопотання та просив його задовольнити. Позивач про причини неявки суд не повідомив, заяви по суті справи та з процесуальних питань не подавав.
Дослідивши матеріали заяви про скасування заходів забезпечення позову та матеріали цивільної справи № 758/4499/17, суд дійшов таких висновків.
Згідно ст.158 ч.1 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Відповідно до п.10 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Аналіз зазначених правових норм і роз`яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11 висловився щодо захисту прав боржника у виконавчому провадженні в разі повного виконання рішення суду.
Верховний Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13.03.2018р. у справі № 758/4499/17 накладено арешт на грошові кошти в розмірі 9 713 грн., що належать на праві власності Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ - 35259287) і знаходяться на рахунку: Головного управління по м. Києву та Київській області AT «Ощадбанк», код Банку 322669, рахунок № НОМЕР_1 .
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26.04.2018р. у справі № 758/4499/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення матеріальної шкоди, пені, інфляційних витрат, 3% річних - задоволено частково; зокрема, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 суму пені в розмірі 3888 грн. 04 коп., 3% річних - 393 грн. 00 коп., інфляційних втрат - 1 654 грн. 73 коп., що разом складає - 5 935 (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) грн. 77 коп., а також судовий збір пропорційно задоволенню позовних вимог в розмірі 217 (двісті сімнадцять) грн. 44 коп.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 04.09.2018р. рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року змінено.
Так, Апеляційний суд м. Києва вирішив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 4298 грн. 83 коп., 3% річних - 431 грн. 39 коп. інфляційні втрати - 1690 грн. 34 коп., а всього 6420 грн. 56 коп., та судовий збір сплачений в суді першої інстанції та за подачу апеляційної скарги 255 грн. 47 коп.
На виконання вищезазначених рішень Приватним акціонерним товариствома «Українська пожежно-страхова компанія» перераховано ОСОБА_1 кошти в сумі 6 676,03 грн. шляхом поштового переказу «Укрпошта».
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст. 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Способи захисту права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України.
Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.
Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 ЦК України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Проте, юридично забезпечена можливість здійснювати правомочності щодо володіння, користування і розпорядження власника належним йому майном не може виходити за рамки, встановлені правовими нормами, що регулюють відносини у сфері власності (абзац другий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 травня 2005 року № 4-рп/2005 у справі про права акціонерів ЗАТ).
Зволікання з наданням ефективного засобу юридичного захисту тягне погіршення правового становища особи, котра зазнає негативних наслідків не лише від помилки представника влади, а й від перешкод у отриманні реальної можливості її виправлення, і перебуває у стані невизначеності непередбачувано тривалий час.
Таким чином, враховуючи, що підстави, які послужили для накладення арешту на грошові кошти в розмірі 9 713 грн., що належать на праві власності Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ - 35259287) і знаходяться на рахунку: Головного управління по м. Києву та Київській області AT «Ощадбанк», код Банку 322669, рахунок № НОМЕР_1 , відпали, рішення суду набрали законної сили, відомості про відкриття виконавчого провадження у справі відсутні, натомість представник відповідача 2 надала до суду підтвердження погашення боргу перед позивачем на загальну суму 6 676,03 грн., то суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 4,11 ст. 158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.158, 260 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» Боярської Г.П. про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 758/4499/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення матеріальної шкоди, пені, інфляційних витрат, 3% річних - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13.03.2018 року у справі № 758/4499/17 на грошові кошти в розмірі 9 713 грн., що належать на праві власності Приватному акціонерному товариству «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ - 35259287) і знаходяться на рахунку: Головного управління по м. Києву та Київській області AT «Ощадбанк» код Банку 322669, рахунок № НОМЕР_1 .
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Лещенко
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2023 |
Оприлюднено | 30.06.2023 |
Номер документу | 111865895 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Подільський районний суд міста Києва
Лещенко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні